Путін — вічний президент країни, що воює: експерти дали прогнози щодо майбутніх виборів у РФ

В 2024 році в Росії мають відбутися вибори президента. Політичні аналітики вказують, що Володимир Путін претендує на продовження свого правління і він зможе балотуватися, адже у 2020 році до конституції Росії було внесено поправки. Новий закон “обнулив” попередні президентські терміни Путіна і дали йому можливість балотуватися у президенти на виборах як у 2024, так і у 2030 роках.

Сам Путін поки не заявляв, висуватиме свою кандидатуру чи ні. Але у своїх виступах перед електоратом неодноразово запевняє у стабільності і в тому, що Росія, яка вступила у війну проти України, не страждає економічно, незважаючи на західні санкції. Політологи вважають, що тепер у передвиборчій кампанії Путіна буде лише акцент на війні проти України, мілітаризації та міфах, які стосуються Другої світової війни.

Російська влада зараз активно намагається інтегрувати окуповані території України, змушуючи місцевих жителів отримувати громадянство країни-агресора. Там також планують проводити вибори. Неугодні в окупації піддаються репресіям, як і території самої Росії.

Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ говоримо з експертами та російськими опозиціонерами.

Юрій Фельтишинський, російсько-американський історик, доктор історичних наук, дослідник Новітньої історії Росії

— Я думаю, що жодних складнощів з виборами Путіна в 2024 році російське керівництво не матиме. Якщо хтось жив ілюзіями, що в Росії відбуваються легітимні вибори, то тепер, я гадаю, цих ілюзій немає. Путін, безперечно, знову стане президентом, якщо доживе до цих виборів. Тоді він переможе із тим відсотком, який йому напишуть. Для цього в Росії структурами держбезпеки придумали спеціальний комп’ютер — він може “намалювати” будь-які результати, які потрібні в Кремлі.

Теоретична загроза для Путіна на виборах може виходити від людей, які вірять у демократію та вірять, якщо вони переможуть, так чи інакше за них проголосують. Ніхто з оточення Путіна в демократію не вірить. Останнє, у що вони вірять — це те, що вибори є виборами. Так, вони знають, що все узгоджено, все організовано, розписано і йтиме далі на рівні наказу. Я вважаю, що інформація про голову Чечні Рамзана Кадирова як про національного лідера РФ, це скоріше дезінформація, яка відволікає увагу населення від особистості Путіна. Тому це зручна відмовка для ідіотів: “Ви що хочете, щоб у нас Кадиров керував у Росії? Ні, нехай краще наш російський Путін керує. Чи ви хочете, щоб у нас Пригожин або Гіркін керував Росією?”.

Щойно колегія ФСБ проголосує проти Путіна, він зникне — однак його поміняють на когось іншого. Але це ризиковано для колегії ФСБ, зокрема. Тому що Путін при владі надто довго.

Дмитро Гудков, російський опозиційний політик та громадський діяч

— Путін ні про якого наступника точно не думає. Я думаю, що він хоче залишитися при владі після 2024 року на 6 чи 12 років. Але у його президентські терміни підуть за тим же планом, яким йде ця війна, яку він планував виграти за сім днів. Як ми бачимо, якщо хочеш розсмішити Бога, розкажи йому про свої плани.

Якщо всерйоз говорити про те, що може статися, то ми бачимо, як Захід згуртувався, став більш рішучим. Вже й танки будуть, і точаться розмови про літаки. Я вражений, як змінилася позиція Заходу, причому навіть у тих країнах, де досить обережно завжди ставилися до конфлікту з Росією. І я так розумію, що військова поразка Путіна — це вже вирішене питання. Все залежить лише від того, коли це станеться. А якщо ця поразка відбудеться, то, звичайно ж, в елітах уже думають про те, ким замінити Путіна. І цілком очевидно, що боротьба відбуватиметься між силовиками і навіть між різними силовими відомствами. Тому про всяк випадок усі угруповання навколо Путіна зараз нарощують власні сили. Формуються нові приватні компанії (ПВК). Це означає, що у разі ослаблення ролі держави та ролі державних інститутів зростає роль приватних армій. І цілком очевидно, що вони братимуть участь у боротьбі за позицію президента після Путіна. Вони до цього готуються. І, на мою думку, саме військова поразка Росії може стати таким важливим каталізатором майбутніх політичних процесів усередині країни.

Швидше за все, буде боротьба між так званими партією війни та партією миру. І тут дуже важливо, щоб Захід не лише допомагав Україні, а й щоб він сформулював умови, за яких можуть зняти санкції. І ми зараз лобіюємо питання зупинення війни, виведення військ, визнання суверенітету України, її кордонів та виплати репарацій. Тільки після цього можливі переговори щодо скасування санкцій. І з цією позицією багато західних політиків погоджуються. Тому будь-хто, хто прийде до влади після Путіна, зіткнеться із серйозною економічною кризою, дуже запеклою внутрішньополітичною боротьбою між різними кланами. І без скасування санкцій владу утримати буде дуже складно, бо економіка валитиметься.

Я думаю, через 2-3 роки санкції вже дуже серйозно впливатимуть на стан російської економіки та рівень добробуту росіян. Тому, звичайно, багато хто задумався вже про те, як би прийти до влади після Путіна, але поки що немає військової поразки. Ніхто зараз не наважиться на такі кроки.

Ольга Курносова, політична аналітикиня та головна редакторка порталу After empire

— На мій погляд, Путіну буде дуже складно переобратися, якщо не неможливо. Бо навіть глибинний народ розуміє, що відбувається погіршення економічної ситуації в країні, народ стає ще біднішим, вбивають родичів і в цьому винен особисто Володимир Путін. Тому цілком можливо, що до 2024 року може скластися така ситуація, коли люди будуть готові голосувати за кого завгодно, тільки не за Путіна. І тут жодна спроба закамуфлювати поразку у війні вже не допоможе, бо з Путіним асоціюється сама війна, яка для багатьох росіян уже стала найголовнішою трагедією життя.

Мені здається, що після Путіна в Росії буде створено аналог радянського політбюро, навряд чи буде одноосібне керівництво. Зараз головне питання, а як саме Путін йтиме? Чи зуміють еліти таки змусити його піти? Чи готові вони ризикнути своїм майбутнім?

Іван Жданов, директор Фонду боротьби з корупцією

— Переобрання має на увазі під собою вибори, яких в Росії немає вже давно. Це все фікція та фальсифікація. На настрої громадян це, звісно, може вплинути. Путін не мислить категоріями комфорту та економіки. Якщо ви звернете увагу на його промови та промови його сподвижників, людей з оточення, то вони про людину навіть не говорять. “Країна, нацизм, фашизм, Захід, світ, цивілізація” — людини там і близько немає. Їм начхати на людей, скільки їх помре, скільки їх і в якому вони стані живуть. Ось територія їх цікавить. Путін думає, що він у плюсі, якщо завоював якісь території. Зрозуміло, що її буде звільнено. Але зараз він думає, що перебуває в плюсі, значить воно того варте. І йому не важливо, скільки там десятків чи сотень тисяч.

Відбувається повна мілітаризація Росії. Мені здається, ось приблизно в цих тонах буде пофарбовано виборчу кампанію Путіна. Вона, власне, розпочалася, коли він у новорічному зверненні виступив на фоні військових. Кривенько, косувато, але це вже такий повний продаж мілітаризації. Не беруся оцінювати, наскільки це можна взагалі продати.

Геннадій Гудков, російський опозиційний політик

— Окупаційна влада не вірить до кінця у свої можливості, але вважає, що треба зміцнити цей так званий фарс. Я не можу втриматися від нецензурних слів, коли говорю про вибори в Росії або тим більше на окупованих територіях.

Я думаю, що це можуть бути якісь домовленості з головою Чечні Рамзаном Кадировим, якому щось перепаде з цього. Адже російські політики ще заробляють на війні. Це ми з вами бачимо кров, жах, смерть тощо. А вони ще бачать гроші, заробітки тощо. Хтось воює, а посадові комерсанти, корупціонери наживаються на війні. Я думаю, що, може, Кадиров має з цього якийсь прибуток. Може, його люди щось мають із цієї війни. Може, він віддячить їм за вірну службу. Ну і заразом жорсткішим буде нагляд за людьми на кшталт голови угрупування “ДНР” Дениса Пушиліна. Думаю, що за ці домовленості навіть не Путін відповідає, а перший заступник керівника адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко.

Читайте також: “Вибори” в так званих “Л/ДНР” — цілі Кремля перелічив Лисянський