Жданов: Роботи й високоточна зброя – наступний крок у військовій справі України

Військовий експерт Олег Жданов розповів в ефірі UATV, на яке озброєння Україні варто робити ставку, щоб ефективно відбивати російську агресію. За його словами, найближчого року на Україну чекають суттєві зміни в системі національної безпеки.

— Чи можемо ми говорити про прощання з механізованими арміями ХХ століття?

— Ні. Не можемо. Але ця війна кардинально змінює саму методику ведення бойових дій. І я думаю, що наступним кроком буде роботизація, зокрема й механізованих підрозділів. До речі, платформи роботів існують, і в нас є чудова розробка наземної платформи робота, не тільки безпілотника. Безпілотники – це просто перша сфера, де відбувся такий своєрідний прорив у всіх видах розвідки та озброєння. Але це лише перший крок. Далі буде перехід на роботів і на енергетичне озброєння: це лазери, гармати з електромагнітним випромінюванням надвисокої частоти тощо.

— Цікаво, хто це робитиме?

— Ну, а чому б і не ми? У нас один із найсильніших інститутів лазерної фізики у складі Академії наук України, і ми чудово могли б зайнятися і цим питанням. У нас взагалі наукова школа найбагатша. Вона дісталася нам у спадок ще від Радянського Союзу. І те, що ми не завдяки, а всупереч не вбили її до кінця, може в найближчій перспективі сприяти розвитку науково-технічного потенціалу нашої обороноздатності. Дивіться: ракети – замкнуте виробництво, транспортна авіація – замкнуте виробництво, вертольотобудування – ну, майже замкнуте виробництво. У нас одна прогалина – немає технології та виробничої бази для виробництва артилерійських стволів – для танків та артилерій. Якщо ми переходимо на стандарти НАТО, то, в принципі, кооперація з нашими партнерами буде цілком доречною.

— Чи можна констатувати, що Україна може самостійно створювати сучасне ракетне озброєння?

— Звісно. У ракетобудуванні в нас узагалі замкнутий цикл виробництва. Ми без імпорту комплектуючих можемо виготовляти ракети у промислових масштабах. Причому спектр нашого ракетобудування може починатися від снарядів для реактивних систем залпового вогню (Верба, Ураган, Смерч, Вільха) і закінчуватися ракетами космічного масштабу. Ви знаєте, що сьогодні США літають у космос на двигунах, які є розробками “Південмашу”.

— Якщо говорити про переозброєння української армії, її покращене оснащення, то що може виникнути у найближчій перспективі?

— Я думаю, треба починати з високоточної зброї. Тому що тут значно зростає ефективність. Наприклад, замість батарейного залпу можна вистрілити одним снарядом, який гарантовано потрапить у ціль та вирішить проблему витрати боєприпасів та залучення ресурсів для знищення цілі.

Друге – це система управління та зв’язку у військах. Тобто треба закуповувати і створювати модульні системи, які дозволяють солдату у бою володіти всією ситуацією такого підрозділу, в якому він воює. Сьогодні це не нововведення. Воно існує у розвинених країнах і навіть застосовується у збройних конфліктах арміями США, Ізраїлю та інших країн.

Ну, і треба визначитися взагалі із системами калібрів, розвитком авіації, флоту. Мені здається, треба буде переглянути теорію москітного флоту. Вона себе поки що не виправдовує. Щодо авіації ми теж розуміємо, що ми не плануємо далі закуповувати в Росії ні літаки, ні комплектуючі. Тому цього року треба ухвалити дуже багато стратегічних рішень щодо обороноздатності країни, створення системи національної безпеки.

— Чи можуть сьогодні росіяни прорахувати канали постачання західного озброєння в Україну?

— Ну, прорахувати теоретично можна, а практично це зробити дуже складно. Тут головне завдання, щоб наші служби контррозвідки не допустили створення агентури або закидання диверсійних груп на нашу територію. Ось тут іде війна розвідок та спецслужб. І вона забезпечує всі ці логістичні ланцюжки.

Щодо загроз з боку Росії, вони будуть. І, до речі, навіть вчорашній перший експериментальний запуск ракети “Сармат” — це своєрідна загроза і нагадування з боку Російської Федерації, що в них, виявляється, ще є міжконтинентальні балістичні ракети. Але я думаю, що далі погроз це не піде, бо з боку Заходу може бути завдано превентивного удару по зброї масового ураження в Росії.

— Як ви бачите рішення Кремля та Путіна щодо “Азовсталі”? Росіяни кажуть, що весь Маріуполь під їхнім контролем. Тобто таке враження, начебто вони хочуть створити зонування конкретно цієї точки, але в політичному плані показати Маріуполь як результат своєї перемоги.

— Ситуація з резервами настільки погана в Російській Федерації, що вони змушені зняти регулярні війська з Маріуполя та перекинути їх на Донбас. А там боровся спецназ ГРУ, 150-та мотострілецька дивізія, 810 бригада морської піхоти. Сьогодні основу військ у Маріуполі становлять мобілізовані з так званих самопроголошених “ДНР”, “ЛНР” та “кадировці”. І, звичайно ж, Путін дав команду припинити штурмові дії, розуміючи, що якщо російський спецназ не зміг пробитися до катакомб, то ці тим паче не проб’ються. А ще якщо їх “покладуть”, то у наших буде можливість ще й вискочити звідти. Саме тому. Ну, я думаю, що бомбардування не припиняться і будуть змушувати захисників “Азовсталі” здатися. Їм потрібна картинка, їм потрібна бодай якась перемога. Тому Путін звернув увагу, що взяти периметр під контроль так, щоб “муха навіть не пролетіла”. Тобто вони фактично беруть їх у глуху облогу і триматимуть у такому стані, доки не змусять їх здатися.

— Є підозра, що ті підрозділи російської армії, які були на півночі Київської області кілька тижнів тому, на початку березня тепер під Маріуполем. Вам щось відомо про це? І про що це може свідчити?

— Ну, знову ж таки, ми повертаємося до питання резервів. Росія не спроможна зібрати резерви. Вона доукомплектувала те, що змогла вивести із північного та північно-східного напрямку України. Вони вважають, що так поновили боєздатність. Доукомплектували технікою та особовим складом і знову кинули у бій. Це говорить про те, що зібрати нові, свіжі оперативні резерви та кинути їх у бій Російська Федерація на сьогоднішній день не може. Вона відновлює боєздатність із тих батальйонно-тактичних груп, які вийшли з України у тому стані, в якому вони змогли вийти.

Нагадаємо, священник Андрій Пінчук в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UА розказав про звернення до Міжнародного церковного трибуналу на патріарха Кирила, в якому українські священники просять дати оцінку концепції так званого “русского мира”, а також накласти персональні церковні санкції на осіб, відповідальних за створення інтелектуальної та моральної платформи для загарбницької війни Росії проти України.

Голова Луганської ОВА: У Лисичанську та Рубіжному спробуємо евакуювати якомога більше людей похилого віку

Самусь: Росія покаже по телевізору захоплений Маріуполь як перемогу до 9 травня. Інших “здобутків” – немає

Читайте також: Понад місяць Херсон перебуває в окупації російських військ і, фактично, ізольований від решти України: туди не доходять вантажі з українськими продуктами й товарами, з містом немає ні залізничного, ні автобусного сполучення. Водночас деяким людям вдається вибратися самостійно. Розповідаємо, чи можна виїхати із України в Європу через Крим.