Якщо не зупинити Володимира Путіна, то російські війська можуть опинитися на польському кордоні, заявив верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Європейці повинні зрозуміти, що якщо російський диктатор доб’ється успіху в Україні, то він не зупиниться, підкреслив Боррель.
З главою зовнішньополітичного відомства Євросоюзу згоден і президент Франції Еммануель Макрон. В інтерв’ю The Economist він назвав Росію “силою регіональної дестабілізації та загрозою для безпеки Європи”. Саме тому союзникам Києва потрібно задуматися про можливе відправлення військ в Україну, вважає Макрон.
Захід починає усвідомлювати російську загрозу
Путін сприймає Захід як супротивника, і європейці повинні зрозуміти всю загрозу, що виходить від російського диктатора. Виступаючи в Оксфордському університеті, глава європейської дипломатії наголосив — лише стійкість українців зупиняє Росію від подальшої ескалації.
“Під керівництвом Путіна Росія повернулася до імперіалістичного розуміння світу. Імперську Росію часів царя і радянської імперії реабілітував Путін, який мріє про колишні розміри та вплив… Сьогодні Путін являє собою екзистенціальну загрозу для всіх нас. Якщо Путін доб’ється успіху в Україні, він на цьому не зупиниться. Перспектива мати в Києві маріонетковий уряд, подібний до білоруського, і російські війська на польському кордоні, і контроль Росії над 44% світового ринку зерна — це те, що європейці повинні усвідомлювати”, — заявив верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.
Усвідомлює всю небезпеку путінської Росії та президент Франції Еммануель Макрон. У лютому 2024 року він заявив, що не відкидає можливості відряджання військ в Україну для підтримки Києва. Тоді його слова назвали “політичним землетрусом”. Більшість партнерів по Євросоюзу висловилися проти. Підтримали Макрона лідери країн Балтії, Фінляндії та Канади. Тепер президент Франції знову нагадав про свою ініціативу.
“Якби росіяни прорвалися через лінію фронту, якби було прохання України, чого сьогодні немає, ми б із повною підставою поставили собі це запитання. Тому я вважаю, що виключати це апріорі — значить не засвоїти уроки останніх двох років. На саміті НАТО влітку 2022 року ми всі виключили постачання танків, ракет глибокого удару, літаків. Зараз ми все це робимо, тому було б неправильно виключати все інше”, — сказав Макрон.
В Офісі президента України (ОПУ) наголошують: присутність західних військ на території держави — це лише одна з опцій війни. І її можна використовувати за потреби.
“Якщо партнери підписують партнерську угоду, що вони готові надати свої збройні сили для ведення оборонної війни, то цю опцію можна використовувати. Уже немає ніякої “червоної лінії”. Тому в будь-який момент можна про цю опцію говорити. Головне, щоб була політична воля в країнах-партнерах і, щоб це були не тільки заяви, а чітке розуміння”, — пояснив радник керівника ОПУ Михайло Подоляк.
І нехай поки що союзники Києва не досягли згоди в питанні про можливе відправлення військ, сумнівів у необхідності нарощувати підтримку Сил оборони України в них немає. Так, Італія, як пише видання La Repubblica, найближчим часом оголосить про новий пакет допомоги. Серед іншого Рим планує відправити в Україну систему протиповітряної оборони (ППО) SAMP/T, зенітно-ракетні комплекси Stinger і ракети великої дальності Storm Shadow. Про виділення нового пакета допомоги може оголосити прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні на саміті G7 («Великої сімки»). Експерти зазначають, що якщо західні країни все ж таки зважаться розмістити на території України свої війська, то з порожніми руками вони не приїдуть.
Риторика країн Заходу в тому, що стосується форм і обсягів допомоги Україні, змінюється. Дискусію про можливість введення військ для допомоги Києву 2022 року неможливо було навіть уявити, кажуть аналітики. Як і заяви міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Кемерона про те, що Україна має право використовувати британську зброю для ударів по Росії. Він також заявив, що Україна буде щорічно отримувати від Сполученого королівства 3 млрд фунтів стерлінгів військової допомоги стільки, скільки буде потрібно.
Думки експертів
Чому західні союзники почали замислюватися про відправлення своїх військ в Україну? Чому першим про це заговорив президент Франції? Що можуть робити французькі війська в Україні? Чи підтримають виряджання військового контингенту в Україну інші західні союзники? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Володимир Хандогій, колишній посол України, президент громадської організації “Українська асоціація зовнішньої політики”;
- Пятрас Ауштравічюс, литовський державний діяч і політик, депутат Європейського парламенту;
- Ігор Романенко, генерал-лейтенант, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”;
- Дмитро Снєгирьов, військово-політичний експерт;
- Юрій Романюк, голова Всеукраїнської громадської організації “Україна в НАТО”, член Атлантичної ради;
- Пітер Дікінсон, науковий співробітник Atlantic Council.
ВОЛОДИМИР ХАНДОГІЙ: “Червоні лінії” розмиваються
— Сьогодні ми бачимо поступове скасування «червоних ліній». Єдина “червона лінія”, яка залишається панівною в політиці західних держав загалом і НАТО — це використання сухопутних контингентів на території України. З виступом і заявою президента Франції Еммануеля Макрона ця лінія вже не дуже чітко позначена і не дуже яскраво виражена.
Одним із противників присутності свого військового контингенту в Україні залишається Велика Британія. Але мені здається, що все може змінитися. Президент Франції Макрон може здаватися амбітним або непродуманим, але я впевнений, що він набуде великої кількості прихильників у разі виникнення критичної ситуації. Я думаю, що певною мірою йде балансування.
Макрон говорить про можливість участі в операції на території України. Водночас міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон заявляє, що вони поки що до цього не готові, але, з іншого боку, анонсує можливість застосування далекобійних боєприпасів по цілях на території Російської Федерації та на окупованих територіях насамперед.
Велика Британія перебуває на піку внутрішньополітичних подій. Наприкінці року плануються загальнонаціональні вибори. Щойно відбулися місцеві вибори. Зараз навіть стоїть питання про можливу зміну лідера Консервативної партії. Тому логічно, що з боку Великої Британії в цей конкретний період часу лунатимуть більш обережні висловлювання, які не розбурхуватимуть британське суспільство.
Питання про відправлення військового контингенту в Україну — це ж спірне питання. Безумовно, знайдуться політичні сили, окремі особи Великої Британії, які можуть зіграти на цьому в контексті майбутніх виборів.
Йде поступове розмивання цієї “червоної лінії”. І це грає на руку Україні. Ми переконуємося, що останнім часом наші партнери серйозно взялися за підтримку України після багатомісячної паузи.
ПЯТРАС АУШТРАВІЧЮС: Потрібно швидше втілювати ідею в життя
— Ідея президента Еммануеля Макрона про можливість відряджання французького військового контингенту на територію України в Литві була прийнята дуже позитивно.
Поки що не було офіційної чіткої відповіді на цю ініціативу — що б могла зробити Литва або які кроки можуть бути зроблені з боку уряду. Висловлювання президента Литви показує, що в політичній еліті є домовленість.
Я думаю, ця ідея отримає підтримку основних політичних груп і партій у Литві. Можуть бути певні заперечення, але я дуже сподіваюся, що все-таки підтримка буде. Тепер потрібно конкретно визначитися — хто, скільки, з яких питань і коли можуть надсилатися.
Не можна довго обговорювати цю ініціативу, інакше з часом вона ослабне. Я думаю, раз уже це прозвучало, раз уже пішли відгуки та певна дискусія, то потрібно дуже конкретно передбачити практичні кроки. Цей проєкт не може залишитися тільки теоретичною розмовою. Я б почав із маленьких цифр, але за дуже чіткими функціями та місцем дислокації.
На початку повномасштабного вторгнення європейські політики говорили про те, що Росія проводить агресію проти України, але потім риторика дещо змінилася, бо йшлося вже і про наступ на західну демократію.
Ця агресія, звісно, розвивалася не тільки в практичному вираженні, коли російська сторона кидала все на фронт для досягнення своїх цілей, а й в ідеологічному. Було дуже багато агресивних висловлювань від найрізноманітніших політиків, представників російської еліти про те, що Кремль уже бачить своєю метою західні демократії.
ІГОР РОМАНЕНКО: Київ може звернутися до Парижа по допомогу
— Варіанти присутності французького військового контингенту на території України можуть бути різні. У пропозиції президента Франції Макрона вказані деякі з них. Наприклад, він висловлювався про захист Одеси або Києва. Також він говорив про напрямки, де росіянам можуть здійснити прорив. Є скромніші варіанти — наприклад, обслуговування французької техніки.
Багато в чому це залежатиме від стану справ на фронті, і, безумовно, рішучості французької влади в розгортанні військової допомоги.
Західні союзники зараз активно обговорюють пропозицію Макрона про введення військового контингенту. Україна підтримує такий підхід, але при цьому наш президент Зеленський неодноразово говорив, що потрібно більше озброєння, і тоді ми самі впораємося із ситуацією. Але ми бачимо, що становище на фронті складне, і тому погляди на такі підходи, як з боку президента Франції, лідерів інших наших союзників, так і нашого військово-політичного керівництва можуть змінюватися.
Першим маркером можуть стати події, які відбудуться наприкінці травня або в червні. На цей час Росія запланувала свій новий наступ на фронті. І результати боїв покажуть, наскільки необхідні додаткові дії союзників.
З військового погляду йдеться про прорив противника на кілька десятків кілометрів — це як мінімум. І з подальшим виходом на оперативний простір, який змінить оперативну і навіть, можливо, стратегічну ситуацію. Але цього Сили оборони України не допускають, попри всю важкість ведення бойових дій на окремих напрямках — Бахмутському та Авдіївському.
Також Київ може звернутися до Парижа по допомогу в разі загрозливої ситуації. Такого роду звернення оформляються документом, який, найімовірніше, матиме закритий характер.
Документ, який може бути пересланий французькій стороні, має коротко описувати ситуацію, чому керівництво України до цього дійшло, і формулювати чітку позицію — кого наша сторона хоче бачити. Тому важливо, як це буде сформульовано. Але принципово важливим є ухвалення рішення на такого роду дії з боку союзників, тому що не всі підтримують ініціативу Макрона.
ДМИТРО СНЄГИРЬОВ: Іноземний контингент може обслуговувати системи ППО
— Нагадаю, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявляв, що військ НАТО в Україні буде. Але він також уточнив — якщо буде військовий контингент однієї з країн Альянсу, з якою в України двосторонній договір про військово-технічне співробітництво, то претензій з боку самого блоку не буде. Це дуже показово.
Чим можуть зайнятися іноземні військові фахівці? Це і підготовка особового складу Збройних сил України, льотного складу, саперів, розмінування місцевості, розгортання військових госпіталів із персоналом однієї з країн НАТО. Також може йтися про забезпечення логістики, здійснення ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженої бронетехніки та засобів ураження на території України.
Озброєний контингент умовної Франції може прикривати проблемну ділянку українсько-білоруського кордону. Це допоможе звільнити оперативні резерви ЗСУ, які можуть бути залучені на найпроблемніших ділянках фронту — Покровському та Бахмутському напрямках.
Також іноземний контингент може займатися обслуговуванням систем ППО, наприклад, французьких установок SAMP/Т. Одна батарея — це кілька пускових установок, персоналу що обслуговує потрібно близько 100 осіб на кожну.
Якщо президент України заявив, що нам треба мінімум сім систем ППО для посилення оборони, то ось уже військовий контингент, який може бути залучений безпосередньо на території України для прикриття неба. Це достатній за кількістю військовий контингент саме вузькоспеціалізованих військовослужбовців.
ЮРІЙ РОМАНЮК: Війська Франції можуть охороняти кордон України з Білоруссю
— Війська Франції можуть стати на захист кордону України та Білорусі. Володимир Путін тисне на самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка і хоче використовувати білоруську армію, в якій приблизно 40-50 тис. солдатів під рушницею. Вони можуть становити певну загрозу на півночі України. Саме тому президент Франції Еммануель Макрон пропонував Україні допомогу — розмістити французькі війська на білоруському кордоні, щоб не дати Білорусі та Росії напасти на Україну з того напрямку. А ті українські бригади, які перебувають там, будуть відправлені на схід і південь.
В Одеській області, де розміщені наші певні військові підрозділи, може бути проведена ротація, там можуть з’явитися французькі війська. Вони можуть захищати цей напрямок своїми системами протиповітряної оборони та авіацією. Українські ж війська будуть направлені за ротацією на схід і південь України — в район Запоріжжя, Луганська, Донецька.
У штаб-квартирі НАТО є цілий відділ стратегічного планування. Розуміти будь-які сценарії, які можуть статися у війні, розв’язаній Росією проти України, — це їхній прямий обов’язок. Окремі держави-члени Північноатлантичного альянсу допомагатимуть Україні так, як про це заявили у Франції, якщо третя сторона проявить агресію проти України.
Якщо буде військова провокація проти держав-членів НАТО — Польщі та країн Балтії — тоді буде застосовано 5-ту статтю Вашингтонського договору про спільний колективний захист своїх союзників, членів Північноатлантичного альянсу. І це головна різниця між Україною та членами НАТО.
ПІТЕР ДІКІНСОН: Велика Британія не буде вступати у війну з Росією
— Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон дав “зелене світло” на використання британської зброї не тільки на території України, а й на території Росії. Раніше здебільшого західні партнери були проти цього, бо вважали це приводом для ескалації війни. Велика Британія пішла вперед і дозволила використання своєї зброї, оскільки вже не вважає, що це може спровокувати ескалацію.
Відправлення в Україну військового контингенту — це вже справжній вступ у війну. Якщо британський солдат воює на фронті — значить Велика Британія бере участь у війні з Росією. Подібної позиції дотримуються й інші західні союзники — Німеччина, США.
Президент Франції Макрон сказав, що не виключає відправлення військ в Україну. Я думаю, що ця позиція буде набирати підтримку з боку інших держав.
У найближчому майбутньому, я думаю, такі ключові країни, як Велика Британія, Німеччина і США, не розглядатимуть такий варіант. Зброя і солдати — це абсолютно різні речі.
Читайте також: “Червоні лінії” Кремля відсуваються: можливість використання британської зброї для ударів по території РФ обговорили експерти