Україна і Німеччина почали переговори про двосторонні гарантії безпеки. Це передбачено у Спільній декларації про підтримку України, укладеній на саміті НАТО у Вільнюсі.
Таким чином, ФРН стала шостою країною з “Великої сімки” (G7), з якою Україна веде відповідні двосторонні переговори.
Німецька військова допомога
Україна та Німеччина мають великий досвід співпраці в найрізноманітніших галузях: фінансовій, політичній, військовій, гуманітарній. Однак після 24 лютого 2022 року саме оборонна сфера стала пріоритетом для обох країн.
Першу допомогу Німеччина відправила Україні наступного дня після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тоді з Берліна привезли п’ять тисяч касок для українських військовослужбовців. А вже наступного дня канцлер Німеччини Олаф Шольц оголосив про рішення відправити Києву ракети Stinger і протитанкові гармати.
Через два місяці тодішній міністр оборони ФРН Крістіна Ламбрехт оголосила про перші поставки військової техніки. Київ отримав бойові машини піхоти PbV-501. У квітні 2022 року в Німеччині відбулося перше засідання Контактної групи з оборони України на авіабазі “Рамштайн”. Берлін також повідомив, що надасть Києву зенітні самохідні установки “Гепард”.
Пізніше Німеччина відправила в Україну реактивні системи залпового вогню MARS, комплекси ППО Iris-T, самохідні артилерійські установки Panzerhaubitze. А в січні 2023 року Берлін заявив, що Київ отримає танки “Леопард”.
“Німеччина відійшла від ранньої політики непостачання важкого озброєння в конфліктні регіони й ухвалювала ці рішення надмірно повільно, і потім ці рішення повільно втілювалися. Проте це потім все відбулося і зараз триває. Зараз цей потік іде менш затримано”, — зазначив політолог Андреас Умланд.
Як заявив президент України Володимир Зеленський, відносини України та Німеччини можуть стати однією з найнадійніших опор усієї Європи. На Німецько-українській конференції муніципальних партнерств глава держави закликав мерів українських міст до тіснішої співпраці з німецькими колегами.
“Росія зараз накопичує ракети для ударів по енергетиці України, як це було минулого року. Німеччина вже потужно допомагає нам із системами ППО та іншими засобами фізичної оборони України. І разом із цим, кожна домовленість між містами наших країн, яка спрямована на захист людей і життя, однозначно послужить захисту життя”, — сказав Зеленський.
Варто зазначити, що Німеччина здійснює постачання німецької військової продукції в суворо обмежене коло країн. До цього списку, зокрема, входять США, Кіпр, Індія, Південна Корея. А головним одержувачем німецького озброєння є Україна.
Аналітики вважають, що підтримка України залежить від внутрішнього порядку денного в Німеччині. До початку повномасштабної війни Росії проти України в німецькому Бундестазі іноді можна було почути проросійськи налаштованих політиків. Однак агресія РФ проти України змусила багатьох переглянути своє ставлення до Росії.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц і міністр оборони Борис Пісторіус неодноразово заявляли про готовність підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно. Нещодавно Берлін оголосив про новий пакет військової допомоги Києву, а 2024 року Німеччина вдвічі збільшить військову допомогу Україні.
Гарантії безпеки від Німеччини
18 листопада представники України та Німеччини почали переговори про двосторонні гарантії безпеки. Керівником української переговорної групи призначено заступника керівника Офісу президента Ігоря Жовкву. За його словами, без Німеччини ефективність гарантій безпеки уявити неможливо.
“Німеччина — наш надійний партнер і один із лідерів фінансової, військової та гуманітарної допомоги Україні. Без Німеччини неможливо уявити дієвість гарантій безпеки, а також майбутнє членство України в євроатлантичній спільноті. Саме тому початок двосторонніх переговорів із Німеччиною такий важливий”, — наголосив Жовква.
Під час переговорів сторони обмінялися баченням підходів до майбутніх двосторонніх гарантій безпеки, їхнього формату та наповнення, а також погодили план подальших дій.
Україна вже почала вести переговори про гарантії безпеки зі США, Великою Британією, Канадою, Японією і Францією. Крім цього, в жовтні Київ домовився зі Швецією і Норвегією почати переговори про двосторонні зобов’язання з безпеки.
Раніше верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель повідомив, що вже наприкінці листопада в Україну має прибути місія Європейського Союзу з пропозиціями щодо гарантій безпеки, які мають бути схвалені Радою Європейського Союзу до кінця року.
“Ми розглянемо нашу підтримку України з усіх точок зору: з точки зору навчання, з точки зору надання боєприпасів. І ми розглянемо, де ми знаходимося і як ми можемо її збільшити. Ця цифра вже становить 27 млрд євро. До кінця місяця моя команда вирушить в Україну і представить нашу пропозицію щодо довгострокових зобов’язань із гарантування безпеки України, яка має бути схвалена Радою Європейського Союзу до кінця року”, — заявив Боррель.
Як відомо, у рамках саміту НАТО, який відбувся 11-12 липня у Вільнюсі, держави “Великої сімки” погодили спільну декларацію про довгострокову безпекову та економічну підтримку України. Згідно з документом, союзники мають надавати допомогу в галузі безпеки та розвитку оборонно-промислового комплексу України, надавати сучасне військове обладнання, тренувати і навчати українських військовослужбовців, а також зміцнювати економічну стійкість країни.
Згодом до Вільнюської декларації щодо гарантій безпеки також приєдналися інші держави, і цей список продовжує розширюватися. Переговори щодо угод про надання гарантій безпеки та допомоги Україні кожна країна проводить з нею окремо.
Читайте також: Україна та Німеччина розпочали переговори про гарантії безпеки — деталі
Думки експертів
Про переговори України та Німеччини щодо гарантій безпеки та про відносини Києва і Берліна у військовій, економічній, політичній та інших сферах в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:
- Ігор Чаленко, керівник Центру аналізу та стратегій;
- Володимир Фесенко, політолог;
- Ігор Ейдман, російський політолог, соціолог і публіцист, який проживає в Німеччині;
- Андреас Умланд, аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень.
ІГОР ЧАЛЕНКО: Київ та Берлін розмовляють однією мовою
— Переговори між Україною та Німеччиною щодо гарантій безпеки — це вкрай важливий крок з боку офіційного Берліна та Києва. Ми бачимо, як надалі імплементуються заяви країн G7, декларація з підтримки України, а за фактом це реалізація ідеї Kyiv Security Compact, яка народилася у Києві ще у вересні 202 року зусиллями групи Єрмака-Расмуссена.
І фактично ми зараз бачимо створення такої матриці саме про гарантії безпеки різних країн. Якщо говорити конкретно про Німеччину, то і без цих переговорів Німеччина цього року визначила у бюджеті колосальні 22 млрд євро підтримки нашої держави, з яких 12 млрд євро — це безпосередньо військова допомога, а далі — фінансова, гуманітарна.
Але, звичайно, переговори про гарантії безпеки зможуть закріпити на офіційному рівні зобов’язання Берліна щодо підтримки наших Збройних сил саме в довгостроковій перспективі. Хоча хочу зазначити, що Берлін заявив у планах щонайменше до 2027 року виділяти нашим ЗСУ в районі 5 млрд євро щороку. Наступного року цю суму навіть збільшено до 8 млрд.
Поки що там є певні внутрішні питання щодо ухвалення бюджету. Але, на мою думку, ці 8 млрд євро Україна зможе отримати. Тому старт цих переговорів — це чергова важлива віха на шляху отримання гарантій безпеки для нашої держави до моменту вступу до Північноатлантичного альянсу.
Ми пам’ятаємо, що ця матриця гарантій безпеки розрахована до моменту, коли ми зможемо стати повноправними членами НАТО, коли на нас зможе поширюватися вже п’ята стаття Вашингтонського договору.
Очевидно, що було б правильніше говорити про підтримку, ніж про гарантії безпеки, оскільки в цьому випадку наголошується на збільшенні можливостей наших Збройних сил оборонятися. Це військова підтримка, обмін розвідданими, це навчання та низка інших аспектів.
Це не означає, що завтра-післязавтра німецький солдат опиниться на території України. Але це можливість сьогодні закріпити ту допомогу, яку ми зараз отримуємо від Німеччини у рамках та коаліції “Рамштайн”. І те, що Німеччина зараз дає до Європейського фонду миру, та низку інших напрямів, звідки ми отримуємо зараз підтримку, — це можливість сьогодні закріпити на двосторонньому рівні необхідні обсяги допомоги, якої потребуватиме Київ у наступні роки.
Ми тут говоримо однією мовою: і Київ, і Берлін одне одного розуміють. Тому я думаю, що наступного року ці переговори, перший раунд яких пройшов 17 листопада, таки матимуть успіх, і ми зможемо підписати необхідний договір про гарантії безпеки.
ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Союзники України дотримуються своїх зобов’язань щодо безпеки
— Німеччина вдвічі — із 4 до 8 млрд євро — планує збільшити підтримку України. Це, звичайно, пов’язано з нинішнім внутрішньополітичним та бюджетним пробуксуванням, викликаним міжпартійною боротьбою в Конгресі США.
Тому в Євросоюзі компенсують це таким чином. До речі, Німеччина компенсує і пробуксування у самому Європейському Союзі, бо там також тривають дискусії.
Це з угорським чинником, Угорщина торгується. Тут не лише зв’язки Орбана з Путіним, а й Угорщина ще торгується з Єврокомісією за гроші, які періодично уряду Орбана заморожують через те, що вони порушують багато європейських стандартів.
Зокрема, Угорщина намагається гальмувати і санкції проти Росії та підтримку Україні. Проте вони змушені будуть йти на поступки та на згоду із загальноєвропейською підтримкою України. Але часом виникає така ситуація.
Справа тут не лише у підтримці. З боку Німеччини є фінансова, політична, організаційна підтримка. Тут саме системний розвиток нашої зовнішньополітичної стратегії.
У липні цього року на саміті НАТО країни “Великої сімки” заявили, що Україна отримає глобальні міжнародні гарантії безпеки. І тепер цей процес реалізується в переговорах із конкретними країнами про те, щоб підписати договори про гарантії безпеки для України — зі Сполученими Штатами, Великою Британією, низкою інших країн, зокрема Німеччиною.
Тож це якраз системна зовнішньополітична лінія України, а також демонстрація того, що наші союзники дотримуються своїх зобов’язань щодо безпеки. Вони гарантуватимуть нам безпеку, зокрема й у міжнародних договорах.
ІГОР ЕЙДМАН: Німеччина стане локомотивом допомоги Україні
— У Німеччині, безумовно, є консенсус серед головних партій політичного мейнстриму про те, що Україна має бути частиною Європейського Союзу і що Україні треба допомагати. Це є абсолютно очевидним для більшості німецьких політиків.
Я думаю, що в післявоєнні роки, з самого початку Німеччина активніше допомагатиме у відновленні України, допомагатиме Україні інтегруватися до Євросоюзу і остаточно стати на ноги після російської агресії.
Це навіть зараз уже видно за витратами, які Німеччина більша за будь-яку іншу європейську країну несе на користь України. Я думаю, що це продовжуватиметься й надалі.
Німеччина у Європі буде таким локомотивом допомоги Україні. Це очевидно вже зараз.
АНДРЕАС УМЛАНД: Німеччина — друга країна за обсягом допомоги Україні
— Підвищувати витрати на оборону Німеччини треба було раніше, як на мене. Потрібно це було робити з 2014 року, а можливо навіть з 2008-го, з часів російсько-грузинської війни. Але краще запізно, ніж ніколи.
Я думаю, це підвищить здатність Німеччини допомагати Україні. Вона й надалі передаватиме Україні те, що вона запитує. Щоправда, можливо, не все, що Україна запитує у Німеччини.
Наприклад, далекобійні ракети з Німеччини зараз, на жаль, не постачаються. І я думаю, якби Україна запросила бойові літаки, із цим теж була б проблема.
Але Німеччина надає цілу низку інших видів зброї, і вона зараз є другою у рейтингу тих країн, які підтримують Україну. Другою не лише у тому, що стосується гуманітарної, економічної, фінансової допомоги, а й військової також.
Читайте також: Гарантії безпеки для України: приєднання нових країн до декларації G7 обговорюємо з експертами