“Нептуни” знищили “Москву”, а “Богдана” звільнила Зміїний: про найефективніше українське озброєння розповіли експерти

Оборона України в умовах повномасштабної війни з Росією, яка триває вже десять місяців, потребує великої кількості сучасного озброєння та бойової техніки.

Значну частину зброї Збройні сили України (ЗСУ) отримують у рамках військової допомоги від багатьох країн світу, зокрема, США, країн Євросоюзу, Великої Британії, Канади, Австралії та інших держав.

Водночас не стоїть на місці й вітчизняна оборонна промисловість. Підприємства державного концерну “Укроборонпром” випускають достатню кількість зброї, техніки та боєприпасів, які досить непогано зарекомендували себе у війні з російськими загарбниками.

На землі, в небі та на морі

Сьогодні багато зразків українського оборонпрому практично не поступаються за своїми характеристиками та ефективністю сучасним західним аналогам. Підтвердженням цьому служать факти їхнього успішного застосування на полі бою ще з 2014 року.

Ракетні комплекси

Однією з найгучніших поразок російської армії з моменту початку повномасштабної війни стало знищення флагмана Чорноморського флоту РФ ракетного крейсера “Москва”.

Російський військовий корабель вразили дві протикорабельні ракети (ПКР) берегового базування РК-360МТ “Нептун”. Цей ракетний комплекс був розроблений у Конструкторському бюро (КБ) “Луч” у співпраці з іншими підприємствами “Укроборонпрому”.

“Нептун” призначений для ураження бойових кораблів різного класу: крейсер, есмінець, фрегат, корвет, транспортних і десантних кораблів. Кожна ракета Р-360, що вилітає з “Нептуна”, оснащена головкою самонаведення, яка має надвисокі кути огляду, стійка до радіолокаційних завад противника, що дає змогу долати системи радіолокаційної боротьби кораблів противника.

Дальність пуску ракет — до 280 км, швидкість — близько 900 км/год. Висота польоту над гребенем хвиль становить від 3 до 10 м.

“Нептун” одночасно може запускати до 24 ракет (повний залп — шість пускових установок), з інтервалом пусків у залпі від 3 до 5 секунд. Необхідний час для розгортання “Нептуна” — до 15 хвилин.

ПТРК

Однією з найвідоміших розробок українських зброярів є протитанковий ракетний комплекс (ПТРК) “Стугна-П”, розроблений КБ “Луч”, і 2011 року прийнятий на озброєння в Міністерство оборони України.

Цей ПТРК, що працює за лазерним наведенням, призначений для ураження танків, самохідних артилерійських установок (САУ), бронетранспортерів (БТР), бойових машин піхоти (БМП), а також вертольотів.

“Стугну” активно використовували у 2014 — 2015 рр. на Донбасі, зокрема, під час оборони Донецького і Луганського аеропортів. Після 24 лютого цього року Збройні сили України (ЗСУ) і підрозділи Територіальної оборони (ТрО) “Стугна-П” неодноразово використовували для знищення російської техніки й у вуличних боях.

За допомогою цього виду зброї було також знищено кілька російських ударних вертольотів Ка-52.

При цьому “Стугна” має вдвічі більшу дальність польоту, ніж знаменитий американський протитанковий ракетний комплекс Javelin, який надійшов на озброєння української армії в рамках військової допомоги США. Український ПТРК може бити на відстань п’яти кілометрів, час польоту ракети до цілі — 14 секунд. “Джавеліни” можуть вразити ціль лише на відстані 2,5 км.

Слідом за “Стугною в КБ “Луч” розробили протитанковий ракетний комплекс “Корсар”. Цей компактніший комплекс призначений для озброєння тактичних підрозділів Сухопутних військ і автономно працюючих мобільних груп.

Завдяки відносно малим габаритам і масі “Корсар” дає змогу піхотинцям автономно вести бойові дії з ефективністю підрозділів, підтримуваних великокаліберною артилерією.

Варто зазначити, що ракети можна запускати “Корсаром” не тільки з підготовлених позицій, а й навіть з окопу стоячи або з плеча.

Танки і САУ

Основною бойовою одиницею в танкових військах є БМ “Булат”, який є модернізованою версією танка Т-64Б, розробленою на ХКБМ імені Морозова. Завдяки новим системам захисту та управління вогнем, а також потужнішому двигуну, характеристики цієї бойової машини значно покращилися.

На модернізовані “Булати” встановлюється модульний комплекс динамічного захисту “Ніж”, який вже зарекомендував себе під час боїв, і використовується також на модернізованих танках Т-64 зразка 2017 року.

Ці танки оснащуються системою управління вогнем 1А43У з нічним прицільним комплексом, що дає змогу використовувати ракетний комплекс “Комбат” і знищувати бронетехніку противника на відстані до п’яти км. “Булати” можуть розвивати швидкість до 60,5 км/год і мають дальність ходу до 500 км.

Збройні сили України мають на озброєнні також самохідну артилерійську установку з натовським калібром САУ “Богдана”, яка була розроблена на заводі КрАЗ.

Попри те, що українська армія має на своєму озброєнні лише один примірник “Богдани”, робота цієї самохідки увійшла в історію російсько-української війни. Наприкінці червня російські окупанти після артилерійських, ракетних та авіаційних ударів українських військ залишили захоплений ними український острів Зміїний. Як розповів головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, важливу роль у звільненні Зміїного зіграла саме САУ “Богдана”.

“Дякую захисникам Одещини, які вжили максимальних заходів для звільнення стратегічно важливої ділянки нашої території. Низький уклін конструкторам і виробникам української самохідної гаубиці “Богдана”, яка відіграла важливу роль у звільненні острова. Подяка іноземним партнерам за надані засоби ураження”, — написав на своїй сторінці у Facebook Залужний.

БТР і БМП

Серед бойових машин піхоти та броньованої техніки в українській армії вирізняються бронеавтомобіль “Козак-2М” і бронетранспортер БТР-4МВ1.

“Козак-2М” є вдосконаленою версією броньованої колісної машини “Козак-2”. Він призначений для виконання широкого кола бойових завдань.

“Козаки” активно використовуються з моменту початку гарячої фази російсько-української війни. Машини застосовуються в різних видах військ української армії, включно з 73-м морським центром спецоперацій, ДШВ і 3 полком спецпризначення. За словами військових, броньовик ефективно захищає екіпаж під час підривів.

БТР-4МВ1 — це повнопривідний восьмиколісний бронетранспортер, який є модифікацією бронемашини БТР-4. Машина призначена для транспортування бійців механізованих підрозділів і вогневої підтримки в бою.

БТР може бути базовою машиною для оснащення спеціальних підрозділів швидкого реагування та морської піхоти.

БПЛА

Важливу роль у здійсненні розвідки та нанесенні вогневих уражень противнику відіграють безпілотні літальні апарати. Турецькі безпілотники Bayraktar, які є в арсеналі Збройних сил України, вважаються одними з найкращих ударних дронів у світі. Вони довели свою ефективність на різних фронтах російсько-української війни.

Однак Україна і сама займається виробництвом не менш ефективних безпілотників, які успішно виконують найрізноманітніші бойові завдання. Так, дрон “Лелека-100” використовується для аеророзвідки, патрулювання, картографування місцевості з можливістю передавання оперативної інформації та отримання точних географічних координат у режимі реального часу.

Безпілотник є частиною програмно-апаратного комплексу. У березні 2022 року за допомогою цього комплексу було знищено російський зенітний комплекс “Бук”. Крім цього, за допомогою цих комплексів українські артилеристи виконували коригування високоточних снарядів M982 Excalibur.

Для розвідки українські військові використовують також безпілотний авіаційний комплекс Spectator-М, розроблений у ВАТ “Меридіан” імені С. П. Корольова. Він складається з наземної станції управління і трьох безпілотних літальних апаратів.

У цій моделі впроваджено нові системи відеоспостереження та радіоелектронного управління, що дає змогу краще виконувати завдання під впливом засобів РЕБ. Spectator-M1 має вдосконалену систему автоматичного визначення координат цілі.

Українська армія має у своєму розпорядженні також багатоцільовий дрон UKRSPECSYSTEMS PD-2. Він призначений для проведення повітряної розвідки, зокрема, коригування роботи артилерії, і бойового застосування як бомбового носія.

На службі ЗСУ також перебувають квадрокоптер із вертикальним зльотом і посадкою R-18. Цей безпілотник, розроблений і створений силами громадської організації “Аеророзвідка”, має радіус дії 4 км, може перебувати в повітрі близько 40 хвилин і скидати снаряди вагою до 5 кг.

Як бомби використовуються радянські протитанкові гранати РКГ-3, або створені на їхній основі зброярами заводу “Маяк” бомби РКГ-1600. Дрон R-18 здатний нести два боєприпаси й скидати їх з висоти 100 – 300 м. Квадрокоптер може вразити ціль у радіусі одного метра.

“Р-18 — це насправді дуже бюджетний інструмент з точки зору вартості самої платформи, яка становить 20 тисяч доларів залежно від комплектації. З точки зору боєприпасів, він може нести до п’яти кілограмів корисного навантаження. Це, як правило, кілька перероблених радянських кумулятивних гранат, які здатні вражати легку техніку, і за певних умов, за умови правильного влучання, навіть були випадки ураження ворожих танків”, — поінформував експерт з питань розвитку авіаційного ринку Богдан Долінце.

Він підкреслив, що дрони, навіть найдешевші, становлять велику небезпеку для будь-якої армії світу.

“Ми бачимо, що ті ж “шахеди” (Shahed 129, дрони-камікадзе іранського виробництва, — ред.) досить дешеві, але вони несуть велику загрозу. Ключова особливість дрона Р-18 – це те, що він, як правило, використовується вночі, і його досить важко виявити системам ППО. Найчастіше його можуть взагалі не виявити. Хіба що тільки спеціалізовані системи, призначені для боротьби з дронами, здатні виявляти такі об’єкти. Цей дрон здатен залетіти на позиції ворога, бути непоміченим, бути незнищеним і відпрацювати всі цілі. Таких систем має бути достатня кількість, бажано не десятки, а сотні”, — зазначив Богдан Долінце.

Від початку повномасштабного вторгнення за допомогою цих дронів українська армія знищила понад 100 одиниць російської військової техніки на сотні мільйонів доларів.

Читайте також: Український квадрокоптер: чому його боїться російська армія

РСЗВ

Реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) — один із найбільш високоточних засобів ураження живої сили, бойової техніки, командних пунктів та інших цілей противника, а також засіб стримування від нападу.

В Україні найбільш відомою РСЗВ, напевно, є радянська система БМ-21 “Град”, яка активно використовується в російсько-українській війні ще з 2014 року.

В Україні на сьогодні виробляють кілька видів вітчизняних РСЗВ, серед яких — “Верба”, “Берест”, “Бастіон” і “Буревій”.

“Верба” розроблена фахівцями ХКБМ ім. О.О. Морозова на базі бойової частини БМ-21 “Град”, але її пускова установка має низку ноу-хау. Зокрема, у “Вербі” вдосконалено системи навігації, зв’язку, вирівнювання та стабілізації платформи.

“Ми втілили унікальні технічні рішення, які дозволили перевершити “Гради”. Так, час на підготовку залпу вдалося скоротити в 5 разів завдяки мінімізації втручання людини в роботу бойової машини. Якщо боєкомплект “Граду” перезаряджали вручну кілька військовослужбовців – вага одного снаряда в середньому становить понад 60 кг — то “Верба” повністю автоматизована. Це значно підвищує ефективність виконання бойового завдання”, — розповів директор ХКБМ ім. О.О. Морозова Яків Мормило.

Ще однією модернізованою версією “Граду” є РСЗВ БМ-21УМ “Берест” від фахівців Шепетівського ремонтного заводу. Замість 40 ракет у пусковій установці “Граду”, установка “Береста” має 50 ракет.

Усі компоненти, за винятком бортового комп’ютера та засобів зв’язку, — українського виробництва.

“Основним завданням проєктувальників було створити сучасну РСЗВ, просту і зручну в експлуатації, яка має можливість виконувати бойові завдання як у складі підрозділу, так і самостійно. “Берест” — це глибока модернізація наявної машини БМ-21 “Град” на основі бойового досвіду та побажань від представників українських військових артилерійських підрозділів”, – повідомили в “Укроборонпромі”.

На цьому ж заводі розробили й системи “Буревій” та “Бастіон”. Перший створений для заміни радянських реактивних систем залпового вогню “Ураган”. “Буревій” має такий самий калібр і стріляє такими самими ракетами, що й “Ураган”. Водночас ця РСЗВ має низку переваг, зокрема, нове чеське шасі Tatra T815-7, цифрову систему управління вогнем та обмін інформацією на полі бою.

“Бастіон” також розроблено на основі “Урагану”, ця модель має шасі КрАЗ-6322РА і “ураганну” бойову частину. У версії “Бастіон-02” використовується шасі КрАЗ-63221 з подовженою колісною базою. Це зроблено для розміщення додаткового боєкомплекту з 40 снарядів. Завдяки системі швидкого перезарядження його можна встановити всього за 2 хвилини. У простого “Бастіону” на перезарядку йде до 7 хвилин.

На початку вересня на міжнародній виставці оборонної промисловості MSPO 2022 у Кельце (Польща) було представлено новий варіант української реактивної системи залпового вогню “Вільха” (“Вільха”). Ця пускова установка була розроблена на базі БМ-30 “Смерч”.

Особливістю “Вільхи” є керовані реактивні снаряди калібру 300 мм, здатні стріляти на 110 км. Коригування польоту здійснюється імпульсними двигунами, що мінімізує відхилення від заданої цілі.

“Дослідний зразок має пройти польові випробування. Має бути здійснена певна кількість пусків ракет, має бути досягнута та точність, яка вкладалася в проєкт. Є ще додаткові умови для проведення випробувань комплексу. Після того, як комплекс підтвердив усі свої заявлені позиції, які були поставлені Генеральним штабом Збройних сил України, тоді ухвалюють рішення щодо його виробництва”, — розповів капітан першого рангу (у запасі), заступник начальника штабу Військово-морських сил України (2004-2020 рр.) Андрій Риженко.

Як зазначив військовий експерт Сергій Грабський, “Вільха” є таким собі замінником оперативно-тактичних ракет.

“Вільха” — глибока модернізація того самого радянського озброєння, і вона має ті самі “дитячі хвороби”, які має радянське озброєння. Вона створювалася за іншою філософією. Точно так само, як “Стугна”, “Вільха” — це все-таки зброя другого покоління. А “Джавеліни” і NLAW (шведсько-британська переносна протитанкова керована ракета, — ред.) — це протитанкова зброя третього покоління із зовсім іншими показниками. Тому для нас, з точки зору ефективності, економічності, доцільності та необхідності, – “Вільха” — це самостійний вид зброї, який дає нам змогу розв’язувати питання досить цікавого спектра”, — наголосив експерт.

Читайте також: Чим відрізняється українська “Вільха” від американського HIMARS? Експерт пояснив можливості зброї ЗСУ

Стрілецька зброя та боєприпаси

Фахівці української оборонки також активно займаються розробкою та вдосконаленням стрілецької зброї. Так, всесвітньо відомий автомат Калашникова отримав в Україні нову модифікацію під назвою “Малюк”. Українські зброярі переробили старий “калаш” за системою bullpup, тобто, коли магазин автомата знаходиться за спусковим механізмом.

“Малюк” оснастили планкою Пікатінні (система кріплення прицілів та інших деталей стрілецької зброї, — ред.) і новою пістолетною рукояткою. Ще одне ноу-хау українського автомата — ним без проблем може користуватися як правша, так і шульга.

Спеціально для снайперів український оборонпром розробив гвинтівку Snipex Alligator калібру 14,5х114 мм. З її допомогою можна вражати рухомі й нерухомі цілі, укріплені точки й бліндажі. Ця снайперська гвинтівка надійшла на озброєння ЗСУ до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Гвинтівка має досить велику довжину (2 000 мм), максимальна дальність польоту кулі становить 7 км, а ефективна дальність стрільби — до 2 км.

Крім цього, “Укроборонпром” налагодив виробництво боєприпасів. Йдеться про снаряди калібру 122 і 152 мм, на які розрахована більша частина української артилерії. Робота ведеться вже кілька місяців.

“Ми зараз робимо тисячі наших українських артилерійських боєприпасів. 122, 152 мм для гармат, 120 мм для мінометів. За дорученням Генерального штабу Збройних сил України… Тому проєкт виробництва боєприпасів “Укроборонпромом” не просто стартував, а понісся семимильними стрибками”, — повідомив менеджер проєктів ДК “Укроборонпром” Олег Болдирєв.

Спільне виробництво з НАТО

Нещодавно стало відомо, що Україна разом із кількома країнами НАТО запускає виробництво важкого озброєння і бойової техніки.

Експерти вважають, це не тільки підвищить ефективність роботи ЗСУ, а й швидше інтегрує Україну в систему оборони Альянсу.

До цього проєкту долучилися Польща, Чехія, Франція, Данія та Швеція. У рамках цієї програми створюються оборонні підприємства, будуються лінії виробництва, а також розробляються нові високотехнологічні зразки озброєння.

Для цього будуть використані як наявні виробництва, так і нові, розташовані в безпечних місцях.

Зокрема, “Укроборонпром” підписав угоду про співпрацю з Асоціацією оборонних компаній Швеції. Як повідомила речниця українського оборонного концерну Наталія Сад, документ передбачає співпрацю з низки питань.

“Це спільне виробництво озброєння і військової техніки, це нарощування виробництва потрібних нам снарядів, зокрема, 152 і 122 міліметри калібру. Це і співпраця у сфері технічного обслуговування та ремонту техніки. Ну, а також нові розробки озброєнь, які потрібні нашим Збройним силам України”, — розповіла Наталія Сад.

Варто зазначити, що це вже друге оборонне підприємство, про будівництво якого Україна домовилася з міжнародними компаніями.

У держконцерні вважають, що виробництво артилерійських снарядів і мінометних мін за стандартами НАТО знизить залежність української армії від поставок з-за кордону, де запаси поступово вичерпуються.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну “Укроборонпром” передав ЗСУ вп’ятеро більше військової техніки та озброєння, ніж за весь минулий рік.

Які перспективи має українська оборонна промисловість та наскільки ефективними є вітчизняні зразки бойової техніки та озброєння порівняно із західними аналогами? Ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили керівник військових програм центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Павло Лакійчук та прессекретарка ДК “Укроборонпром” Наталія Сад.

Павло Лакійчук: Україна не пасе задніх у сфері виробництва зброї та військових технологій

— Україна має і науково-технічний потенціал, і розробки перспективних систем озброєння. Згадаймо корабельний ракетний комплекс “Нептун”, який потопив флагман Чорноморського флоту РФ крейсер “Москва”, або застосування артилерійської системи “Богдана” при звільненні острова Зміїний. “Вільха” демонструє, можливо, не кращі результати, ніж HIMARS, але цілком зіставні з ними за ефективністю ураження сил противника.

Я навіть не буду говорити про наші протитанкові комплекси, які зарекомендували себе з найкращого боку, і показали себе як унікальні розробки. Безпілотні літальні апарати — зараз дуже активно в кулуарах обговорюють, чим же українці бахнули росіян на аеродромі в Дягилевому?

В України є безпілотники, здатні досягати цілей на території ворога на відстань 700 і 1 000 кілометрів. І “Укроборонпром”, і Міністерство оборони говорили про те, що наші безпілотники, які зараз перебувають у виробництві розробки, можуть досягати дальності в 3 000 кілометрів.

І це не просто реальні наші можливості, які реалізуються зараз. Морські безпілотні апарати — атака на Севастопольську бухту. Зараз народ збирає на флотилію морських безпілотників, щоб тільки із Севастополя ворог не вийшов, і з Новоросійська не вийде з таким ентузіазмом нашого народу і творчістю наших інженерів, військових, конструкторів.

Україна не пасе задніх і не є відсталою країною в питанні технологій, виробництва зброї та її ремонту. І те, що зараз відбувається, якраз сприяє кооперації України з нашими партнерами.

При цьому ми не купуємо технології — питання стоїть про взаємний обмін технологіями, про взаємне проникнення і синергію від цієї співпраці, яка згодом вийде ще більше на вищий рівень.

Наталія Сад: Перпектива “Укроборонпрому” — нарощувати обсяги виробництва озброєнь

— Станом на сьогодні “Укроборонпром” вже підписав понад 30 міжнародних угод. Це дало нам змогу рухатися більш швидким темпом. Зокрема, по лінії виробництва озброєння, по лінії нарощування обсягів виробництва снарядів, ну, власне кажучи, нових розробок.

Поки не стоїть питання про розгортання виробництва боєприпасів натовського калібру 155 мм. Але в цьому випадку ми працюємо над тим, щоб нашій артилерії вистачало снарядів для того, щоб проводити оборонні дії. Ну і наступальні в тому числі.

Ми дуже вдячні нашим західним партнерам у тому, що вони всіляко намагаються допомогти Україні виграти цю війну. І плани тільки за планом, щодо подальшого нарощування всілякої співпраці.

Ну і, звичайно ж, ми б хотіли, щоб наша перемога сталася якомога швидше. Власне кажучи, для цього ми робимо все можливе.

Так, “Укроборонпром” добре вивчив іранські дрони й має намір незабаром запустити виробництво своїх, набагато кращих апаратів. І ми б дуже хотіли ще цього року “приємно здивувати” нашого ворога. І тому ми зараз перебуваємо на завершальних етапах випробування безпілотника з дальністю ураження від тисячі кілометрів і з корисним навантаженням до 75 кілограмів.

Випробування проходять на сьогодні успішно. Ми сподіваємося, що незабаром зможемо його застосувати.

Читайте також: Власне виробництво боєприпасів і зброї з НАТО, флот морських дронів та інші проєкти — Україна підвищує ефективність ЗСУ (ВІДЕО)