Засідання Радбезу ООН через розірвання Росією зернової угоди — чого варто очікувати Україні, розповів Пендзин

Засідання Ради безпеки ООН щодо виходу РФ із зернової угоди сьогодні навряд чи принесе доленосні рішення. Таку думку сьогодні, 21 липня, в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

“Якщо ми говоримо про сьогоднішній Радбез ООН, чесно кажучи, маючи право вето, навряд чи ми дочекаємося від Радбезу якихось доленосних рішень. Власне, якщо ми подивимося ретроспективно, то десь так воно і є. Нічого більш-менш серйозного з цією організацією не виходить через позицію Російської Федерації, її права вето на ухвалення тих чи інших рішень”, — сказав економіст.

Він зазначив, що ситуація, яка сьогодні склалася на Африканському континенті, свідчить про те, що припинення зернової угоди є досить негативним для світового ринку зерна. Ціни на зерно у світі зросли вже в середньому на 5%, що критично для бідних країн.

“Насправді за кожним відсотком стоять досить великі гроші. Так, дійсно, 50 мільйонів голодуючих в Африці. Так, дійсно, ми вже почули від кількох африканських країн дуже негативну оцінку позиції Російської Федерації. Зокрема, Кенія висловилася дуже жорстко. Крім усього іншого, висловилася дуже жорстко й низка країн Південно-Східної Азії. Вперше досить жорстку позицію зайняв Пакистан, який теж серйозно залежить від українського зерна”, — сказав Пендзин.

Він нагадав, що внаслідок обстрілу інфраструктури Одеського порту було знищено 60 тис. тонн зерна, які мали прямувати до Китаю найближчим часом. Таким чином, навіть країна, яка формально підтримує Російську Федерацію й не приєдналася до санкційних обмежень, теж опинилася в розряді тих, хто страждає від дій РФ. Пендзин зазначив, що у вирішенні питання з українським експортом зацікавлені Африка, Південно-Східна Азія і Китай.

“Але є і країни, які дуже серйозно залежать від цієї зернової угоди, причому, насамперед, фінансово — це Туреччина. Потрібно розуміти, що пан Ердоган, отримавши вотум довіри від власного народу, природно, бачить себе і регіональним лідером, а регіональним лідером бути, не маючи за плечима українського зернового хаба, особливо в умовах досить серйозної ситуації на продовольчих ринках, — це складно. Тому, природно, Туреччина категорично зацікавлена в збереженні зернової ініціативи”, — сказав Пендзин.

Він звернув увагу на те, що Росія вийшла зі своєї частини угоди, яку вона уклала з Туреччиною та Організацією Об’єднаних Націй.

“Крім усього іншого, поки що на сьогодні Ердоган не дав остаточної відповіді з приводу того, чи будуть зернові конвої супроводжуватися військово-морськими силами Туреччини. Хоча кількість кораблів військово-морських сил Туреччини в акваторії Чорного моря збільшилася. Я так розумію, що Ердоган усе-таки має надію, що він зможе подолати цей шантаж Російської Федерації та вмовити лідера Російської Федерації повернутися в зернову угоду. Подивимося, наскільки це буде успішно”, — сказав Пендзин.

Читайте також: Радбез ООН збирається на засідання через розірвання Росією зернової угоди — деталі

Як повідомлялося раніше, у Кремлі заявили, що не мають наміру більше брати участь у Чорноморській зерновій ініціативі, термін дії якої сплив 17 липня. Мовляв, умови, які висувала Москва, не виконано.

18-20 липня Росія “підкріпила” свою позицію виходу з угоди ракетним обстрілом інфраструктури Одеського морського торгового порту.

При цьому РФ має намір повернутися в зернову угоду за умови виконання низки своїх умов, серед яких, зокрема:

• підключення “Россельхозбанка” до системи розрахунків SWIFT;
• відновлення постачань у Росію сільгосптехніки, запчастин і сервісного обслуговування, що потрапило під західні санкції;
• скасування обмежень на страхування і перестрахування російських суден із зерном і зняття заборони на їхній доступ у порти;
• розблокування закордонних активів і рахунків російських компаній, пов’язаних із виробництвом і транспортуванням продовольства і добрив;
• відновлення роботи аміакопроводу “Тольятті — Одеса”.