10 років триває спротив російській окупації в Криму — хроніка (ВІДЕО)

26 лютого 2014 року кримчани зібралися на мітинг біля будівлі парламенту в Сімферополі. Це стало початком спротиву російській окупації півострова. Тоді активістам вдалося не допустити проведення позачергового засідання парламенту і перегляду статусу Автономної Республіки Крим у складі України. Однак уже в ніч проти 27 лютого будівлю захопили російські військові, повідомляє FREEДОМ.

Тоді, 26 лютого 2014 року під будівлею парламенту АРК у Сімферополі відбувся мітинг проти проведення сесії, на яку збиралися винести питання про вихід півострова зі складу України. Одночасно під стінами Верховної Ради АРК відбувався проросійський мітинг. Внаслідок зіткнень проукраїнським активістам вдалося відтіснити проросійських, і позачергове засідання Верховної Ради АРК не відбулося. Цей день увійшов в історію як день спротиву окупації АР Крим та Севастополя.

Однак уже в ніч проти 27 лютого так звані “зелені чоловічки”, а насправді російські спецпризначенці у формі без розпізнавальних знаків, захопили кримський парламент і встановили на ньому триколор.

16 березня 2014 року Росія провела в Криму незаконний референдум щодо статусу півострова, результати якого не визнали ні Україна, ні Євросоюз, ні США, ні низка інших країн світу. Від перших днів окупації в Криму панує абсолютне беззаконня. Блокуються українські ЗМІ, відбуваються викрадення журналістів та активістів. На знак протесту кримчани виходили на вулиці.

“Хочу, щоб так звані визволителі пішли з нашої землі. Щоб ми жили, як і раніше. Вільно і щасливо”, — сказала кримчанка.

Спротив російській політиці щодо України почався в Криму в лютому 2014 року з акцій Євромайдану, а потім продовжився проукраїнськими акціями під час активної фази захоплення півострова російською армією. Цей спротив триває вже 10 років.

“26 лютого 2014 року проукраїнських мітингувальників було в рази більше — у два, три рази більше. Якщо говорити надалі під час окупації, як усе відбувалося, то з посиленням цього репресивного механізму і придушення інакомислення в Криму, масовий характер цей спротив не носив, це скоріше були поодинокі випадки, коли люди висловлювали свою проукраїнську позицію”, — сказав голова правління громадської організації “КримSOS” Олексій Тільненко.

Символом кримського спротиву російській окупації став 39-річний житель Сімферопольського району, багатодітний батько Решат Аметов. 3 березня він вийшов на площу Леніна в Сімферополі з одиночним пікетом проти “референдуму” про статус Криму. Мовчки стояв навпроти озброєних російських військових. За два тижні тіло Решата Аметова зі слідами жорстоких тортур було знайдено в лісі Білогірського району. Він став першою жертвою кремлівського режиму в Криму. Відтоді кількість жертв зросла в рази. На лютий 2024 року, за різними даними, відомо про понад 300 політичних в’язнів.

“На жаль, частину з них вивозять на територію Росії, що є воєнним злочином. Із цих людей, станом на зараз, 153 отримали обвинувальні вироки. 143 перебувають у місцях несвободи. 36 осіб перебувають в очікуванні вироків. І 18 відбувають безпосереднє покарання. Сумарні терміни там колосальні. За по суті непокору Росії дають величезні терміни. Сумарні терміни, якщо скласти, ті, які були оголошені нашим громадянам у Криму, перевищують 1,5 тис. років”, — розповів Тільненко.

Ще десятки кримських татар вважаються зниклими безвісти. Серед них Валерій Ващук, Іван Бондарець, Василь Черниш, Тимур Шаймарданов, Сейран Зінедінов, Іслям Джеппаров. Кремлівський режим планомірно знищує корінне населення Криму. Катування, викрадення, арешти, тюремні терміни. Привід — будь-який: віра, підтримка України, мова, не бажання воювати в лавах російської армії. Однак навіть у таких умовах кримчани не припиняють демонструвати свою проукраїнську позицію. І з початком повномасштабного вторгнення Росії до України спротив став активнішим.

“Що змінилося від 2022 року? Перше — стало зрозуміло, що ситуація рано чи пізно розв’яжеться, що кримське питання на порядку денному будь-якого розв’язання конфлікту, і це розв’язання не буде за 20 років. Відповідно, всі розуміють, що майбутнє зміниться. І майбутнє зміниться не завтра, але не за 10 років. І в цій ситуації більше проявів, як не парадоксально, проукраїнської позиції публічної”, — каже експерт Асоціації реінтеграції Криму Борис Бабін.

У тимчасово окупованому Криму проявляються різні способи спротиву — від громадянської, ненасильницької форми боротьби і діяльності партизан до виступів на міжнародних майданчиках.

“Що змінилося після повномасштабного [вторгнення РФ], ясна річ, посилилася і стала масовішою, і видимішою підтримка України з погляду тих людей, наших співгромадян, які залишилися жити на території окупованого Криму. Це стало більш видимим, з’явилися нові ініціативи, зокрема такі масові, як “Жовта стрічка”, вони мають виключно мирний характер. І найчастіше проявляються у вираженні або нав’язуванні жовто-блакитних стрічок, або це проукраїнські графіті, або це прослуховування музики української”, — коментує Тільненко.

Один із найактивніших рухів спротиву в Криму — організація “Жовта стрічка”. Кількість активістів підпілля перевищує кілька тисяч і постійно зростає. Найактивніша спільнота в Сімферополі, Ялті, Євпаторії та Феодосії, а останнім часом до них приєднуються й жителі менших міст — Сімеїзу та Балаклави. Одні з найвідоміших акцій руху — розвішування жовтих стрічок і розклеювання плакатів зі словами “Крим — це Україна” на території півострова. Нещодавно активісти підняли український прапор на горі Бойка. А триколори члени організації спалюють.

Крім того, кримчани передають інформацію українським військовим про пересування російської військової техніки. Одним із найактивніших військових партизанських рухів у Криму є “Атеш”, заснований у вересні 2022 року. Основна діяльність — стежити за російськими військовими на тимчасово окупованому півострові та доповідати ЗСУ про їхні пересування. Зокрема, завдяки їхній роботі українським військовослужбовцям вдалося здійснити успішні удари по російських військових базах у Криму.

“Коли ми говоримо про партизанський рух, то тут уже рівень трохи інший, тому що тут люди більш підготовлені. І, відповідно, ми бачимо, що було 2023 року дуже багато випадків таких, коли намагаються зіпсувати полотно залізниці або коли намагаються вчинити будь-яку дію, яка може зашкодити окупантам”, — сказав голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.

Українська влада всі 10 років не припиняє боротьбу за півострів, використовуючи всі інструменти як дипломатичні, так і військові.

“Готуємо покроково деокупаційні кроки для Криму, комплексні. І економічні, і соціальні. Ми можемо досить швидко реінтегрувати Крим у державну тканину України. Власне, вже зараз окупантам варто подумати там у Криму, що поки Кримський міст працює, потрібно їм повертатися додому — до Росії. Крим, як і вся Україна, буде вільним”, — заявив президент України Володимир Зеленський.

Попри запеклі спроби Кремля знищити самоідентичність кримських татар, репресії, активну пропаганду та мілітаризацію, громадяни України, які проживають на тимчасово окупованому Росією півострові, продовжують спротив.

Глава Української держави наголосив, що Крим буде визволено, як і всі інші території України, які зараз перебувають під російськими окупантами.

Читайте також: Результати спецоперації України у Криму стануть важливою частиною історії сучасної війни та воєнного мистецтва, — Братчук

Нагадаємо, як розповіла керівниця “Кримської правозахисної групи” Ольга Скрипник, тимчасово окупований Крим став однією з ключових для РФ військових баз для атак на територію України. Також Росія відпрацьовує на півострові свою систему репресій.