Сьогодні о 18:00
Те, що відбувається у тимчасово окупованому Криму, — частина багатоступеневої операції України. Спочатку була знищена військово-морська логістика, потім — залізничні пороми та ППО. Успішні удари України по логістиці та військових об’єктах Росії на півострові відкривають можливість також уразити Керченський міст.
Що відбувається в окупованому Криму
28 червня у тимчасово окупованому Криму загорілася Сацька теплоелектроцентраль. Про це повідомляють місцеві пабліки. А на супутникових знімках можна побачити, як розростається займання в районі резервуарів із паливом. Інформація про масштаб і причини пожежі уточнюється. Тим часом ЗСУ не припиняють удари по російській логістиці на окупованому півострові. Як заявив спікер Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, це частина багаторічної операції, що триває.
“Ми спостерігаємо черговий етап багатоступеневої операції. Йдеться навіть не про місяці, а про роки. Спочатку була знищена військово-морська логістика, потім — залізничні пороми, паралельно знищувалися ППО та об’єкти в так званому сухопутному коридорі”, — сказав він в ефірі марафону “Єдині новини”.
З 26 червня росіяни ввели в окупованих Криму та Севастополі режим надзвичайної ситуації регіонального характеру. Окупаційна влада заявила про рішення та закликала не хвилюватися. Однак, як зазначають аналітики Інституту вивчення війни, через регулярні удари ЗСУ анексований півострів масово залишають не лише російські туристи, мешканці, а й військові РФ разом із працівниками служб безпеки та представниками окупаційної влади.
Місцеві Telegram-канали публікують відео черг з автомобілів, які стоять у заторі на мосту на виїзд із Криму. Йдеться про понад 2 тис. автомобілів.
Українські удари в Криму спрямовані на те, щоб ізолювати півострів. Цю мету відкрито називав міністр оборони України Михайло Федоров. Уночі 20 червня ЗСУ вдарили по переправі через Керченську протоку. Серед цілей були системи протиповітряної оборони, паливні склади та три автомобільні пороми. Британська розвідка вважає, що це майже напевно погіршило й без того серйозні проблеми з постачанням у Криму. Там також уточнили, що такі вивірені удари можуть дозволити ЗСУ дістатися й до ще однієї важливої цілі в регіоні.
“Широкий спектр цілей, на яких зосереджена Україна, також послаблює російську протиповітряну оборону навіть у добре укріплених пріоритетних місцях, таких як Керченська протока. Це розширює можливості України щодо завдання ударів по Керченському мосту — стратегічній і політично чутливій цілі, відкритій Путіним”, — йдеться у публікації Міністерства оборони Великої Британії в соцмережі Х.
Крим, який Путін роками видавав за свою головну нібито історичну перемогу, тепер стає для Кремля вразливим місцем. За даними The Wall Street Journal, регулярні удари Сил оборони України по російській логістиці та інфраструктурі на півострові перетворюють його із так званої перлини імперії на військовий пасив. І це вже впливає на здатність Росії продовжувати війну проти України.
Закордонні аналітики пов’язують почастішання ударів по тимчасово окупованому Криму зі прагненням Києва посилити тиск на Москву та підштовхнути її до мирних переговорів. Саме страх за Крим і за власну владу здатен змусити диктатора шукати шляхи до мирного врегулювання, вважають експерти.
Ситуація в Криму в оцінці експертів
Яка ситуація в окупованому Криму? Як ЗСУ вдається ефективно бити по військових об’єктах окупантів на півострові? Чи справді з Криму виїжджають росіяни? На ці питання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді:
- Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України;
- Юрій Богданов, консультант зі стратегічних комунікацій, публіцист;
- Ігор Романенко, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”, генерал-лейтенант;
- Андрій Сидельников, політик, лідер міжнародного руху “Говорите громче!”.
АХТЕМ ЧИЙГОЗ: Росіяни тікають із Криму
— Російська каральна система в окупованому Криму проявляється в найжорсткішій формі. Це обшуки, це зачистки. Інакше й бути не може — це бандитська система терористичної держави.
Щодо тих, хто приїхав до Криму росіян, то — валіза, вокзал, РФ. Як хочуть — по мосту, під мостом, вплав — це вже їхні проблеми. Бо вони — співучасники злочинів Путіна. Вони приїхали до Криму, займаються там рейдерством і грабунком. На це завжди й була налаштована російська сутність.
Тому чим більше ми будемо заходити своїми військовими інструментами, тим більше у них буде занепокоєння. А те, що вони, бач, не хочуть проблем, хочуть просто кайфувати. При цьому їх взагалі не хвилює, в якому стані перебувають наші люди.
Росіяни, можна сказати, вже втікають, бо їхня безпека порушена. Російська людина, укравши чужу територію, чуже майно, чекає, що її будуть захищати військові. Але військові не здатні дати цей захист. Бояри, царі — теж не здатні. Тому вони зараз і виїжджають із Криму.
Після 12 років життя на халяву, зневажаючи те, що росіяни, м’яко кажучи, перебувають у гостях у місцевого українського населення, після того, як знущалися, арештовували, вбивали, ґвалтували, грабували, — ми маємо ще думати про те, як їм буде зручніше виїжджати? Ні, нехай їдуть додому.
На Керченському мосту черга 15 км, люди пішки шукають альтернативні маршрути, сидять буквально на валізах і не можуть виїхати, бо немає бензину, не ходять автобуси, обмежені поїзди. Міст практично щодня закривають на більшу частину світлового дня, не кажучи вже про ніч, бо наші військові інструменти туди дістають.
Але найголовніше — росіяни вже зрозуміли, що Крим жодним чином не повертався до їхньої країни й що Крим — це Україна. Вони дедалі частіше починають про це говорити. Хоча це не означає, що вони там підіймають повстання. Росіяни зараз намагаються говорити: “Навіщо нам через цей Крим стільки проблем? Навіщо він потрібен?”. Такі розмови звучать дедалі частіше. Але це не симптом того, що вони нарешті готові боротися за власну гідність.
Для Путіна важливо показати, що все під контролем, що вживаються якісь превентивні заходи заради стабільності. А стабільність для них — це щоб, не дай Боже, не стався бунт.
Якщо кримські татари за 12 років зламали всі їхні політичні проєкти, так і не ставши частиною “русского мира”, то це вже показник. Я ще у 2014 році казав: не забувайте, що ми — носії Кримського ханства і перетворити нас на фольклорну націю ми нікому не дозволимо.
ЮРІЙ БОГДАНОВ: Ситуація в Криму буде погіршуватися
— Головне, що ми маємо розуміти в нинішній ситуації: Україна на цей момент принаймні не переслідує мети провести військову операцію в Криму або масштабний контрнаступ. Такі плани нікому не відомі.
Головне завдання України зараз — це насамперед стримування південного окупаційного угруповання військ, яка утримує Крим і прилеглі території. Для Росії континентальна Україна стає занадто важким і нестерпним завданням, враховуючи, наскільки Путін сам прив’язаний до Криму — і з погляду піару, і як символу, і як інструменту легітимації всієї його політики.
Очевидно, що Путіну байдуже і до кримців, і навіть до тих переселенців, яких він перевіз на півострів починаючи з 2014 року. Він усе одно намагатиметься утримати Крим за будь-яку ціну.
Чим більше сил і засобів буде йти на утримання Криму та відповідного угруповання військ, тим складніше Росії буде вести війну на інших напрямках.
Паливна криза на півдні Росії, від якої залежить і постачання Криму, лише посилюватиметься. Ситуація там складна — це вже очевидно, і як би РФ не намагалася це подати інакше, вона погіршуватиметься.
Паливо туди практично неможливо нормально доставляти, окрім як через Керченський міст. Росія, звісно, буде намагатися це робити, але цього буде недостатньо для повноцінного забезпечення життєдіяльності регіону. Зараз уже видно, що в Криму, наприклад, виникають перебої навіть із транспортом — не вистачає пального, обмежений рух.
Я думаю, що найближчим часом ситуація не покращиться і Росії доведеться спрямовувати все більше ресурсів саме на утримання Криму. Замість того щоб шукати вихід із війни або переговорні рішення, Путін продовжить витрачати ресурси на підтримання “картинки”.
Якщо говорити про військову частину, то руйнування Керченського мосту та ізоляція так званої “федеральної траси Новоросія” можуть серйозно вдарити по російському угрупованню на півдні. Бо все постачання цих частин — у Запорізькій, частково Херсонській областях — зав’язане на Крим і сухопутний коридор.
Якщо вдасться ізолювати російське угруповання і ускладнити його логістику та евакуацію, то це буде серйозним ударом по боєздатності й моральному стану. Можливо, це стане одним із ключових факторів цієї війни.
Знищення Керченського мосту — усе ще вкрай складне завдання. Росія, ймовірно, буде намагатися прикривати міст цивільними об’єктами, але Україна, найімовірніше, продовжить спроби його ізоляції та перетворення Криму на непридатну для військово-політичного використання територію.
Мета атак на об’єкти в Криму — не в тому, щоб викликати повстання росіян, а в тому, щоб підірвати віру в режим. Режим тримається на сприйнятті Путіна як сильного й ефективного лідера. І щойно ця віра почне руйнуватися, зміниться й готовність суспільства підтримувати війну.
Сьогодні російський режим перебуває в точці максимальної вразливості. У РФ практично не залишилося сил, які сприймають Путіна як ефективного правителя. І якщо процес триватиме, це призведе до підриву легітимності влади. А в такому разі можливі й переговори — але вже не з чинним керівництвом.
Водночас російська пропаганда створює паралельну реальність. Багато громадян справді відсторонені від політики, але більшість усе ж розуміє, що відбувається, просто не висловлює це публічно. Вони розуміють, що триває війна, просто уникають її соціального артикулювання.
Якщо говорити стратегічно, то нинішня політика Путіна веде до подальшої дестабілізації Росії та потенційної внутрішньої кризи.
ІГОР РОМАНЕНКО: Україна підійшла комплексно до завдання ударів по військових об’єктах у Криму
— Зусиллями ударних засобів Сил оборони України — таких, як дрони зі штучним інтелектом, американські та українські розробки, — які працюють з елементами автономності та ефективністю, було завдано значного впливу на логістику противника.
З одного боку, це дало ефект щодо порушення логістичних ланцюгів. З іншого — застосовуються ударні системи, що працюють на оперативну глибину 250-300 км. І тут використовується не лише безпілотна авіація, а й ракети, зокрема крилаті.
Уся робота ЗСУ в комплексі призводить до колапсу в Криму та відповідних наслідків. Основна мета таких дій — зниження потенціалу російських підрозділів і частин. Для цього, звісно, проводиться розвідка всіх видів, включно з агентурною. Там працюють партизанські мережі, сили спеціальних операцій та інші елементи.
Для завдання таких ударів необхідне придушення протиповітряної оборони. Тому спочатку завдавалися удари по комплексах типу “Панцир”, по радіолокаційних станціях та інших елементах системи ППО. Після цього, використовуючи утворені “дірки” в системі, завдаються удари по ключових об’єктах.
Ця система працює постійно й нарощує свій потенціал: збільшується кількість ударних безпілотників, використовуються ракети різного типу — крилаті ракети, такі як Storm Shadow, “Нептун” та інші, залежно від завдань.
Як приклад можна навести ракети “Фламінго”. Виникали питання щодо їхньої точності та здатності уражати цілі. Це досить велика ціль з погляду систем ППО, тому вона вразлива для перехоплення. Однак у ході розробки вдосконалюються системи наведення — спочатку використовувалися інерціальні, але зараз вони модернізуються.
Застосовується дуже широкий спектр засобів — дрони, ракети, різні типи озброєнь, включно з новими розробками. Паралельно ведеться робота над балістичними системами та зенітними комплексами. Це масштабний комплекс програм, який реалізується у стислі строки.
АНДРІЙ СИДЕЛЬНИКОВ: ЗСУ можуть зруйнувати Керченський міст у найближчі місяці
— На Керченському мосту недостатньо просто зруйнувати якийсь проліт. Необхідно зруйнувати опори мосту, а це досить складне військове завдання. Опори дуже міцні, і тут потрібна висока точність. На мій погляд, потрібна методична робота з руйнування.
Щойно у ЗСУ з’явиться така можливість, коли буде гарантовано руйнування не просто прольоту Керченського мосту, який можна через якийсь час відремонтувати, — а ми вже проходили це за час повномасштабного вторгнення і бачили подібні руйнування, — тоді, власне, це і станеться.
Я зараз говорю про бажання людей, про бажання українців. Я це бачу, чую й обговорюю практично щодня, бо всі ці роки повномасштабного вторгнення живу в Україні. І справді дуже хотілося б, щоб це сталося.
Затори сьогодні є, завтра їх може не бути. Тому, звісно, Путін певною мірою прикривається людським ресурсом. Але, як на мою думку, це все ж не головна причина. Головна причина в тому, що необхідна справді точна зброя, здатна гарантовано уразити ціль.
Тож ми всі просто чекаємо, коли відбудеться руйнування Керченського мосту. Думаю, це має статися в найближчі місяці — у всякому разі, це необхідно для повного контролю логістичних шляхів, для відсічення російського агресора від можливості доставляти військову продукцію.
Читайте також: Російській армії стало важче наступати — ЗСУ вибивають логістику: експерти про те, що відбувається на лінії фронту
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
