Ембарго Заходу на пальне з РФ посилює неможливість переспрямувати газ у китайському напрямку – політолог

Щоб Україна вистояла у війні з Росією, нам потрібна комплексна підтримка Заходу. Таку думку висловив політолог Олексій Буряченко під час марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA.

— Як Ви оцінюєте передислокацію російських військ? Це реальне відведення?

— Російська сторона видає бажане за дійсне. Начебто вони переформатували свої стратегічні завдання і тепер намагаються ще й внутрішньому споживачу показати нібито гуманізм: мовляв, ніколи не планували брати міста і ніколи не планували обстрілювати мирне населення. Тобто це їхня версія для внутрішнього і для зовнішнього користувача. Насправді ми чудово розуміємо, що план провалився, про оточення Києва не йдеться. А без зеачущого просування просто зараз стояти у “зеленці”, щоб била українська сторона… Вони почали суттєво втрачати і техніку, і людей. Якщо там орієнтовно 20 тисяч осіб – втрати російської сторони, то поранених насправді набагато більше. Це говорить про те, що військові частини розукомплектовані та вже не можуть нести у собі жодної бойової цінності. Ці частини не можуть йти на штурм Києва зараз. Ну, тому вони і діють саме так. І зараз відводять війська до Росії та Білорусі, доформують, і, швидше за все, спрямують їх на Донбас та на південь.

— Спрогнозуймо разом, якої зараз підтримки бажано чекати від міжнародних партнерів? Що нам потрібно для того, щоби дати максимальну відсіч на південному сході нашої країни, як під Києвом?

— Звичайно ж, насамперед, озброєння. Важке озброєння – техніка, сучасні засоби ППО, які працюють на далекі висоти, і, звісно, літаки. Але, крім цього, на Росію чинять неймовірний економічний та політичний тиск. Ось, наприклад, один із елементів — це ембарго на сировину, газ, нафту. Ембарго вже наклали і Велику Британію, Сполучені Штати Америки. Ось Байден прилетів до Європейського Союзу з тим самим діалогом, щоб перекрити базову необхідність ЄС у газі за рахунок нафтопродуктів та збільшення видобутку США та Австралії. Тобто ми чудово розуміємо, що якщо зараз хоча б часткове ембарго на газ і нафту Європейського Союзу додасться до важливих санкцій, російська економіка просто зруйнується як картковий будиночок. Тому що більша частина, приблизно 50% усіх доходів Російської Федерації, надходить саме від газу та нафти.
Технологічно переспрямувати газ, що видобувається, в інший напрямок, ну, наприклад, в “Силу Сибіру-2”, про яку зараз домовилися з Китаєм, неможливо. Тому що цього навіть ще теоретично не існує. Тому, звичайно ж, ці економічні та політичні “укуси” зусібіч нині згубно діють на економіку Російської Федерації. А ми чудово розуміємо, що йде за економікою. За обвалом економіки будуть бунти, невдоволення політичним режимом, і тоді самі росіяни здадуть Путіна в Гаазький трибунал. Та й Росія з величезною ймовірністю, якщо занепаде її економіка, розсиплеться – федеральні суб’єкти розійдуться кожен у своє автономне плавання. Тому саме санкції, їх щоденне збільшення, аналіз дієвості цих санкцій, політична та економічна підтримка України і, звичайно ж, озброєння — це вагома зброя для України.

— У Росії вже давно створено, але зараз зміцнюється такий собі інформаційний вакуум. Своя атмосфера, інша реальність. Адже це теж якось треба заздалегідь прогнозувати і заздалегідь щось продумувати, щоб протистояти цьому?

— Звичайно. Треба прогнозувати і розуміти, що з цим робити, як руйнувати цю ідеологічну пропагандистську бульбашку. Але на нашу користь грає те, що дуже багато, навіть у самій Російській Федерації, не розуміють до кінця і не усвідомлюють, що Росія — це не Радянський Союз, який був відсторонений від світу і захищений залізною завісою, де був абсолютний мізер імпорту, де працювали найпотужніша кооперація, продспілка, імпортозаміщення. І СРСР жив за рахунок того, що до нього входили справді потужні республіки. Вони могли у своєму колі створити необхідний економічний ринок для того, щоб працювала економіка навіть без повноцінної залежності від Європи чи США. Тобто вони справді за Союзу створили цей економічний простір. Тому й руйнували, якщо Ви пам’ятаєте, Союз більше культурними засобами, політичними, через освіту, музику, ніж економічно. Тобто показували, що є дефіцит у магазинах, показували, що немає ковбаси, і при цьому паралельно показували полиці європейських країн.

Нині ситуація інакша. Росія інтегрована у світову економіку. Вона отримує більшість свого доходу від Європейського Союзу, експортує туди сировинну групу товарів. Тобто вона навіть не орієнтована насправді на Середню Азію або на Китай, як багато хто там вважає. Близько 20% експорту туди йде. Решта – це багаті країни, готові платити дорого за сировинні товари Російської Федерації. Тобто насправді Росія набагато слабша економічно, ніж був СРСР. Тому саме економічні санкції будуть для російської політичної сили максимально згубними. Ну, звичайно, все вирішуватиметься на полі бою. Тому що військова компонента зараз справді вирішальна.

— А якими ж зараз мають бути гарантії безпеки через те, що міжнародне право працює з величезними збоями?

— Найголовніше у цьому питанні полягає у тому, щоб не повторити помилку, зроблену під час підписання Будапештського меморандуму. У документі прописано, що якщо агресія проявляється до України, то сторони розпочинають консультації. Ось і все, що було прописано у Будапештському меморандумі. Тобто, я розумію, чому це, швидше за все, було. Я розумію рівень тиску, який тоді був із боку Заходу на Україну, і чомусь недотиснули наші дипломати тоді на більш конкретний договір. Але зараз такої помилки ніхто не зробить. Ми чудово бачимо, що наші дипломати ведуть зараз дипломатичну лінію по всіх країнах світу. Президент України Володимир Зеленський, Олександр Чалий, який навіть безпосередньо брав участь у розробці Будапештського меморандуму і чудово розуміє залаштунки, плюси та мінуси нової угоди, розуміє нову архітектуру безпеки Європи та України та як її зробити максимально дієвою.

Ключове питання тут справді у тому, що укладання майбутньої угоди має відбутися через референдум. Тобто з урахуванням голосу кожного українця. Потім угода ратифікується — проходить через парламент країн-гарантів, а потім через парламент самої України. І насамкінець там прописується у робочому варіанті реакція країн-гарантів не лише на якісь воєнні дії та агресію у бік України, а й на стихійні лиха, гуманітарні катастрофи, пандемії, зокрема. На відміну від НАТО, це буде максимально комплексний договір про безпеку за участю гранатів. І після 3 днів необхідних консультацій країни-гаранти мають допомогти Україні.

Звичайно ж, та архітектура нової безпеки, яка зараз пропонується Україні та конкретно президенту Зеленському, – це небо та земля порівняно з тим, що справді було прописано у Будапештському меморандумі. І навіть якщо порівнювати не лише з Будапештським меморандумом, а й, наприклад, із рішеннями Радбезу ООН. Ось Ви у своєму коментарі абсолютно правильно сказали, що величезні проблеми зараз із реалізацією міжнародного права. Звичайно, ми розуміємо, як ухвалити рішення Ради безпеки ООН, якщо в Росії право вето. За окремою процедурою треба доводити, що ця країна, яка є постійним членом і має право вето, є і учасником цього конфлікту. Тобто, швидко рішення ухвалити буде дуже складно. А щодо НАТО, я вам чесно скажу, це взагалі досить утопічна історія, тому що рішення ухвалюють в НАТО консенсусом. Тобто кожна країна Альянсу має проголосувати за це рішення. Якщо хоча б одна країна голосує проти або утримається, це рішення зависає на невизначену кількість часу, і далі незрозуміло, як реалізувати механізми захисту країн-членів НАТО.

Нагадаємо, міністр Кабінету Міністрів Олег Немчинов під час марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповів, які державні підтримки бізнесу, допомоги переселенцям та громадам, які приймають постраждалих в Україні, запрацювали з 1 квітня.

Верещук: 2 квітня заплановано роботу семи “зелених” коридорів

Зеленський: Військові РФ готуються до потужних ударів на Донбасі та харківському напрямку

Читайте також: Голова НСЖУ Сергій Томіленко під час марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA висловив думку, що працівники пропагандистських ЗМІ країни-окупанта мають усвідомити, який негативний внесок вони вже зробили та продовжують робити у війні проти України. Завдання ж українських та європейських ЗМІ – допомогти незалежним ЗМІ, що залишилися в Росії, робити свою роботу без тиску з боку Кремля, а також доносити правду до населення.