Німеччині складно допомогти Україні озброєнням, бо німецька армія сама перебуває у жалюгідному стані. Про це розповів німецький політолог Андреас Умланд в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UА.
“Напевно, українська армія сильніша за німецьку. Зважаючи на те, що в Німеччині є безліч проблем з армією, з технічним обладнанням, особливо у нас були скандальні, ганебні ситуації, коли гелікоптери не літали, підводні човни не плавали і таке інше. Тому коли Німеччина каже, що їй важко допомагати Україні у військово-технічному плані, це справді так. І зараз вигадали інші схеми для того, щоб допомагати Україні. Це, наприклад, передача грошей для закупівлі зброї, або так званий круговий обмін, у якому Німеччина постачатиме пізніше зброю тим країнам, які зараз відправлятимуть свою зброю в Україну. Це такі країни, як Словенія, Словаччина тощо”, – розповів Умланд.
А ось енергетичне ембарго для Німеччини є більш чутливим питанням, ніж для багатьох інших європейських країн, бо має високу залежність від імпорту газу. Німеччина планує скорочувати імпорт російських енергоносіїв тією мірою, якою вона може його замістити від імпорту з інших країн.
Докладніше в інтерв’ю.
— Чи розуміють у Німеччині, що вони можуть бути наступними, якщо зараз не допомагати Україні?
— Так, усе це обговорюється практично щодня у Німеччині. Я зараз перебуваю в Німеччині, тут є дуже багато критиків німецького уряду та внутрішньоурядових партій: партії Зелених, соціал-демократів, ліберал-демократів. Але я теж хотів би згадати, що в минулому Німеччина була найбільшим національним донором України. За ці два місяці вона не так сильно допомагала Україні, як хотілося б. Це, на мою думку, пов’язано з тим, що в Німеччині якраз поки що не дуже розуміють власні ризики національної безпеки. Я не думаю, що тут є пряма небезпека воєнного зіткнення з Росією.
Але є інші ризики для західних країн, які випливають із цієї війни. Наприклад, вони пов’язані з тим, що ця війна підриває міжнародний режим нерозповсюдження ядерної зброї. Тому що скандал всього цього протистояння між Росією та Україною полягає в тому, що Росія не лише має ядерну зброю, а Росії дозволено за договором про нерозповсюдження ядерної зброї мати ядерну зброю. А Україна не лише не має ядерної зброї. Україна теж підписує цей договір, і їй теж заборонено мати ядерну зброю. Зараз виникла абсурдна ситуація: Росія має свій особливий статус у рамках цього договору про нерозповсюдження ядерної зброї для того, щоб збільшити свою територію. Вона підриває всю систему міжнародної безпеки, тому що у країн, які погодилися підписати цей договір і не купувати ядерної зброї, виникають серйозні проблеми з безпекою. Мені здається, що про це треба говорити. Або треба говорити про біженців. І, мабуть, будуть не лише біженці зі східної Європи, скоро будуть біженці з Африки та Азії – з тих країн, яким Україна не постачає зерно. І слід говорити про ризики, пов’язані з українськими атомними електростанціями. Це такі теми, які поки що не надто відображені в німецькій свідомості. До того ж, санкцій, які були поки що накладені Європейським Союзом на Росію, вже недостатньо.
— Проект Північний потік-2 вже заморожений. На Вашу думку, що зараз Німеччина має зробити, щоб увесь цивілізований світ, Україна, зокрема, чітко зрозуміли, що Німеччина стала на шлях протидії Путіну? Як і чи взагалі Німеччині зараз перейти на альтернативні джерела енергії?
— У принципі, ухвалено рішення відійти від імпорту російських енергоносіїв: вугілля, нафти та газу. Ця політика вже втілюється. Але поки що підхід такий: “ми скорочуватимемо тією мірою, якою ми можемо відшкодувати цей втрачений імпорт із Росії імпортом з інших регіонів світу або альтернативними джерелами енергії”. І зараз у Німеччині триває дискусія навколо того, а чи можна так довго чекати? Тому що десь протягом цього року, напевно, вдасться відійти від імпорту російського вугілля і до кінця року від імпорту російської нафти. Але повністю відшкодувати імпорт російського газу вдасться наступного року. І тепер точиться суперечка у Німеччині про те, що буде, якщо зараз уже накладемо повне ембарго на всі імпорти російських енергоносіїв? І тут є, звісно, великі лобістські групи. Це промислові фірми та профспілки, які проти цього виступають, оскільки це означало б закриття деяких підприємств, зростання безробіття, зростання цін, інфляції, цін на опалення, на електроенергію і так далі.
Але є розрахунки економістів, які кажуть, що рецесія, яка виникла б у результаті такого повного ембарго, була б помірною. Тобто Німеччина могла б із цим впоратися. Це було б, можливо, на рівні ось тієї рецесії, яка була внаслідок пандемії коронавірусу. Там теж впала економіка. І ось передбачають, якщо буде повне ембарго, то теж впаде економіка. Але це буде менш болючим для Німеччини, ніж пандемія. І тому багато хто виступає за те, щоб все-таки ввести зараз ембарго. Це активно обговорюється. Але поки що рішення, на жаль, немає.
— Така двояка поведінка канцлера Німеччини Олафа Шольца щодо Російської Федерації для того, щоб не сердити Путіна чи тому, що реально немає альтернативи в рамках нафтопродуктів, у рамках газу тощо?
— Щодо суспільного настрою, тут справді стався великий переворот за останні два місяці. І цей табір пропутінських апологетів різко скоротився.
Тут, швидше за все, інші фактори зараз більш суттєві. Німеччина не має великих складів зі зброєю, яку вона могла б надати Україні. І те, що вона залізла у велику залежність від російських енергоносіїв за останні 30 років і не може із цього швидко вийти без втрати у власній економіці. Вже встановлено, що це була велика геостратегічна, геоекономічна помилка останніх кількох десятиліть.
До того ж, Україні дуже важко зрозуміти, але це пацифістська традиція, що виникла у Німеччині проти Другої світової війни. Будь-яка участь у війнах, будь-яке постачання зброї, будь-яка військово-технічна кооперація вважається поганою в Німеччині. Це така наївність, яка пов’язана з тим, що Німеччина перебуває у дуже комфортній геополітичній ситуації, вона є членом НАТО та ЄС, вона оточена дружніми країнами. І їй, в принципі, особливо не потрібна армія. Тож і було таке недофінансування армії. І через цю комфортну геополітичну ситуацію багато німців просто не дуже розуміють світову політику, і особливо не розуміють політику Східної Європи. Вони вважають, що треба якось дипломатичним шляхом все вирішити, і не можна постачати зброю. Таких людей ще багато, хоча з них мало хто став би виправдовувати Росію чи Путіна. Такі ще залишилися, але вони справді залишилися у меншості. А пацифістський табір, який вважає, що краще взагалі нікуди не постачати зброю, не втручається в жодні війни, цей табір ще досить впливовий у Німеччині.
Зеленський передав Блінкену та Остіну в Києві План “Єрмака-Макфола”