Як заявляють у федеральних ЗМІ, у Російської Федерації є сучасні літаки і винищувачі п’ятого покоління. Але, на думку авіаційного експерта, колишнього інженера-випробувача конструкторського бюро “Антонов” Костянтина Криволапа, озвучену сьогодні, 29 лютого, в ефірі телеканалу FREEДОМ, це неправда.
“У Росії, як і в Радянському Союзі, завжди було планів багато. Розроблялися великі концепції, великі програми: “Ми — велика країна, ми все можемо, ми по Місяцю гуляємо, нам все підвладне”. І вже в Росії було розроблено концепцію — перспективний авіаційний комплекс тактичної авіації. І цей перспективний авіаційний комплекс мав стати останнім етапом розвитку дуже непоганого літака Су-27. І вони почали возитися з цим Су-57, і вовтузяться з ним досі. Вони його декларують як літак п’ятого покоління”, — сказав він.
Авіаексперт пояснив, що у винищувачів є певні ознаки і параметри, за якими можна говорити, п’яте це покоління чи ні. Це ціла сукупність: радіопомітність, усе озброєння всередині фюзеляжу, здатність розвивати надзвукову швидкість не на форсажному режимі (а надзвукова швидкість може бути просто крейсерською швидкістю), своєрідні двигуни, що мають плоске сопло, щоб мати меншу теплову помітність. А також можливість певних засобів комунікації, певні засоби РЕБ, локатори.
“Це справді платформа. Він повинен мати можливість керувати іншими великими безпілотниками. У них як із безпілотниками, так і з літаком, і з двигуном поки що нічого особливо хорошого не виходить. Тому що навіть коли вони кажуть, що робили вильоти в напрямку України, то вони простір не перетинали, а здалеку намагалися пустити ракету Х-69, але невідомо, вони її пускали чи не її. Тому що Х-69 — те теж саме, що Х-59, тільки перефарбована з трошки зменшеними вагогабаритними характеристиками. А зменшені, тому що вона інакше не влазить у фюзеляж Су-57. Якщо подивитися останні фотографії Су-57, у нього там досить багато пілонів, на яких він може вішати озброєння, а це вже ніяк не п’яте покоління. До п’ятого покоління він навіть близько не дотягує, як ракета “Кинджал” не дотягує до гіперзвукової. Хоча деякі коментатори, як і раніше, називають її гіперзвуковою, хоча там до гіперзвуку ще як мені до того, щоб стати артистом балету їхнього Великого театру”, — заявив Криволап.
Колишній інженер-випробувач уточнив, що “Кинджал” — це балістична ракета, яка летить по складній траєкторії.
“Але вона балістична. Нічого в ній гіперзвукового немає. Гіперзвукова ракета — це ціла сукупність вимог: політ, певна траєкторія, здатність маневрувати, уточнення цілей тощо. Країни, які мають гіперзвукові балістичні ракети, скажімо, китайці, у них є ракета, яка декларується як гіперзвукова. Але поки що немає точних підтверджень, що вона дійсно летить на гіперзвуку. Головна проблема гіперзвукової ракети — це відсутність зв’язку із зовнішнім світом, поки вона летить на гіперзвуковій швидкості, тобто понад п’ять Махів. Тому що утворюється хмара плазми, через цю хмару плазми не проходять жодні радіосигнали, і саме тому вона і не відбиває жодні сигнали від локаторів. Тому гіперзвукову ракету неможливо виявити засобами радіолокаційної розвідки”, — резюмував Костянтин Криволап.
Читайте також: Одного Patriot не вистачить, щоб ЗСУ так “косити” російську авіацію — експерт про “сушкопад”
Як повідомлялося раніше, розвінчано черговий міф російської пропаганди про нібито невразливість гіперзвукової ракети “Циркон”. Російські ЗМІ писали про те, що нове розроблення неможливо збити жодними системами ППО. На озброєння в Росії ці ракети були прийняті в січні 2023 року. Заявлена дальність ураження цілі становить 1 500 км. Проте розхвалений російською пропагандою “Циркон” українська ППО збила над Києвом 7 лютого 2024 року. Про те, що це був саме він, за уламками і маркуванням на них встановили експерти.