Зброя, гроші, гуманітарна допомога: Захід не втомився допомагати Україні

Ілюстративне фото: gettyimages

Сполучені Штати Америки можуть скоротити фінансову і військову підтримку України, у зв’язку з чим, Європейському Союзу доведеться якимось чином компенсувати витрати на надання допомоги нашій країні.

У зв’язку з цим віце-президент Європейської комісії, високий представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель запропонував створити фонд допомоги Україні обсягом у 20 млрд євро.

Незважаючи на те, що такий план викликав обурення у деяких представників Євросоюзу, більшість країн ЄС солідарні в продовженні підтримки України в боротьбі з російським агресором.

Військова підтримка України з боку країн Заходу 

На початку листопада стало відомо про два нові пакети військової допомоги для України, надані країнами-союзниками. Сукупна їхня вартість оцінюється майже в мільярд доларів.

Один пакет у 500 млн євро надали Нідерланди. У керівництві цієї країни заявили, що 260 млн євро буде витрачено на снаряди для українських гаубиць і 240 млн — на снаряди для танків. Раніше Нідерланди заявляли про передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони (ППО) Patriot і медичного обладнання для військових.

“У вас є наша повна підтримка, вона беззастережна, незалежно від того, що може статися. Різні речі можуть трапитися, як, наприклад, зараз на Близькому Сході, але нічого не змінить нашу відданість допомозі вашій країні”, — підкреслила міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен.

Перед цим США відправили черговий пакет допомоги Україні. Він містить додаткові боєприпаси до зенітно-ракетних комплексів NASAMS, ракети до HIMARS, і снаряди калібром 155 і 105 мм. До пакета також увійшли протитанкові системи ТОW, Javelin і АТ4.

Крім цього, США передали Україні системи для знешкодження перешкод, зокрема, протимінні комплекси MICLIC і протипіхотні міни M18A1 Claymore, а також 10 військових вантажівок для перевезення важкого устаткування й техніки, понад три мільйони набоїв і гранат та засоби для зимового облаштування позицій ЗСУ.

Водночас, у резолюції про тимчасове фінансування, ухваленій Конгресом США, подальша допомога Україні не передбачається. Жозеп Боррель заявив, що країнам Євросоюзу доведеться “компенсувати” скорочення допомоги Україні з боку США.

“Країни ЄС повинні політично бажати продовжувати підтримувати Україну і компенсувати допомогу США, яка, ймовірно, скоротиться”, — наголосив глава європейської дипломатії. 

З цієї причини в Німеччині вирішили вдвічі збільшити обсяг допомоги Україні у 2024 році (до 8 млрд євро). Як повідомляє Bloomberg, це рішення найближчим часом мають схвалити в бюджетному комітеті Бундестагу. Таким чином, щорічні витрати Німеччини на оборону збільшаться на 2,1% за нижньої межі у 2%, що еквівалентно приблизно 85 млрд євро.

Спочатку Міністерство фінансів ФРН заклало в бюджет 2024 року на допомогу Україні 4 млрд євро, які були зарезервовані під раніше обіцяні проєкти. Однак після пропозиції міністра оборони Бориса Пісторіуса виділити на ці цілі додатково 5 млрд євро розмір допомоги Україні було істотно збільшено.

Варто зазначити, що Німеччина є найбільшим донором військової допомоги Україні серед європейських держав. За цим показником у глобальному плані вона поступається тільки США. За даними Кільського інституту світової економіки, із січня 2022-го до липня 2023 року обсяг військової допомоги Києву від Берліна становив 17 млрд євро. За цей період Україні передано танки Leopard 2, БМП Marder, протиракетні комплекси Iris-T і Patriot, зенітні установки Gepard і РСЗВ.

Сукупний обсяг усієї наданої допомоги Україні (військової та гуманітарної) уряд Німеччини оцінює в 24 млрд євро.

Продовжують надавати допомогу Україні і країни Балтії. Зокрема, Литва відправила українським військовим півтора мільйона боєприпасів, гелікоптери Мі-8, зенітні установки L-70 з боєприпасами, бронетранспортери, мільйони патронів, боєприпаси для гранатометів.

ЗСУ також отримали від Литви пускові установки для зенітно-ракетних комплексів середньої дальності NASAMS. Як заявив міністр національної оборони Литви Арвідас Анушаускас, установки NASAMS “будуть інтегровані в підрозділи вогневого управління ЗСУ, доповнюючи і розширюючи операційні можливості систем NASAMS, подарованих Норвегією і США”.

Литва також передала Україні засоби для боротьби з безпілотними літальними апаратами, якими Росія атакує мирні українські міста. До пакета допомоги також увійшли електрогенератори.

Раніше Вільнюс сформував план підтримки України на наступні три роки загальною вартістю 200 млн євро. Він передбачає постачання зброї, навчання військових і ремонт техніки. На сьогодні загальна вартість військової допомоги Литви Україні становить близько 500 млн євро.

13 листопада в Бельгії відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн Європейського Союзу, однією з центральних тем якої була війна РФ проти України. Учасники зустрічі вкотре запевнили, що Україна, як і раніше, може розраховувати на повну підтримку від союзників і навіть на її збільшення.

Як заявила міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску, у грудні має бути ухвалено новий пакет допомоги для України.

“Цей пакет має включати політичну угоду про загальний механізм ЄС для України, спеціальний у рамках Європейського фонду миру, політичну угоду про зобов’язання ЄС для України, зобов’язання у сфері безпеки для України і старт переговорів про членство в Євросоюзі для України та Республіки Молдова на основі рекомендацій Єврокомісії”, — розповіла глава МЗС Румунії.

За її словами, йдеться про суму в понад 50 млрд євро, які будуть виділені на відновлення України. Європейський фонд миру — це спеціальний фінансовий інструмент, що передбачає видатки у 20 млрд євро на наступні чотири роки на закупівлю озброєнь. На сьогоднішній день в ЄС є розбіжності з приводу виділення цих коштів через деяких членів Євросоюзу, зокрема, Угорщину. Але, як стверджують представники ЄС, Євросоюз зможе виділити ці гроші на озброєння навіть у тому разі, якщо Будапешт блокуватиме це рішення.

Щодо виділення 50 млрд євро на інфраструктуру та економіку України, то тут ситуація трохи складніша, проте в ЄС знають, як можна обійти можливе вето Угорщини.

Заморожування російських активів

Ще одним способом підтримки з боку Заходу є конфіскація та передача Україні заморожених активів РФ. Відповідний законопроект затвердив Комітет у закордонних справах Палати представників Конгресу США.

Документ на розгляд вніс конгресмен від Республіканської партії Майкл Маккол. Під час слухань він заявив, що його пропозиція унеможливлює повернення російських активів у РФ, поки Москва не виплатить компенсацію Києву.

“Уповноважити державного секретаря надавати додаткову допомогу Україні, а також для інших цілей, використовуючи активи, конфісковані в Центрального банку Російської Федерації, та інші суверенні активи… Повну вартість незаконної війни РФ проти України та суму, яку РФ має виплатити, мають оцінити міжнародний орган або механізм, якому доручено визначити розмір компенсації та надання допомоги Україні”, — ідеться в документі.

Решта заморожених активів РФ знаходяться в Європі. У травні поточного року Євросоюз підтвердив заморозку активів Центрального банку Росії на загальну суму 200 млрд євро.

І поки ЄС розробляє способи передачі активів Україні, такі країни, як Естонія і США, вже ухвалюють законопроєкти, які посприяють передачі заморожених коштів Україні. Згідно з останніми відкритими даними, на сьогодні в Естонії заморожено близько 38 млн євро.

“Ми на внутрішньодержавному рівні маємо внести уточнення до законів, щоб ніхто не зміг знайти лазівки в уже наявних санкціях. Також необхідно створити регулювання, яке дало б змогу використовувати для відшкодування завданих Україні війною збитків активи, заморожені в Естонії на підставі міжнародних санкцій”, — заявив голова конституційної комісії Естонії Хендрік Йоганнес Террас.

Більша частина російських активів у Євросоюзі — цінні папери на 180 млрд євро — знаходяться в Бельгії, в кліринговому центрі Euroclear. Попри те, що офіційний Брюссель поки що не ухвалив рішення передати активи Україн, дохід від цих заморожених російських цінних паперів Бельгія хоче спрямувати Україні. Для цього створили спеціальний фонд, який наповнюється від оподаткування заморожених у країні російських активів.

“Наша країна, як і раніше, готова підтримувати Україну в усіх сферах: політичній, дипломатичній, правовій, економічній та військовій. Нещодавно Бельгія оголосила про створення нового фонду для України, у ньому вже 1 млрд 700 млн євро, половина з яких призначена для військової підтримки, а половина — для цивільної”, — заявила міністр закордонних справ Бельгії Аджа Лябіб.

Читайте також: Два потужні пакети військової допомоги отримає Україна від США та Нідерландів — подробиці (ВІДЕО)

Огляд експертів

Як довго країни Заходу можуть надавати допомогу Україні в боротьбі з російським агресором? Чи вплине ситуація на Близькому Сході на перебіг війни РФ проти України? Які розбіжності в плані надання допомоги Україні є серед західних країн? Ці та інші питання в ефірі телеканалу FREEДОМ обговорили:

  • Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента України;
  • Олександр Левченко, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Хорватія, Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.);
  • Андрій Веселовський, радник директора Національного інституту стратегічних досліджень;
  • Джон Гербст, голова центру Євразії в The Atlantic Council, колишній посол США в Україні.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: Європа не перестане допомагати Україні

— Міжнародна допомога нам буде йти. Вона в будь-якому разі зумовлена розумінням того, що Росія є головним мотором усієї цієї нестабільності. Для наших партнерів має бути очевидно, що війна в Україні – це був перший етап.

Ось додалася ще війна на Близькому Сході. Так, безумовно, вона не так розгорнулася, як хотілося б Росії. Проте додалися ще великі протестні акції в європейських містах, а відповідно, треба буде витрачати набагато більше грошей уже на повернення до міжнародного права, до якоїсь стабільності.

І що довше тягнутиметься війна в Україні, за якою стоїть РФ, то більше й потрібно буде витрачати грошей на повернення світу до певних правил.

Не забувайте ще африканський континент, не забувайте те, що Росія витрачає дуже багато грошей на різні пропагандистські програми.

І я б усе-таки не сказав, що події на Близькому Сході не змістили повністю акцент уваги від України. Звичайно, змістили, особливо, інформаційний.

Через аналітичну слабкість росіяни припускали, що у зв’язку з подіями на Близькому Сході буде повністю згорнуто програми підтримки України. Ще раз підкреслюю, що цього не станеться, тому що відбулася переоцінка ролі Росії в сучасному світі.

Європейські країни не розглядають уже Росію як стратегічного партнера, як довгий час розглядали. Вони не розглядають РФ як важливого економічного партнера ЄС, за винятком окремих країн. Але й навіть ці країни поступово теж віддаляються від Росії. Тобто, РФ все більше впадає в залежність від інших країн, від інших регіонів.

І тим не менше, інформаційна увага дещо змінилася, реструктуризувалася. Вона сьогодні ділиться і між Україною, і між Близьким Сходом.

А от з точки зору довгострокової стратегії підтримки України, звісно, змін ніяких немає. Ми бачимо з вами чергові пакети військової допомоги та фінансової допомоги, яка приходить в Україну.

Так, президент Литви Гітанас Науседа говорить про те, що в ЄС немає права казати, що ця війна вже десь на задвірках має бути, що на неї треба менше звертати уваги, вона не суттєво впливає на те, що з Європою відбуватиметься завтра. Ні, він постійно наголошує, що це визначатиме буквально найближче майбутнє.

Ще раз наголошую: якби ми, наприклад, рік тому отримували той обсяг зброї, який зараз отримуємо, то можна було б вийти з цієї війни з меншими витратами. Сьогодні ми вже бачимо витрати і в тій же Африці, і на Близькому Сході. І це ще не всі витрати, які породжуватиме ця війна.

Тому президент говорить про те, що потрібно сконцентруватися на допомозі Україні і передавати той обсяг зброї, який потрібен для паритету на цьому етапі війни. Друге: економіка України на сьогодні частково навмисне зруйнована РФ, зокрема інфраструктура, зокрема основні промислові та сільськогосподарські регіони, де сьогодні тривають активні бойові дії.

І отже, Європа повинна Україні в будь-якому разі допомагати фінансово. І ці програми потрібно довести до кінця.

ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО: Крім країн-учасниць G7, допомогу Україні погодилися надати ще 20 держав

— Кремль завжди сподівається і буде сподіватися далі на те, що Захід нібито втомився від допомоги Україні. Нам дуже важливо, що наші західні партнери не послабили увагу теми російської агресії проти України. І навіть події на Близькому Сході в Ізраїлі не забрали в них якусь частину з огляду на розуміння того, що саме найбільшою міжнародною проблемою зараз є Кремль і його політика щодо України та сусідніх країн.

Тому ми бачимо, що рішучість міністрів закордонних справ держав “Великої сімки” свідчить про те, що вони налаштовані продовжувати роботу з українською стороною і надавати всебічну підтримку. Зараз вони вказували як важливий аргумент і важливий напрямок підтримки протиракетну та протиповітряну оборону.

На жаль, Москва завжди використовує зимовий період для посилених ракетних атак, особливо проти енергетичних об’єктів. Тому якомога більше сил ППО і ПРО для України – це саме те, що зараз у ці дні та тижні необхідно Україні. І необхідно зробити цю ешелоновану протиповітряну оборону хоча б у всіх великих містах і на важливих стратегічних об’єктах.

Ми бачимо рішучість країн G7 у цьому плані, як і рішучість у тому, щоби зв’язок із країнами “П’ятірки” Центральної Азії теж був поруч, тому що ця “П’ятірка” пов’язана з темою санкцій. Саме через ці п’ять країн Росія намагається обходити санкції, плюс намагається нав’язати свої геополітичні інтереси в цьому стратегічно важливому регіоні.

Зрозуміло, що G7 — це не військовий блок, з яким можна про щось домовитися. Переговори не стосуються і НАТО, тому що, якщо вести переговори з Північноатлантичним альянсом, то ти або член НАТО, або партнер.

Тому з кожною країною ведуться переговори про те, наскільки вона може надати гарантії і рівень військової та фінансової підтримки України. Адже ми розуміємо, що можливості Сполучених Штатів Америки набагато більші, ніж можливості, наприклад, Канади або Італії.

Проте дуже важливо, щоб ці переговори велися з усіма країнами “Великої сімки”. Ми знаємо про те, що ще 20 країн поза G7 також погодилися вести такі переговори. Поза “Сімкою” Україна вже почала переговори з Нідерландами. У самій “Великій сімці” у нас уже, по-моєму, з чотирма країнами ведуться конкретні переговори.

Але з огляду на те, що Росія створює прецедент величезного порушення існуючих норм і принципів міжнародного права, всієї системи ООН і всього світоустрою, дуже важливим є розуміння цих кількох десятків країн — можливо, цей список буде й ширшим — того, що вони готові не просто так, а на договірних засадах допомагати Україні, і допомагати рівно стільки, скільки буде потрібно.

Потрібно розуміти, що Україна не готувалася до війни, тому сьогодні ми розраховуємо на підтримку наших партнерів. У моєму розумінні, західна підтримка — це ж не якась благодійність. І головне — це боротьба з “z-злом”, яке несе Кремль, це перше питання.

Друге питання стосується США, Великої Британії та Франції — це договірні зобов’язання, які вони вже мали відповідно до Будапештського меморандуму, і які порушила РФ. Там, до речі, зобов’язання є і в Китаю.

Тому Україна просить цю підтримку у зв’язку з тим, що до війни вона не готувалася, вона роззброювалася, коли просили нас партнери. Але в цей час, виявляється, Росія дуже навіть озброювалася, незважаючи на те, що РФ весь час говорила про те, що вона великий друг України. Вона таким і близько не була, про це свідчить те, як вона себе поводить в Україні.

Україна, український народ і вся міжнародна спільнота зробили з цього висновки. І потрібно створювати розуміння у світі про те, що країні, яка зазнає такої необґрунтованої, жорсткої, примітивної за своїм характером агресії, цю підтримку потрібно надавати всім.

Про це говорить і формула миру, яку представив Зеленський рік тому на саміті “Великої двадцятки”. Я згадав про цю формулу миру, тому що все завдання полягає в тому, щоб не продовжувати, а закінчити війну.

З огляду на те, що Москва не збирається її закінчувати, а може тільки її закінчити за тих умов, що вона нібито залишить собі тимчасово окуповані території, що абсолютно не відповідає нормам принципам міжнародного права, двостороннім зобов’язанням, то такі країни, як Україна, мають бути під особливою увагою і підтримкою.

АНДРІЙ ВЕСЕЛОВСЬКИЙ: Уся політична еліта ЄС підтримує допомогу Україні

— Цьогорічний саміт за участю США та ЄС вирізнявся з-поміж попереднього тим, що він мав політичний порядок денний, а на саміті 2021 року говорили лише про економіку. Цього разу, в основному, розмовляли про ставлення до Ізраїлю і про ставлення до війни Росії в Україні.

Так от, європейській стороні вдалося продемонструвати американцям, президенту Байдену і його команді, що ці питання найголовніші. Урсула фон дер Ляєн використала свою поїздку до США, щоб вплинути на консервативну частину республіканців, у середовищі яких є сумніви, чи треба допомагати Україні.

Причому, заяви про те, чи треба допомагати Україні, йдуть під гаслом: “Ізраїлю треба допомагати, тому що цю війну можна виграти, а Україні не варто допомагати, тому що війну проти Російської Федерації виграти неможливо”.

Основний наголос у своїх зусиллях Урсула фон дер Ляєн зробила на зустрічі з консервативним активом в Інституті Гадсона. Це консервативний центр, який завжди обережно ставився до Східної та Центральної Європи: “Це не наші справи, наші справи тут, і наші справи в Тихому океані, в Азії”.

Цей виступ [Урсули фон дер Ляєн], її відповіді на запитання, потім контакти з конгресменами, сенаторами і членами палати представників зробили свою справу. Урсула фон дер Ляєн представляє уряд Об’єднаної Європи, а він має велику важливість для Сполучених Штатів, тому що саме уряд Об’єднаної Європи задає тренди щодо двох економік — ЄС і США. А ці дві економіки в сумі становлять половину економіки світу.

Таким чином, фон дер Ляєн ніби як і всього-на-всього президентка Європейської комісії, але насправді, вона той двигун, той локомотив, який формує торговельну та економічну політику Європейського Союзу. Бонусом у цьому всьому є те, що вона прекрасно розуміє, що війна Росії в Україні — це загроза Європейському Союзу і Європі в цілому.

Європейських політиків найкраще видно в Європарламенті, де з 700 з невеликим місць 600-650 повністю і цілком підтримують лінію Урсули фон дер Ляєн на підтримку України. Якщо ми візьмемо європейські уряди, я не знаю жодного з них, окрім Угорщини, і то з певними, скажімо так, елементами, де б висловлювалися думки про те, що Україні не треба допомагати.

Навіть той же Орбан каже, що Україні треба допомагати, але в гуманітарній сфері. І треба її просити, щоб вона швидше вела мирні переговори з Російською Федерацією. У тій же Словаччині представники новообраного уряду на словах перед виборами дуже різко були налаштовані проти взаємодії та допомоги Україні. А коли прем’єр-міністр Роберт Фіцо поїхав на європейський саміт до Брюсселя, то він там виступав і діяв набагато м’якше, ніж на словах.

У цьому сенсі вся європейська політична еліта і на рівні країн, і на загальноєвропейському рівні підтримує Україну. Є ті чи інші нюанси — більше чи менше грошей, більше чи менше озброєння — але сумніву в підтримці немає.

Чого може не вистачати? Це інерція поступовості: ось зараз у нас тут внутрішні питання такі-то, ми їх вирішуємо, а Україна йде своєю чергою. Почуття необхідності діяти негайно є не у всіх.

І для цієї мети потрібні чіткі скоординовані дії української сторони. А мене не полишає враження, що депутати Верховної Ради трохи засиділися в Києві, що вони не подорожують країнами Європи і не розмовляють зі своїми європейськими колегами, не пояснюють їм, що відбувається в Україні. Включення українського суспільства та його обранців-депутатів дуже б допомогло для кращого усвідомлення європейським суспільством того, що Україні треба допомагати всім і негайно.

ДЖОН ГЕРБСТ: Конгрес США затвердить відновлення допомоги Україні

— Це дуже складний момент. Річ у тім, що більшість представників у Конгресі, і не тільки демократи, а й республіканці, підтримують нашу політику з надання Україні допомоги.

Але є суттєва більшість у Палаті представників від Республіканської партії, які виступають проти, бо вони не розуміють американських інтересів, і їхній вплив в рази більший, ніж їхня кількість.

Я думаю, що, зрештою, Конгрес затвердить відновлення допомоги для України.

Але, напевно, цей процес триватиме кілька тижнів, навіть місяці два. Добре, що новий спікер у Палаті представників Джонсон сказав після зустрічі з Байденом, що в нас в Америці є інтереси в перемозі України. І якби Путін переміг в Україні, то він почав би агресію проти наших натовських союзників. Тому нам потрібно допомогти Україні перемогти.

І Джонсон теж сказав, що він готовий запустити голосування в Палаті представників про допомогу для України. Зараз є різні чинники, які запобігають саме такому кроку. Але я думаю, що ми подолаємо ці перешкоди і буде голосування за допомогу для України.

Що стосується одночасної допомоги США і Україні, і Ізраїлю, то ми, безумовно, можемо це робити. У нас є достатньо ресурсів для обох країн.

І я маю сказати, що деякі аргументи тих, які не хочуть посилати Україні допомогу, стосуються допомоги для Ізраїлю. Наприклад, якщо ми не маємо коштів і на захист нашого кордону з Мексикою, і для допомоги Україні, то маємо ресурси для допомоги для Ізраїлю. Ті, які протистоять допомозі Україні, хочуть посилати допомогу Ізраїлю.

https://www.youtube.com/watch?v=4d39BmqIHJI

Читайте також: Путіну не вдалося відвернути увагу Заходу від України — підсумки зустрічі G7 у Токіо проаналізував Мережко

Прямий ефір