Колосальний героїзм у Другій світовій війні: який внесок у перемогу над нацизмом зробили українці (ВІДЕО)

Ілюстративне фото: unian.net

Військовослужбовці Збройних сил України (ЗСУ) взяли участь у параді в Лондоні з нагоди відзначення 80-річчя Дня перемоги в Європі, повідомила пресслужба Генерального штабу ЗСУ. Виступаючи на урочистості, міністр оборони Великобританії Джон Гілі наголосив, що в розпал першої повномасштабної війни в Європі з часів Другої світової доречно, що українська армія, яка зараз воює на передовій свободи, представлена на заході. Сьогодні, у День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, згадуємо про долю України у протистоянні, та внесок українців у перемогу, розповідає FREEДOM.

Авіаційні бомби впали на українські землі 1 вересня 1939 року — в перший день Другої світової війни. Жителі Львова, Луцька, Тернополя, Дрогобича (ці міста тоді входили до складу Польщі) опинилися під бомбардуванням військ нацистської Німеччини. А близько 120 тисяч українців у польських мундирах вирушили на фронт.

17 вересня 1939 року, коли більша частина війська польського намагалася стримати наступ німців із заходу, радянські війська перейшли східний кордон країни. За лічені дні Червона армія і Вермахт розбили й полонили польські збройні сили та взялися за демаркацію кордонів, тобто стали ділити завойовані території. Так 22 вересня німці на спільному параді передали радянським військам Брест і Брестську фортецю.

Сфери впливу Москва та Берлін визначили ще в серпні 1939 року, коли підписали договір про ненапад, більш відомий як пакт Молотова — Ріббентропа. Але після завоювання Польщі Сталін вирішив поторгуватися і виміняв у Гітлера Литву на частину польських територій, куди увійшли й українські етнічні землі Холмщини. 28 вересня 1939 року ті ж Молотов і Ріббентроп підписали новий документ — радянсько-німецький договір про дружбу і кордон.

Після радянська влада намагалася легітимізувати свою присутність на західноукраїнських землях — зобразила проведення виборів, прийняла закон про включення територій до складу СРСР. Далі — примусова колективізація і депортація так званих ворогів народу. Відтоді територію України Радянський союз використовує для підготовки до війни з Німеччиною. Як свідчать архівні документи, влітку 1940 року тут розгортають південний фронт. У Червону армію мобілізують сотні тисяч чоловіків.

Кінець союзницьким відносинам Москви та Берліна прийшов 22 червня 1941 року. Гітлерівська Німеччина вдерлася в Радянський Союз. Першими під ударом опинилися Українська і Білоруська республіки. Оборона Києва тривала 71 день, оборона Одеси — 73 дні, Севастополя — 250 днів. Під час відступу Червона армія залишала за собою випалену землю. У Запоріжжі підірвала ДніпроГЕС, у Дніпрі — хлібокомбінат разом з працівниками, в Одесі — затопила Приморський квартал разом із жителями. Відступаючи з Києва, радянські війська зруйнували всі чотири мости через Дніпро, вивели з ладу міську електростанцію і водопровід, викинули в річку тонни продовольства. Сотні тисяч киян залишили напризволяще.

У липні 1942 року Вермахт окупував всю територію України та почав геноцид населення. шість концентраційних таборів, 304 гетто, 78 таборів примусової праці для євреїв, 66 гестапівських тюрем, 23 переселенських табори,15 трудових таборів, 67 таборів цивільного населення, табори для військовополонених у 242 населених пунктах. Це не вичерпний список. Близько 2,5 млн людей гітлерівці вивезли до Німеччини на каторжні роботи.

Жорстокий окупаційний режим, введений нацистами, не міг не зіткнуться з опором українців. До самооборони закликала ОУН — Організація українських націоналістів. В результаті об’єднання розрізнених військових формувань у жовтні 1942 року з’явилася Українська повстанська армія (УПА), яка незабаром стала потужною військовою силою. УПА — армія без держави — воювала на два фронти. Спочатку проти нацистської Німеччини. Згодом, коли Червона армія у 1944 році провела наступальні операції та знову окупувала українські території, назвавши це звільненням, боролася проти радянської влади за незалежну соборну Україну.

Історики й сьогодні не зійшлися на думці щодо втрат України у Другій світовій війні. Але ніхто не сумнівається, що втрати були вкрай важкими. Кількість загиблих, і військових, і цивільних, з 1939 по 1945 роки оцінюють у 8-10 млн осіб. Загалом же з 1941 до 1945 року, враховуючи тих, хто загинув від рук обох режимів, був вивезений на примусові роботи, репресований або депортований, населення України зменшилося з майже 41 млн до 27 млн осіб. Зруйновано майже 700 українських міст та 28 тисяч сіл, вивезено понад 500 промислових підприємств, незліченну кількість історичних цінностей. Загальна кількість мобілізованих з території України за роки війни в Червону армію склала близько 7 мільйонів. Кожен другий з них загинув, а кожен другий з тих, хто вижив, отримав каліцтва. Семеро українців були командувачами фронтів і армій, 200 — генералами. Понад 200 українців за героїзм під час боїв отримали найвищу нагороду в СРСР — звання Героя Радянського союзу.

30 квітня 1945 року лейтенант, українець Олексій Берест разом з побратимами встановив над Рейхстагом червоний прапор — і поставив тим самим символічну крапку у Другій світовій війні.

Читайте також: Президент та перша леді вшанували пам’ять загиблих у Другій світовій війні (ФОТО, ВІДЕО)

Прямий ефір