Від початку нового наступу армії РФ на північні райони Харківської області з прифронтових територій вдалося евакуювати понад 11 тис. осіб. Здебільшого це жителі Вовчанська та Липців, але оскільки ситуація на Харківському напрямку залишається складною, із Дергачівської та Золочівської громад, які також межують із країною-агресором, сім’ї виїжджають, щоб убезпечити себе та дітей. Багато людей не хочуть далеко від’їжджати від дому й оселяються в Харкові, повідомляє FREEДОМ.
Житель Золочева 68-річний Ігор Величко вимушено переїхав до Харкова ще 16 травня. Коли почалася нова атака росіян на північні райони Харківської області, влада настійно рекомендувала його сім’ї виїхати, оскільки під опікою пенсіонерів — 13-річний онук.
“Були влучання і по центру міста, і по околицях. І по нашій вулиці вже був “приліт”, тільки ми поїхали й нас трохи зачепило. Будинки пошкодило в людей. Що таке Золочів — 20 км від кордону. Росіяни ж можуть у будь-який момент бути. Усе може бути, а тут якось спокійно”, — розповів Ігор Величко.
Усе необхідне для життя і навчання онука пенсіонерам вдалося вивезти із собою, вдома залишилися кролики та кури, а також город, на який іноді навідуються та привозять свіжі овочі й зелень.
Поруч із сім’єю Величків живе Євген Самойлов з онуком Женею. Малюкові два роки, дідусеві — 60 років. Батьки дитини виїхали за кордон, тому дід став опікуном. Вони родом із Цупівки Дергачівської громади. Село було під окупацією з початку вторгнення і практично повністю розбите. Домівку Євгена російські військові також зруйнували, проте волонтери та благодійні іноземні фонди допомогли: збудували нову. Але йому разом із онуком довелося знову шукати дах над головою. Коли ракети та снаряди окупантів почали повторно долітати до їхньої оселі, вирішив виїхати.
“Уже неможливо було, тому що “прильоти” біля станції, і на іншій стороні почалися вже влучання. До Цупівки доходять. І я вирішив життя малому врятувати. Я-то що, мені не страшно, я пройшов Крим і Рим, а ось малюка врятувати — так”, — зізнався Євген Самойлов.
Житель Вовчанська Сергій Мягкий 12 травня під безперервними обстрілами виїхав до Харкова з родиною — потрібно було рятувати двох синів і літніх батьків. Їхній будинок розбили ще на початку вторгнення, вони переїхали. Але коли росіяни знову почали атакувати Харківську область, довго не думали: другу окупацію, за словами Сергія, вони б не перенесли.
“У нас і так були обстріли, а в ці останні дні влучання були дуже близько і горіли будинки. Жили в окупації, потім прийшли наші, все було добре, а тепер знову, виходить. Дрони постійно. Дуже небезпечно там було”, — сказав Мягкий.
Усі ці люди евакуювалися до Харкова з гарячих точок області. Їх поселили в гуртожиток, де переважно живуть сім’ї з дітьми. Тут є всі умови: окремі кімнати, кухня на кілька сімей із необхідною побутовою технікою, санвузли.
“У блоці розташовані п’ять кімнат, два туалети, душова, два умивальники”, — показує кімнати заступник директора гуртожитку Олександр Шаповалов.
Адміністрація гуртожитку займається прийомом вимушених переселенців із дітьми з різних регіонів України з жовтня 2022 року. Раніше це були жителі Харківської та Донецької областей, зараз виїжджають тільки з Харківської.
“Наразі в нас проживають 108 дітей із 272 загалом евакуйованих. Напрямок переважно прифронтовий: Вовчанськ, Богодухів, Золочів. Останнім часом, коли загострилася ситуація на кордоні, — це основний напрямок, звідки до нас везуть”, — пояснив Шаповалов.
Евакуйовані нічого не платять ані за проживання, ані за комунальні послуги, усе компенсує держава. Також допомагають волонтери: за їхні кошти було повністю відремонтовано та обладнано дитячу ігрову кімнату. У гуртожитку ще є місця, кажуть в адміністрації, тут готові прийняти понад 20 сімей.
Читайте також: Майже 10 тис. мирних жителів евакуйовано з прикордоння на Харківщині — деталі (ФОТО)
Нагадаємо, у Харкові зараз проживають близько 1,3 млн осіб. З початком 10 травня російського наступу на півночі Харківської області місто прийняло ще 11 тис. переселенців із цих районів.