Нові гарантії безпеки для Києва від різних країн: на яку допомогу Заходу варто розраховувати Україні

Україна підписала безпекові угоди вже з кількома країнами світу. Серед цих держав — Велика Британія, Німеччина, Італія, Франція, Канада, Данія.

Двосторонні договори про безпеку укладені терміном на 10 років. Це означає, що Україні більше не доведеться щоразу просити партнерів про військову допомогу. Київ має отримувати її автоматично як у разі нової агресії, так і під час нинішнього повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Гарантії безпеки для України

Першою державою, яка підписала безпекову угоду з Україною, стала Данія. Цей договір складається з 62 пунктів. Вони стосуються взаємодії в оборонній промисловості, у сфері розвідки, кібербезпеки та протидії дезінформації, впровадження демократичних реформ та європейської інтеграції України.

“Ми даємо ще одне тверде зобов’язання перед Україною як перша скандинавська країна, що підписує 10-річну угоду про співпрацю в галузі безпеки. Вона означає довгострокову підтримку між Україною та Данією”, — запевнила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен.

Договір Києва та Копенгагена діятиме 10 років від дати підписання або до вступу України до НАТО. Згідно з угодою, Данія зобов’язується надавати Україні підтримку протягом усього цього часу.

В Офісі президента України повідомили, що 2024 року Копенгаген надішле Києву допомогу на 1 млрд 800 млн євро. Із 2023 до 2028 року данський Фонд виділить на підтримку України 8,5 млрд євро.

“Я хочу нагадати, що саме Данія зіграла ключову роль у розблокуванні рішення F-16 для України. Ми зараз працюємо над тим, щоб українські F-16 почали реально захищати українське небо. І сьогодні є новий оборонний пакет від Данії. І це, до речі, вже 15-й. Боєприпаси, дрони та інша зброя, на яку чекають наші воїни”, — сказав президент України Володимир Зеленський.

В угоді з Італією, окрім майбутньої військової підтримки, йдеться про економічне партнерство, відновлення України та реформування українського законодавства. Окремі блоки документа стосуються санкційного тиску на Росію та притягнення країни-агресора до відповідальності.

Також Італія й надалі робитиме свій внесок у Місію ЄС з надання військової допомоги Україні шляхом проведення підготовки військовослужбовців, зазначили в ОПУ.

Договір із Канадою також включає і військову, і політичну, і гуманітарну співпрацю. У 2024 році Оттава надасть Києву макроекономічну та військову підтримку на понад 2,2 млрд доларів. Деякі гарантії в документі зафіксовані вперше.

Як повідомив на своїй сторінці у Facebook заступник керівника ОПУ Ігор Жовква, угода між Україною та Канадою визначає сфери для посилення співробітництва в різних галузях, включно з обороною. 

“Документ передбачає допомогу в зміцненні спроможностей України для належного реагування не лише на нову агресію, а й на можливу ескалацію поточної. Наголошено на провідній ролі Канади в поверненні в Україну депортованих або примусово переміщених до РФ дітей, зокрема в рамках відповідної Міжнародної коаліції. Учасники й надалі співпрацюватимуть з метою їхнього якнайшвидшого повернення”, — написав Ігор Жовква.

На цей момент Україна вже уклала угоди у сфері безпеки з шістьма країнами. Першою була Велика Британія. У середині лютого документи підписали канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент Франції Еммануель Макрон.

Наступними можуть стати Нідерланди. Київ і Амстердам погодили доопрацьований проєкт угоди на початку лютого цього року.

Читайте також: Україна уклала безпекові угоди вже з шістьма країнами — що передбачають документи з Данією, Італією та Канадою (ВІДЕО)

Нові гарантії безпеки України в огляді експертів

Про нові безпекові угоди України та про гарантії їх виконання в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, міжнародний експерт;
• Тарас Жовтенко, експерт з міжнародної безпеки фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва;
• Руслан Осипенко, дипломат, міжнародний експерт;
• Володимир Фесенко, політолог.

СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Данія зробила важливий внесок у безпеку Європи

— Варто зазначити, що така держава, як Данія, є одним із найбільших донорів допомоги нашій державі. І, звичайно ж, варто враховувати, що Данія не є державою, яка входить до G7, або має якусь колосальну кількість озброєнь. Але тими засобами і можливостями, які в неї є, вона всіляко допомагає.

Я думаю, що найближчим часом ми побачимо ще багато якихось позитивних сигналів від Копенгагена, і це також буде запорукою подальшої співпраці та зміцнення зв’язків між країнами.

Данія однією з перших підписала угоду про гарантії безпеки з нашою державою, і вона, таким чином, є прикладом тим країнам, які вже приєдналися до Вільнюської декларації Групи G7. Не будучи країною з “Великої сімки”, вона, тим не менш, зробила цей важливий крок. І я думаю, що це також буде дуже важливим меседжем, і надалі ми побачимо інші подібні угоди з країнами, які також намагаються нам допомогти.

І я думаю, що це варто всіляко сприймати тільки як дружній крок для Києва. Подивимося, як воно буде далі розвиватися.

Але нам важливо, щоб найближчим часом ми побачили також і підписання інших подібних угод і, зокрема, зі Сполученими Штатами Америки. І ми зараз усі спостерігаємо за тими подіями, які відбуваються у Вашингтоні.

І дуже б хотілося б, щоб американські політики такою самою або схожою мірою, як і данські, розуміли всі загрози, які йдуть від РФ, особливо я маю на увазі тих політиків, які все ще не визначилися або виступають проти допомоги нашій країні.

ТАРАС ЖОВТЕНКО: Новий договір дозволить країнам-партнерам допомагати Україні

— Міжнародний двосторонній договір з Канадою дає уряду цієї країни чудовий правовий інструмент, чудову правову рамку для того, щоб такі рішення ухвалювати. Тому що ми бачимо на прикладі США щодо виділення фінансової допомоги, купівлі боєприпасів чи систем озброєння, що такі рішення — це суто внутрішньополітична компетенція. Це воля або президента, або прем’єра країни.

І далі починається процес узгодження такого політичного рішення з опозицією, з парламентом, щоб воно пройшло всі правильні, коректні правові процедури, передбачені в цій державі для ухвалення такого рішення.

Ми часто бачимо, що з’являється дуже багато політичних перешкод для того, щоб такі рішення ухвалювали досить швидко й оперативно. Але якщо водночас у держави є підписаний двосторонній договір з Україною про надання допомоги, зокрема й у безпековій сфері, то тоді цей політичний процес ухвалення рішень у конкретній країні може бути прискорений.

Двосторонній договір — це міжнародно-правовий акт, який має більшу вагу, більший статус, ніж деякі внутрішні правові документи і правила процедури в конкретній країні. Загалом, міжнародне право в певних моментах домінує над національним правом окремих держав.

І якщо, наприклад, уряд Канади вирішуватиме питання щодо виділення грошей на купівлю снарядів, або виділятиме гроші на купівлю зброї для України, то він тепер спиратиметься на міжнародно-правовий документ, який Канада має виконувати незалежно від того, які внутрішньополітичні протиріччя можуть бути з того чи іншого приводу.

Тому рамка двосторонніх міжнародних договорів — це один з інструментів, який допомагатиме нашим партнерам швидше й ефективніше ухвалювати внутрішньополітичні рішення. У цьому випадку їм буде простіше це пояснити тій же опозиції.

Насправді, у новому статусі Канада, як підписант двосторонньої угоди з безпеки з Україною, зможе продовжувати свою допомогу Києву і виділяти гроші на фінансування або постачання озброєння Україні. Ці договори не тільки полегшують завдання канадському уряду, а й усім іншим підписантам, нашим союзникам, які вже підписали або планують підписати з Україною такі двосторонні угоди.

РУСЛАН ОСИПЕНКО: У Європі досі побоюються втягування у війну з Росією

— Підписання двостороннього договору демонструє те, що союзники залишаються з нами разом і підтримують наш потенціал, щоб ми могли вистояти в цьому протистоянні зі значно сильнішим противником.

З ким ми могли б підписати? Могли б підписати зі Сполученими Штатами. Це було б дуже показово, якби США підписали такий договір із нами.

А якби це ще було проголосовано в Конгресі, щоб цей документ став юридично обов’язковим, а не меморандумом про наміри, це був би великий успіх.

З одного боку, європейці розуміють, що Україну треба приймати в НАТО, і вона значно посилить цю структуру. Армія, яка стримувала вже російську армію, і досвідом може поділитися, і здатна воювати з противником, який переважає за потенціалом.

Але з іншого боку, я бачу нерішучість деяких країн. Там вважають, що це може прискорити втягування Європи в протистояння з ядерною країною, якою є Росія. Таким чином, є два тренди, і вони одночасно розвиваються.

Ми чули заяви представників Британії та Сполучених Штатів у НАТО, які кажуть, що не варто розраховувати на завищені очікування на те, що буде політичне запрошення України вже на Вашингтонському саміті, тому що у вас іде війна. І в той же час, ми чули заяву генсека, який каже, що це питання не по суті, а по часу, коли приймуть Україну до НАТО.

Чесно кажучи, ми розраховували у Вільнюсі навіть отримати політичне запрошення. Якщо не у Вільнюсі, то були великі очікування на, що на Вашингтонському ювілейному саміті ми хоча б це отримаємо. Зрозуміло, що нас не приймуть одразу, це може бути через якийсь час.

Але можна було продемонструвати Росії, що Україна не залишається в сірій зоні, вона не залишається між Росією і Європою, що вона приєднується до оборонних структур Альянсу.

Після того, як у грудні 2023 року Європа заявила про те, що вона відчиняє двері для переговорів з Україною, і продемонструвала Москві свою однозначну позицію, що Україна буде в європейських структурах, логічно було б, щоб і НАТО зробило нам політичне запрошення щодо початку переговорного процесу. Наприклад, Україна стане членом НАТО після закінчення війни. Могло бути й таке, наприклад, формулювання, і це було б уже значне просування вперед.

Але поки що я бачу різноспрямовані сигнали, і, найімовірніше, вони ґрунтуються на тому, що Захід залишає якийсь простір для дипломатичного маневру, для переговорів із Росією. Тому що досі ми не побачили плану перемоги над РФ, а отже, рано чи пізно можлива якась розмова між Заходом і Росією. Але ключовий момент для Росії — це нейтральна Україна. Не в НАТО. Тому будемо спостерігати, подивимося.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Безпекові угоди — це безпрецедентне явище для України

— Я думаю, що це не тільки символізм, хоча він, звичайно, присутній. Найголовніше — це демонстрація солідарності та підтримки України.

Триває тенденція підписання відповідних договорів із нашими міжнародними партнерами. І це договори на довгостроковий період.

Фактично формування коаліції наших партнерів підтверджені вже юридично на основі стандартів міжнародного права. І це, по суті, формування нової архітектури безпеки навколо України. Не тільки зараз, на час відбиття російського вторгнення, а й на довготривалій, як мінімум на 10-річний період.

Під час кожного візиту йшлося про новий пакет військової та економічної підтримки України. А для нас зараз це дуже важливо, тому що війна перебуває на дуже непростому етапі.

Угода з кожною з країн, яку ми підписуємо, відрізняється. Що спільного в цих угодах? Це закріплення тих форм підтримки України, яку надають уже зараз, і яка закріплюється в текстах цих договорів на 10-річний період.

Далі — збереження військової підтримки України, поставок зброї, боєприпасів, фінансова, макроекономічна підтримка країни, а також підтримка процесу реформ в Україні, підтримка сприяння військовому виробництву і санкції проти Росії. А також механізм реагування на випадок, якщо в перспективі Росія знову піде війною проти України. Це те, що є в дуже схожій формі у всіх текстах договорів, це їхня спільна риса.

Але при цьому є й відмінності, тому що є країни, де Конституція забороняє постачати зброю на територію країн, де тривають військові дії. Тому, наприклад, угода з Японією, яка готується, тут буде відрізнятися.

Угода з Німеччиною в плані, наприклад, питання щодо підтримки євроатлантичної інтеграції України, є дещо поміркованішою, нейтральнішою, ніж угода з Великою Британією та Францією. Тут є відмінності.

Але натомість в угоді з Німеччиною є акцент на сприяння створенню міжнародного трибуналу з покарання військових злочинців за злочини, вчинені під час війни проти України.

Якою буде угода зі США? Я б не поспішав зараз із висновками. Але США — головний наш партнер, і там зараз дуже непроста внутрішня ситуація. В Америці йде дуже складне гостре передвиборче протистояння між республіканцями і демократами. І з цієї причини, на жаль, вони пішли на такий формат, що підписану угоду не будуть ратифікувати в парламентах у перспективі.

Наскільки мені відомо, українська дипломатія боротиметься за те, щоб статус цих угод був підвищений для того, щоб вони ратифікували їх у парламентах. Але навіть у нинішньому форматі це безпрецедентна угода.

У нас ніколи не було таких угод із жодною країною світу. Які там будуть нюанси, будемо оцінювати, коли буде текст цих угод.

Читайте також: Друга річниця повномасштабного вторгнення РФ: світові лідери висловлюють підтримку Україні