Європейська Рада погодила виділення Україні 50 мільярдів євро в рамках програми Ukraine Facility (“Український фонд”).
Рішення підтримали всі 27 країн-членів ЄС, зокрема Угорщина, яка раніше блокувала виділення Україні цих грошей.
Історичне рішення ЄС
У Єврораді заявили про “необхідність гарантувати стабільну, передбачувану і стійку фінансову підтримку України на період 2024-2027 років, щоб сприяти відновленню, реконструкції та модернізації країни, соціальній згуртованості та прогресивній інтеграції до союзу для її можливого майбутнього членства”.
“У нас є договір. Усі 27 лідерів ЄС домовилися про додатковий пакет підтримки України в розмірі 50 мільярдів євро в рамках бюджету Євросоюзу. Це забезпечує стійке, довгострокове і передбачуване фінансування для України”, — написав у соцмережі Х президент Європейської ради Шарль Мішель.
Для цього створюється “Український фонд” на період 2024-2027 років. У документі, підписаному після закінчення позачергового засідання в Брюсселі, ідеться, що 33 мільярди євро будуть переведені Україні у вигляді кредитів, а 17 мільярдів євро — у вигляді безповоротної підтримки.
Єврорада також підтримала використання доходів, отриманих від заморожених активів Центрального Банку Росії для фінансування України.
“Потенційні доходи можуть бути отримані відповідно до правових актів Союзу щодо використання надзвичайних доходів приватних організацій, отриманих безпосередньо від заморожених активів Центрального Банку Росії”, — йдеться в документі.
Для ухвалення такого важливого для України рішення знадобилося кілька годин, що свідчить про високу мобілізацію учасників і роботу на результат. Це була найшвидша зустріч Європейської Ради.
Єдиною перешкодою для ухвалення рішення про виділення цієї макрофінансової допомоги була позиція прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Він раніше неодноразово заявляв, що хоче щороку переглядати пакет допомоги Україні і мати право вето.
Як заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, європейське співтовариство більше не піддасться на шантаж угорського лідера і ухвалюватиме будь-які рішення тільки згідно з відповідними процедурами. За словами Дональда Туска, “в ЄС немає проблеми втоми від України, а навпаки — є втома від Орбана”.
“Сьогодні нам потрібно зміцнювати нашу єдність навколо України і дати відсіч Росії та її агресивній політиці. Я не можу зрозуміти і прийняти дуже дивну та егоїстичну гру Віктора Орбана. І тут немає місця компромісу щодо наших принципів, таких як верховенство права. І, звичайно ж, у питанні України немає місця компромісу [з позицією Угорщини]. І саме тому те, що ми можемо запропонувати Віктору Орбану, — це завжди ставитися до нього справедливо, відповідно до наших правил і процедур. І нічого більше”, — сказав Туск.
Незадовго до засідання з Віктором Орбаном окремо зустрілися президент Європейської Ради Шарль Мішель, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент Франції Еммануель Макрон. Вони натякнули угорському прем’єру, що їхня позиція буде непохитною, а в разі вето або будь-яких подібних демаршів від ЄС буде відповідна реакція.
У підсумку результатами засідання Європейської Ради виявилися задоволені всі.
“Це рішення — дуже чіткий сигнал для українців. Воно демонструє нашу рішучість бути повністю мобілізованими для підтримки їхнього майбутнього, для підтримки їхньої свободи. Це також послання нашим європейським громадянам, яке демонструє нашу єдність і європейське лідерство, а також показує, що нас не залякає Росія, яка порушує міжнародне право”, — сказав Шарль Мішель.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що рішення про виділення 50 мільярдів євро Україні — це чіткий сигнал, що і Україна вистоїть, і Європа вистоїть.
“Дуже важливо, що це рішення було ухвалено одноголосно — усіма 27 країнами-членами ЄС. Це ще одна чітка ознака міцної єдності та підтримки України. Сьогодні Європа посилає сигнал через Атлантику і по всьому світу, що міжнародний і світовий порядок, заснований на правилах, витримає всі виклики. Європа задає тон у глобальних процесах своєю єдністю. Тепер це факт, і він має залишатися таким”, — заявив він.
Своєю чергою, в ЄС вважають, що рішення Євроради про виділення 50 мільярдів євро Україні є сигналом також і для США, де є затримка із затвердженням фінансування допомоги на 2024 рік.
“На початку цього року ми маємо прийти до того, щоб двостороння підтримка, оборона України також була посилена. Це має бути сигнал, який посилається з Європейського Союзу. Це також хороший сигнал для США. Президент США [Джо Байден] справді добрий друг і союзник, який прагне до того, щоб його пропозиції [щодо фінансування допомоги Україні] були схвалені в Конгресі. Я сподіваюся, що сьогоднішнє послання, обговорення, яке ми ведемо, також допоможуть трохи полегшити йому завдання вдома”, — констатував Олаф Шольц.
Читайте також: 50 млрд євро для України — головне питання порядку денного зустрічі лідерів ЄС: подробиці з Брюсселя (ВІДЕО)
Рішення Євроради в огляді експертів
Про те, як Єврорада ухвалила рішення про виділення 50 мільярдів євро для України, і як вдалося подолати опір Віктора Орбана, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:
- Євгенія Кравчук, голова Комітету культури, науки, освіти та медіа Парламентської асамблеї Ради Європи, народний депутат України;
- Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу;
- Руслан Осипенко, дипломат, міжнародний експерт;
- Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, міжнародний експерт;
- Володимир Фесенко, політолог.
ЄВГЕНІЯ КРАВЧУК: Європейські лідери знайшли слова, які переконали Орбана
— Має бути опублікований офіційний документ Євроради, він ще не опублікований, тому дочекаємося того, що там буде написано чорним по білому. Тому що на попередньому засіданні Євроради було дуже багато різної інформації, наприклад, що не вдасться ухвалити рішення щодо початку переговорів. Але все вдалося. Тому давайте дочекаємося цього документа.
Точно відомо, що вранці до засідання Євроради були зустрічі Орбана і з Шольцем, і з Макроном, і з Мелоні. І якщо Шольц і Макрон — це представники країн, які є найбільшими донорами до бюджету Європейського Союзу, і до них усі дослухаються, то Мелоні — представник якраз консерваторів, бо Орбан також перебуває в партії консерваторів і хоче там якось закріпитися.
І дуже важливо, що правий уряд Мелоні підтримує Україну. Тому, я думаю, що знайшли такі слова, які Орбана переконали. Це по-перше.
А по-друге, подивіться, що відбувалося з форинтом. Навіть заяви Орбана про те, що він буде щось блокувати, коштували 1% курсу форинта до євро, а це вже економічна стабільність у самій країні.
Що стосується сьомої статті ЄС, то вона ніколи ще не застосовувалася. Це зовсім крайній варіант. І для самої Європи краще, щоб Європейський Союз демонстрував єдність. Тому що Росія якраз і боїться єдності ЄС.
Фактично Путін згуртував країни Європейського Союзу, тому що до 24 лютого 2022 року, хоч і була анексія Криму і війна в Донецькій і Луганській областях, але Європейський Союз все-таки думав про економіку. А зараз вони насправді розуміють, що Росія це реальна загроза.
І про це говорив прем’єр Польщі Туск. Про те, що блокування допомоги Україні з боку Угорщини чи Словаччини – це не просто, щоб якось Україні нашкоднічать, це підриває безпеку самої Європи. Тому що поки що Україна воює і стоїть стіною на цьому східному фланзі.
До того ж і Угорщина, і Словаччина, особливо Словаччина, економічно залежать від Європейського Союзу і від грошей Європейського Союзу, з одного боку. А з іншого боку, вони все-таки інтегровані в його економіку.
І навіть звучало в пресі – зрозуміло, що без якихось офіційних джерел — що і Фіцо, і Орбан більше бояться економічної ізоляції країн, ніж якоїсь міфічної сьомої статті. Бо для того, щоб цю сьому статтю включити, має бути єдність решти країн. Ну і це точно не піде на користь загальній атмосфері.
ОЛЕГ ПЕНДЗІН: Виділення макрофінансової допомоги від ЄС суттєво скоротить дефіцит бюджету України
— Зараз, напевно, немає сенсу говорити про план “Б” на 2024 рік, тому що питання щодо європейської допомоги знято. Хочу вам нагадати, що цього року від Євросоюзу ми очікуємо суму близько 16-17 мільярдів євро.
Якщо ми піднімемо державний бюджет на 2024 рік, для покриття дефіциту бюджету Україні потрібно було 1,6 трильйона гривень.
У України були підтверджені зобов’язання на 10-11 мільярдів. І тому вкрай важливими залишалися цифри американської та європейської допомоги — буде, не буде. І насправді ми чули від державних чиновників України заяву про те, що, якщо кошти не будуть вчасно надходити, то будуть навіть певні затримки соціальних виплат та індексації пенсій.
Хоча прем’єр-міністр [Денис Шмигаль] заспокоїв і сказав, мовляв, хвилюватися не треба, відповідні кошти відкладені, тож жодних затримок не буде. По січню затримок і не було, це правда.
Виділення цих 50 мільярдів євро на чотири роки — а в перший рік це десь на рівні 16-17 мільярдів — істотно скорочує дефіцит, який поки що не покритий. Залишається близько 11-12 мільярдів від Сполучених Штатів Америки. Я маю на увазі тільки макрофінансову допомогу.
Тому що військово-технічна допомога — це окрема розмова в рамках тих 61 мільярда, про які на сьогоднішній момент активно дискутують в американському парламенті. Але в будь-якому разі є досить висока ймовірність того, що цей рік буде повністю оплачений, і всі кошти надійдуть в Україну. І за рівнем забезпеченості ресурсами 2024 рік мало відрізнятиметься від 2023 року.
Виходячи із заяв міністра фінансів, поки що є певні складнощі з розумінням 2025 року. Але давайте спочатку проживемо 2024-й, а він, найімовірніше, буде досить оптимістичним.
Коли було ухвалено рішення про виділення макрофінансової допомоги на чотири роки, європейці обов’язково зазначили, що ці кошти мають піти на зміцнення демократичних інститутів. Ці гроші мають посилити економіку України та її здатність швидко виконувати соціальні зобов’язання.
Серед реформ, які Євросоюз намітив як етапи наближення України до ЄС, і забезпечення більш повного верховенства права, і судова реформа, і питання, пов’язані з управлінням державною власністю. До речі, там і боротьба з корупцією є.
Ці речі чітко прописані в плані дій, які є між Україною та Європейським Союзом. І потрібно розуміти ще один момент, що виділені гроші якоюсь мірою пов’язані з успіхами тих реформ, про які я щойно сказав. І грошові кошти будуть приходити до нас у процесі успішної реалізації тих реформ, які поставлені Євросоюзом перед Україною в рамках інтеграції в ЄС.
Так що, тут подвійні питання вирішуються. З одного боку, надається допомога, а з іншого боку, йде стимулювання і прискорення реформування тих питань, в яких зацікавлене також і українське суспільство.
РУСЛАН ОСИПЕНКО: Європа вперше в історії проявила принциповість і рішучість
— У цієї перемоги є ім’я, і воно жіноче. Насправді це прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, яка тричі зустрічалася з Орбаном, і вела з ним переговори особисто і ввечері, і вранці, переконуючи його зняти свої вимоги про блокування цієї фінансової допомоги.
Вона вдруге робить перемогу для нас. Мелоні відкрила нам дорогу до Європейського Союзу, вона теж тоді проводила переговори. Її якраз недооцінили, сказали, мовляв, чоловіки на каву послали Орбана. Насправді це була Джорджа Мелоні, яка вела переговори з Орбаном і обіцяла йому приєднання до консерваторів у Європейському парламенті.
Тобто партія “Фідес” Орбана приєднається і стане частиною великої партії консерваторів в оновленому Європейському парламенті.
Чому це історичне рішення? Так от, Росія отримала другий чіткий сигнал. Перший сигнал був у грудні 2023 року, коли зламали весь стратегічний план Москви, яка хотіла повернути Україну в зону свого впливу. Але Європейський Союз сказав: “Ні, Україна — незалежна, суверенна країна, і якщо вона обрала ЄС, то вони голосують за те, щоб вона почала цей процес приєднання”. Це раз.
І другий момент: зараз також кинули рукавичку Москві і сказали, що в ЄС не втомилися від України, солідарно проголосували за надання їй фінансової допомоги. І це дуже важливо для Європейського Союзу, тому що вони проявили солідарність. Там не був хтось проти, або хтось утримався, а 27 членів сказали: “Ми не втомилися, ми будемо допомагати Україні стільки, скільки потрібно”. Як мінімум чотири роки точно. Уже є фіксація.
Вашингтон також отримав сигнали про те, що він потрапляє в незручне становище, якщо він не проголосує за підтримку України. Таким чином, Європа опинилася попереду. Вперше в історії вона проявила принциповість, послідовність, рішучість і солідарність і проголосувала за допомогу Україні раніше, ніж цього досягли Сполучені Штати.
Раніше США як країна-лідер усього вільного світу були локомотивом цих усіх ініціатив. Тепер пальму першості на себе перебрала Європа. Тому у США звужується політичний маневр, їм нікуди діватися, їм доведеться теж проголосувати за допомогу Україні.
СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Орбан намагається балансувати між Заходом і РФ
— Переговори, звичайно ж, були непростими, і це варто розуміти. Віктор Орбан уже протягом кількох місяців гальмував цей процес, погрожував знову ветувати рішення Європейського Союзу щодо виділення 50 мільярдів євро допомоги для України. І ми бачили, як він використовував різного роду риторику, спрямовану на європейських партнерів, на Україну, на кого завгодно, але, звичайно ж, не на самого себе.
Віктор Орбан — непростий політичний гравець. Він уже багато років перебуває в політиці, і він зайняв собі місце між двох центрів ваги, між Заходом і Росією, і намагається між ними балансувати.
Тому для того, щоб мати можливість далі в цій політиці перебувати, переобиратися тощо, Орбан використовує подібного роду риторику, спрямовану на свій електорат, який постійно обирає його на посаді прем’єр-міністра.
Ми пам’ятаємо, скільки разів Орбан вимагав, щоб розморозили для нього ті чи інші фінанси, щоб їх можна було спрямувати на угорську економіку, яка зараз дуже сильно страждає через внутрішні політичні процеси, тому що в Угорщині зараз є великі проблеми.
І до останнього моменту, фактично до дня голосування в Брюсселі, зберігалася інтрига, чи буде Віктор Орбан ветувати це рішення щодо виділення грошей, чи ні. Але, на щастя, ми бачимо позитивний результат.
Звичайно, тут було задіяно багато важелів, як від європейських партнерів, так і від України. Тому що Україна також усіма можливими способами, головним чином, дипломатичними, намагалася достукатися до Будапешта, щоб все-таки отримати ці гроші, які нам потрібні для нашої економіки, для обороноздатності. І, як бачимо, спільними зусиллями все-таки ми досягли цього результату.
Але, звичайно ж, це далеко не кінець історії. Віктор Орбан і далі продовжуватиме вести подібну політику, яка буде супроводжуватися такою ось риторикою. І від нього варто очікувати чого завгодно. Тому розслаблятися рано. Тут потрібно запастися терпінням.
Є надія, що Будапешт, можливо, стане трохи більш поступливим після майбутньої зустрічі президента України Володимира Зеленського з Віктором Орбаном. Але поки що ми ще не знаємо, коли і де це станеться. Але, тим не менш, робота в цьому напрямку триває, і я думаю, що це також вплинуло на позитивний результат у Брюсселі.
Будемо сподіватися, що таких перешкод стане ще менше. Тому і офіційний Київ, і наші західні партнери працюють з Угорщиною, пропонують їй різного роду чи то поступки, чи то компроміси, щоб можна було досягти важливих результатів.
Тому що це все спрямовано на те, щоб боротися з російською агресією, від якої страждає не тільки Україна, не тільки український народ, а й європейці, й інші народи вільного світу. Тому робиться все можливе, щоб допомогти Україні та нашому народу. І сподіваємося, що так воно і буде далі.
ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Орбан фактично хотів повернути в Україну “закон Ківалова-Колесніченка”
— Ми виконали рекомендацію Європейського Союзу, рекомендацію Венеціанської комісії щодо закону про національні меншини. Що стосується Орбана, то тут ситуація складніша. Нещодавні переговори, які були в Ужгороді, показали, що прогрес є.
Є готовність шукати взаємоприйнятне рішення щодо статусу і окремо щодо національних меншин. Але деякі претензії Угорщини викликають питання.
Йдеться про те, що уряд Орбана хоче, щоб угорська національна меншина мала в Україні особливий статус, мала б такі права, яких не мають інші національні меншини.
І це вже виходить за рамки закону про національні меншини, який було погоджено з Європейським союзом і ухвалено, як добре виконане домашнє завдання України.
Орбан хоче більшого. Він хоче якогось ексклюзивного, особливого статусу для угорської національної меншини. Зокрема, в угорському Сенаті вимагають повернути угорській національній меншині права, які були до 2015 року.
Це фактично такий натяк, що треба повернути “закон Ківалова-Колесніченка”. Тобто, щоб на Закарпатті угорська мова мала офіційний статус.
Але ми не федеративна держава. В Україні це не передбачено нашим законодавством. Тим паче, що де-факто немає жодних проблем для використання угорської мови не лише в побуті, а й у суспільному житті.
Тому тут радше уряд Орбана піднімає планку для того, щоб шантажувати Україну і вибивати додаткові поступки. Отже, повною мірою проблема Орбана не вирішена. Тактично зміни на краще є, безсумнівно. Але нам ще уряд Орбана буде створювати проблеми в процесі переговорів про наш вступ до Євросоюзу.
Читайте також: Виділення 50 млрд для України: як у ЄС обійшли вимоги Орбана — подробиці з Брюсселя (ВІДЕО)