Сьогодні о 22:12
Китайська Народна Республіка (КНР) наполегливо закликає Україну та Росію проявити стриманість, відновити переговори та продемонструвати реальну політичну волю. З такою заявою під час засідання Ради безпеки ООН виступив постійний представник Китаю Сунь Лей.
Раніше білоруський диктатор Олександр Лукашенко з неанонсованим візитом відвідав Пекін, де зустрівся з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Зустріч відбувалася на фоні напруженості між Білоруссю та Україною, що зростає.
Заяви Китаю
30 червня на засіданні Ради безпеки ООН постійний представник КНР Сунь Лей заявив, що Китай наполягає на негайному припиненні вогню як необхідній умові для подальших переговорів, і закликав обидві сторони продемонструвати політичну волю до мирного врегулювання.
“Китай продовжує закликати до негайного припинення вогню та відновлення мирних переговорів”, — сказав Сунь Лей.
Він також наголосив, що кількість загиблих мирних жителів внаслідок військових дій досягла пікових показників, і додав: якщо конфлікт триватиме нескінченно, це призведе до додаткових страждань і руйнувань.
Ця заява прозвучала після неанонсованого візиту до Пекіна Олександра Лукашенка через кілька днів після його переговорів із Володимиром Путіним. Як зазначає Reuters, зустріч відбувається на фоні напруженості між Білоруссю та Україною, що зростає.
Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що, на його думку, Кремль намагається посилити залученість Мінська до війни проти України.
В аеропорту Пекіна Лукашенка зустріли з ротою почесної варти та червоною доріжкою. Сам він заявив, що приїхав до Китаю “як до себе додому”, а стосунки між Мінськом і Пекіном назвав “залізними”. Після офіційної церемонії лідери провели понад три години у форматі тет-а-тет.
За результатами переговорів Сі Цзіньпін наголосив, що Китай і Білорусь повинні зміцнювати стратегічну взаємодію та продовжувати розвиток двосторонніх відносин.
“Китай і Білорусь повинні підтримувати стратегічну комунікацію, сприяти безперервному розвитку двосторонніх відносин на високому рівні та приносити ще більше користі народам двох країн”, — заявив голова КНР.
Він також зазначив, що Пекін готовий і надалі допомагати Білорусі “в межах своїх можливостей” у питаннях розвитку та будівництва. Крім того, китайський лідер заявив про готовність співпрацювати з Мінськом як зі “стабілізаційною силою в неспокійному світі”.
Своєю чергою близькі до Лукашенка пропагандистські медіа повідомили, що стосунки між двома країнами перебувають на “історичному піку”. Сам білоруський диктатор заявив, що нинішній рівень співпраці відповідає очікуванням сторін.
“Це саме те, про що ми з вами говорили раніше. І, можливо, певною мірою те, про що ми мріяли напередодні цієї глобальної співпраці Білорусі та Китаю”, — сказав він.
Візит Олександра Лукашенка до Китаю, який білоруський лідер використовує як противагу РФ, став ще одним проявом стійкої тенденції втрати Росією зовнішньополітичної ваги, вважають у Центрі протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони України.
У ЦПД звернули увагу, що неанонсований візит самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка до Пекіна став щонайменше четвертим від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. До Китаю він відправився одразу після зустрічі з російським диктатором Володимиром Путіним та на фоні чергових спроб Кремля посилити тиск на Білорусь для її ширшого залучення до війни.
“Після Східної Європи, Південного Кавказу та Середньої Азії Росія втрачає вплив навіть на свого головного сателіта”, — зазначили в ЦПД.
Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що відкритий до зустрічі з головою Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном для обговорення шляхів припинення війни Росії проти України.
За словами Зеленського, Росія багато в чому залежить від Китаю, однак Київ поки не бачить готовності Пекіна використовувати свій вплив для тиску на Кремль і сприяння завершенню війни.
“Російська економіка залежить від рішень Китаю. Ми, звісно, будемо раді, якщо вони допоможуть, але ми цього не відчуваємо. Ми не бачимо їхнього настрою; не бачимо, що вони готові чинити тиск на Путіна і зробити все, щоб покласти край цій війні. Може, щось зміниться. Звісно, я відкритий до зустрічі з президентом Сі. І наші команди можуть працювати над тим, щоби зробити все можливе для припинення війни”, — заявив президент України.
Позиція Китаю щодо війни в оцінці експертів
Чи змінюється позиція Китаю щодо можливого мирного врегулювання війни РФ проти України? Чи може Пекін схилити Москву до діалогу? Навіщо Лукашенко їздив на зустріч із Сі Цзіньпіном? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Наталія Бутирська, експертка з питань Східної Азії, старша аналітикиня Центру “Нова Європа”;
- Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства;
- Олексій Полегкий, академічний директор Центру публічної дипломатії;
- В’ячеслав Потапенко, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.
НАТАЛІЯ БУТИРСЬКА: Китай може підштовхнути РФ почати реальний діалог
— Заява Пекіна в Раді безпеки ООН не вийшла за межі того, що ми вже чули. Китай заявив, що займає послідовну позицію в питанні війни. Як і раніше, там кажуть, що діалог і переговори — це єдиний спосіб закінчити війну.
Представник Китаю також заявив, що необхідно “працювати над політичним рішенням корінних причин цієї війни відповідно до Статуту ООН”. І тут у нас виникають питання. У Статуті ООН дуже чітко прописано, що суверенітет і територіальна цілісність держав мають дотримуватися, а застосовувати зброю та військову силу для зміни кордонів недопустимо.
Поняття “корінні причини війни” — це саме той наратив, який Росія намагається нав’язати як пояснення своєї агресії. Тому виникає питання: що саме, на думку Китаю, повинні дотримуватися сторони в контексті Статуту ООН? Чому Пекін не наголосив на суверенітеті і територіальній цілісності як безумовній нормі, яка важлива не тільки для України, а й для самого Китаю?
Росія довгий час використовувала переговори як можливість, по-перше, затягнути війну, а по-друге, нав’язати умови, які фактично означають капітуляцію України. Тому виникає питання: на якому боці історії перебуває Китай і що саме він вкладає у свої нинішні заяви?
У Китаю є механізми, які дозволяють підкріпити свої заяви не тільки словами, а й конкретними діями та сигналами. Саме вони могли б змусити Росію задуматися про те, що дійсно час починати реальний діалог.
Мені здається, що в міру того, як конфлікт набуватиме таких масштабів, які з погляду Китаю стануть погано керованими, Пекін діятиме активніше. Але не публічно, а в закритих, непублічних контактах із російським керівництвом, використовуючи наявні у нього важелі впливу, щоб підштовхнути РФ до початку реальних переговорів. Але водночас я не бачу Китай у ролі посередника.
Білоруському диктатору Олександру Лукашенку зараз необхідно вийти із ситуації, у якій Путін підштовхує його до війни, а Україна демонструє, що здатна нанести дуже серйозний відповідний удар. Для нього це надзвичайно серйозний виклик.
Настільки швидкий візит Лукашенка до Китаю одразу після зустрічі з Путіним на Валдаї — це насамперед спроба знайти можливість убезпечити себе і не втягуватися у війну за допомогою Китаю. Тому що саме Пекін сьогодні є найвпливовішим гравцем з погляду можливостей впливати на Росію. У нього найбільше важелів, щоб убезпечити Лукашенка не тільки від втягування у війну, а й, як це не дивно звучить, від загроз його особистому виживанню — як політичному, так і фізичному.
Лукашенко намагається зберегти хоч якусь суб’єктність і зменшити свою залежність від Росії шляхом тісних зв’язків із Китаєм. Як аргумент він використовує те, що Білорусь є найважливішим логістичним і транзитним хабом для китайської продукції. Сьогодні значна частина товарів, які прямують сухопутним маршрутом через територію Росії до Європи, проходить саме через Білорусь.
Білоруський диктатор, безумовно, розуміє, що російська влада й особисто Путін використовують найрізноманітніші методи тиску, аж до фізичного усунення тих, кого вважають неслухяними чи конкурентами. Це вже давно не є секретом. Не виключено, що Лукашенко розраховує отримати від Китаю певні гарантії безпеки — як для членів своєї родини, так і для себе особисто. Думаю, це питання він сприймає дійсно дуже серйозно.
ВІТАЛІЙ КУЛИК: Китай проти того, щоб Росія втягувала Білорусь у війну
— Офіційні представники Китаю, по суті, вперше прямо заговорили про припинення вогню як обов’язкову умову для початку переговорів. Раніше вони уникали відповіді на це питання. І це принципово нова теза, яка явно дисонує з позицією Москви. РФ відкидає такий підхід. Там вважають, що переговори та бойові дії можуть тривати паралельно.
Китай же вперше озвучує необхідність припинення вогню саме як попередню умову переговорного процесу. Це свідчить про зміну риторики й, можливо, підходів Пекіна.
Показово, що ці заяви прозвучали практично одночасно з візитом Лукашенка до Китаю. На мою думку, ці події взаємопов’язані.
Зараз помітно активізувалася дипломатична діяльність Пекіна щодо Європейського Союзу. Китай шукає можливості приєднатися до переговорного треку. Ми бачимо, що китайські експерти й представники активно працюють з європейською дипломатією та урядами європейських країн, проводять зустрічі та консультації, зокрема обговорюючи українське питання.
Для Китаю це, безумовно, питання торгівлі, але ще більшою мірою — питання безпеки. І все це вказує на те, що Пекін намагатиметься знайти одну з моделей своєї участі в переговорах. Я не думаю, що Китай увійде до наявного формату, де беруть участь США, Україна та Росія, як ще один учасник. Найімовірніше, він спробує запропонувати власний переговорний формат.
Водночас про можливе посилення ролі Китаю говорили ще до візиту Лукашенка. Зміну китайського підходу прогнозували давно. Передбачалося, що це станеться після літньої кампанії, ближче до осені, коли Пекін проявить більшу активність у переговорному процесі.
Обговорювалася можливість візиту спеціального представника Китаю з врегулювання до Києва. Також говорили, що українська делегація може відправитися до Пекіна для переговорів із китайським керівництвом. Логіка була зрозумілою: спочатку Китай мав провести консультації з європейцями та знизити для себе політичні та економічні ризики. Адже сьогодні в низці європейських країн існують настрої на користь посилення економічного тиску на Китай. Однак ми бачимо, що такі ідеї поки не отримали широкої підтримки більшості країн Європейського Союзу.
Активізація китайської дипломатії у Європі може означати, що Пекін розраховує знайти точки дотику з європейцями як щодо питань безпеки, так і щодо економіки. Якщо це вдасться, Китай, ймовірно, стане значно активніше брати участь у переговорах щодо України. Якщо раніше Китай старанно уникав будь-якої конкретики у своїх заявах і пропозиціях, то тепер вона поступово з’являється.
Наразі подібні публікації виходять не в партійних виданнях. Але ми чудово розуміємо, що незалежної преси в Китаї не існує. Відповідно, всі публікації проходять цензуру. Якщо певні матеріали з’являються навіть у приватних виданнях, значить, на це є політичний дозвіл.
Водночас у Китаю немає намірів повністю відмовитися від підтримки Росії. Торгівля, економічна співпраця, постачання товарів подвійного призначення та взаємодія з російським військово-промисловим комплексом, найімовірніше, продовжуватимуться.
Зараз Китай дає зрозуміти Москві, що втягування Білорусі в нову фазу війни є небажаним. Білорусь залишається державою, яка вибудовує особливі відносини з Пекіном, і він явно не зацікавлений у тому, щоб вона стала безпосереднім учасником війни.
Звісно, врятувати режим Лукашенка Китай навряд чи зможе, навіть якщо захоче. Але Пекін явно не зацікавлений у подальшому розширенні бойових дій на Європейському континенті.
Але тут виникає інше питання: наскільки взагалі у Лукашенка залишається простір для самостійної політики щодо Росії? Наскільки він сьогодні автономний від Путіна і здатний продовжувати балансувати між різними центрами сили?
ОЛЕКСІЙ ПОЛЕГКИЙ: Пекіну не потрібна глибока криза у РФ
— Китаю вигідне ослаблення Росії й водночас вигідне посилення її залежності від Пекіна. Але глибока криза у РФ Китаю зовсім не потрібна.
Тут для Пекіна існують свої “червоні лінії”. Він не зацікавлений ні в очевидній перемозі Росії у війні проти України, ні в її поразці. Тому що нинішній політичний режим у РФ Китай загалом влаштовує.
А от криза, яка може призвести до непередбачуваних внутрішніх процесів у Росії, Пекіну зовсім не потрібна. Тому він продовжуватиме балансувати.
З одного боку, Китай підтримуватиме Росію тією мірою, яка дозволить їй зберегти стійкість. З іншого — подальше ослаблення РФ і зростання її залежності від Китаю Пекін, безумовно, лише вітатиме.
Для Китаю участь у переговорному процесі щодо завершення війни важлива не сама по собі, а як частина ширшої стратегії. Насамперед — у контексті вибудовування відносин із Європою, переговорів зі Сполученими Штатами та зміцнення власної ролі у глобальній політиці.
Головне питання для Пекіна — чи вдасться домовитися з Вашингтоном про взаємовигідні точки дотику і визначити ті “червоні лінії”, за якими інтереси Китаю та США уже принципово розходяться. Але загалом стратегічне суперництво між ними триватиме.
Саме тому Європа необхідна Китаю. Хай не як союзник, але хоча б як нейтральна сторона або принаймні як важливий економічний партнер. Заради цього Китай готовий посилювати взаємодію з ЄС, навіть якщо для цього доведеться певною мірою скорочувати співпрацю з РФ.
Однак допустити масштабну кризу чи обвал російської економіки Пекін теж не захоче. Тому, принаймні на економічному рівні, він підтримуватиме Росію, щоб вона зберігала життєздатність.
В’ЯЧЕСЛАВ ПОТАПЕНКО: Багато партнерів Пекіна почувають себе досить впевнено
— Білорусь, так само як і Казахстан, — це держави, які значною мірою перебувають під зовнішнім впливом як Китаю, так і Росії. Я б сказав, що вплив розподілений приблизно рівно. Тому багато стратегічних рішень у цих країнах приймаються з урахуванням позиції Пекіна. Але це не означає, що Китай може робити там усе, що захоче.
Якщо судити з тієї інформації, яка надходить, зі взаємних обвинувачень, погроз і подій навколо Білорусі та на українсько-білоруському кордоні, ситуація зараз дійсно дуже напружена.
Судячи з усього, Путін чинить серйозний тиск на Лукашенка, домагаючись його активнішого залучення до війни. Мова йде вже не тільки про надання території та військової інфраструктури, а й про безпосередню участь Білорусі.
Водночас головна перевага режиму Лукашенка — як для його виборців, так і для силового блоку та всієї державної вертикалі — полягає в іншому. Попри численні питання до виборів і того, яким чином він утримує владу вже не одне десятиліття, Лукашенко продовжує позиціювати себе як керівника, який контролює ситуацію. І головний політичний товар, який він продає своїм громадянам, — це мир.
Цей аргумент сьогодні дає Лукашенку певну внутрішню легітимність. Білорусь не бере участі у війні безпосередньо, а її територія не піддається ударам. Це залишається його головним політичним козирем і однією з ключових причин, з якої йому вдається зберегти владу.
Лукашенко робитиме все можливе, щоб утриматися при владі та водночас мінімізувати пряму участь Білорусі у війні. Саме цим, на мою думку, і пояснюється його візит до Китаю. Що робитиме сам Пекін, сказати наразі важко.
Якщо подивитися на ситуацію через призму глобального протистояння США і Китаю, то можна побачити, що багато партнерів Пекіна почувають себе досить впевнено. Наприклад, це стосується Ірану. Він витримав серйозний тиск із боку США та Ізраїлю і продовжує відстоювати свої позиції, зокрема намагаючись контролювати стратегічно важливі морські протоки. Те саме можна сказати й про Тайвань. Ми бачимо, що Сполучені Штати були змушені переглядати окремі програми фінансування і постачання озброєнь.
А от у Росії, навпаки, виникають усе серйозніші проблеми.
Тому в межах цього великого геополітичного протистояння між США і Китаєм цілком можливі різні компроміси та взаємні домовленості.
Тут мова йде вже не стільки про саму РФ, скільки про взаємовідносини Вашингтона і Пекіна. Якщо дивитися на ситуацію саме під таким кутом, то цілком можливо, що і США, і Китай будуть зацікавлені в тому, щоб не допустити власної стратегічної поразки на цьому напрямку, де Росія багато в чому стає інструментом ширшого глобального протистояння.
Читайте також: Закриті переговори на Валдаї: чого Путін домагається від Лукашенка — думки експертів
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
