Небезпека COVID-штаму “дельта плюс”, та як уберегтися: “5 вопросов” із епідеміологинею Наталією Виноград

В світі стрімко поширюється новий штам коронавірусу – “дельта плюс”. Він вважається ще небезпечнішим, ніж його попередник – штам “дельта”. Перші випадки захворювання на цю мутацію зафіксовано і в Україні.

Чим небезпечний новий штам вірусу і як можна убезпечитися від тяжкого перебігу хвороби – розповіла епідеміологиня, докторка медичних наук Наталія Виноград у програмі “5 вопросов” телеканалу UA.

Ведучий – Олег Борисов.

– В Україні виявили випадки захворювання на нову мутацію коронавірусу – штам “дельта плюс”. Чим він відрізняється від штаму “дельта” і чим він небезпечний?

– На жаль, еволюція вірусу продовжується, і на кожній території, куди він проникає, де циркулює серед населення, накопичуються мутації. Є два моменти, які нас особливо турбують: новий вірус, що мутував, складно визначити лабораторно. На жаль, частина результатів обстеження не завжди відповідає справжній картині, вірус йде з-під лабораторного контролю і, на жаль, також він йде з-під контролю імунної системи, зокрема, у людей вакцинованих.

– Як проявляється штам “дельта плюс”? Чи швидше з’являються симптоми?

– Скорочується інкубаційний період, а кожна година має значення у житті людини. До того ж, розширюється у гіршу сторону клінічна картина, вона суттєво змінюється за рахунок підвищеної тропності. Тропність – це спорідненість вірусу з тканинами та системами. Як результат, вірус розвивається дуже швидко, відбувається розмноження, оскільки імунна система не працює, навіть якщо людина вакцинована.

Вірус виходить з-під контролю, дуже швидко розвивається клінічна картина. Якщо раніше це було другий тиждень, на 7-9 день, то сьогодні це вже перший-другий день, коли людина потрапляє до стаціонару. До стаціонару везуть дуже тяжких хворих.

– Якщо вірус так стрімко мутує, то чи можна говорити, що бустерна, третя доза вакцини від коронавірусу неминуча?

– Давайте дивитися реально: якщо дві перші дози не показали суттєвого впливу, на який ми розраховували, ми повинні усвідомлювати, що ми не завжди правильно ухвалюємо рішення. Якщо ми побачили, що ми ухвалили неправильне рішення, треба швидко шукати заміну та йти. В епідеміології це називається “оцінювання ефективності заходів та ухвалення адекватних рішень”. Треба йти у бік реагування, який є найбільш раціональним в цей момент.

Я більше вірю в технології впливу на епідемічний процес, які можуть суттєво покращити прогноз – застосування препаратів, які вже знаходять, і які на сьогоднішній день розширюють можливості терапії. Я вірю, що будуть прориви, і вони вже сьогодні є в Японії, щодо впливу на збудник.

– Тобто існуючі вакцини не можуть захистити людину від штаму “дельта плюс”?

– Ми пройшли шлях від уханьського штаму до сьогоднішнього стану, і нам є з чим порівняти. Вакцини бувають різні за виробництвом. Існують векторні вакцини, є РНК-вакцини. Ці вакцини захистили б нас, якби вірус був стабільним. А він нестабільний.

Якщо вакцини зроблені за одним антигеном, вірус вислизатиме. А є низка вакцин, які створені на основі повногеномного, як ми говоримо, тобто на основі всіх антигенів. Це вакцина CoronaVac. Там є n-антиген, і він унікальний, універсальний, він від багатьох мутацій захищатиме, від усіх захищатиме. Якщо вакцини будуть інактивовані, вони суттєво покращать прогноз для людини, яка потрапляє у критичну ситуацію, коли відбулося інфікування і вона захворіла. Організм буде краще готовий, він захистить, допоможе вийти з тяжчої ситуації у легший варіант клінічного перебігу.

Вакцинуватися потрібно, і потрібно поспішити це зробити, оскільки, щоб організму сформувати імунітет, потрібно мінімум три тижні. Щоб імунна система перебудувалась і була готова приймати цю загрозу, захищати нас.

Ми трохи запізнилися, але ще не зовсім, тому треба встигнути отримати цей захист. Нехай він буде не абсолютний, нехай він нас не закриє від факту інфікування, але він нам допоможе викрутитись, вирулити із цієї ситуації, якщо відбудеться зараження.

– Якщо ВООЗ затвердить використання бустерної зони, як вона впливатиме на організм?

– ВООЗ зараз не рекомендує бустерну дозу. На сьогодні всі рекомендації ВООЗ не передбачають її використання. Декілька причин, і одна з них – ми не знаємо, що буде далі, як розвиватиметься ситуація, якщо організм часто отримуватиме дози вакцини. Не знаємо, чи не виникне якоїсь проблеми. Це спостерігають, це досліджують, і за короткий час ми отримаємо хороші доказові результати ефективності бустерної дози.

Нагадаємо, за даними МОЗ, проти COVID-19 повністю вакциновані понад 10 млн українців.

Читайте також: Українці найчастіше вмирають від інсультів, раку та коронавірусу, – Держстат