Каральна психіатрія на службі Кремля: сталінські методи в РФ обговорили експерти

У Російській Федерації продовжують використовувати радянську практику каральної психіатрії. Людей відправляють на так зване “лікування” до психіатричних лікарень.

У психдиспансерах на примусовому “лікуванні” перебувають і незгодні з кремлівським режимом активісти, блогери, і звичайні росіяни.

“Гуманні” способи покарання росіян

Одинцовський міський суд Московської області відправив на примусове лікування до психіатричної лікарні 18-річного антивоєнного активіста Максима Липканя. Раніше його звинуватили у нібито поширенні фейків про російську армію.

Липканя заарештували у лютому минулого року за те, що він проанонсував протестну акцію у річницю початку повномасштабної війни Росії проти України. Тепер, згідно з судовим рішенням, кримінальну справу припинено через “неосудність обвинуваченого в момент скоєння злочину”. Максим Липкань наразі наймолодший обвинувачений за статтею про військові фейки.

Першою гучною такою справою за Путіна стало переслідування Олександра Габишева. Весною 2019 року чоловік, який називає себе “шаманом”, вирушив з Якутська в похід на Москву для проведення “обряду вигнання Путіна”. Дорогою до нього масово приєднувалися люди.

Чоловіка затримали за кілька тижнів на кордоні Бурятії та Іркутської області. З жовтня 2021 року він перебуває на лікуванні у психіатричній лікарні.

Але зараз на примусове психіатричне лікування Росії відправляють і фігурантів рядових справ. Як, наприклад, мешканку Красноярська Ольгу Суворову. Її затримали, коли вона прилетіла до рідного міста з Москви 18 грудня. До цього вона взяла участь у роботі ініціативної групи з висунення Катерини Дунцової на президентські вибори.

Видання “Можемо пояснити” пише про те, що МОЗ Росії готується запровадити примусове лікування для трансперсонів та людей гомосексуальної спрямованості. Російське суспільство психіатрів опублікувало рекомендації, як лікувати людей з “розладами сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності”.

Незабаром після публікації документ було видалено. Але впровадження примусової терапії, нібито, щосили обговорюють у російському керівництві.

Як зазначив російський адвокат Микола Полозов, у РФ піднімають старі радянські методички каральних органів. Починаючи від КДБ і до каральної психіатрії.

“Всі ці каральні практики зараз активно впроваджують у життя. Ми бачимо, що Росія впевнено рухається шляхом побудови фашистської держави”, — підкреслив адвокат.

За його словами, раніше президенту РФ Володимиру Путіну пов’язувало руки те законодавство, яке було впроваджено у “єльцинський період”.

“Потім уже Кремль почав змінювати правове поле, використовуючи всі доступні важелі тиску. У результаті ми дійшли тих каральних практик, які маємо зараз. Вже спостерігаються репресії проти адвокатів. Не виключено, що в якийсь момент почнуть шельмувати тих, хто активно захищає”. людей, які зазнають каральної психіатрії”, — констатував Микола Полозов.

Читайте також: Кремль взяв за основу каральні методи Сталіна: чи варто очікувати ще одну хвилю масових репресій в РФ — думки експертів

Каральна психіатрія в РФ у розборі експертів

Про те, як у Росії використовують методи каральної психіатрії, в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• Ірина Губеладзе, докторка психологічних наук, президентка Асоціації політичних психологів України;
• Ігор Ірхін, психолог-криміналіст;
• Ростислав Мурзагулов, політтехнолог, ексголова Громадської палати Башкортостану.

ІРИНА ГУБЕЛАДЗЕ: Каральна психіатрія в РФ тільки процвітатиме

— Каральна психіатрія це не якась особлива психіатрія, це скоріше спосіб прибирати інакодумців. І це той метод, який проявляється у жорстких тоталітарних суспільствах, коли не вистачає інших методів репресій.

Я б, напевно, не говорила, що в Росії це повернулося, швидше це й було. Питання, наскільки були представлені ці випадки в медіа, і наскільки вони були поширені в інформаційному просторі.

Але як інструмент вони використовувалися. Понад те, вони використовуються у Росії, а й у інших країнах.

Мені, мабуть, важко говорити про те, яка там реальна ситуація, що там відбувається за фактом. Тому що я не психіатр і не маю відношення до цієї сфери. Я можу судити лише про якісь процеси у суспільстві, заради яких це відбувається.

Дуже важливо розділити моменти безпосереднього лікування та потрапляння людини до психіатричної лікарні. І ми насправді не знаємо, що з ним там відбуватиметься. Чи супроводжуватиметься це медикаментозним лікуванням, чи це якась чергова акція для медіа, щоб показати та залякати інших громадян таким “лікуванням”.

Для мене це, перш за все, інструмент впливу навіть не так на цю людину, як на суспільство в цілому. Це спосіб залякати населення, що воно не протестувало, не заявляло про свої позиції.

Ідея така, що всі адекватні, психічно здорові люди підтримують Батьківщину, партію, лідера та нічого такого не роблять. Якщо ж вони роблять щось не так, як потрібно, то єдине виправдання, що вони просто неадекватні. Інакше у їхній здоровій голові не могла б зародитись така ідея.

А те, що люди можуть мати іншу думку, можуть виявляти своє громадянське право, заявляти про свої протести — у тоталітарних суспільствах не заведено, так не має бути. Тому продовжує процвітати каральна психіатрія. І це лише один із інструментів.

РОСТИСЛАВ МУРЗАГУЛІВ: У Росії всіх, хто виступає проти Путіна і влади, намагаються представити божевільними

— Я довго думав, коли вперше дізнався про те, що є таке поняття як каральна психіатрія, навіщо люди цим заморочуються? Вони ж мають всю повноту влади, всі диктатори можуть просто відправити людину у в’язницю, можуть придумати будь-який вирок, можуть патрон, наркотики в кишеню підсунути і посадити людину надовго.

Якщо, наприклад, мене привезуть у психдиспансер, потримають у ньому тиждень-другий, і там таке полізе, цілком напишуть собі діагноз.

На людину починають тиснути, мовляв, що в тебе в цій ситуації, що — у тій, а як би ти повівся тут, а як — тут. Вони цілком підбивають основу під те, що ми всі ненормальні. Ми — це ті, хто виступають проти війни, проти Путіна, коли всі, як мінімум, не проти, але, може, й за.

Відповідно їм просто зручно це робити. Тому вони це роблять. І так, до речі, робили не лише у країнах соцтабору. Це ідея не комуністів, а імперіалістів. Взяти навіть Америку, коли вона була ще у своєму найпохмурішому імперському стані. Тоді вона використовувала рабську працю, наприклад. Там були довгі наукові трактати про це.

Там дисертації захищали про те, що темношкірі люди, які намагаються позбутися долі раба, це психічно нездорові люди. І там цілком серйозно діагнози ставили і писали в рекомендаціях до лікування, наприклад, відрубати пальці ніг.

Це цілком давня традиція. На жаль, це існувало давно, і існуватиме, напевно, буде ще довго.

Росіянину пояснюють: якщо ти заперечуєш проти того, проти чого ніхто не наважується заперечувати, значить, ти реально божевільний. Частка правди в цьому є, тому що я розумом розумію, що моє життя було б набагато спокійнішим, якби я просто тихенько сидів десь у селі і не висовувався. А так довелося тікати із країни.

Там обиватель дивиться на людину, яка з шаленими очима каже, що Путін — негідник, злодій та вбивця. І людина розуміє, що цей персонаж, очевидно, нездоровий, тому що здорова людина має інстинкт самозбереження. І з цим не посперечаєшся.

Насправді, якщо зрозуміти, чому люди це роблять, це зовсім не показник психічного нездоров’я. Це показник цивілізаційного розвитку.

Коли в людини якісь перші бажання задоволені, потім у неї виникає бажання соціального схвалення. Те, що диктатори видають за шизофренію, за ненормальність — це якраз показник нормальності та більш розвиненого розвитку людини. Якщо людина, незважаючи на ризик, як і раніше, хоче говорити якісь правильні речі, то вона набагато далі пішла.

І, звичайно, найнеприємніше, що ця каральна психіатрія завдає шкоди тим людям, які краще, ніж ті, хто їх переслідує. Ось у цьому основний смуток усієї цієї історії.

ЮРІЙ ІРХІН: Каральну психіатрію використовують як “гуманний” підхід до людини

— Почнемо з того, що важкої спадщини радянської психіатрії Російська Федерація не втрачала. Росія успадкувала радянську психіатрію.

На відміну від РФ, в Україні було ухвалено дуже гуманний, революційний на той момент закон. І на сьогоднішні він досить просунутий навіть у масштабах Європи. Це закон про психіатричну допомогу.

Ніхто не має права навісити ярлик психічно хворої людини. Все стаціонарно, як належить. І в нас цим законом проголошено навіть презумпцію психічного здоров’я.

У Російській Федерації цього не було й близько, ніхто навіть про це не говорив. Вони успадкували той тяжкий тягар ще радянської психіатрії, яку завжди історично використовували для підкорення та покори інакодумців.

Навіщо застосовується психіатрія? Для того, щоб створити ореол та видимість гуманного підходу до людини. Можна людину ув’язнити надовго, можна розстріляти. А можна оголосити людину психічно хворою. Це буде дуже “гуманно”.

І з позицій вже такого “гуманного” медичного підходу до людини застосовувати не штрафні санкції, не карати його, а навпаки, робити йому “благо”, робити йому “добро”, лікувати його, позбавляти його тяжкого тягар психічного захворювання.

Справа в тому, що можна п’ять років відсидіти у в’язниці, вийти, соціалізуватися та розпочати нове життя. Психічні захворювання — це незворотні процеси, вони невиліковні. А у зв’язку з цим людей, які потрапляють на стаціонарне лікування до психіатричних лікарень, особливо з політичних мотивів, якщо навіть вони не хворі, їх роблять хворими.

Звичайно, застосовується фармакологія, яка геть-чисто пригнічує і деформує особистість. Повноцінною психічно здоровою людиною звідти вийти не можна, шансів немає. І це довічний незворотний процес.

Я ще в Радянському Союзі особисто чув від одного серйозного кримінального авторитета: “Я краще 10 років відсиджу, ніж потраплю до стаціонару, до психлікарні”. Там ти назавжди залишишся. З психлікарні ти вже не вийдеш, а з в’язниці є шанс вийти.

Навіть якщо пройти певні щаблі підвищення кваліфікації, можна набути навіть нового статусу, увійти до нового життя, наприклад, прийнявши він кримінальну субкультуру. І в принципі, можна почати життя ще краще, ніж було до того.

Через психіатричну лікарню усі шляхи ведуть у нікуди. Це небуття. По суті, це не фізична, а психічна смерть.

Читайте також: Російський режим не проводитиме масові репресії, він боїться можливої революції — думка Курносової