Пережили блекаут, але перебувають під постійними обстрілами російської армії. Жителі Чернігівської області адаптуються до частіших ударів з боку агресора. Найнебезпечніша ситуація спостерігається в громадах поблизу кордону з Російською Федерацією. Про те, як живуть і працюють люди в Чернігівській області, розповіли кореспонденти телеканалу FREEДОМ.
Російські безпілотники дуже часто завдають ударів по цивільних об’єктах Чернігівської області. Ліквідацією наслідків з ризиком для життя займаються рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та майстри обленерго.
“Знаємо, що наші сім’ї чекають світла, рідні, близькі, тому готові працювати і вночі, і вдень, за будь-якої погоди”, — пояснює майстер “Чернігівобленерго” Анатолій Патенок.
Головну небезпеку для рятувальників і ремонтників зараз становлять російські дрони, які цілеспрямовано полюють за їхнім транспортом. У жовтні двоє чернігівських енергетиків загинули під час виконання робіт.
“Був кран і “Газель”. Спочатку кран, а потім, коли приїхали допомагати, рятувати… Поки взяли драбину, щоб покласти, вдруге прилетіло. А потім приїхали пожежники, так і втретє”, — згадує електромонтер “Чернігівобленерго” Анатолій Лавренко.
Жителі одного з найбільш постраждалих від російських ударів районів Чернігівської області, Корюківського, російські атаки згадують з жахом.
“Гул божевілля, і стіна ходуном ходить, цегляна… І вибух, пожежа. Це перший раз, а потім вночі. Вночі взагалі”, — розповідає житель Корюківського району Володимир Іванович.
Під російськими ударами в регіоні знаходиться не тільки енергетична інфраструктура.
“Куди завгодно [можуть вдарити]: це критична інфраструктура, легкові та вантажні машини, цивільні автомобілі, по мирних людях, по будинках цивільних, по енергосистемі, по транспортній інфраструктурі”, — зазначив начальник Корюківської районної військової адміністрації Павло Мірошниченко.
По всій Чернігівській області зараз розгорнуті пункти незламності, де місцеві жителі можуть зарядити мобільні телефони та отримати необхідну допомогу.
“Коли довго немає світла, ми тут поруч живемо, то приходимо заряджати телефони, ноутбуки, павербанки. Все заряджаємо”, — каже мешканка Корюківського району Ірина.
Директор однієї зі шкіл Корюківського району показує підземні приміщення, переобладнані під класи. Ще одну підземну школу зараз будують у сусідньому місті Сновську. У ній зможуть розміститися до 400 учнів.
“Постійні тривоги, тому діти навчаються змішано або онлайн. Очно практично не навчаються — занадто небезпечно”, — пояснив міський голова Сновська Олександр Медведєв.
Школи, лікарні та інші соціальні установи забезпечені дровами та генераторами. Василь працює кочегаром у школі. За його словами, на опалення витрачається три-чотири візки дров на добу.
“Вночі дуже страшно, тому що нічого не чути в котельні, і незрозуміло, куди може прилетіти. А вдень — ще більш-менш”, — каже Василь.
У самому Чернігові зараз діють погодинні графіки відключення електроенергії. Росіяни продовжують обстрілювати інфраструктуру. Однак часто мішенями стають і культурні об’єкти міста.
“Пошкоджено дуже багато об’єктів культури: музеї, бібліотеки, музичні школи, коледжі та будинки культури. Російська армія знищує по суті все і, на жаль, пошкоджених закладів культури вже сотні на території Чернігівської області”, — повідомив директор Чернігівського обласного історичного музею Максим Блакитний.
Проте міське життя у Чернігові не зупиняється: кафе, аптеки, магазини під час відключень електроенергії працюють від генераторів.
“Коли вимикають світло, буває так, що відвідувачів стає навпаки більше. Це як такий невеликий пункт незламності у нас, люди приходять сюди — п’ють чай, каву, гріються”, — розповів шеф-кухар одного з чернігівських кафе Ігор.
За даними Чернігівської обласної військової адміністрації, в середньому за тиждень російські окупанти завдають по території області понад 300 ударів, під атакою — близько 50 населених пунктів.
Читайте також: Горіли будинки, підприємство і вантажівки: Одеську область і Чернігівщину атакували російські дрони (ФОТО, ВІДЕО)














