Зниження ролі США на Близькому Сході протягом останніх 10 років, необґрунтована військова агресія Росії проти України та робота Ірану над ядерною програмою — це, за словами експертів, основні причини для країн Близького Сходу замислитися над посиленням безпеки в регіоні, інформує UA.
Найбільше у такій співпраці зацікавлені Єгипет, Йорданія, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Марокко, Саудівська Аравія, Оман, Катар та Кувейт. При цьому Ізраїль на переговорах може стати не просто учасником, а й зайняти позицію лідера.
“Раніше держави Перської затоки чітко знали, Сполучені Штати — наші союзники. Ми у своїх гарантіях безпеки спираємося на них. Крім того, кардинально змінилася роль Ірану за останні 10 років. Іранці показали, що можуть організовувати проксі-війни, а їхні союзники з Ємену обстрілюють Саудівську Аравію, обстрілюють портову інфраструктуру Об’єднаних Арабських Еміратів. І Ізраїль, і ці арабські країни мають однакову екзистенційну небезпеку саме від того режиму, який встановився зараз в Ірані. Тому я б сказав, що перспективи військово-технічного співробітництва дуже великі”, — вважає заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
Осторонь потенційного союзу, за словами експертів, залишаються Ірак, Ліван, Сирія, Ємен та арабські країни Північної Африки.
Однак поки що ймовірність створення альянсу на Близькому Сході, схожого за своєю структурою та завданнями з НАТО, експерти вважають мінімальною. Принаймні поки що в регіоні залишаються невирішені конфлікти — наприклад, між Ізраїлем та Палестиною.
“Я думаю, поки дуже передчасно про це говорити, оскільки, на мій погляд, ніякого альянсу поки немає. Безумовно, Близький Схід перебуває на стадії формування місцевого балансу сил, який має принести якусь рівновагу, але його поки що немає. Тобто зараз все в процесі визначення, які країни домінуватимуть і як між ними встановиться ця рівновага. Тобто чи буде це один альянс, до якого увійдуть усі країни регіону, чи це будуть кілька ситуативних коаліцій, чи будуть там арабомовні країни окремо, чи ні. Відповідей на ці питання поки немає”, — говорить експерт аналітичного центру “Український інститут майбутнього” Ілія Куса.
Також все менше шансів, що у формуванні нової безпекової політики на Близькому Сході братимуть активну участь Сполучені Штати Америки. Фокус уваги Білого дому сьогодні — на повномасштабному вторгненні Росії в Україну.
“Зараз Україна є більш пріоритетним питанням, ніж близькосхідні справи. І треба сказати, що для адміністрації Байдена з січня минулого року, від інавгурації, Близький Схід відійшов на другий план. І, на мій погляд, він досі залишається на задньому плані американської зовнішньої політики. Але, з іншого боку, іранська ядерна програма і переговори щодо ядерної програми Ірану залишаються на порядку денному адміністрації Байдена до сьогодні”, — зазначив Куса.
Росія ж із кожною військовою невдачею в Україні втрачає шанси на вплив у близькосхідному регіоні, стверджують експерти. А у разі остаточної поразки — Кремль не зможе більше контролювати навіть ситуацію в Сирії та впливати на політику Лівії.
“Російська зброя після вторгнення 24 лютого, великого вторгнення в Україну. Скажімо так, її цінність поставлена під питання. Раніше Росія намагалася продати свою зброю, як “аналогів немає”, зокрема, арабським країнам, тому ж Єгипту. Зараз все це переглядається і арабські країни дуже уважно вивчають досвід, зокрема і застосування тих чи інших типів озброєння. Недарма наші “Стугни”, які показували, там табло має арабський інтерфейс”, — наголосив Данилов.
Читайте також:
В окупованому Маріуполі ціни на предмети гігієни зросли у 3-4 рази – мерія
Армія РФ обстрілює Миколаївщину, влаштовуючи пожежі на полях з урожаєм – Кім
Жданов: Тепер російські війська зосередяться на захопленні Слов’янська і Бахмута