Росія змогла підготуватися до обмежень на торгівлю енергоносіями, а також успішно використовує суперечності між державами для впливу на енергоринок та обходу санкцій. Сукупність цих факторів заважає партнерам України натиснути досить сильно, щоб обмеження стали відчутними. Це серйозно допомагає РФ пом’якшити удари та продовжити війну проти України. Таку думку висловила експертка з питань Азії Наталія Бутирська.
За її словами, Росія розпочала “енергетичний розворот” до Азії після 2014-го року, коли проти неї було введено санкції у зв’язку з анексією Криму та окупацією Донбасу. Бутирська не вважає, що цей розворот був досить ефективним, проте дозволив РФ підготуватися.
“Росія пропрацювала план і можливість, як перебудуватися у разі санкцій. Тобто першу підготовку до санкцій було пройдено, і на сьогодні ви бачите, як вона швиденько перепрофілюється на азійські ринки”, — зазначила експертка з питань Азії.
Своєю чергою країни, економіка яких ослаблена пандемією, намагаються отримати користь із ситуації, що склалася на ринках.
“Візьміть двадцять країн G20, тобто найбільші економіки світу, які становлять 85% світового економічного виробництва. Тільки половина з цих країн підтримала санкції проти Росії. Інші ведуть свій бізнес. І, звичайно, таке ставлення, така можливість для “дірок”, вона допомагає серйозно Росії пом’якшити удари і, на жаль, продовжити війну проти України”, — каже Бутирська.
Крім того, Росія майстерно використовує у власних цілях напруженість у відносинах між державами. Як приклад експертка наводить країни Перської затоки, які могли б наростити видобуток енергоресурсів і замістити ними російські.
“Країни, які розташовані в Перській затоці, могли б збільшити свої можливості, і з цією метою президент США Байден відвідав Саудівську Аравію та інші країни, намагаючись домовитися, щоб вони збільшили вироблення ресурсів. Але є вплив Росії. На жаль, Росія, крім створення економічних, енергетичних проблем, вона ще вдало маневрує між країнами, які не перебувають у Західному таборі, і вона зараз грає на тих проблемах, які існують у відносинах між тими країнами та Сполученими Штатами, наприклад”, — зазначає Бутирська.
Замістити російські ресурси за допомогою тих держав, які зараз перебувають під санкціями, за словами Бутирської, є досить проблематичним. Ці країни потрапили під обмеження насамперед через систематичні порушення прав людини. Просто заплющити очі на це Захід не може, хоча й шукає компроміси.
“У США працюють над тим, щоб зняти санкції з Венесуели. Дозволили поки що відкрити можливість щодо нафти для тих європейських компаній, які працюють у Венесуелі, для того, щоб вони могли цю нафту постачати на ринки Європейського Союзу. Це тільки невеликий крок”, — повідомила експертка.
Вона також звертає увагу, що багато держав, які не погоджуються підтримати санкції, не лише купують товари у Росії, але й допомагають їй оминати обмеження.
“Багато країн намагаються балансувати, отримувати вигоду, з одного боку, де це можливо, і не звертати увагу на те, що відбувається війна. Багато хто сприймає це як далекий конфлікт, і на сьогодні кожен вирішує свої інтереси. У когось це політичні чи якісь свої образи, у когось швидке розв’язання проблем із низькими цінами чи з вигідними умовами. На жаль, як би нам не хотілося отримати підтримку та розуміння, але кожна країна намагається знайти щось середнє для себе”, — резюмує Наталія Бутирська.
Європейські країни ухвалили стратегію поступової відмови від імпорту газу з Росії. Німецький політолог Андреас Умланд в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UА розповів, що промисловість Німеччини критично залежить від великих обсягів постачання газу. Саме тому країна заміщатиме російський газ лише в міру появи альтернативних джерел енергії.
Читайте також: Масштаби втрат РФ у розв’язаній Кремлем війні з Україною вже не порівняти з Афганістаном — Фейгін