Сьогодні о 08:28
Майже рік на Донеччині триває обов’язкова евакуація. За цей час близько 70% жителів регіону скористалися можливістю виїхати з гарячих точок. Однак навіть у містах на лінії вогню, без води, електрики та мобільного зв’язку, як і раніше, живуть українці. Як волонтери вмовляють людей змінити підвали на шелтери, а звуки російських снарядів, що прилітають, — на тишу, розповідає кореспондентка телеканалу FREEДОМ Альона Грамова.
Сіверськ, фактично, крайнє місто на півночі Донецької області, контрольоване українськими військами. Тут люди, як і раніше, записуються на евакуацію, але не завжди користуються цією можливістю. Волонтери постійно стикаються з ситуацією, коли люди подають заявку, але приїзд рятувальної групи ігнорують.
“Це ж під час обстрілів вони подають заявочку, а зараз ось тихо і думають – все добре!”, — каже волонтер Микола.
Попри велику ймовірність потрапити під російський вогонь, волонтери все ж таки хочуть дочекатися тих, хто ще нещодавно так хотів виїхати, а заодно вмовляють сусідів.
У місті понад рік відсутній мобільний зв’язок, немає інтернету. Це ускладнює пошуки адрес, коли, наприклад, вирви, що з’явилися після нещодавніх обстрілів, перегороджують шлях на дорозі, зазначеній на карті.
Тетяні потрібна допомога спеціалізованих лікарів, яких у Сіверську зараз немає. Вона зважилася на евакуацію, а вдома залишаються її літні батьки.
Рік виживання в місті за відсутності всіх звичних комунікацій об’єднав людей, які щодня живуть у сховках, в одну сім’ю. Кожного, хто зважився на виїзд, сусіди проводжають як рідних.
Пенсіонер Юрій, покидаючи дім із домашніми улюбленцями, теж потребує допомоги лікарів. А ось повернеться чи ні в рідне місто після лікування, чоловік не впевнений.
“Так, ну, загадувати нічого не буду, буде видно”, — каже він.
У самому ж місті, що всього за сім кілометрів від лінії фронту, мало що вціліло. Житлові будинки без вікон і дахів, на вулицях згорілі автомобілі.
“Летить з усіх боків — за що, про що, куди? Нічого не зрозуміло. Це дуже страшно, руки німіють від страху”, — каже мешканка Сіверська Світлана.
“Тут люди, які на 10, на 15 років молодші, сильно постаріли, але ця сила волі всередині, що все буде добре, сильно нас підтримує”, — зазначила мешканка Сіверська Галина Єгорівна.
Місцеві кажуть, виживати сьогодні в місті непросто. На гуманітарні поставки всього найнеобхіднішого не скаржаться. Та й житло, кажуть, згодом відремонтують, аби закінчилася війна.
Читайте також: Складно, але потрібно жити далі: як українські переселенці та біженці справляються на новому місці
Нагадаємо, в Україні сьогодні офіційно зареєстровано близько 4,8 мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Але за фактом їх набагато більше, стверджують у Міністерстві з питань інтеграції тимчасово окупованих територій України.
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
