21 квітня на авіабазі “Рамштайн” у Німеччині відбулося 11-те засідання Контактної групи щодо підтримки України. Воно було у певному плані підсумковим, адже цей формат існує вже рік. Регулярність зустрічей у форматі “Рамштайн” свідчить про сталість та системність підтримки України партнерами, спільну роботу на перемогу.
Рік підтримки
Перша зустріч Контактної групи щодо оборони України відбулася 26 квітня 2022 року на американській авіаційній базі “Рамштайн” у Німеччині. Звідси пішла неофіційна назва формату.
На першу зустріч глава Пентагону Ллойд Остін запросив представників 41 держави (більшість членів НАТО), щоб обговорити план допомоги Україні. З того часу кількість учасників “Рамштайну” зросла до 55 країн.
Зустріч на авіабазі “Рамштайн” стала переломним моментом в обговоренні військової допомоги Україні — було сформовано міжнародну коаліцію країн, які мають намір підтримувати її так довго, як це потрібно. Засідання контактної групи було вирішено проводити щомісяця для обговорення перебігу війни та координації постачання тих видів озброєння, які допоможуть Україні протистояти Росії.
У ході “Рамштайну-1” Німеччина оголосила про передачу Україні 50 зенітних самохідних установок Gepard (“Гепард”), Канада — 8 БТР, Велика Британія — засобів ППО. До цього Франція вже почала постачання самохідних артилерійських установок Caesar (“Цезар”), Велика Британія – 5000 протитанкових систем NLAW (“Нлоу”), переносних зенітно-ракетних комплексів Javelin (“Джавелін”) і Starstreak (“Старстрік”), високоточних M982 Excalibur для артилерії калібром 155 мм.
Друга зустріч відбулася 23 травня, про нові військові поставки оголосили 20 країн. Озброєння України посилилося протикорабельними ракетами Harpoon (“Гарпун”), артилерією та снарядами. Чехія направила бойові вертольоти, танки та ракетні системи
На третій зустрічі у червні Україна отримала ракетні системи HIMARS (“Хаймарс”), а також нові поставки ствольної артилерії, систем Harpoon, систем MLRS, вертольотів сімейства Мі та інше озброєння.
Після “Рамштайну-4”, який відбувся у липні, союзники постачали Києву летальну зброю.
Восени відбулися п’яте, шосте та сьоме засідання Контактної групи. Тоді ж були узгоджені пакети “зимової допомоги” та постачання систем ППО, артилерії та інша допомога.
За підсумками “Рамштайну-8” у січні 2023 року Україна отримала зенітно-ракетні комплекси Patriot (“Петріот”) та ракети NASAMS (“Насамс”). А також бронетехніку, артилерію та тисячі снарядів.
На дев’ятому та десятому “Рамштайнах” домовилися про постачання Україні ще більшої кількості танків, у тому числі Leopard-2 (“Леопард-2”), артилерії, ракет, а також боєприпасів калібру 155 мм.
Основні підсумки “Рамштайну-11”
Підтримувати Україну стільки, скільки потрібно, та зміцнювати логістичні можливості української армії. Такі завдання поставили собі учасники чергового, вже 11-го, “Рамштайну”.
Союзники підтримали надання ракет для протиповітряної оборони України.
“Системи протиповітряної оборони — це завдання № 1 для допомоги Україні, і це було почуто партнерами, і навіть озвучили деякі пакети, які ми отримаємо найближчим часом”, — повідомив за підсумками зустрічі міністр оборони України Олексій Резніков.
Україна для захисту неба добивається також передачі сучасних літаків. Поки що такого рішення немає, але напередодні “Рамштайну-11” почалися постачання модернізованих винищувачів радянського зразка Міг-29. Це рішення можна вважати прелюдією до посилення українських повітряних сил західною технікою.
“Я впевнений, що у нас будуть сучасні, покоління 4++ бойові літаки. Але прямо зараз ми говоримо про головні потреби — наземні засоби ППО. Звичайно, ми обговорюємо бойові літаки як наступний етап, але потрібен буде час для навчання пілотів, інженерів і т.д. Але це буде зроблено”, — заявив Резніков.
На полях “Рамштайну” відбулася зустріч “танкової коаліції”. Учасники підписали протокол про наміри щодо створення у Польщі Центру технічного обслуговування основних бойових танків “Леопадр-2” та “Леопард-1”.
“Ми закріпили розвиток танкової коаліції — було підписано меморандум з польськими та німецькими партнерами щодо того, що у нас буде проєкт з розвитку виробництва запчастин та обслуговування танків “Леопард-2”, “Леопард-1″. Крім цього ми говорили про боєприпаси для танків , це дуже важливий додатковий аспект”, — уточнив Міністр оборони України.
Партнери підтвердили готовність продовжувати працювати на перемогу України. Як зазначив Резніков, це означає продовження підготовки українських військовослужбовців на західних базах, надання запчастин, обслуговування та оновлення озброєнь.
“Це важливі речі, які дають нам з вами абсолютну впевненість у нашій перемозі. Чому? Тому що це війна, яка по суті є найстрашнішою війною за 80 років на планеті Земля, повномасштабна. Це — війна ресурсів, і за нашою спиною стоять ресурси цивілізованого світу”, — наголосив міністр оборони України.
Речник Об’єднаного комітету начальників штабів США Дейв Батлер зазначив, що протягом кількох тижнів до Європи прибудуть американські танки Abrams (“Абрамс”), “і українці зможуть тренуватися на них разом із американськими інструкторами”.
Також Канада анонсувала черговий пакет військової допомоги на 39 млн. дол.
“Ми анонсуємо купівлю спорядження та снайперських гвинтівок у канадського постачальника, а також радіосистем для бойових танків “Леопард-2″, які ми вже відправили до Польщі для використання в Україні. Загалом це близько 39 млн дол. допомоги”, — уточнила міністерка оборони Канади Аніта Ананд.
Латвія передасть Україні всі наявні в країні переносні зенітно-ракетні комплекси Stinger (“Стінгер”).
“Латвія відгукнулася на прохання України про постачання систем ППО і вирішила передати Україні всі системи ППО Stinger, які є у нас. Ми зробимо все можливе, щоб передати їх якнайшвидше. Усі Stinger, які ми відправили на фронт в Україну, призначені не лише для свободи України, а й для безпеки Латвії”, — наголосила на “Рамштайні-11” міністерка оборони Латвії Інара Мурнієце.
Вона уточнила при цьому, що Латвія не залишиться без переносних систем ППО — “Стінгери” замінять більш сучасними системами RBS, траєкторію яких можна змінити навіть після пострілу.
Цьогорічний “Рамштайн” можна назвати “логістичним”. На забезпеченні української армії робили акцент багато спікерів. І зараз інфраструктура Європи перелаштовується на військовий лад для забезпечення Збройних сил України. Це ще один із результатів засідання.
Як заявив міністр оборони США Ллойд Остін, загалом оборонна коаліція вже надала Україні допомогу у сфері безпеки на суму понад 55 млрд дол, у тому числі понад 230 танків та 1 550 одиниць різної броньованої техніки.
“Це у 10 разів більше з моменту нашої першої зустрічі [у форматі “Рамштайн”]. Лише за останні кілька місяців ми надали обладнання та провели навчання для підтримки ще дев’яти бронетанкових бригад. Це вже зміцнило позиції України на полі бою. Європейський консорціум передає у дар танки “Леопард”. І країни продовжують координувати через контактну групу постачання боєприпасів та технічне обслуговування цих танків. Крім того, було поставлено ключові системи ППО для захисту неба, громадян та критичної інфраструктури”, — зазначив глава Пентагону.
Остін наголосив, що союзники з початку повномасштабної війни демонстрували свою єдність та рішучість.
“Наші спільні зусилля мають велике значення для захисників України на полі бою. І вони підкреслюють, наскільки сильно прорахувався Кремль. Путін думав, що зможе легко повалити демократично обраний уряд Києва. Він думав, що весь світ дозволить йому це зробити. Він думав, що наша єдність розколеться. Але він помилявся щодо кожного пункту”, — резюмував міністр оборони США.
Шлях до НАТО
На полях “Рамштайну” обговорювалися питання і післявоєнної безпеки України. Зокрема порушувалася тема членства країни в НАТО.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг нагадав, що напередодні відвідав Київ, де зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським.
“Учора в Києві я сказав, що майбутнє України в євроатлантичній сім’ї, та всі союзники НАТО погодилися, що Україна стане членом НАТО. Але головний фокус зараз, звичайно, на тому, щоби гарантувати, що Україна перемагає”, — сказав Столтенберг.
Він додав, що ніхто не може сказати, коли і як закінчиться ця війна. Але коли це станеться, потрібно зробити так, щоб історія не повторилася, “щоб Росія не змогла продовжувати нападати, знову вести війну проти України та підривати європейську безпеку”.
“Тобто нам потрібно обговорити структуру безпеки. І буде обговорення дискусії щодо членства [України]. Нам потрібно підтримати Україну та забезпечити, щоб у неї була військова міць, можливості та засоби стримування для запобігання новим нападам. Ми ж пам’ятаємо, що війна розпочалася не у лютому минулого року. Вона почалася у 2014-му, коли Росія незаконно анексувала Крим і коли вперше вторглася на Донбас”, — наголосив генсек НАТО.
Генсек НАТО провів переговори із главою Міноборони України. Єнс Столтенберг та Олексій Резніков обговорили проєкти напередодні майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі та перспективи співпраці з Агентством НАТО з питань забезпечення та закупівель. Як зазначив глава українського оборонного відомства, Україна досягла безпрецедентного рівня оперативної сумісності з Альянсом і вже де-факто є частиною безпекового простору Альянсу.
“Рамштайн-11” в оцінці експертів
Підсумки чергового засідання Контактної групи щодо підтримки України в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:
- Валерій Романенко, авіаційний експерт;
- Іван Варченко, експерт із питань національної безпеки;
- Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень.
ВАЛЕРІЙ РОМАНЕНКО: Нам потрібно всього і побільше
— Оцінки [минулої зустрічі] стримані, бо нам потрібно всього і побільше, оскільки ситуація критична.
Ми рік воюємо на старих радянських системах. Починали війну із приблизно 30 зенітно-ракетними комплексами (ЗРК) С-300, зазнали певних втрат. А такого ж призначення ми отримали лише один далекий комплекс — ЗРК “Петріот”. Його вистачить для прикриття одного міста і то не стовідсотково.
Зараз отримали другий комплекс IRIS-T — це середня дальність, а також два NASAMS.
Загалом — чотири-п’ять сучасних комплексів за великих втрат.
Щодо винищувачів — наші союзники не сформулювали коаліцію на кшталт чинної танкової коаліції, щоб знайти реальні шляхи постачання Україні якогось сучасного багатофункціонального винищувача замість тих, що ми втратили. На жаль, на новому “Рамштайні” практично ніяких кроків у цей бік не було зроблено.
Начальник Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі сказав, що основний акцент буде зроблено на зенітно-ракетних комплексах. Але це пасивні засоби, які зможуть прикрити наші війська у разі наступу, але не зможуть придушити ворожу логістику.
Авіація це може робити. Зенітні ракетні комплекси – ні.
Навіть із часів Другої світової війни на вістрі танкових армій йшли штурмові літаки, штурмовики-пікірувальники. Нині їх функції виконують багатоцільові винищувачі. У нас ще лишилися штурмовики.
У чому основна різниця між старими радянськими зенітними ракетними комплексами та тими, що ми отримуємо від західних партнерів (причому отримуємо їх у гомеопатичних дозах).
Старі радянські ЗРК могли супроводжувати війська у наступі, рухаючись майже у їхніх бойових порядках. Вони були самохідні: “Бук”, “Куб”, “Шилка”.
Комплекси, які ми отримуємо, вони буксируються. Для того щоб їх розгорнути, потрібно 15-20 хвилин. Вони стаціонарні, тобто стоять нерухомі. Для їх переміщення потрібно, щоб під’їхала вантажівка і був зручний майданчик і не розкислий ґрунт. Вантажівка тоді його піднімає та перевозить на нову позицію. На марші це робити неможливо.
При наступі наших механізованих військ (а це основна ударна сила сухопутних військ), наші війська можуть зазнавати ударів ворожої авіації. Тими зенітними ракетними комплексами, які ми зараз маємо, дуже важко вберегти наші війська від таких ударів.
Танкові частини мають свої комплекси – це ПЗРК (переносний зенітний ракетний комплекс). Їх також явно недостатньо. Вони добре працюють проти гелікоптерів, але практично будуть безпорадні у разі ударів, наприклад, із середніх висот.
Наразі рішення [щодо збільшення воєнних поставок Україні] залежить від кількох політичних лідерів. Я залучив би до цих переговорів представників військової промисловості. Ось тоді все би зрушило з мертвої точки.
Люди, які зацікавлені у прибутку від виробництва літаків, танків, боєприпасів та інших речей, одразу озвучили б можливості своїх підприємств та терміни поставок.
А військові чим розпоряджаються? Лише тим, що мають на складах.
ІВАН ВАРЧЕНКО: Проривні речі могли статися при неформальному спілкуванні
— Дуже хотіли б отримувати більше озброєння. Більше настільки, щоб можна було реалізувати потенціал України у наступальних діях навесні та влітку цього року.
Зрозуміло, що кожен “Рамштайн” — це не свято, до якого готуємось довго і потім святкуємо якийсь час. Це абсолютно робочий формат.
У цьому форматі досягаються дві речі. Перша — кожна з країн-учасниць “Рамштайну” (від 50 до 55 держав) озвучує, що готова поставити. Друга — обговорюється те, що потрібно найближчим часом, у найближчий місяць.
Наразі щомісячна допомога надходить у розмірах близько 5 млрд дол.
Проривний, серйозний “Рамштайн” був у січні цього року. На ньому було озвучено дуже серйозні рішення, що дозволило створити бронетанкову коаліцію. Це озброєння наших сил оборони і танками, і бронетехнікою і, відповідно, додатковими системами протиповітряної та протиракетної оборони, які виходили за формат попередніх “Рамштайнів”.
Від “Рамштайну-11” теж чекали якихось проривних речей. Але я сподіваюся, що ці проривні речі мали місце у неформальному спілкуванні між учасниками.
Ми говоримо, перш за все, про системи, в достатній кількості, протиповітряної, протиракетної оборони. І, звичайно, ми говоримо про літаки четвертого покоління, що дозволяють знищувати на далеких підступах російські літаки, російську техніку.
Ми розуміємо, що зустрічей відбувається значно більше, ніж один “Рамштайн” на місяць. Міністри оборони, командувачі збройних сил, командувачі різних родів військ зустрічаються. Формуються професійні потреби з нашого боку. На політичному рівні також тривають переговори.
ОЛЕКСАНДР МУСІЄНКО: Винищувачі F-16 будуть
— Перший підсумок “Рамштайну-11” — винищувачів F-16 поки не буде. Це очевидно. Коли вони будуть, це питання часу. Але те, що будуть — це факт. Просто необхідно пройти певні заходи щодо підготовки.
Але всі погодилися з тим, що літаки мають бути, і заперечень щодо цього немає взагалі.
Але ось щодо термінів … Ми розуміємо чудово, що навряд чи винищувачі з’являться цього місяця, наступного або, швидше за все, навіть влітку.
Але загалом плюсів у “Рамштайну-11” багато. Це стосується засобів протиповітряної оборони, які нам все ще потрібні.
Також є рішення щодо танків “Абрамс” — надати їх швидше, ніж це планувалося. Зараз ми чуємо, що “Абрамси” мають у найближчі кілька тижні прибути до Німеччини, де українські екіпажі розпочнуть навчання на них.
Тобто щодо бронетехніки все йде так, як і домовлялися, за планом.
Є ще один пункт — це снаряди, різних типів, і в тому числі 155 міліметрів, які нам потрібні у великій кількості.
Логістика — теж важливий момент. Я погоджуюсь із генсеком НАТО Столтенбергом, що це досить нудна тема для багатьох, але логістика на війні — це близько 70% успіху завжди. Тобто, хто швидше. Це не просто перевезення, це ще й виробництво, це забезпечення, це ціла низка заходів у тилу, які підтримують передову лінію фронту та дозволяють ефективно завдавати поразки ворогові.
Ми не почули про далекобійні ракети. Те, що було одним із важливих пріоритетів до цього “Рамштайну” з української сторони. Але я не виключаю, що ми почуємо про них уже постфактум, бо тема також обговорювалася.
Можливість покривати ракетами дальність від 150 кілометрів дозволить діставати військові об’єкти російських військ в окупованому Криму та взагалі на окупованих територіях.
І зараз найкращий момент завдавати ударів по військових об’єктах Росії. Усі засоби протиповітряної оборони Росія стягує на окуповані території — у Крим, на Запорізький напрямок, на лівий берег Херсонської області, на Донбас… Водночас сама територія Росії наразі оголена. Вони пропускають усе, що тільки можуть.
Потрібно переконувати наших партнерів, що нам необхідно отримати F-16 якнайшвидше, і в тому числі, щоб ми використовували деякі системи озброєння, включаючи потужні ракети “повітря-земля”, по військових об’єктах на території РФ. Це, як мені здається, один із способів справді найшвидшого завершення війни.