Російська влада не наважилася вийти проти Пугачової: наслідки заяв співачки обговорюємо з експертами

Алла Пугачова. Фото: Instagram

Прошу зарахувати мене до лав іноагентів моєї улюбленої країни”, — написала у своєму Instagram російська співачка Алла Пугачова після надання такого статусу її чоловікові Максиму Галкіну. Пост Пугачової блискавично викликав реакцію як серед її шанувальників, так і серед російських пропагандистів.

Заяву Пугачова опублікувала 18 вересня, проте резонанс вона викликає і через п’ять днів. У своєму зверненні співачка написала, що всіляко підтримує чоловіка та вважає, що російські солдати гинуть за ілюзорні завдання, які роблять Росію вигнанцем.

На адресу Пугачової одразу пролунали погрози та невдоволення з боку російських пропагандистів Володимира Соловйова та Маргарити Симоньян. Пильні росіяни встигли написати заяву в поліцію з проханням притягнути співачку до відповідальності, а в Кремлі зовсім розгубилися, як треба реагувати на таку заяву.

Що стоїть за подібними заявами, чому Пугачова мовчала весь цей час і чи варто чекати на революцію після слів співачки? Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розмірковували:

  • журналіст, драматург, телеведучий Віктор Шендерович;
  • оперна співачка, екс-депутат Держдуми РФ Марія Максакова;
  • російський правозахисник та політичний діяч Марк Фейгін.

Віктор Шендерович: Те, що вони зачепили чоловіка Пугачової, їм дорого коштуватиме

Давно було зрозуміло, що іноагент це для нормальних людей. Але зараз уже все інакше. Вони зачепили Галкіна, що симптоматично. Симптоматично, бо Галкін аж ніяк не був опозиціонером. Максим залишився таким, як був. Час обвалився, обрушилася країна, в якій можна було робити хоча б те, що робив Галкін, — натяк на сатиру. І це тепер також не можна.

Ми зрадники батьківщини. На мене на батьківщині чекає не звання іноагента, а кілька довічних ув’язнень за все, що я наговорив. А ось те, що вони зачепили чоловіка Пугачової, їм дорого коштуватиме.

Алла Пугачова – це наша скріпа. Саме вона, а не православ’я чи імперія.

Рейтинг Пугачової незрівнянний, він у десятки разів вищий за рейтинг Путіна. Пугачова, на відміну від Путіна, півстоліття виграє конкуренцію, а Путін жодного разу не вигравав жодної конкуренції. І проти Пугачової вони побоялися виступати.

І зверніть увагу, у відповідь на її демарш лише кілька шавок гавкало з-під паркану, а держава мовчить. Пєсков мовчить. Путін мовчить. Жодної справи проти Пугачової немає. Вони розуміють, що це небезпечно.

Казус Пугачової показав, наскільки влада усвідомлює свій низький рейтинг. Вона [влада] не посміла вийти проти Пугачової.


Марія Максакова: Не биймо ж її по руках, а сприймаймо це з вдячністю

Життя не можна повернути навспак. Алла — легенда та лідер громадської думки. Так вийшло, що поки я працювала в Думі, моїм помічником був не просто її фанат, а людина, яка поклонялася їй, як божеству. Внаслідок цього я дізналася багато про неї, про її біографію та творчу сторону, чого, напевно, не дізналася б, тому що теж дивилась не неї досить поверхово. За тими хітами, яких у неї десятки.

Вона, звісно, людина масштабна. І демонструвала вона цю свою силу духу у відносинах із радянською владою, яка її цькувала. Не скажу, що вона була затятим дисидентом, але вона дуже гідно трималася. Вона ніколи не була членом КПРС, не співала жодних загальноприйнятих партійних пісень.

Проте вона була улюбленицею народу і навіть влади. Її талант відкривав їй будь-які двері. Вона змогла об’єднати у собі те, що називається глибинним народом. І водночас те, що з подачі Путіна називають скріпою. І ось ця скріпа голосно тріснула.

Тепер я пропоную таки оцінювати реально все, що сталося. Ми з вами неодноразово обговорювали і її позицію, і позицію Максима Галкіна. Алла утримувалася від відкритих коментарів. І ми тоді з вами говорили, що її коментар був би зовсім безцінним, якби він був до війни, до вторгнення або хоча б відразу після нього.

Безперечно, всі чекали, коли вона скаже своє слово. Минуло майже сім місяців війни, коли вже всі західні аналітики в один голос прогнозують перемогу України та сперечаються хіба що про терміни цієї перемоги. Хотілося б це почути від неї раніше.

З іншого боку, Алла має унікальну інтуїцію, зокрема політичну.

І якщо вона це зробила зараз, то для нас це, як мінімум, індикатор тектонічного розламу, який уже відбувається в російській еліті.

Єдине, чого б я не хотіла, щоб у цій, поки зайвій, ейфорії, не поверталася розмова про хороших росіян, бо вони зараз до неї прилипатимуть. Наприклад, Ксенія Собчак, яка буквально кілька днів тому дала дуже такий неприємний кремлівський коментар. Вона щось там про нацизм дозволила собі сказати і відразу підписала панегірик під постом Алли Пугачової. Ну, як же можна прогаяти такий хайп, коли у Пугачової мільйон фанатів, фоловерів, глядачів?

І тут є ще другий момент. Адже Алла попереджала про те, що вона заговорить. Але оскільки російська влада взагалі не схильна думати стратегічно, вони, мабуть, подумали, що критик Сосєдов спробував озвучити. Вирішили гасити пожежу, коли вже спалахнуло.

Я б хотіла, щоб ми відділяли її і тих усіх, які зараз терміново почнуть до неї, скажімо так, вульгарно, примазуватись.

Думаю, тут слід виявити мудрість, бо в її вчинку є багато позитивного для України. І треба користуватись тими перевагами, які дає цей вчинок, не впадаючи в зайву ейфорію.

З’ясувалося, що вона все ще може сколихнути громадськість та ще й як! Для того, щоб Алла Борисівна не зупинялася, потрібно, щоб з боку України не звучали слова щодо того, що раніше треба було. Хоча, безперечно, я з цим теж погоджуся — треба було раніше.

При цьому слід розуміти, що вона в якийсь момент вирішила захищати чоловіка після визнання його іноземним агентом. Я хотіла б звернутися до неї — Алло Борисівно, не залишайте почате, вам знову повірили мільйони. Хотілося б, щоб ви не розчарували тих, хто чекав від вас цих слів увесь цей час.

Тому давайте не бити її по руках, а ставитися до цього з вдячністю. Вірячи в її інтуїцію, я розумію, що за літерою “А” вона вимовить весь алфавіт. Я не уявляю, щоб така бунтарка, як вона, сказавши це, відступила назад.

Як завжди, російська влада не зорієнтувалася вчасно й ініціативу втратила. Нині ініціатива у Пугачової.


Марк Фейгін: Пугачова ненавидить Путіна

Вона в себе в Instagram періодично дещо публікувала: пісня “Війна” у неї була, якщо пам’ятаєте… Вона мовчала прямо, але за неї говорив Галкін. Загалом їхній вчинок — залишити Росію — був промовистим. Принаймні з початку війни. Говорити про те, що в цьому є хоч якийсь розрахунок, безглуздо, бо вона, як і інші, могла б мовчати. А накладена на тему війни анафема дозволяла їй, за її ролі та місця, просто відмовчатися.

Вона Путіна ненавидить і зневажає. Це очевидно. І війна їй взагалі не потрібна. Навіщо їй? Але просто, розумієте, є якісь, понятійні домовленості, що богема мовчить. Якщо сильно не підтримує, явно не виступає проти влади, бо вважає, що влада дала все їй та її чоловікові. А коли людина йде супроти, виникає явний конфлікт.

Роль Пугачової — особлива, говоритимемо прямо. Вона кілька десятиліть для багатьох поколінь є естрадною та культурною іконою. Через це на неї не можна не реагувати: влада дуже роздратована, і поки не дуже розуміє, як поводитися.

Якщо дозволити їй із можливими наслідками і говорити, і робити, то це показник слабкості влади. Отже, владу можна щипати.

Чи могли б адміністративні штрафи виписати за фейки, як Шевчуку. Але це матиме непередбачувані наслідки.

Думаю, зараз із нею тривають переговори. Різні доброзичливці бігають від імені Кремля і кажуть: Алло Борисівно, давайте якось так розійдемося краями. Швидше за все, запропонують залишити країну разом із дітьми. Думаю, зрештою вона поїде, якщо нічого не станеться найближчим часом, маю на увазі з самим Путіним.

Я не маю сумнівів, що її вчинок викликаний її переконаннями. Тому що у неї була опція відмовчатися, і їй ніхто не дорікнув би.

Поки що ми не знаємо ефекту цієї заяви. Ми можемо обговорювати в соцмережах референтні групи людей, які мають облікові записи. Критики в інтернеті дуже активні, і легко передбачити реакцію такої аудиторії. А ось якийсь Вася Пряников у якомусь колгоспі, як він висловив своє ставлення? Ми не розуміємо. Він соцмережами не користується, на мітинги не ходить. Напевно, якийсь внутрішній процес у нього йде, але ми про нього не знаємо.

Немає преси, немає зв’язку з громадською думкою, яка складається із суми цих відносин… Якби народ попер на Кремль, Путіна повісив догори ногами, ми б сказали — ось бачите, Пугачова щось таке сказала, і це подіяло.

Сьогодні вона, можливо, відчуває якісь ритми, рух усередині середовища, принаймні близького їй. А це, можливо, досить широке середовище, в якому є найжорстокіше невдоволення всім, що відбувається: відсутністю свободи слова, ситуацією з ізгоями та агентами, загибеллю наших хлопців… Вона окреслила всі теми, не лише війну, а й те, до чого вона призвела.

Можливо, це викликає солідарність та відгук, який вона чує. І, можливо, вона цим передбачає майбутню бурю.

Читайте також: Пошук Держдумою ворогів серед діячів культури – це політичне божевілля — Гудков

Прямий ефір