Росія не в лідерах: три базові моделі цифрових цивілізацій у світі назвав експерт із кібербезпеки

Росія не є і в найближчій перспективі не займе місце серед лідерів високоцифрової індустрії. Таку думку в проєкті “На грани” (“На межі”) телеканалу FREEДОМ висловив фахівець із кібербезпеки, ректор Американ Юніверсіті Київ Яцек Лєшков.

Він зазначив, що Росія не є великим гравцем у цифровізації.

“Це важливий гравець, але вона не входить до трійки лідерів. Росія, безумовно, поводиться неналежно, і в неї ще багато зброї. Але я не думаю, що в довгостроковій перспективі Росія буде важливим гравцем саме в цифровому світі. Її безпілотники дуже примітивні. У Росії багато робочої сили. Це тоталітарна країна, яка може легко, не моргнувши, відправити мільйони своїх громадян на війну, попри те, чи мають вони зброю, чи навчені. У Російської імперії є погана традиція бути агресивною. Але з погляду цифровізації, я не бачу в Росії серйозної загрози”, — вважає Лєшков.

Експерт наголосив, що з погляду цифрової революції основними конкурентами зараз є Китай, Європейський Союз і Сполучені Штати. Водночас у кожної з країн свій підхід до цифровізації.

Так, європейська модель заснована на прозорості.

“Наприклад, коли ми говоримо про штучний інтелект, йдеться про три етапи. По-перше, потрібно зібрати дані. По-друге, побудувати систему алгоритмів, які працюють автоматично. Третій крок цього процесу — ухвалення рішень. І в Європейському Союзі, коли ми розглядаємо цифрові рішення, ми робимо акцент на їхній прозорості. Тобто виробник будь-якого інструменту штучного інтелекту має показати цей цифровий ланцюжок створення цінності — ланцюжок, з чого складається продукт. Такий наш підхід у ЄС”, — пояснив Лєшков.

Найнебезпечніша, на його думку, китайська модель — китайська модель цифрового ланцюжка створення цінності не є прозорою. І якщо користувач встановить такий цифровий продукт у своє цифрове середовище, є вірогідність, що його дані прослуховуватимуть і передаватимуть без його відома на китайські сервери.

“Не те щоб я був проти китайської продукції. Я глибоко поважаю досягнення Китаю. За півстоліття він став країною першого світу, навіть конкурентом США в галузі цифрових рішень. Але тут відсутня прозорість і панує тоталітарна система. Китай все ще найбільша країна, керована комуністичною партією, в її лавах — 90 мільйонів осіб”, — зазначив експерт.

Лєшков додав, що зараз небезпечно не мати можливості контролювати цифрові рішення в галузі штучного інтелекту, і дозволити непрозорим рішенням у сфері ШІ бути допущеними в наші цифрові екосистеми.

“Саме тому багато країн, включно з Польщею, Великою Британією, намагаються обмежити деякі продукти, що поставляються Китаєм. Ось, китайську соцмережу TikTok уже майже заборонено у Сполучених Штатах. Чому? Тому що немає контролю над тим, куди стікаються дані. Якщо ви зберігаєте мільйони своїх фотографій, то, наприклад, китайські алгоритми штучного інтелекту здатні за одну секунду проаналізувати півмільйона зображень, щоб зробити класифікацію, відслідкувати, де ви перебуваєте, з якими людьми зустрічаєтеся. Тобто через такі соцмережі можна контролювати суспільство, переслідуючи власні цілі”, — пояснив він.

І третій варіант цифрової цивілізації — американський, “рухомий не стільки урядом, скільки вільним ринком, соціальними мережами, Google і винаходами”.

Повна версія інтерв’ю: Життя в цифровому світі: плюси і загрози обговорюємо з ректором АЮК Яцеком Лешковим