Російський опозиційний політик Дмитро Гудков розповів про нинішню ситуацію в РФ. Він зазначив, що люди, які були причетні до формування путінського режиму, зараз здивовані тим, що відбувається. Деякі масово залишають Росію, хтось – зрікається пропутінської ідеології. Гудков також оцінив, у якому напрямку рухатиметься РФ далі, яке майбутнє на неї чекає і які шанси у росіян скинути Путіна. Він вважає, що розвал країни вже настав, оскільки дії РФ в Україні мали на державу безповоротний руйнівний вплив. Гість ефіру також розповів, що думають самі росіяни про так звану спеціальну операцію Путіна, і про те, кого в Кремлі звинуватять у її провалі.
— Як Ви вважаєте, який зараз стан кремлівської влади, російської еліти?
— Мені важко сказати про кремлівську владу, вона ж різна. Там різні люди. Але я припускаю, що близько 99% тих людей, яких вважають елітами, перебувають у стані шоку, тому що їх ніхто не попереджав. Більшість була впевнена, що Путін блефував, коли говорив про війну. Більшість із них – це люди, у кого діти, сім’ї, нерухомість на Заході, а не у Північній Кореї, як Ви розумієте. І, звичайно, ці люди просто у шоці, у відчаї. Я їх зараз не захищаю. Вони, фактично, були учасниками розбудови такого режиму. Але, загалом, йдеться про початок кінця Путіна. Я впевнений, що це є політичним самогубством. Він сам себе знищить рано чи пізно. Бо Україну воєнним шляхом узяти не може. Це було мені, навіть не військовому експерту, зрозуміло від початку.
— Чому росіяни тікають із країни?
— Росію, за різними даними, зараз залишило понад пів мільйона осіб. Хтось каже, що 700 тисяч людей. Очікується, що цифра становитиме понад мільйон. Справа в тому, що можливості мирного протесту вичерпані. Тобто люди, які виходили на антивоєнні протести, розуміли, що, звичайно, війну вони не зупинять. Вони виходили, щоб показати, що в Росії не всі збожеволіли. Тепер є такий термін – російські біженці.
— Чого вони найбільше бояться, чому тікають? Можливо, бояться жити в економічно відсталій країні чи бояться вигнання, призову до армії, можливо?
— Я думаю, що ті люди, які зараз поїхали і далі виїжджають із РФ, — це ті, хто, швидше за все, активно виступав у соціальних мережах, і на мітинги виходив: журналісти, активісти, підприємці, науковці. Тобто люди, які публічно виступали проти війни, а сьогодні за це карають кримінально. Тому люди тікають, звичайно ж, від в’язниці, а не від життя в економічно відсталій державі, бо навіть якщо вона економічно відстала, там твій рідний дім. Ось у мене рідний дім, де я не був уже майже десять місяців. Ви думаєте, я не хочу туди потрапити? Звісно, хочу. Але просто, коли я приїду, не встигну доїхати. Мене просто на кордоні заарештують, і далі я опинюся у в’язниці. Так само й усі інші думають. Ні, їдуть ті люди, для кого цінності свободи – це найголовніші цінності у житті. Вони важливіші за доходи. Люди не хочуть втратити свободу чи життя. А це можливо у Росії зараз.
— Далеко не всі ті, хто їде, лише політемігранти. Адже багато хто покинув країну, оскільки для людей деяких професій просто стало неможливо працювати. Чи так це?
— Журналісти поїхали, щоб продовжувати працювати й розповідати правду про те, що відбувається в Україні. Тобто ти не можеш писати, називати війну “війною”, ти не можеш розповідати про загиблих мирних жителів, загиблих російських військовослужбовців. Тобто тебе за це просто посадять. Тому, звісно, всі змушені виїхати. Але дуже багато хто поїхав і продовжує свою роботу. А якщо говорити про співробітників IT-компаній, ну, як правило, це ті люди, які найбільше освічені, поінформовані. Якщо вже не протести, то, принаймні, вільна Росія.
— Чи є реальною перспектива розпаду РФ на окремі країни?
— Зараз так. Але це залежатиме від того, коли закінчиться війна, як зміниться влада і коли це станеться. Росія керована або за допомогою грошей, або за допомогою сили. Я маю на увазі за нинішніх умов. Тому коли закінчаться гроші, влада буде слабкою, то почнуться відцентрові тренди. Це вже було наприкінці 80-х. А Ви уявіть, яка Ленінградська область — там живуть цілком нормальні люди, дуже багато таких проєвропейськи орієнтованих. І живуть у принципі в Європі. Якоїсь миті вони подумають: а навіщо нам асоціюватися з фашистами, державою під санкціями, навіщо ми підтримуватимемо цей режим і при цьому на нас поширюватимуться санкції? Тим більше там були такі тренди, були такі настрої раніше, а тепер і поготів. А жодного репресивного апарату не буде для того, щоби придушувати протести. Те саме відбуватиметься з так званими регіонами-донорами, які теж подумають: а навіщо нам асоціюватися з цією державою, яка, по суті, оголошена фашистською і яку не підтримує весь цивілізований світ? Навіщо нам це?
Тобто така загроза, звісно, існує. Її Путін створив. Цілком очевидно.
— Кого, на думку влади, наразі вважають націонал-зрадниками Росії?
— Чесно кажучи, я навіть не хочу на цю тему замислюватись. Вони вважають зрадниками всіх, хто проти них. А проти них усі нормальні люди. Отже, всі нормальні люди — зрадники для них.
— Кого Ви назвали б націонал-зрадниками?
— Це Путін та його команда, його банда. Вони справжні націонал-зрадники. Вони зрадили країну, своїх громадян, усіх тих, хто в Росію вкладав гроші, час, намагався з неї зробити нормальну цивілізовану державу. Вони зрадили всіх. Вони по суті поставили зараз людей і країну на межу вимирання.
— Наразі росіяни отримують нову Росію майбутнього. Яка вона у Вашому гіршому та кращому прогнозі?
— Найгірший прогноз взагалі жахливий, що не буде Росії в майбутньому. Ми це вже обговорили.
Найкращий прогноз — це зміна влади найближчим часом. А далі країна має пройти у будь-якому разі через каяття. Тут інакше не вийде жодних стосунків налагодити ні з Україною, ні із Заходом. Це просто неможливо. Я вже не кажу про те, що багато людей настільки зараз розчаровані тим, що відбувається. Я знаю випадки, коли відмовляються від російських паспортів. Я вже не говорю про знайомих підприємців. Вони зараз збирають мільйони доларів для українських біженців. Вони кажуть: “Дмитре, ми все, закінчуємо з громадянством, ми хочемо стати громадянами України, платити там податки, відновлювати, допомагати”.
У нашій країні мешкають різні люди: одні нормальні, інші ненормальні. І ми не брати між собою навіть, розумієте? Вже точно вся ця кремлівська банда від мене набагато далі. А ті люди, які мене приймали у Києві та у різних містах, мої друзі, журналісти, з ким я спілкувався, – вони мені дуже близькі люди. І багато хто з них тепер з автоматами у теробороні у Києві. І я постійно контактую із ними. Мої друзі з Харкова встигли виїхати в останній момент. А ось у іншої моєї подруги родичі зникли другого березня у Маріуполі.
— Здебільшого росіяни тікають до Грузії. Близько 30 тисяч росіян уже виїхали. Також їдуть до Азербайджану, Болгарії, Туреччини. Чому не Європа?
— Треба розуміти, що багато хто не мав віз. Ти можеш виїхати з російським паспортом або до Туреччини, або до Вірменії, або через Вірменію доїхати до Грузії. У Казахстан, наприклад, дуже багато хто поїхав.
До того ж, звісно, у Європі зараз виникла проблема у російських біженців. Я їх називаю біженцями. Вони тікають не від бомб, але тікають від в’язниці, переслідувань. З урахуванням запроваджених санкцій російські біженці стали такими собі непопулярними біженцями.
Я особистий приклад розповім. У мене досі немає ніде посвідки на проживання. Я на Кіпрі зараз перебуваю. Я зіткнувся із ситуацією, що жоден банк мені не відкриває рахунок у банку, бо я росіянин. Я, звичайно, свою проблему зможу вирішити з урахуванням зв’язків та доброго до мене ставлення. Але уявіть, що там кілька сотень тисяч людей опинилися без грошей, бо їхні картки заблоковані. Тобто санкції насамперед вдарили по тих, хто був проти війни, і тим, хто був якраз авангардом боротьби з Путіним. Мені дуже шкода, що так сталося. Але при цьому я попереджав, що б’ють паспортом. І неважливо, на якому боці барикад ти перебуваєш. Я проти колективної відповідальності, але вона настає. Те, що робить Путін, — це державний злочин, це фашизм. І робить він все одно від нашого імені, хочемо ми того чи ні.
— Як самі росіяни ставляться до закриття магазинів, скорочення на роботі тощо?
— Усі впевнені, що це ненадовго, скоро закінчиться, все буде гаразд. Не буде. Знаєте, економіка влаштована таким чином у 21 столітті, що ти не можеш усередині своєї країни замістити весь імпорт. Все одно має бути кооперація, ти змушений об’єднуватись з іншими країнами, з іншими бізнесами.
І коли якийсь навіжений диктатор починає вбивати людей, починає вести загарбницькі війни, навколо цієї країни утворюється завіса. Не та завіса, яка була в Радянському Союзі збудована радянською владою, а завіса з іншого боку.
— З перехоплень телефонних розмов російських солдатів ми часто чуємо: “Розстріляли місцевих, забрав з дому ноутбук, вистрілив із танка по машині”. І у відповідь часто звучить фраза: “Ну, правильно, так їм і треба”. Чи це є оцінкою морального стану російського суспільства, як Ви думаєте?
— У принципі, так, певно, є. Тому що 20 років була пропаганда.
Із країни за цей час мігрувало близько 5 мільйонів людей. А зараз ще півмільйона. Найближчим часом теж якась кількість, я думаю, поїде.
Вся маргінальна політика стала мейнстрімом. І дебілізація населення повним ходом ішла. Головне, що людей позбавили права на альтернативну інформацію, на альтернативну думку.
Але 70%, мінімум 60%, у будь-якій, навіть європейській, країні, – це не дуже політизована публіка. Ось якщо вона має різні точки зору, різну інформацію, то у цих людей у голові формується нормальна картина світу. А якщо в них була тільки одна пропаганда, значить ця пропаганда сильно їм вправила б мізки.
— Як Ви думаєте, кого звинуватить у втратах та військових невдачах росіян в Україні? З кого почнуть насамперед?
— По-перше, Путіну абсолютно начхати на загиблих російських військовослужбовців. І мав рацію Зеленський, який сказав, що не розуміє, як так із військовими поводяться, немов із худобою. Навіть поховати не хочуть, надсилають якісь мішки. Це насправді свідчить про ставлення Путіна, путінських генералів до російських військовослужбовців. Спочатку багатьох обманювали, відправляли до кордону та в Україну начебто на навчання. А потім, коли вони вмирали, про них ніхто навіть не згадував.
Але, мабуть, буде офірний цап не за втрати, а за те, що Путін не отримав свій бажаний бліцкриг. Хто це може бути? Можливо, Шойгу, можливо, Герасимов. Але в якийсь момент я думаю, що ним стане Путін сам. Тому що це було його рішення. Ніхто не хоче нести відповідальність за війну, яку розпочав Путін прямо в Європі, напавши на сусідню незалежну державу, незважаючи на всі декларації та міжнародні угоди, які Росія підписала та зобов’язалася дотримуватися суверенітету України.
— Зараз після провалу бліцкригу за яких умов Путін виведе свої війська з України?
— Я не вірю, що Путін раптом виведе війська. Я думаю, що Путін піде до кінця. Тільки цей кінець буде для нього самого. Наразі все, що ми бачимо, говорить про початок поразки Путіна. І війна у світі – це війна економік. Це вже не війна армій. Цілком очевидно, що російська армія не мотивована, вони нічим не кращі, навіть гірші за українську армію, яка має мотивацію і купу добровольців у теробороні. А далі вже у кого більше ракет, літаків, зброї тощо. І тут Росія воює не з Україною, а з Україною, яку підтримує весь світ.
Просто цей світ міг би і краще підтримувати Україну, і раніше мав би підтримувати. Але це окреме питання. І велика країна не може з маленькою економікою конкурувати, а російська маленька економіка у світових масштабах — менше 2%. Це безглуздо, бо ти програєш. І я сподіваюсь, що Путін програє.
— Можете охарактеризувати Путіна як людину?
— Чудовисько він, а не людина, розумієте? Тому що людина ніколи на це не піде. Людина хоча б своїх воїнів ховатиме. Людина не стрілятиме у дітей, вагітних жінок, не віддаватиме наказ на такі військові злочини. Я довго вважав його авторитарним лідером, який порушує права та свободи тощо. Навіть коли в мене запитували: “Путін — убивця?”… Це було в студії, до речі, у Києві. Я говорив: “Убивця – це той, хто безпосередньо вбиває”. Тепер так, я відповім на це запитання. Він убивця. І він убив уже десятки, якщо не сотні тисяч людей, щонайменше за останні 8 років.
— Що, на вашу думку, перемога для України?
— Тяжко говорити про перемогу, коли стільки людей загинуло, коли стільки міст зруйновано. Але я хотів би, щоб влада в Росії змінилася. Це буде перемога України. Тому що я не сумніваюся в тому, що Україна матиме “план Маршалла”, розквітне і до ЄС вступить, і всі дороги Україні відкриті у світі. Дуже важливо, щоби більше не було загрози під боком.Якою буде українська нація після перемоги? Три гучні терміни від Вас?
Чому буде? Мені здається, вона вже стала. Україна запустила вже четверту — нову демократичну хвилю у світі. Україна зараз своїми діями зупинила розвиток авторитаризму у світі.
Україна та Зеленський є лідерами демократичного світу, який відстоює свободу під кулями, під ракетами, зі зброєю в руках у той час, поки хтось там обговорює, як Вілл Смітт комусь надер морду під час церемонії Оскар. І я завжди казав: коли тобі демократія та свобода у спадок дісталася від твоїх прабатьків, ти не дуже її цінуєш. А коли тут і політики, і депутати з автоматами… Вони нікуди не поїхали, нікуди не втекли. Я вже не говорю про Зеленського, який, напевно, став головним героєм планети. Звичайно, така країна має велике майбутнє, і Україна тепер має моральне право навчати Захід демократії та свободи. І ось якою країною стає Україна.
— І насамкінець, одна фраза, яку Ви сказали б кожному росіянину.
— Розумієте, тут комусь я сказав би «дякую» за позицію, комусь я кричав би: «Ганьба!» Але моя порада всім росіянам: якнайшвидше позбутися Путіна. З ним ніякого майбутнього взагалі немає. Точніше, воно є, але ви не бажаєте такого майбутнього. Лише зміна влади.
Стоп! Stop war! Ні війні!
— Яку фразу скажете кожному українцю?
Слава Україні! Героям слава!
Верещук: 4 квітня працюватимуть “зелені” коридори у Донецькій та Луганській областях
Зеленський: Військові РФ готуються до потужних ударів на Донбасі та харківському напрямку