Бої за Вовчанськ тривають: що кажуть військові та експерти про фронт на півночі Харківщини

Вовчанськ Харківської області залишається однією з найгарячіших точок на новій ділянці фронту. Також російська армія атакує в районі сіл Стариця та Липці на Харківському напрямку.

Українські військові зазначають, що російське командування не зважає на втрати, кидаючи в бій велику кількість піхотинців. З 10 травня на Харківському напрямку російські загарбники втратили вбитими й пораненими близько 2 тисяч осіб та 342 одиниці озброєння і військової техніки.

Куди змогли дійти російські війська в Харківській області?

Російські військові мали лише частковий успіх на Харківському напрямку в перші дні атак, починаючи з 10 травня. Потім ситуація в районі Вовчанська стабілізувалася. Однак, як і раніше, у цьому районі відбувається евакуація мирного населення. Там перебувати небезпечно, бої тривають.

Як зазначив президент України Володимир Зеленський, окупанти перебувають на першій лінії української оборони. Далі вони не пройшли.

“На сьогодні наші Сили оборони стабілізували росіян там, де вони зараз перебувають. Найглибша точка їхнього просування — 10 кілометрів. На напрямках деяких бригад ворога немає зовсім просування — і не було… До бетонної лінії оборони ніхто не дійшов, це маячня, що там кажуть. Ворог дійшов до першої лінії. Перша лінія — це не кордон, там неможливо будувати, тому що через відповідну зброю, якою працювали росіяни, наші люди гинули”, — сказав Зеленський в інтерв’ю виданню “AFP”.

Окупантам вдалося перетнути кордон з Україною в Харківській області, бо ЗСУ не вистачає ППО.

“Російські військові на відстані, де в них є перевага, діють авіабомбами, артилерією… 8 місяців паузи в ухваленні рішень [щодо військової допомоги] партнерами. Зрозуміло, що нашим воїнам було непросто”, — сказав Зеленський.

Як вважають аналітики Інституту вивчення війни (ISW), захоплення Вовчанська є пріоритетною тактичною метою російських військ на першому етапі наступальних операцій на півночі Харківської області.

“Російське військове командування, ймовірно, обрало захоплення Вовчанська як одне з ключових тактичних завдань першого етапу наступальної операції на півночі Харківської області, оскільки Вовчанськ є найбільшим населеним пунктом безпосередньо на кордоні, який міг би надати російським військам плацдарм поблизу російського тилу для підготовки та початку другого етапу російської наступальної операції”, — ідеться у звіті ISW.

Водночас аналітики інституту вважають незрозумілим, чи буде другий етап російської наступальної операції на півночі Харківської області складатися з розширення так званої буферної зони, чи він слугуватиме забезпеченню плацдарму для роботи ствольної артилерії по Харкову та його околицях.

За даними Харківської обласної військової адміністрації, українські військові контролюють Вовчанськ на 60%. Паралельно російські війська щодня обстрілюють Харківську область та її центр — місто Харків.

Російська армія розширила зону активних бойових дій майже на 70 кілометрів, повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

За його словами, основні зусилля росіяни зосередили на напрямку сіл Стрілече — Липці та на захопленні Вовчанська. Далі вони хочуть вийти до селища Білий Колодязь і розгорнути наступ у тил українських військ.

Головком підкреслив, що бої будуть важкими, але ситуація вже контрольована.

У Кремлі вже звучали тези про те, що нібито Росії вигідно зробити так звану буферну зону на території Харківщини, щоб Бєлгородська область була захищена від ударів з боку ЗСУ. Кремлівський диктатор запевняє, що не збирається захоплювати Харків. Однак раніше він неодноразово називав його “російським містом”, яке, на його думку, потрібно “звільнити”.

Злочини російських військових у Вовчанську

Як повідомив начальник Слідчого управління ГУНП в Харківській області Сергій Болвінов, окупанти взяли в полон мирних жителів північної частини Вовчанська. Вони не випускають цивільних людей з тих територій, які контролюють. Окупанти помістили в підвал щонайменше 40 осіб, дуже близько до приміщення, яке вони використовують як свій штаб.

Відомо про вбивства тих, хто намагався врятуватися, покинувши небезпечну територію.

Мирних жителів використовують як живий щит. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів доктор політичних наук, член Експертної ради Центру громадянських свобод Михайло Савва.

“Те, що відбувається у Вовчанську, коли місцевих жителів зігнали і замкнули в підвалі, фактично заборонивши їм евакуацію, дуже схоже на те, що відбувалося, наприклад, у селі Ягідне Чернігівської області в березні 2022 року, буквально в перші дні після початку повномасштабного вторгнення. Уже можна констатувати, що це стійка стратегія, а саме російські військові, як і раніше в Ягідному, прикриваються місцевим мирним населенням. Тобто цих людей не просто замикають у підвалах, їх роблять фактично щитом для того, щоб зменшити обстріли українською артилерією…”, — сказав він.

Це воєнний злочин, підкреслює правозахисник.

“Міжнародне гуманітарне право категорично забороняє використовувати цивільних як щит для військових з будь-якого боку. Але можна констатувати, що російська армія зробила воєнний злочин способом ведення війни. Це не якісь поодинокі інциденти, це не ексцеси виконавців. Це така стратегія. І ця повторюваність переконує нас у тому, що це не випадковість”, — сказав він.

Ситуація на фронті очима військових та експертів

Чи справді Путіну не потрібен Харків, як він стверджує? Наскільки складною виявилася ситуація для Сил оборони України в Харківській області? Що зараз відбувається в районі Вовчанська? На ці та інші запитання в ефірі телеканалу FREEДОМ відповіли:

• Ігор Романенко, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”, генерал-лейтенант;
• “Крос”, військовослужбовець 57 ОМПБ ім. кошового отамана Костя Гордієнка;
• Іван Варченко, експерт з питань національної безпеки, військовослужбовець ЗСУ;
• “Цезар”, заступник командира легіону “Свобода Росії” з військово-цивільного співробітництва;
• Олександр Антонюк, політичний експерт, військовослужбовець Збройних сил України (ЗСУ).

ІГОР РОМАНЕНКО: ЗСУ активно контратакують

— На новому напрямку в Харківській області противник довів кількість військ до 35 тисяч. На півночі від Харкова — під Липцями і на північний схід — це Вовчанськ — вони розпочали бойові дії кількістю до чотирьох-п’яти батальйонів із бронетехнікою. Вони підтягнули туди резерви і боєприпаси. Під час боїв противник просунувся на 6-10 кілометрів на різних напрямках.

Зараз уже вони ставлять завдання сформувати так звану буферну зону вздовж кордону. І фронт цієї зони розширився до 75 кілометрів, як говорив головнокомандувач Олександр Сирський. Йдуть інтенсивні бої, проводяться контратаки.

Ми бачимо, що це відбувається як на Харківському напрямку, так і на низці напрямків на сході та на півдні. Найбільша інтенсивність боїв відбувається на Харківському та Покровському напрямках. Тривають важкі бої навколо Часового Яру. Противник не полишає планів захоплення цього важливого опорного пункту, але й на інших напрямках.

Але є зміни в акцентах окупанта. Наприклад, на Запорізькому напрямку вони діяли в районах Старомайорського, Урожайного, а зараз зосередилися більшою мірою на тому, щоби збити наших морських піхотинців із плацдарму, зокрема, в районі Кринок.

“КРОС”: Це не кінець, ми готуємося до посилення тиску з боку противника

— Як і на інших напрямках, ворог використовує мобілізованих, які зовсім недавно прибули до лав російської армії. Командування не шкодує їх, залучаючи до штурмових дій. За ними йдуть більш професійні підрозділи армії РФ, які мають краще оснащення та засоби ураження. Вони йдуть за штурмовими групами для закріплення на нових ділянках.

Ворожа армія використовує весь спектр засобів ураження. Це великокаліберна артилерія, “КАБи”, комплекси С-300, FPV-дрони, все, що може посилити їхні піхотні атаки. Поки що має достатню кількість засобів ураження, що дуже ускладнює нашу роботу і всю оборону.

В окупантів на цьому напрямку — великі людські втрати і втрати в техніці. Це заслуга наших військових на Харківщині.

За нашими оцінками, ворог ще не ввів свої резерви на цьому напрямку. Тому ми готуємося до посилення тиску. Також удосконалюємо лінію оборони та використовуємо всі засоби, які не дозволять ворогу просуватися нашою територією.

ІВАН ВАРЧЕНКО: Москва зробила свої атаки в Харківській області демонстраційними

— Для росіян ця “харківська операція” виявилася провальною, вони не досягли знову своїх цілей, про які говорили протягом трьох місяців, готуючи інформаційний ґрунт для цієї операції. Вони сподівалися на паніку серед українців, вкотре обманюючи себе.

Вони хотіли увійти в якісь переговорні процеси, розуміючи, що зараз немає уваги до них, і можливо, зайти з боку сили. Вони хотіли продемонструвати, що готові кинути сюди достатню кількість живої сили, не тільки ризикнути нею, а й знищити своїх громадян тільки для того, щоб мати вигідну позицію в переговорному процесі.

Росіяни хотіли продемонструвати, що в них невичерпні ресурси, що вони здатні цими ресурсами оперувати на великих широких фронтах, показуючи й демонструючи свої потенційні можливості у форматах Другої світової війни. Але як вийшло, забуксували на ранніх стадіях.

“ЦЕЗАР”: Успіхи РФ на фронті забезпечені лише авіацією, потрібно це виправити

— Ситуація стабілізується, початковий натиск противника згасає, він зазнає дуже великих втрат. У цьому районі вже кілька діб працюють наші підрозділи. Разом з іншими російськими добровольчими підрозділами завдають противнику вогневої поразки, утримують наші позиції.

Противнику вдалося злегка просунутися на захід від Вовчанська, але це незначно.

Я упевнений у тому, що згодом наша авіація завоює панування в повітрі, виб’є стерв’ятників із неба, і тоді справи в російської армії підуть зовсім кепсько. Тому що всі їхні успіхи в останні півроку на фронті базувалися на масованому застосуванні авіації, часто не рахуючись із втратами.

ОЛЕКСАНДР АНТОНЮК: Буферну зону потрібно робити на території Росії

— Я думаю, що у Москви була мета захопити Харків. Але Харків все одно став відволікаючим маневром. Харківську область вони зараз використовують як останнє вікно можливостей, які з’явилися у них через піврічну затримку підтримки України з боку Сполучених Штатів Америки. Це відчувалося на фронті, природно.

Видно, що вони також планували дестабілізувати Сумську область, тобто максимально розтягнути наші резерви і таким чином вирішити свої завдання в Донецькій області. За фактом лінія фронту розширилася.

Щодо буферної зони, я думаю, що в найідеальнішому варіанті, вона має бути на території Російської Федерації. Але для цього в нас мають бути свої можливості, тому що поки що використовувати озброєння західного формату ми не можемо.

Читайте також: Головне завдання — не дати росіянам окопатися: бої на Харківському напрямку і цілі РФ прокоментував військовий аналітик