Сьогодні о 11:33
День Конституції — державне свято, яке щорічно відзначається 28 червня. Саме цього дня 1996 року о 9:20 ранку було ухвалено головний документ України. П’ять років після проголошення незалежності Україна жила за Конституцією УРСР. Нову не могли ухвалити через спротив комуністів, які ще мали вплив у парламенті. З усіх пострадянських республік Україна ухвалила Конституцію останньою, проте міжнародна спільнота визнала її однією з найдемократичніших у світі. Про те, як Україна ухвалювала свій головний документ, — у матеріалі журналістів FREEДОМ.
Засідання з 27 на 28 червня 1996 року вважається найдовшим в історії українського парламенту. Тисячі поправок, запеклі суперечки, штовханина біля трибуни та загроза розпуску парламенту — так народжувалася Конституція України.
Команда народного депутата I, II та IV скликань Михайла Сироти буквально по пунктах зводила позиції лівих (комуністів, соціалістів) і націонал-демократів, намагаючись знайти компроміс щодо найболючіших питань. Як голова конституційної комісії, Сирота безперервно простояв на парламентській трибуні понад 12 годин. Він особисто зачитував кожну статтю, коментував поправки, витримував колосальний психологічний тиск і ставив формулювання на голосування.
“Зберігайте спокій, шановні колеги, не піддавайтеся на провокації. Спокійніше, спокійніше, колеги, зберігайте спокій, не піддавайтеся на провокацію. Від вашого рішення залежить доля України! Заспокойтеся!”, — закликав у ці дні інших народних обранців Сирота.
Якщо потрібної кількості голосів не набиралося, голосування проводили знову і знову. Запеклі дебати велися навколо державної символіки, статусу Криму та права приватної власності на землю. Крім того, частина депутатів категорично виступала проти слова “Бог” у преамбулі документа. А один із депутатів, Павло Кузнєцов, навіть пропонував записати в Конституції, що українці є російським народом. І все це доводилося вислуховувати та відсіювати.
“Це був фактично злам комуністів на той час. Вони намагалися всіляко торпедувати документ за завданням Москви, а це була головна агентура московська. Вони намагалися торпедувати ідею єдності, ідею сильної функціональної влади, ідею мови, різних національних символів і так далі. І в той момент, 1996 року, їх відсунули! А на той час, я вам скажу, компартія була першою за підтримкою населення — це були жахливі часи”, — каже історик і політолог Олександр Палій.
Обговорювали не лише окремі норми та формулювання, а навіть коми й крапки. Наприклад, щодо питання про те, як називати парламент — Верховною Радою чи Народною Радою, депутати голосували шість разів. У підсумку о 9:20 ранку відбулося вирішальне голосування, і 315 депутатів остаточно підтримали Конституцію.
Зміни в Конституції України кілька разів перекроювали баланс влади між президентом і парламентом. Після Помаранчевої революції 2004 року повноваження Верховної Ради було розширено, проте 2010-го Віктор Янукович повернув президентсько-парламентську модель.
Причому зробив він це не через Верховну Раду, як того вимагає закон, а за рішенням Конституційного суду. Це стало одним із ключових етапів у процесі концентрації влади та зміцнення авторитарної моделі управління. Такий розвиток подій викликав спротив у суспільстві, ставши однією з причин Революції Гідності. І, як відомо, у лютому 2014 року повноваження парламенту знову було розширено.
“Парламент залишився досить впливовим органом. І парламентські вибори, які у нас проходили досить регулярно, — це була серйозна подія, це не була бутафорія. Це не було просто обрання людей, які нічого не вирішують. Можна сказати, що зачатки системи стримувань і противаг були закладені саме тоді”, — зазначає Олександр Палій.
Через політичні кризи, революції та конституційні реформи Україна крок за кроком рухалася до європейської моделі держави. 2019 року цей курс було офіційно закріплено в головному документі країни, а 15 червня 2026 року Європейський Союз та Україна офіційно відкрили перший переговорний кластер “Основи”.
“Сьогодні ми відкриваємо перший блок переговорів про вступ до ЄС. Це величезний крок уперед. Україна досягла значного прогресу в реформах. Вони виконали свої обіцянки, тому тепер і ми повинні виконати свої. Вступ України до Євросоюзу — це найвеличніша гарантія справедливого та міцного миру”, — заявила тоді президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Війна Росії проти України — це насамперед спроба знищити основи Конституції, яка закріплює суверенітет, територіальну цілісність і демократичний шлях розвитку держави. Доказ тому — анексія українських територій, створення окупаційних адміністрацій, масовані удари по мирних містах і злочини проти цивільного населення.
За три десятиліття Конституція України не раз змінювалася, але незмінним залишилося головне — вона визначає права громадян, основи демократії, незалежності та європейського майбутнього країни.
Читайте також: Від Карпат до Донбасу, від Чернігівщини до Криму: Сирський у День Конституції нагадав про єдність і державну позицію України
Раніше президент Володимир Зеленський привітав українців із Днем Конституції, а також повідомив, що цей день українські воїни розпочали точними та результативними діями. Зокрема, було уражено два нафтопереробні заводи в Росії.
Завантажуй додаток FREEДОМ в Google Play та App Store
Не пропусти наші відео на YouTube-каналі FREEДОМ
Якщо заблоковано доступ до сайту та соцмереж FREEДОМ — алгоритм дій
