265 людей загинули та понад 1,8 тис. постраждали внаслідок російських ударів по Україні у червні: РФ продовжує терор (ВІДЕО)

У червні внаслідок російських атак в Україні загинули щонайменше 265 цивільних, ще 1 816 людей отримали поранення. Це один із найвищих показників за всю війну. Тенденція зростання жертв триває третій місяць поспіль. Такі дані оприлюднили представники Організації Об’єднаних Націй на засіданні Ради безпеки ООН та закликали Росію до негайного і безумовного припинення вогню в Україні, повідомляє FREEДОМ.

Чергова масована атака по Україні була здійснена російськими військами вночі 13 липня — використали ракети та десятки БпЛА. Під ударом опинилися цивільна інфраструктура та житлові будинки в Запоріжжі, Одеській, Херсонській, Харківській, Дніпропетровській, Чернігівській областях. Президент Володимир Зеленський наголосив, що весь світ бачить російський терор. Україні потрібно більше ППО для захисту.

“Росіяни знову “перемогли” абсолютно цивільні об’єкти — звичайні пасажирські автобуси в Одесі, звичайні житлові будинки в Запоріжжі, звичайну лікарню у Харківській області. Кожен день такої війни Росії проти життя лише підтверджує правильність підтримки України з усіх точок зору: оборонної, політичної та просто людської”, — написав Зеленський у Telegram.

Червень 2026 року став одним із найсмертоносніших місяців для цивільного населення України від початку повномасштабного вторгнення Росії, йдеться у звіті ООН. Не менше 265 людей загинули та майже 2 тис. цивільних отримали поранення. Загалом, за даними організації, з лютого 2022 року загинули щонайменше 16 402 мирні жителі. Росія не просто тероризує цивільних, а й не дає гуманітарним місіям допомагати українцям.

“За межами великих міст населені пункти, розташовані на лінії фронту, живуть під постійною загрозою воєнних дій, як і мирні жителі, які проживають на територіях, окупованих Російською Федерацією. Кожен день приносить нові випадки загибелі та поранень мирних жителів, нові хвилі переміщення населення, а також чергові перебої в подачі електроенергії, водопостачанні, каналізації та наданні послуг, необхідних для виживання”, — заявив виконувач обов’язків помічника генерального секретаря ООН з гуманітарних питань Індріка Ратватте.

Київ очікує, що держави-партнери посилять тиск на Москву, щоб відновити можливість гуманітарних місій виконувати свій мандат. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на зустрічі в Брюсселі, присвяченій звільненню громадян, яких Росія незаконно утримує. За даними ООН, понад 90% українських полонених зазнали катувань або жорстокого поводження. Загалом країна-агресор незаконно утримує 1 878 цивільних осіб. І це лише документально підтверджені випадки. Насправді ж цифра, за словами Сибіги, значно вища. Дипломат закликав створити обов’язковий міжнародний механізм захисту та повернення цивільних заручників.

“РФ прагне позбавити наших людей людяності. І наш спільний людський обов’язок — довести Росії, що їй це не вдасться. Звільнення незаконно затриманих цивільних осіб має стати частиною всеосяжного, справедливого та стійкого миру. Наша спільна відповідальність полягає в тому, щоб повернути кожного мирного жителя додому, забезпечити справедливість для кожної жертви та довести, що жоден терористичний режим не може бути сильнішим за міжнародну солідарність і верховенство права”, — наголосив Андрій Сибіга.

Уряд Нідерландів 4 липня висловив готовність прийняти у себе Спеціальний трибунал щодо злочинів агресії Росії проти України. Це допоможе сформувати всі ключові органи, забезпечити постійні приміщення, інфраструктуру безпеки та механізми міжнародного співробітництва, необхідні для ефективного здійснення правосуддя, пояснив міністр закордонних справ України. До відповідальності можна буде притягнути вищих посадових осіб Росії та Білорусі за умови їхньої відставки або зняття імунітету, стверджують експерти.

“Це ще може бути Рада федерації, можуть бути міністри, це можуть бути пропагандисти, які всіляко створювали та підтримували цю машину війни, яка досі завдає своїх ударів. І ми можемо це побачити в реальному часі. І насправді ми можемо оцінювати лише поки потенційно, хто це може бути, але я так припускаю, що це, найімовірніше, буде Генштаб Російської Федерації та вище. Все, що нижче Генштабу, можливо, це буде юрисдикція вже наших судів, нашої прокуратури, але точно це невідомо”, — пояснив адвокат, експерт Регіонального центру прав людини, керуючий партнер АО “Амбрелла” Андрій Яковлєв.

ЄСПЛ 22 вересня проведе усні слухання у справі про викрадення Росією десяти українських дітей з окупованого Криму. Заяву подав Український Гельсінський союз з прав людини. За його даними, країна-агресор незаконно утримувала дітей віком від одного до п’яти років у дитячих закладах. Їх включили до російських систем усиновлення і відтоді місцеперебування дітей невідоме. Правозахисники зазначають, що такі слухання поза Великою палатою ЄСПЛ є рідкісною та винятковою подією. Ця справа доводить системність злочинів Росії та пов’язана з іншими позовами України щодо порушень на окупованих територіях.

Читайте також: “Російське керівництво зійшло з розуму через війну”: Зеленський відреагував на удари по цивільних об’єктах України