ЗСУ оточують Бахмут, а Пригожин оголосив про чергову “перемогу”: що відбувається в найгарячішій точці українського фронту — роз’яснення експертів

20 травня глава російської приватної військової компанії (ПВК) “Вагнер” Євген Пригожин заявив, що Бахмут Донецької області був повністю захоплений російськими військами, зокрема, його підрозділами. Також він пообіцяв, що 25 травня виведе ПВК “Вагнер” із Вагнера нібито на відпочинок і перепідготовку, а оборону міста залишить регулярній армії РФ.

Ця настільки гучна заява про “перемоги” російських окупантів у фронтовому Бахмуті — не перша — Пригожин часто і багато говорить про нього, а потім його слова спростовують Збройні сили України на полі бою. Військові експерти зазначають, що найчастіше правдою виявляється негатив, який очільник ПВК розкриває у своїх зверненнях про становище російської армії на Донеччині.

Бої за Бахмут тривають

Президент України Володимир Зеленський 21 травня під час брифінгу з президентом США Джо Байденом на полях саміту “Великої сімки” (G7), відповідаючи на запитання журналіста, спростував інформацію про повну окупацію Росією Бахмута.

“Я думаю, що ні. Але треба розуміти, що там нічого брати — міста немає. Це трагедія. Але на сьогоднішній день Бахмут тільки в наших серцях… Там дуже багато вбитих росіян. Вони прийшли до нас, щоб убивати мирних людей. Наші захисники виконали сильну роботу, і ми вдячні їм за це”, — заявив Зеленський.

За даними Генштабу ЗСУ, російські окупанти зосереджують основні зусилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках у Донецькій області. Приміром, 21 травня відбулося понад 80 бойових зіткнень на зазначених ділянках фронту, найгарячіші бої точилися за Бахмут, Мар’їнку та в районах Авдіївки, а 22 травня — 25 бойових зіткнень, в епіцентрі бойових дій також залишалися Бахмут і Мар’їнка.

У Бахмуті ситуація критична, але запеклі бої за українське місто тривають, додали в Генеральному штабі ЗСУ.

У Міноборони України також спростували повне захоплення Бахмута, українські бійці контролюють окремі об’єкти. Зокрема, у районі “Літак” — промислові, інфраструктурні об’єкти, а також приватний сектор.

Командувач Сухопутних військ ЗСУ, генерал-полковник Олександр Сирський підтвердив, що незначну частину Бахмута залишається під українським контролем. Однак утримання навіть частини надає можливість ЗСУ увійти в місто в разі зміни обстановки.

“Ми продовжуємо просуватися по флангах у передмісті Бахмута і фактично наближаємося до взяття міста в тактичне оточення. Завдяки цьому ми зможемо контролювати всі висотні будівлі, зайняті ворогом. Це позбавляє ворога контролю над підступами до міста і дає нам певні тактичні переваги. Ситуація складна, але під контролем”, — заявив він.

Речник Східного угруповання ЗСУ Сергій Череватий додав, що “бої в Бахмуті тривають, ми утримуємо низку будівель у Бахмуті. Ми фактично витравили дуже потужне угруповання [ПВК “Вагнер”]. Воно близьке до знищення”.

Сили оборони на цьому напрямку виконують головні бойові завдання — виграють час для інших запланованих дій, знищують живу силу супротивника і просуваються по флангах Бахмута. Унаслідок успішних дій ЗСУ в передмістях міста російські окупанти розбиті та відкинуті на деяких ділянках на відстань понад 2 кілометри.

“На флангах наші підрозділи намагаються тиснути на ворога і за можливості, в рамках нашої оборонної операції, контратакувати його. За цю добу вдалося просунутися на різних ділянках від 200 до 400 метрів”, — сказав Череватий 22 травня в ефірі FREEДОМ.

За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), російські окупанти перебувають на західних кордонах Бахмута, тоді як ЗСУ контролюють незначну територію південно-західної частини міста навколо траси Т0504, але могли й відійти звідти.

У ISW вказують, що можлива окупація Бахмута стратегічно не впливає на здатність української армії замикати фланги навколо міста, а без переважання над наземними лініями зв’язку навколо населеного пункту, подальші наступальні операції ПВК за межами міста неможливі.

“Вагнерівці”, за оцінкою експертів, змогли зосередитися на боях у межах Бахмута за рахунок регулярної армії РФ, яка обороняла фланги, але наразі обидві військові сили РФ виснажені, а перші ознаки “втоми” в лавах ПВК Пригожина фіксувалися з кінця грудня 2022 року.

Зазначається, що в разі реального раніше анонсованого Пригожиним виведення ПВК “Вагнер” 25 травня з Бахмута, армія РФ буде ще менш схильною до наступальних операцій, але поки що, за оцінкою аналітиків, невідомо — чи будуть виведені “вагнерівці” за межі міста.

Ситуація в оцінках українських аналітиків

Наскільки критичною стане ситуація в разі, якщо ЗСУ залишать позиції в Бахмуті? Чому Пригожин з такою завзятістю заявляє про свої перемоги у фронтовому місті Донецької області? Відповідь на ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали:

• Максим Жорін, екскомандир полку “Азов”, т. в. о. командира 3-ї штурмової бригади, майор ЗСУ;
• Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”;
• Микола Маломуж, генерал армії України, керівник Служби зовнішньої розвідки України (2005-2010 рр.);
• Іван Ступак, співробітник СБУ (2004-2015 рр.).

МАКСИМ ЖОРІН: Війська РФ вкрай погано підготувалися до оборони під Бахмутом

— Навколо міста ситуація кардинально змінилася — ворог змушений бути в обороні. Йому доводиться відступати через те, що він вкрай погано підготувався до оборони. Конкретно наша 3-тя штурмова бригада, завдяки відвазі наших бійців просувається абсолютно щодня. Нам назустріч були кинуті свіжі російські резерви, які перекинули з інших напрямків. Ми бачимо, чуємо і зчитуємо ворога, тому змогли не тільки ефективно знищити їхні штурмувальні групи, а й просунутися вперед, тим самим звільнивши ще частину нашої території.

Річ у тім, що Пригожин грає взагалі власну гру і смерті людей (насамперед “вагнерівців”, яких тут загинуло навіть не тисячі, а десятки тисяч) він використовує винятково в особистих цілях, — корисливих цілях для внутрішньої боротьби в Росії.

Пригожин хоче якнайшвидше куди-небудь звідси подітися, розуміє, що поразка тут неминуча і вкрай близька. Тому буде заявляти все що завгодно, щоб якомога швидше передати [позиції]. Домагаючись тим самим, отримання до себе в руки інструментів тиску всередині Росії. Це його корисливі цілі, які він переслідує у внутрішньоклановій боротьбі.

ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО: Війська РФ у Бахмуті на низині стануть метою для ЗСУ

— Я б не поспішав називати те, що відбувається в Бахмуті, контрнаступом. Але загалом, якщо розглядати те, що відбувається, то це, безумовно, успішне просування Сил оборони України за основними напрямками — на північно-західній і південно-західній локаціях міста. Очевидно, що ми маємо в планах вогневий контроль за рахунок повернення під свій контроль основних висот у районі водосховища у Верхівці.

Висоти в південно-західному секторі поступально беруться ЗСУ під свій контроль. І загалом складається враження, що основне завдання Сил оборони України — саме контроль висот, який дає змогу їм загнати російські окупаційні підрозділи в низину. Адже Бахмут порівняно з найближчими населеними пунктами знаходиться в низині.

Окупаційні війська стають як на долоні, і їхня присутність у Бахмуті не дає їм жодної переваги. Вони — у замкнутому просторі. І в перспективі Сіверський плацдарм може почати тиснути на Північний сектор Бахмута. Усі ура-патріотичні кореляції блякнуть на тлі того, що їх може чекати вже найближчим часом.

МИКОЛА МАЛОМУЖ: Бахмут — “лебедина пісня” Пригожина

— Насамперед Пригожин намагається показати, що він єдиний виконав завдання Путіна, тому що було багато командувачів — і міністр оборони РФ Шойгу, і начальник Генштабу ЗС РФ Герасимов, яким ставили завдання захопити Бахмут особисто. І ми неодноразово говорили про те, що для Путіна — це момент істини.

Але чому в цей період заявили про захоплення Бахмута? Кинули туди все, що можливо, і не тільки “вагнерівців”, а й нові батальйони спецназу, ГРУ, Генштабу РФ. Путін розумів, що після саміту “Великої сімки” (проходив 20-21 травня в Японії, — ред.) будуть кардинальні рішення щодо військової підтримки України потужними ракетами, створенням коаліції льотчиків, які будуть працювати вже на винищувачах F-16. Захід все більше підтримує нас, Путін це розуміє.

Пригожин заявляє про те, що саме він, а не збройні сили Росії, фактично ціною знищення всього підрозділу, він виклався. Ну, а далі він буде маніпулювати, що виконав завдання і береться за інші завдання в Судані або Центральноафриканській республіці, де він має бази з алмазами.

Піти просто, залишивши Бахмут, він не міг, бо йому потрібно бути “героєм-переможцем” і далі орієнтуватися на те, що він будуватиме свою кар’єру і в політичному секторі, а не на полі бою, де воювати практично неможливо. Це його “лебедина пісня”.

Перша складова. Він говорить про те, що вже виконав завдання: Бахмут захопив. Путін уже привітав і “вагнерівців”, і збройні сили Росії, щоб показати всьому світу, що вони нібито мають прогрес. Це єдина заява, яку Путін міг зробити після багатьох-багатьох місяців [боїв] і по Бахмуту, і по інших напрямках. Тому що успіху немає. Пам’ятаємо, що він 9 травня [на параді в Москві] не міг ні про що говорити. Зараз він говорить, поки що фейково, тому що частково ми тримаємо Бахмут. Друга складова: для “вагнерівців” це дуже небезпечно.

Ми формуємо поступово модель оточення Бахмута. Це оточення з флангів зараз іде за кількома напрямками.

ІВАН СТУПАК: Окупанти не можуть взяти маленьке місто понад 200 днів

— Битва за Бахмут тривала 224 дні. Якщо ми зробимо невеликий екскурс в історію, Сталінградська битва тривала 200 днів. За Берлін билися 9 днів. 224 дні за місто Бахмут із довоєнним населенням 70 тисяч осіб.

Наскільки це все важливо було? Зверніть увагу, для Пригожина було принципово важливо показати, що це місто було взято виключно силами його приватної військової компанії.

Він нікому не хоче віддавати цю перемогу. Я думаю, для нього було прикро, коли президент РФ, диктатор Путін зазначив, що ключова роль у взятті Бахмута була у ПВК “Вагнер” і у російських військовослужбовців. Тобто перемогу поділили навпіл.

Місто знищено. Це набагато неприємніше, сумніше, ніж просто втратити його. Воно знищене, стерте. Усе що є, потрібно відбудовувати з нуля. Але на обороні України це не позначається. Є додаткові лінії оборони.

Читайте також: Оборона тилу під Бахмутом, як це виглядає зсередини — репортаж FREEДОМ (ВІДЕО)