У селах Луганської області розбито все. Тут не почуєш повітряних тривог, бо тут немає ні мобільного зв’язку, ні електрики, ні води й жодної вцілілої будівлі. Є чимало деокупованих населених пунктів, але цей вражає — у ньому тут досі живуть люди. По цьому селу росіяни випустили близько 250 авіабомб. Уся територія — навіть не у вирвах, а в котлованах, повідомляє FREEДОМ.
“Якщо туди далі підете, там яма велика — там був мій дім”, — показує місцева мешканка Людмила в бік, де вона жила до війни.
За її словами, у селі зараз проживає 57 осіб, до повномасштабного російського вторгнення було майже 700 жителів.
Людмила зізналася, що після того, як отримала поранення, боїться залишатися в рідному селі, але їхати нікуди не збирається.
“А чому я маю їхати кудись? Це моя земля, мій дім тут”, — каже вона.
В Олександра такий самий аргумент — це моя земля. Він родом із Донецька, виїхав у 2014 році. Зараз Олександр служить медиком у бригаді швидкого реагування “Рубіж” Національної гвардії України. Військовослужбовець розповів, з якими пораненнями у людей найчастіше доводиться стикатися медикам.
“Здебільшого це осколкові поранення, мінно-вибухові травми, акубаротравми (контузія, — ред.) — це розповсюджено, тому що триває війна артилерії та дронів”, — зазначив Олександр.
“На цьому напрямку сильно працює авіація противника, крім того, росіяни продовжують застосовувати велику кількість піхоти для того, щоб далі нас штурмувати як за часів Другої світової війни”, — повідомив військовослужбовець бригади швидкого реагування “Рубіж” Національної гвардії України Роман.
За підрахунками нацгвардійців, по цьому селу в Луганській області росіяни випустили близько 250 авіабомб. Усе село — у котлованах.
“Це звична для російських окупантів тактика — обстрілювати мирне населення, тримати місцевих у страху і просто приносити руйнування”, — наголосив військовослужбовець бригади швидкого реагування “Рубіж” Національної гвардії України Павло.
Будинок місцевого жителя Володимира розташований буквально за 50 м від вирви, що утворилася внаслідок розриву авіабомби. За словами чоловіка, під час вибуху його житло підняло й опустило.
“Я тут 70 років, я тут народився, хрестився. 70 років прожив. Куди мені їхати? Я виїжджав, потім, коли наші війська звільнили наше село, я приїхав сюди, додому, в рідні стіни. Я сподіваюся, що наші війська більше сюди не допустять окупантів”, — упевнений Володимир.
Читайте також: Армія РФ намагалася відновити втрачене становище біля Кліщіївки та Андріївки — ЗСУ відбили понад 10 атак: зведення Генштабу
Нагадаємо, у гуртожитку Дніпра обладнали житло для переселенців.