Радник мера Маріуполя Петро Андрющенко у прямому ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповів про ситуацію в місті станом на 2 червня, а також про те, скільки маріупольців залишилося в окупації та коли Україна звільнить Маріуполь і Азовське море.
— Що відомо про ситуацію у Маріуполі на сьогодні, 2 червня?
— Їхня мета залишається незмінною. Вони планують і надалі вивозити металопрокат усіх видів. Сляби та рулонну сталь, яка досі зберігається в порту та належить компанії Метінвест. Перша партія пішла кілька днів тому на судні РМ-3 у бік Ростова-на-Дону. Було навантажено дві з половиною тисячі тонн.
Сьогодні-завтра очікується другий захід у порт такого судна для подальшого навантаження. Від глобального розкрадання рятує лише те, що глибоководна частина порту і канал заблоковано нашими судами. Росіяни їх не підняли. Плюс відсутність електрики. Фактично, там працює один кран, який здійснює навантаження. Тому перевалка навіть 2,5 тисячі тонн відбувається кілька діб, хоча за нормальної роботи це справа на пів дня.
Насамперед, вони планують вивезти метал. Також у порту зберігалося близько 3,5 тисяч тонн зерна. За нашою інформацією, вони спробували його завантажити, але щось пішло не так. Виникла пожежа, вони її залили під час гасіння. Зерно зіпсоване. У його вивезенні немає жодного сенсу. Тому поки що лише метал.
Надалі порт буде для них основною базою для перевалки.
— Як маріупольці ставляться до окупаційної влади?
— Невдоволення окупаційною владою наростає навіть у тих, хто дотримувався умовного нейтралітету… Попереду на окупантів чекають сюрпризи. По-перше, маріупольці звикли до всіх проявів демократії, але не можуть тримати в собі те, що вони думають. Вони швидко виходять на вулицю висловити свою думку. По-друге, за останні вісім років вони звикли, що якщо влада щось обіцяє, то влада має це зробити у терміни, у які обіцяла. На цьому і “підриваються” окупанти.
Обстріл закінчився, настала весна, потепліло і життя емоційно стало трохи легшим. Люди зараз адекватно починають сприймати те, що відбувається. Їх намагаються напихати пропагандою на кожному кроці, проте не дуже успішно.
Невдоволення у місті зростає. Ми спостерігаємо абсолютний саботаж. Місто виявилося абсолютно недружнім до окупації. Люди без примусу не долучаються до роботи: ні з очищення завалів, ні до роботи окупаційної адміністрації, ні до роботи шкіл. У Маріуполі змогли знайти лише 53 вчителі на анонсовані 9 шкіл. Маріупольці не сприймають окупації.
— Скільки було маріупольців та скільки залишилося?
— За останніми даними, у місті від 150 до 170 тисяч людей. Наразі ми спостерігаємо тенденцію до повернення людей у місто, оскільки зупинено нормальну евакуацію. Люди змушені із окупованої частини Запорізької та Херсонської областей повертатися додому.
— Навіщо Росії іноземні судна під юрисдикцією “Донецької народної республіки”? Адже використовувати їх навряд чи зможуть довго, як мінімум, тому що їх не зможуть обслуговувати.
— Я не був би настільки оптимістичним. По-перше, судна спокійно зможуть курсувати в Азовському морі, акваторії Чорного моря, особливо на підконтрольній Росії території. Це вантажні судна. Вони можуть використовуватися для перевезення того, що російські війська хочуть вкрасти у місті.
По-друге, глобально порт “ДНР” необхідний з погляду транспорту. Це вугілля. Його треба возити до Росії. Це залишки металу, зерно тощо. Судна для цього завдання підійдуть. Ремонтувати теоретично їх можна.
Навряд чи вони запустять наш Азовський судноремонтний завод, але десь в акваторії Криму, Азовського моря чи території Росії точно є місця, де можна відремонтувати. Самі судна цілі та з ними нічого не сталося, тому зараз ремонтувати нічого і не треба. Це цілком у російському дусі – забрати те, що є, що погано лежить, та використати. Вони так вчинили з літаками та лізингодавцями.
— Як довго можна буде експлуатувати ці судна?
— Який торговельний флот у Російській Федерації? Так що вони можуть ремонтувати, і ці судна будуть обслуговувати теж. Їх заберуть, перейменують, перефарбують, сховають і потім зможуть ходити і в акваторії Середземного моря. Із суднами у Російської Федерації ситуація краща, ніж із літаками.
— Чи має влада напрацювання з деокупації Маріуполя та Азовського моря?
— Ми спілкуємося з військовими та оптимістично дивимось у майбутнє. Нехай не за 2-3 місяці, але ми впевнені, що до кінця року повернемося додому. Наразі підготовка плану відновлення міста в процесі. Йдеться не лише про інфраструктуру та не лише про житлову забудову. Ми дивимося, якою буде економіка міста. Також зважаємо на заяви компанії групи “Метінвест” про те, що вони відновлюватимуть завод. І ми розуміємо, що йдеться про “білу металургію”.
Ми проведемо диверсифікацію економіки.
Це буде туризм, і порт використовуватимуть (як і решту акваторії) для транспортного, пасажирського та туристичного сполучення. Порт для нас важливий. Військова перемога нарешті розблокує для нас повністю судноплавство Азовським та Чорним морями. І ми в повному обсязі зможемо використати свій потенціал.
Зараз чи коли: шанси України набути статусу кандидата в члени ЄС — огляд думок, настроїв та заяв
Читайте також: Російський опозиційний політик Дмитро Гудков у прямому ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповів про вплив популярних артистів на російське суспільство, його настрої, а також про ситуацію всередині Кремля