Після окупації Криму Росією Європа виявила слабкість, але більше цієї помилки не повториться, — депутат Європарламенту

Пятрас Ауштрявічюс. Фото: delfi.lt

Після окупації Кримського півострова у 2014 році у Заходу ще не було розуміння того, що саме тоді Росія почала повномасштабну війну. І це, звісно, не пішло на користь ані Заходу, ані Україні. Адже протягом цих років тривало фінансування Росії за допомогою купівлі нафти, газу та інших ресурсів. Таку думку озвучив депутат Європарламенту, дипломат Пятрас Ауштрявічюс в ефірі телеканалу FREEДОМ сьогодні, 22 лютого.

“Окупований Крим є частиною всього українського питання, навколо якого я навіть не сумніваюся, західна консолідація, зокрема, якщо говорити про Європейський Союз, дуже тверда, вона триває”, — зазначив дипломат.

Він упевнений, що немає жодних причин сьогодні говорити, що позиція західних союзників щодо України змінилася.

“Сьогодні на дії Росії ми дивимося як на окупацію українських територій, що триває, як на ті звірства, які зробила і робить Російська Федерація. І немає жодних сумнівів, що ми підтримували і будемо підтримувати Україну, тому що вона бореться за свою свободу і за свободу Заходу”, — акцентував Ауштрявічюс. 

Згадуючи початок окупації Криму 2014-го, депутат визнав, що тоді ніхто повною мірою не оцінив загрозу з боку РФ, оскільки не було розуміння того, що відбувається.

“Сьогодні це таке нагадування нам усім — як поводився Захід на початку окупації Криму 2014 року. Тоді не було повного розуміння, що робить Росія. Усі уникали напряму називати російську владу окупаційною. Називали якимись там “зеленими чоловічками”. Уникали напряму говорити про окупацію і повномасштабну війну. А вона вже почалася тоді”, — сказав спікер.

Усе це обернулося шкодою для Заходу, вважає він.

“Скільки ще років тривало так зване економічне співробітництво з РФ. Захід же допомагав будувати всю цю економічну міць Росії, переозброювати, зокрема, її армію, тому що ми постачали їй кошти і за рахунок газу, нафти, й інших торговельних відносин. Підштовхуючи Київ то на “Мінськ-1”, то на “Мінськ-2″, Захід не завжди стояв твердо на боці України. Намагався якось підштовхнути її на компроміси, на якісь витрати додаткові з приводу Російської Федерації”, — сказав гість ефіру.

При цьому Ауштрявічюс наголосив, що ЄС не визнає анексію Криму Росією. І навіть з огляду на те, що Європа 2014 року виявила слабкість, більше цієї помилки не повториться, впевнений він.

“Європа тоді виявила слабкість, яка не дозволяла ухвалити принципово важливі питання вчасно. Усе це заохочувало Росію на більш агресивну війну. І тільки після деяких подій, особливо після гібридних пропагандистських та інформаційних атак, все-таки Захід зрозумів, у чому справа. І, звісно, 2022 рік уже перекрив усе своєю значущістю. Тому так, ми вчимося. Я б сказав, що і ще до кінця не навчилися. Оскільки якщо дивитися навіть на 13-й санкційний пакет щодо РФ, звісно, він має виглядати по-іншому, він має бути жорсткішим, бо ми все ще продовжуємо гру з Росією”, — резюмував Ауштрявічюс.

Читайте також: Росія відпрацювала в Криму свою систему репресій, — керівниця “Кримської правозахисної групи”

Нагадаємо, Європейський Союз продовжив обмеження щодо Росії до 24 лютого 2025 року. Це рішення опубліковано в Офіційному законодавчому журналі ЄС. Після початку повномасштабного вторгнення РФ до України Брюссель запровадив 12 пакетів санкцій проти країни-агресора. 13-й пакет буде затверджено 24 лютого цьогоріч. 

Прямий ефір