Чи виконуватимуться безпекові угоди з Україною у разі зміни влади в країнах-підписантах, відповів Фесенко

Більшість країн-партнерів не відмовляться від виконання своїх зобов’язань за підписаною на 10 років з Україною двосторонньою безпековою угодою, тому що це відповідає їхнім національним інтересам. Інтересам їхньої безпеки, безпеки в Європі та загалом міжнародної безпеки. Таку думку сьогодні, 23 лютого, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив політолог Володимир Фесенко.

“Якоюсь окремою статтею не фіксується — будуть чи не будуть виконувати [угоду]. Держава підписала цю угоду. Не просто конкретно керівник — президент, прем’єр-міністр, або у випадку з ФРН канцлер. Йдеться про зобов’язання держави. Є проблема, про яку говорять експерти — ці документи, за оцінками різних експертів, це пов’язано з позицією США і з теперішньою ситуацією в Штатах, у Конгресі, де є гострий конфлікт між республіканцями та демократами, досі не затверджено допомогу Україні та бюджет США. Тому обрали таку м’яку форму — договори підписуються, але без ратифікації в парламенті”, — пояснив він.

Водночас, зазначив політолог, потенційно існує ризик того, що наступний уряд, наступні канцлер, президент відмовляться від виконання зобов’язань за угодою. Але такий ризик існував би в будь-якому разі.

“Наприклад, 1939 року [Німеччина напала на Польщу] підписаний міждержавний договір про колективну оборону не був виконаний. На жаль, такі ситуації бувають. Але, як правило, держава відмовляється від виконання того чи іншого міждержавного договору, навіть якщо він не був ратифікований, у крайніх випадках. Це якась конфліктна ситуація. На мій погляд, те, що підписано зараз, братиметься до уваги і наступними урядами ФРН, Великої Британії, Франції, інших держав. Тому що відмова від такого роду угоди — відмова від партнерських відносин з Україною”, — каже Фесенко.

Читайте також: Країни-партнери не воюють за Україну і не будуть — причину озвучив політолог

Нагадаємо, раніше Фесенко заявив, що навіть угода про колективну оборону не гарантує того, що підписанти воюватимуть за ту країну, з ким вона підписана. А надання підтримки, яка є вже зараз, і фіксування цього на 10-річний період — це той максимум, який можливий. І в України таких угод до цього моменту не було з жодною країною. Тому підписання Україною двосторонніх угод про безпекові зобов’язання з країнами-союзниками — це величезний дипломатичний прорив. І для України це буде певна страховка, дипломатична і військово-політична гарантія від того, що Росія не ризикне нападати вдруге, хоча стовідсоткової гарантії і в цьому, і в інших випадках не буває.