2 червня в Грузії має відбутися новий масштабний мітинг. Грузинське суспільство готується висловитися проти так званого закону про “іноагентів”. Адже незважаючи на опір опозиції, звичайних громадян і вето президента Саломе Зурабішвілі парламент остаточно затвердив документ.
Про те, що для країни це крок назад і в бік російського впливу, вже висловилися і країни Європейського Союзу та США як основний партнер Грузії.
Чому закон про “іноагентів” викликав такий резонанс у Грузії
Згідно з Конституцією Грузії, тепер президентка має підписати й опублікувати закон про іноземний вплив. Якщо вона цього не зробить, то ці формальності виконає голова парламенту. Документ може бути опублікований уже в перших числах червня.
Тим часом Європейський Союз готує відповідь на остаточне ухвалення парламентом Грузії закону. Єврокомісія наголошує, що закон суперечить принципам і цінностям Європейського Союзу, а його ухвалення негативно вплине на інтеграцію Грузії в ЄС. Засудили ухвалення закону і в США. Офіційний представник Держдепартаменту Метью Міллер заявив, що документ ввергає Грузію в кризу і загрожує співпраці зі Штатами.
Державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен закликав лідерів Грузії вжити заходів, необхідних для руху країни, як він висловився, — у правильному напрямку.
“Це були важливі 12 місяців для народу Грузії, включно з історичним досягненням статусу кандидата в члени Євросоюзу. Наступні місяці матимуть вирішальне значення для того, щоб ця можливість стала реальною. США продовжать рішуче підтримувати прагнення грузинського народу до євроатлантичного майбутнього”, — заявив Блінкен.
Венеціанська комісія також зазначила, що закон стигматизуватиме громадянське суспільство і засоби масової інформації, а також обмежить основні свободи. У Європейському Союзі сприйняли такі дії грузинського парламенту антизахідними та антидемократичними.
Financial Times пише, що Естонія, Нідерланди, Швеція та Чехія ініціюють пропозицію про позбавлення Грузії безвізового режиму.
Опозиція в Грузії вважає, що правляча партія ухвалила закон про “іноагентів”, щоб впливати на ЗМІ, неурядові організації та безпосередньо на саму опозицію.
Головним “ідейним натхненником” закону стала правляча партія “Грузинська мрія”. Уряд Грузії заявляє, що закон необхідний, щоб забезпечити прозорість фінансування різних організацій і рухів у країні. Нібито, щоб західні країни не втягнули Грузію у війну з Росією. А ось самі грузини називають закон про “іноагентів” катастрофою і зрадою.
Президент Грузії Саломе Зурабішвілі закликала громадян зібрати підписи для проведення референдуму щодо спірного закону.
Вона наголосила, що майбутні парламентські вибори, які відбудуться восени, фактично стануть референдумом щодо вибору між європейським і російським вектором розвитку Грузії і матимуть визначальну роль.
“Ми повинні довести собі, що можемо все, і ніхто не зможе відібрати у нас наше майбутнє. Незалежність країни та її європейське майбутнє — під загрозою. Але не піддавайтеся безнадійності. Я твердо вірю: Грузію ніхто і ніщо не поверне в минуле. Доля нашої країни — в наших руках. І ми самі повинні знайти вихід”, — заявила президент Грузії.
Читайте також: Незалежність країни та її європейське майбутнє — під загрозою, — Зурабішвілі в День незалежності Грузії
Це не перша спроба правлячої партії проголосувати за законопроєкт. Рік тому, 7 березня 2023 року, після того як парламент Грузії ухвалив у першому читанні проєкт закону “Про прозорість іноземного впливу”, на протести вийшли тисячі жителів Тбілісі. За оцінками місцевих журналістів, в акціях брало участь понад 40 тис. осіб. 8 березня протестувальники пішли на штурм парламенту. У підсумку законопроєкт відхилили.
2023 року законопроєкт передбачав, що грузинські медіа та некомерційні організації, які більш ніж на 20% фінансуються з-за кордону, мають зареєструватися в реєстрі “агентів іноземного впливу”. Реєстр підпорядковується Міністерству юстиції Грузії. За словами виконавчого секретаря партії “Грузинська мрія” Мамука Мдінарадзе, у новій версії буде лише одна зміна — формулювання “агент іноземного впливу” поміняли на “організацію, яка проводить інтереси сил з-за кордону”. Побоювання громадськості з приводу законопроєкту політик назвав істерикою.
У правлячій партії заперечують зв’язок із Росією і вплив Москви в процесі створення та ухвалення закону. До речі, в Росії подібний закон використовують для придушення інакомислення всередині країни і переслідування неурядових організацій, які критикують уряд.
Народне обурення не вщухає. Мітинги проти закону тривають.
Коментарі експертів
Що чекає на Грузію з ухваленим законом про “іноагентів” і як країна може змінити ситуацію в найближчому майбутньому — на цю тему в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:
- Гела Васадзе, грузинський політолог і публіцист;
- Саломе Самадашвілі, депутатка парламенту Грузії від опозиційної партії “Лело”, колишня посолка Грузії в Євросоюзі;
- Олег Лісний, політолог;
- Георгій Вашадзе, член парламенту Грузії.
ГЕЛА ВАСАДЗЕ: Що це, якщо не зміна курсу країни?
— Проблема не в законі, а в тому, що його ухвалення стало тригером. І я підозрюю, що якби не було всього супутнього, то цілком був би можливий другий варіант. Але зараз перший варіант неминучий, тому що всі дуже просто, дуже чітко усвідомили, що йдеться про набагато серйозніші речі.
Це зміна зовнішньополітичного курсу, зміна стратегічних партнерів. На сьогодні їх рівно п’ять плюс два кандидати. Це США, Європейський Союз, Україна, Азербайджан і Туреччина. І два кандидати — Вірменія і Китай, тому що підписано угоду. Але комплексу договору про стратегічне партнерство поки що немає.
Ми бачимо риторику грузинської влади, згідно з якою наші стратегічні партнери виявляються мало не ворогами. А про тих, хто є нашим ворогом — Росія, яка окупувала територію Грузії, — нічого не говорять. Тим більше, з Москви хвалять грузинську владу за її дії. І є конкретні дії щодо розширення відносин із Росією. Що це, якщо не зміна курсу? Тригером був саме цей закон.
Ми вже звикли до того, що Росія є потенційною загрозою. У неї немає жодних гальм. Але якщо нашому прем’єру наснився сон, згідно з яким зараз він змінить курс країни, тим самим уникне чи то прямого, чи то непрямого нападу Росії на Грузію, а після цього Росія до 2030 року розвалиться, а Грузію весело візьмуть до ЄС, то це одне.
Але є конкретні політичні ризики, то якщо ми продовжимо тими самими темпами, то розвалюватися доведеться разом із Росією.
Найбільша складність полягає в тому, що на сьогоднішній день Росії Грузія потрібна набагато більше, ніж Європейському Союзу або навіть США. Це факт. Так, це ускладнить, звісно ж, ситуацію на Південному Кавказі та в Україні, тому що в Росії будуть зайві ресурси для того, щоб зміцнювати свою екосистему.
Суть протестів полягає в тому, щоб показати Європі та США, що грузинське суспільство проти. Коли дуже цинічно провладні експерти або сама влада заявляють, що більшість населення — “за” — це неправда.
САЛОМЕ САМАДАШВІЛІ: На Грузію чекають кілька найважливіших місяців в історії держави
— Президент Грузії, я думаю, дуже правильно поставила завдання, що наступні вибори в країні — це референдум. Це вибори між європейським майбутнім і правлінням Росії. Я сподіваюся, що у нас буде єдиний фронт на цих виборах. Ми всі об’єднуємося навколо плану, що потрібно робити після виборів — проводити реформи, і потім вже проводити дострокові вибори після того, як ми звільнимо країну від російського режиму, який зараз керує країною. І почнемо вже переговори з Євросоюзом.
Протест не йде на спад. Дуже багато людей виходять на вулиці щодня. І сьогодні всі чекають виборів у жовтні. Багато людей, які ще не вийшли на вулицю сьогодні, знають, що будуть вибори, на яких у них буде можливість сказати своє слово. Тож, я думаю, у нас будуть кілька важких місяців. Можливо, це будуть найважливіші місяці в сучасній історії незалежної Грузинської держави.
З такою політичною силою при владі Грузія ніколи не почне переговорів про вступ до Євросоюзу. У довгостроковій перспективі Грузія, яка буде членом Євросоюзу, — це дуже великий плюс для того, щоб ми змогли проводити мирні переговори з окупованими територіями. Тому що люди на цих територіях воліють жити в Євросоюзі, ніж під російською окупацією. Але для цього насамперед потрібно, щоб Грузія стала членом Євросоюзу, щоб ми дійсно туди рухалися.
ОЛЕГ ЛІСНИЙ: Якщо не поливати троянду революції, то вона перетворюється на російську березу
— Я пам’ятаю, як грузинський досвід успішної революції та реформ був модним в Україні. Грузинські політики показували історію успіху, розповідали, що у нас тут не так. Будь-яка перемога демократії має бути постійно в голові політиків і громадян, які живуть у цій країні і привели до цієї перемоги. Грузія показує, що якщо не поливати троянду революції, то вона перетворюється на російську березу. І тоді вона б’є своїми гілками по громадянах, які незгодні.
Але я сподіваюся, що ще не пізно, і грузинський народ перейде до якихось більш жорстких реакцій і буде боротися за те, щоб не перетворитися на сателіта Російської Федерації.
Українська революція показала для багатьох режимів, що треба йти до кінця. Білоруський кейс показав, що влада не збиралася говорити з людьми, вона їх убивала, саджала до в’язниць, але гнула свою лінію. Грузинський варіант точно такий самий. І я роблю простий висновок: і там, і тут є дуже серйозна залежність від Росії або конкретних політиків, або конкретних політичних сил. Але вони не можуть уже піти назад, тому що Путін уже навчився на революціях в Україні, що якщо дати слабину, то перемагає вулиця і перемагають люди, які хочуть бути вільними.
Тому тут я бачу дуже чіткий російський слід. Він не є безпосереднім, але те, що він впливає на політику або ось цю групу, яка зараз ухвалює рішення в Грузії, мені здається очевидним.
ГЕОРГІЙ ВАШАДЗЕ: Такий закон, напевно, придумали у ФСБ
— Іванішвілі для того, щоб утримати владу в країні, обов’язково потрібна підтримка з боку Росії. Ще один компонент, що відкрито “Грузинська мрія” не говорить, звичайно, те, що вона — проросійська партія. Вони чітко розуміють, що цим вони програють одразу і вибори, і втратять владу.
Це закон, який свого часу, напевно, розробили у ФСБ для того, щоб під прикриттям прозорості створити фундамент для авторитарного правління країни, знищити громадянський сектор, вільні медіа, а потім уже знищити політичних опонентів для того, щоб залишитися на все життя у владі.
Допоки цей закон буде існувати, вперед не піде жоден процес. Це однозначно. Але є ще гірші питання, які зараз обговорюються. Приміром, Європа може скасувати безвізовий режим для Грузії, яким користуються зараз грузинські громадяни, тому що європейці заявляють, що безвізовий режим — це не подарунок.
США вже оголосили, що не видаватимуть візи або ж анулюватимуть візи депутатам, різним особам, які сприяли ухваленню цього закону. А що стосується фінансових санкцій, десь на початку червня вже будуть у Конгресі і в Сенаті розглянуті конкретні акти, які створять базу для того, щоб виставляти фінансові санкції тим особам, які хочуть Грузію віддалити від демократичної спільноти, і найголовніше, які не слухають наших громадян.
Російська пропаганда дає всі матеріали “Грузинській мрії”: як вони мають поводитися, як мають вести пропаганду. Прем’єр-міністр Грузії навіть використовує термінологію, яку свого часу використовував Володимир Путін, коли ухвалював закон про “іноагентів”.
Я думаю, що є в них конкретні вчителі або тренери, яких прислали з Москви для того, щоб правлячій партії допомогти якось вибратися з цієї ситуації. Вони помиляються в одному: Росія і російський народ — це одне, а грузинський народ, 85% якого підтримує євроінтеграцію, його так поміняти неможливо.
Читайте також: “Уряд намагається забрати в нас бажане”: Грузія протестує проти закону про “іноагентів”, що перегороджує шлях до ЄС і НАТО (ВІДЕО)