Сьогодні о 18:00
Через регулярні удари Збройних сил України по нафтопереробних заводах (НПЗ) та жорсткі санкції російський паливний ринок опинився у глибокому глухому куті. Зупинка ключових підприємств уже спричинила дефіцит пального та різке зростання цін, що стрімко розкручує внутрішню інфляцію. Про те, перед якими трьома програшними варіантами дій зараз стоїть Кремль, поки влада намагається засекретити масштаб катастрофи, в ефірі телеканалу FREEДOM розповів голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.
Спроби російських чиновників списати дефіцит бензину на заправках на паніку серед населення не мають під собою реальних підстав, оскільки галузь зіткнулася з глибоким технологічним тупиком.
“Росія періодично стикалася з дефіцитом палива в різних регіонах, це не є принципово новим явищем. Але на сьогодні російський нафтопереробний сектор перебуває під тиском як внутрішніх, так і зовнішніх проблем. Внутрішні — це проблеми російської економіки, а зовнішні — війна та санкції. Тому говорити про те, що це штучна криза, яка вирішиться сама собою, не можна”, — зазначив спікер.
Успішні атаки українських безпілотників (БпЛА) великого радіуса дії на критичні об’єкти інфраструктури перетворили точкові логістичні збої агресора на довгострокові системні загрози.
“Якщо раніше дефіцит виникав періодично в окремих регіонах через те, що нафтопереробні заводи вчасно не ремонтувалися або не проходили технічну профілактику, то на сьогодні, за оцінками експертів, Московський НПЗ зупинився приблизно на 6-8 місяців. І це вже стає системною проблемою”, — наголосив Бураковський.
В умовах дефіциту Кремль позбавлений простору для маневру і змушений обирати з трьох сценаріїв, які однаково негативно впливають на стабільність режиму, першим з яких є різкий ринковий шок.
“Наскільки я розумію, сьогодні Кремль може діяти трьома способами. Перший спосіб — найпростіший: влада не втручається, а ринок сам усе врегулює. Ціни на бензин будуть зростати. Ті, хто зможе купувати за високими цінами, будуть їздити. Можливі пільги, наприклад, для армії або технологічного транспорту. Таким чином, люди та підприємства, які не зможуть купувати бензин, підуть з ринку, і ми отримаємо нову рівновагу”, — пояснив гість ефіру.
Оскільки звичні методи адміністративного тиску на бізнес в умовах війни остаточно перестали діяти, Москві доводиться терміново шукати альтернативні джерела поставок за кордоном.
“Друга ситуація — стримування цін на бензин адміністративними методами, але це вже не працює. Російська Федерація спробує знайти третій спосіб, який полягає в імпорті бензину з тієї ж Білорусі, з Індії та деяких інших країн — сьогодні ці варіанти вже розглядаються. Таким чином буде досягнуто певного компромісу. Набір варіантів для Російської Федерації дуже невеликий, і на сьогодні знайти стратегічний вихід практично неможливо”, — прокоментував Бураковський.
Поетапне підвищення вартості пального спричиняє ефект доміно для всієї російської економіки, поступово відсікаючи від ринку як пересічних споживачів, так і представників комерційного сектору. І змушуючи громадян змінювати спосіб життя, поки влада блокує обговорення цієї проблеми навіть у дозволених у РФ соціальних мережах.
“Кожне наступне підвищення ціни, нехай навіть на один-два відсотки на тиждень, відсікає певний сегмент споживачів. Є люди, які готові купувати бензин по 90 рублів за літр. Коли ціна зростає до 100 рублів, вже не всі можуть собі це дозволити — хтось виходить з ринку. Це стає проблемою того сегмента, якому бензину не вистачило: попит є, але грошей на покупку немає. При подальшому зростанні ціни, наприклад до 120 рублів, відсікаються наступні категорії громадян”, — пояснив експерт.
Висока вартість логістики автоматично позначається на кінцевій вартості всіх споживчих товарів, що підсилює інфляційну спіраль у Росії.
“Підприємства та люди, які випадають з ринку через високі ціни, або залишають його, або стикаються з серйозними проблемами — їм доводиться змінювати спосіб життя, виникають труднощі для малого бізнесу. Це призводить до зростання цін на інші товари. Якщо для доставки товарів тепер доводиться платити за літр бензину 150 рублів замість колишніх 100, то закономірно зросте й кінцева вартість продукції. Таким чином, через цей фактор у Російській Федерації набирає обертів інфляція, і вся система починає давати збій”, — розповів Бураковський.
Комплексний вплив внутрішніх економічних потрясінь та зовнішнього тиску позбавляє Москву ресурсів для тривалої агресії, створюючи реальні умови для примушення Кремля до діалогу на основі міжнародного права.
“У 2026 році російська економіка працює вже на межі своїх можливостей. І в цьому сенсі посилення як наших санкцій щодо дронів, так і економічних обмежень з боку наших партнерів — це те, що має шанси змусити Путіна, якщо не змінити свою поведінку, то, у всякому разі, розпочати переговори та налагодити контакти”, — зазначив спікер.
Водночас будь-які майбутні дипломатичні контакти мають бути спрямовані не на замороження конфлікту, а на повне відновлення суверенітету України в її законних кордонах.
“Але разом з тим дуже важливо, щоб це було не просто “давайте сідатимемо за стіл і про щось говоритимемо”, а щоб дійсно йшлося про відновлення довгострокового миру, відновлення українських кордонів і, зрештою, про ті умови, які відповідають міжнародному праву та забезпечують незалежність і безпеку України”, — наголосив Ігор Бураковський.
Читайте також: Паливна криза в Росії набула загальнонаціонального масштабу — деталі від української розвідки
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
