Сьогодні о 11:00
Українські військові за допомогою РСЗВ HIMARS завдали удару по пункту управління військами Російської Федерації, які діють на Ізюмському напрямку. Генеральний штаб ЗСУ готується до можливих бойових дій на північному напрямку. Генерал-лейтенант, заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України у 2006-2010 роках Ігор Романенко в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповів про актуальну ситуацію на фронтах станом на 27 червня.
— Розкажіть про тяжку ситуацію на фронтах.
— Найбільш запеклі бої точаться на південь від Сєвєродонецька. Противник намагався здійснити оперативне охоплення військ у цьому місті. Це трансформувалося в організацію “котла” навколо Лисичанська. Це робиться для спроби форсувати річку. Наші все це придушили, відбили, і тому ворог штурмує з південного напрямку щодо Лисичанська. По ньому завдають цілодобових ударів ствольною артилерією, реактивною. А також авіаударів зі спробою забезпечити просування своїх військ із південного напрямку для того, щоб організувати котел.
Запеклі бої йдуть у районі Ізюма, але тут хотів би звернути увагу на новий елемент, який стосується застосування HIMARS – системи реактивного залпового вогню. Завдяки їх застосуванню було завдано удару по пункту управління угруповання військ, які діють на цьому напрямку. Вони готувалися до проведення наступальних дій, це було припинено. В інших напрямках триває тиск за участю збройних сил Білорусі, остаточних даних поки що не має ні наша розвідка, ні розвідка союзників. Білорусь передає озброєння та боєприпаси збройним силам РФ. Білоруська техніка, яку зняли з тривалого зберігання, у дещо кращому стані, ніж у РФ. Крім того, новий елемент — було використано стратегічну авіацію, причому не з базування на аеродромах Білорусі, а з найближчих прикордонних аеродромів РФ. Вони злітали, заходили з боку Білорусі та робили пуски ракет “ХА-22”. Це ракети 1968 року, але до 600 км. Ці два диктатори знову зустрічатимуться наприкінці червня у Санкт-Петербурзі. Була інформація, що Путін у ніч на 26 червня несподівано приїжджав до Кремля. Так він робив, коли оголошував про початок спецоперації. Була версія, що будуть якісь суттєві заяви з його боку, але поки що цього не сталося.
— Як можна прогнозувати подальші дії Білорусі?
— Тривають спроби Путіна повномасштабно втягнути Білорусь у війну проти України. Однак Лукашенко розуміє, що це буде фінал його політичної кар’єри і це загрожує його існуванню як такому, тому він чинить опір і маневрує. Можливо, на цьому етапі вони домовилися щодо того, що передається по максимуму озброєння, техніка та боєприпаси РФ, яка має гостру необхідність у цьому, через значні втрати на сході України. З іншого боку, все це може бути завезено на схід для подальших дій як свідчення межі протистояння та запеклих бойових дій. Це на південь від Сєвєродонецька, на південь від Лисичанська, в районі Бахмута і шлях Бахмут-Лисичанськ.
— Путін хоче, щоб Білорусь використовувала свою авіацію в завданні ударів по Україні з подальшим конфліктом. За планом Путіна, після ударів авіації Білорусі по Україні має бути удар у відповідь по території Білорусі, після чого Путін вимагатиме від країн ОДКБ втрутитися в конфлікт. У Росії закінчуються ресурси, щоб самій закінчити “триденну війну та триденне взяття Києва”?
— Із озброєннями у Росії гірше, тому використовується старе. Його ще багато. Бачимо, як армія РФ просувається на сході, незважаючи на запеклі оборонні бої Збройних сил України. Крім того, Путіну треба створювати міжнародну підтримку. До кінця червня він має опрацювати Таджикистан і Туркменістан. Потрібно показати працездатність ОДКБ. Була спроба у Казахстані, але не повною мірою. Тепер він хоче це реалізувати у війні проти України. Буде задіяно бойову ударну авіацію з боку Білорусі. Цей факт з погляду міжнародного права – акт агресії та початок війни, безпосередня участь з боку Білорусі. Путін хоче вштовхнути Білорусь у бойові дії. Збройні сили, генеральний штаб передбачають цей варіант та активно готуються. Насамперед, на північному напрямку, незважаючи на те, що йдуть запеклі бої.
— Як Ви бачите ситуацію щодо Калінінграда, чи Росія піде на повномасштабну атаку по члену альянсу НАТО?
— Путін не зважиться на це, але готуватись і лякати треба. Це інформаційна пропагандистська війна – складова повномасштабної війни на території України. Це не перші розмови про “Сувалківський коридор” та завдання ударів по країнах Балтії. Насамперед Литви. Литва посилається на рішення економічного союзу. Литва додає, що поставки з Росії до Калінінградської області і навпаки відповідатимуть такому підходу. Керівництву ЄС нічого іншого не залишалося, як це підтверджувати та підтримувати свого члена в особі Литовської держави.
Уряд Литви підтримує Україну всім. У відсотковому відношенні країни Прибалтики до свого потенціалу економічного, фінансового та військового — такі країни, як Чехія та Словаччина, попереду всіх наших союзників. У свою чергу у відсотковому співвідношенні американська допомога — близько 5%.
— Ракетні удари, які 26 червня були по Києву. Це тому, що вони б’ють хаотично чи це цілеспрямовано?
— Толерантність та дії РФ — це необ’єктивно. Росія це агресор, який іде на порушення всього міжнародного законодавства, зокрема, щодо правил ведення війни. Має значення внутрішнє зовнішнє. Внутрішнє – це політичний ефект, що досягається за рахунок завдання масивного удару. Це було й у Другій Світовій війні та в локальних війнах, це реалізовувалася Дворниковим та нарощується Суровікіним (імовірно новий командувач угрупуванням ЗС РФ в Україні).
З політичного погляду Путін показує, що має морально-психологічний тиск на громадян для того, щоб вони вплинули на керівництво України. Якнайшвидше перейти до переговорів щодо фактичної легітимізації захопленої до 20% території України на умовах Росії. Військовий момент полягає в тому, що били по певних об’єктах, де, на їхню думку, триває розробка, модернізація, ремонт наших озброєнь. Але судячи з того, як завдають ракетних ударів, – у РФ є нові ракети “Х-101”, у яких велика точність, а були застосовані старі з літаків, які летіли з аеродрому в Росії через Білорусь і завдавали ударів. Вони 1968 року.
Щодо ППО — наша протиповітряна оборона ґрунтується на зенітно-ракетних комплексах, винищувальній радянській авіації. За технологіями та за рівнем — це минуле століття. З такими можливостями спеціалісти борються зі зброєю 21 століття. РФ – це ударна авіація, вертольоти, безпілотні літальні апарати та ракетна зброя. Щодо зброї росіяни мають дві мети: випробувати все нове у цій війні та утилізувати старе, прострочене. ППО сухопутних військ завдає суттєвих ударів, за оцінками зарубіжних фахівців, ефективність на високому рівні. Просто треба розуміти співвідношення рівня зброї. Також засоби нападу перевищують за можливостями засоби захисту.
Не повинно бути в людей ілюзій щодо того, що коли поставлять сучасні засоби ППО та ПРО, не пролетять ні ракети, ні літаки — цього не станеться. Нам потрібно отримувати сучасну зброю та знищувати засоби нападу РФ у повітрі. Також бити по цілях, які запускають ракети й літаки — тобто по аеродромах, кораблях та підводних човнах. Для цього нам потрібне далекобійне сучасне озброєння, яке наші союзники поки що не наважуються його передати. Цією тяжкою роботою займається наше військово-політичне керівництво.
— Що ще потрібно Україні зробити, щоб, крім ППО, мінімізувати ризики ракетних ударів?
— По-перше, не займатись дилетантством в інформаційній діяльності, адже це впливає на морально-психологічний стан громадян нашої держави. Потрібно бути об’єктивними та використовувати інформацію об’єктивну, професійно коментувати. В оцінках діяльності протиповітряної оборони – можливості знищення цілей, можливості захисту від цих цілей – тут треба бути об’єктивним і не займатися підрахунком, що “колись закінчиться, і це буде нам на благо, просто питання у тому, щоб дочекатися”. Це неправильна пасивна позиція. Треба мати кошти та готувати засоби для знищення всього, що нападає з повітря. Будувати протиракетну оборону. Треба домагатися розуміння цього нашими союзниками та постачання озброєння, що забезпечувало б знищення. Це суттєво вплинуло б на ситуацію.
Читайте також:
Руйнування інфраструктури України, мародерство: про що позов Ахметова проти РФ до ЄСПЛ
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
