Україна — знову головна тема для обговорення у Брюсселі (Бельгія). Напередодні тут зібралися міністри закордонних справ країн Європейського Союзу для того, щоб обговорити, як збільшити постачання боєприпасів в Україну. Про це сьогодні, 21 березня, розповів кореспондент каналу іномовлення України FREEДОМ у Європі Віталій Сізов з місця подій.
Він нагадав, що ще на початку березня міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що українська армія потребує 1 млн 155-мм снарядів.
“Було б непогано 90 тис. або 100 тис. снарядів на місяць, щоб стримувати ворога і бути готовими піти в контрнаступ”, — говорив Резніков.
Тоді деякі європейські медіа скептично оцінили цю цифру. Але голова європейської дипломатії Жозеп Боррель був рішуче налаштований.
“Я сподіваюся, що всі міністри будуть залучені до фінальної дискусії і досягнуть згоди у дуже важливому рішенні. Інакше ми матимемо труднощі у подальших постачаннях зброї в Україну”, — заявив Боррель.
Союзники України спростовують та відкидають кліше російської пропаганди про те, що такі постачання можуть призвести до ескалації.
“Я точно не думаю, що це може призвести до ескалації. Якщо ви бачите рівень жорстокості, російські атаки проти енергетичної інфраструктури, то потурання лише збільшує руйнування. Діти викрадені та їх насильно русифікують. Куди далі? Це можна ще ескалювати?” — прокоментував міністр закордонних справ Чехії Ян Липавський.
Про те, що будь-які заяви керівництва Росії не відповідають дійсності, говорить і реальна реакція Москви на розширення НАТО. Фінляндія ось-ось стане членом Північноатлантичного альянсу. Країна має величезний кордон з РФ. Але міністр закордонних справ Фінляндії не бачить жодного руху російських військ біля своїх рубежів.
“Звичайно, ми бачили їхні заяви проти членства Фінляндії та Швеції в НАТО, але ми не побачили нового зосередження військ біля нашого кордону”, — повідомив міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто.
РФ напала на Україну під приводом боротьби з розширенням НАТО, але коли через її дії Альянс почав справді розширюватися, Росія нічого не зробила.
Переговори у Брюсселі відбувалися на тлі спільного мітингу українців та іранців, які виступають проти російської агресії та її підтримки Тегераном:
- “Росія — терорист, терорист, країна-терорист”.
- “Ми хочемо, щоб Іран зупинив постачання зброї”.
- “Ми об’єдналися разом. Ось що ми всі хочемо, щоб Корпус вартових Ісламської революції було визнано терористами. Вони вбивають людей в Ірані, вони вбивають людей в Україні, Іраку, Сирії. Іранці хочуть показати свою солідарність з українцями, бо Путін та Хаменеї — два диктатори, які підтримують один одного”.
Уже пізно ввечері після міністрів закордонних справ постачання озброєнь обговорювали міністри оборони країн ЄС. І швидко дійшли консенсусу: якщо Україна каже, що їй потрібний 1 млн снарядів, то вона їх обов’язково отримає.
“Схоже, що сьогодні хороший день, бо ми досягли політичного консенсусу надіслати в Україну 1 млн 155-мм снарядів. Звичайно, є ще багато деталей, які потрібно залагодити. Але для мене найголовніше, що ми дійшли згоди, і це мені показало, що якщо є воля, то завжди можна знайти рішення”, — заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
Поки міністри обговорювали питання допомоги Україні, у Європарламенті говорили про відновлення оборонної індустрії Європейського Союзу.
“Ми стільки всього скоротили за останні 30 років, що індустрія зменшилася. Просто не вистачає людей. І тепер нам потрібно знайти робочу силу. Це займає час, але ми точно повинні. Ми маємо шляхи та способи, як краще забезпечувати Україну”, — говорить депутат Європарламенту Міхаель Галер.
У комітеті з безпеки та оборони обговорювали закон про спільні закупівлі, покликаний зміцнити співпрацю всередині Європейського Союзу. До російського вторгнення в Україну європейські країни воліли купувати зброю та військову амуніцію на національному рівні. Депутат Міхаель Галер вважає, що згодом Україна може посісти важливе місце у європейській військовій кооперації — не лише як споживач, але й як виробник.
“Точно вже є компанії, які кажуть, що після війни вони розпочнуть виробництво в Україні. Я думаю, що це має сенс, коли є такий партнер, який не добровільно, але отримав величезний досвід ведення війни, коли ви маєте свій досвід та експертизу”, — продовжує депутат Європарламенту Міхаель Галер.
Підсумки дня підбив голова європейської дипломатії Жозеп Боррель: 18 країн братимуть участь у проєкті Європейського агентства оборони зі спільної закупівлі амуніції; 1 млрд євро буде витрачено на негайні постачання в Україну снарядів протягом одного року; ще 1 млрд виділять на спільні закупівлі.
“Відповідь Ради була зрозумілою: Україна може продовжувати розраховувати на Європейський Союз”, — підсумував голова європейської дипломатії Жозеп Боррель.
Таким чином Європейський Союз миттєво відповів на запит України та задовольнив його повністю.
Читайте також: 1 млн снарядів — це близько 3 тис. пострілів на добу: поставки з ЄС прокоментував Коваленко