Змінив образ “господарника” на “картопляного фюрера”: про нові ініціативи Лукашенка говоримо з Валерієм Мацкевичем

У Білорусі можуть ухвалити закон, який дозволить заводити кримінальні справи проти померлих людей. Законопроєкт, що пропонує такі зміни, на розгляд парламенту внесла Рада міністрів Республіки.

Згідно з документом, новація торкнеться десяти статей Кримінального кодексу: про геноцид, тероризм, екоцид, застосування зброї масового ураження та інших злочинів.

Це ще один із сигналів того, що самопроголошений президент Білорусі Лукашенко боїться опинитися на лаві підсудних у Гаазі разом із російським президентом Володимиром Путіним. Таку думку висловив білоруський політик, представник Координаційної ради демократичних сил Білорусі Валерій Мацкевич.

Покарати всіх, навіть мертвих

Згідно з проєктом закону, померлим обвинуваченим у таких справах нададуть адвоката, від послуг якого не можна буде відмовитися, навіть якщо цього захочуть його родичі.

Щойно законопроєкт “про покарання мерців” пройде затвердження в білоруському парламенті, його має підписати Олександр Лукашенко.

Історія знає близько десятка випадків посмертних покарань, і більшість із них — із Середньовіччя. Так, 896 року імператор Ламберт судив покійного Папу Римського Формоза за злочини проти Священної Римської Імперії. У результаті покійного стратили.

Подібна доля спіткала й англійського революціонера Олівера Кромвеля. Його тіло 1661 року, через два роки після смерті, повісили монархи, які повернули владу.

Репресивна машина в Білорусі працює давно. У 2020 році вона посилилася.

Тисячі затриманих під час масових акцій протесту після президентських виборів у Білорусі були покарані адміністративним арештом на різні терміни. За кілька місяців такі самі дії демонстрантів стали трактуватися в країні вже як кримінальний злочин (ст. 342 КК).

Часто репресії прикривають “боротьбою з екстремізмом і тероризмом”. За інтерв’ю незалежним ЗМІ можна стати фігурантом кримінальної справи за звинуваченням у сприянні екстремістській діяльності. Засуджених за екстремізм можуть позбавляти білоруського громадянства, навіть отриманого при народженні.

Неадекватність Лукашенка прогресує

Паралельно в білоруському суспільстві зростає підтримка силового опору режиму Олександра Лукашенка. Детально про це в інтерв’ю телеканалу FREEДОМ розповів білоруський політик ВАЛЕРІЙ МАЦКЕВИЧ.

— Чи була очікуваною подібна ініціатива про покарання мертвих для вас з боку Лукашенка?

— 2022 рік уже приніс нам розуміння, що Лукашенко і режим прогресують у своєму неадекватному сприйнятті дійсності. Усе починалося з необхідності розстрілювати чиновників і військових за держзраду. У такий спосіб Лукашенко намагався убезпечити себе від зради, розколу всередині власного режиму.

Коли в Білорусі піднявся партизанський рух, коли люди зупиняли потяги з російською технікою, виводили з ладу залізничні колії, Лукашенко зажадав ввести розстріл. Це покарання він зажадав не просто за тероризм, а лише за задум про акт тероризму.

А потім були заочні суди над політиками, активістами, тими, хто був змушений покинути країну після страшних репресій, які почалися після подій 2020 року.

— Від самопроголошеного президента Лукашенка останнім часом дуже часто видаються ініціативи, непорівнянні з сучасним баченням цивілізації. З чим це пов’язано?

— Путіну і Лукашенку дуже важливо переписати історію Білорусі, щоб впливати в школах і університетах на уми молодих білорусів. Чому для них це важливо? За весь період російської агресії нічого в них не виходить.

Мільйони витрачаються на пропаганду, а від білорусів ви навряд чи почуєте про якісь “патріотичні” настрої, вони не готові воювати в Україні на боці збожеволілих диктаторів.

Путін і Лукашенко йдуть таким шляхом, тому що білоруська генетична національна пам’ять проти них. Класичні способи російської пропаганди безсилі, вони не особливо працюють із дорослими білорусами. Скільки б Соловйов і йому подібні не старалися.

Незабаром вони будуть репресувати просто тому, що хтось із молодих людей або студентів буде захоплюватися тими чи іншими національними героями Білорусі, наприклад. Також сьогодні вони говорять про те, що знайшли якихось чергових “нацистів”, “націоналістів” часів Другої світової війни.

Це чергова гібридна атака на країни Балтії для того, щоб сформувати негативну громадську думку. Але це нібито офіційна причина. Далі вони знову шукатимуть когось із числа національних героїв для того, щоб очорнити їхню історію, якимось чином спробувати вплинути на самосвідомість білорусів. Але я думаю, що їхні зусилля марні.

— Але ж білоруси показували певний рівень опору, досить високий. Як така ініціатива може вплинути на усвідомлення народу і на ставлення до режиму, який Лукашенко продовжує в Білорусі?

— Звичайно ж, тут є політичні цілі. Бажання Лукашенка підіграти Путіну, оскільки той, безумовно, обурюється, що білоруси — це не росіяни. Мільйони витрачаються на російську пропаганду в Білорусі, а вона особливо не працює.

Але Лукашенко також підіграє в гібридній війні проти Естонії, Латвії, Литви. Вони вже заявили, що більшість тих, кого вони називають “нацистами” і хто проводив у період Другої світової війни те, що вони називають “геноцидом” білоруського народу, були жителями Прибалтики. Але тут теж зрозумілий міф, який вони намагаються побудувати.

Я хотів би ще відзначити дуже важливий момент. Для Лукашенка це дуже особиста історія. У нього не вийшло побудувати національну ідею за ці десятиліття. Ідею, яка була б побудована на культі його власної особистості.

Пропагандисти довгі роки малювали з Лукашенка образ “турботливого батька”, “батька народу”, а він насправді виявився “картопляним фюрером”, путінським гауляйтером.

Лукашенко виявився в народі більш відомий як кривавий диктатор, який посинілими пальцями весь час хоче комусь показати, звідки на Білорусь готувався напад. З того образу героя, господарника, який він хотів залишити після себе, його було викрито.

Усі ми тепер знаємо, ким Лукашенко є насправді. Саме тому він живе зі спрагою помсти до білоруського народу, де він намагається зазіхнути на пантеон білоруських героїв.

Я не здивуюся, якщо найближчим часом вони будуть цілком серйозно шукати адвоката (польському і білоруському революціонеру, — ред.) Кастусю Калиновському або захочуть провести суд над Героєм чотирьох народів Тадеушем Костюшком, або визнати всіх повстанців, які коли-небудь воювали проти Росії, екстремістськими формуваннями чи терористами.

Лукашенко, можливо, захоче оголосити терористами всіх князів XII століття. Він уже перебуває в слабоадекватному стані, і навряд чи може відповідати за свої слова або вчинки.

— Чи є вже розуміння, яким має бути майбутнє Білорусі після Лукашенка?

— Білоруське суспільство, починаючи з 2020 року, дуже чітко демонструє свою громадянську позицію різними способами опору режиму. Білорусь — це не Росія. Білоруси — це не ті, хто жадає об’єднання з Росією.

А після того, що Росія зробила 24 лютого в Україні, якісь дружні настрої щодо Росії розвернулися на 180 градусів. Так, багато білорусів залишаються в нейтральній позиції.

Українці та білоруси — це частина сім’ї європейських народів. Для нас неприпустимо те, що сьогодні робить Кремль. Це прояв агресії та геноциду. У Білорусі дуже чітко розуміють, що для Кремля і Україна, і Білорусь такою самою мірою є цілями для гноблення і поневолення.

Це війна не на життя, а на смерть з точки зору виживання нації. Тому ми бачимо стільки солідарності. Тому ви бачите величезну кількість білоруських добровольців, які воюють сьогодні разом з українцями, пліч-о-пліч, не шкодуючи життя. Білоруси сьогодні розуміють, що вирішення білоруського питання, зокрема, криється і в перемозі, і успіхах України на полі бою.

Білоруси приєднуються до числа добровольців полку Калиновського, Білоруського корпусу, інших підрозділів. Зараз формується десантно-штурмова бригада. Висловлюють свою підтримку величезна кількість волонтерів.

Білоруські спецслужби щодня працюють над провокаціями для того, щоб затримати людей за будь-який спосіб солідарності з Україною або за активну позицію.

Переважна кількість білорусів готова в потрібний момент проявити свою активну громадянську позицію. Наш обов’язок — зробити все необхідне, щоб якомога швидше це вікно можливостей настало.

— Найімовірніше, створенням народного ополчення Лукашенко хоче запобігти новому повстанню, яке може статися в країні. Чи говорить це про те, що Лукашенко розуміє, що повалення його режиму буде, це просто питання часу?

— Лукашенко боїться добровольців, які сьогодні набувають реального бойового досвіду, володіють високими навичками і національною самосвідомістю. І Лукашенко добре розуміє, що та кількість солдатів, яка сьогодні є в його розпорядженні, навряд чи за морально-бойовим духом і без бойового досвіду можуть якимось чином придушити опір.

На сьогодні нічого з народним ополченням у Лукашенка не виходить. Фотографії в пропагандистських ЗМІ, скоріше, викликають стриману, конструктивну іронію і посмішку, тому що нема чого їм показати.

Немає тих білорусів, які готові сьогодні вмирати за режим, покласти свої життя особисто за Лукашенка. Їх, по суті, то й немає серед високооплачуваних найманців із числа особистої охорони Лукашенка. Я думаю, що вони першими спробують евакуюватися. Тим паче, що вже говорити про простих білорусів, які добре розуміють, що відбувається в Білорусі останніми роками, які репресії?

По суті, не залишилося жодної сім’ї, у якої б не було родичів або знайомих, які б не зазнали репресій з боку режиму. Про яке ополчення на користь Лукашенка тут ми можемо говорити?

— А якщо говорити про старше покоління?

— Якби була в Білорусі група людей, яка раніше була електоратом Лукашенка, і вони настільки були б вірні йому, напевно, їх би вже всіх зібрали і на одній площі, роздали б зброю і показали б по пропагандистських каналах. Раз цього немає, то і людей цих немає.

Лукашенко був дуже вражений ще 2020 року, коли він побачив так звані марші пенсіонерів. Він завжди вірив і думав, що пенсіонери — це його основний електорат, який ніколи від нього не зречеться. Але ті моторошні репресії, той садизм, нелюдські злочини, які він собі дозволив, протверезили навіть людей похилого віку.

Багато хто з них, до речі, сьогодні перебуває в ув’язненні, і так само до них нещадний і безжалісний кривавий диктатор. Тому немає в нього в народному ополченні і людей старшого віку.

Він, напевно, вже добре відчуває за спиною лавочку Гаазького трибуналу, що йому неминуче доведеться там опинитися разом із Путіним.

— Збір доказів за воєнні злочини — дуже трудомісткий і складний процес. Чи є такі на Лукашенка в цьому випадку?

— Є. І він дає нам їх дедалі більше і більше. Це і питання вивезення українських дітей на територію Білорусі. Це і питання злочинів проти людяності.

Величезна кількість правозахисних, громадських і політичних організацій сьогодні ретельно займаються збором доказової бази, яка в майбутньому ляже в основу кримінальних справ — за них Лукашенку доведеться відповісти.

Якщо говорити відверто, то Лукашенко сприяв Путіну в тому, що російські війська увійшли в Україну з території Білорусі. Це спричинило жахи, які ми бачили в Ірпені та Бучі. Усе це повністю лежить на плечах Лукашенка. Я впевнений, що він понесе за це справедливу відповідальність.

Читайте також: Що задумав Лукашенко: думка опозиціонера про російську “ядерку” для Білорусі