Замороження процесу єврореінтеграції та перегляд відносин із НАТО: якими будуть наслідки ухвалення закону про “іноагентів” у Грузії 

Протест у Грузії. Фото: gettyimages.com

Через ухвалення скандального закону про “іноземних агентів” і насильницький розгін масових акцій протесту євроінтеграцію Грузії призупинено. Про це заявив посол Євросоюзу в Грузії Павло Герчинський. Переглядають відносини з Тбілісі та в Сполучених Штатах Америки. 

Тим часом президентка Грузії Саломе Зурабішвілі подасть позов до Конституційного суду з вимогою скасувати закон про “іноагентів”. Обґрунтуванням для позову вона називає порушення статті 78 Конституції, в якій ідеться про те, що влада зобов’язана вжити всіх заходів для забезпечення повної інтеграції Грузії в ЄС і НАТО. 

Скільки кроків назад зробила Грузія? 

Під час міжнародної конференції “Розширення ЄС — геополітична необхідність і подальші кроки для країн-кандидатів до ЄС” посол Євросоюзу в Грузії Павло Герчинський оголосив про припинення процесу євроінтеграції країни. Причиною охолодження відносин Брюсселя і Тбілісі стала політика грузинської влади, а саме — впровадження законів, які несумісні з принципами європейської спільноти. 

Йдеться насамперед про закон “Про прозорість іноземного впливу”, який набув чинності 3 червня. Фактично це копія російського закону, який Державна Дума ухвалила 2012 року, а Кремль використовував для репресій.

“Наміри нинішнього уряду Грузії незрозумілі для лідерів Євросоюзу. Закон про прозорість іноземного впливу явно є кроком назад. Також антизахідна, антиєвропейська риторика абсолютно несумісна з декларованою метою вступу до Євросоюзу. На жаль, наразі вступ Грузії до Євросоюзу призупинено”, — заявив Герчинський.

Європейський Союз заморозив 30 млн євро, які виділив на підтримку оборони Грузії. І це, за словами Герчинського, тільки початок. 

Сполучені Штати Америки переглянуть усі програми співпраці з Грузією, пообіцяли в Білому домі. Директор з європейських справ у Раді національної безпеки США Майкл Карпентер зазначив — Грузія віддаляється від НАТО.

“Ми з певною заклопотаністю і сумом спостерігаємо за цим рухом в іншому напрямку. Але коли ми бачимо переслідування громадянського суспільства, коли ми бачимо, що ухвалюють закони, які обмежують простір для основних свобод у Грузії, це несумісне з цінностями, що лежать в основі НАТО, і, відверто кажучи, ми не думаємо, що це сумісно з євроатлантичною інтеграцією загалом”, — сказав Карпентер.

Через ухвалення скандального закону про іноземних агентів і насильницького розгону масових акцій протесту Вашингтон запровадив візові обмеження щодо представників керівної партії “Грузинська мрія” та членів їхніх сімей. Утім, експерти переконані — це не змінить політику грузинської влади, адже партія влади вже обрала проросійський бік.

США занепокоєні антизахідними та антидемократичними діями уряду Грузії, заявила за підсумками візиту до Тбілісі заступниця державного секретаря США з питань цивільної безпеки, демократії та прав людини Узра Зея.

У Грузії вона зустрілася із Зурабішвілі, прем’єр-міністром Кобахідзе, політиками, журналістами, представниками громадського сектору і правозахисниками. Саме закон “про іноагентів” став причиною того, що Вашингтон заморозив допомогу Тбілісі, підкреслила заступник держсекретаря США.

“США серйозно занепокоєні тим, як антидемократичні дії уряду Грузії, включно з так званим законом про іноземний вплив, і риторика підірвали шлях до ЄС і відносини зі Сполученими Штатами. Ми закликаємо уряд Грузії скоригувати курс і реалізувати сподівання суспільства щодо європейського майбутнього Грузії”, — сказала Узра Зея.

США очікують побачити справжню політичну конкуренцію на парламентських виборах у Грузії в жовтні.

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі подала позов до Конституційного суду з вимогою призупинити, а згодом і скасувати дію так званого “Закону про прозорість іноземного впливу”, який розкритикували через антидемократичність і схожість із російським.

Як зазначили в адміністрації президента, подібні позови подали також представники опозиції, понад 150 неурядових організацій та омбудсмен Грузії.

“Президент Грузії вперше звертається з позовом до Конституційного суду Грузії. Позов стосується так званого “Закону про прозорість іноземного впливу”. Цей закон є неконституційним, він суперечить статті 78 Конституції Грузії. У позові також оскаржується низка норм закону, які порушують основні права громадян, гарантовані Конституцією країни. Цим позовом президент вимагає призупинити дію зазначеного закону та остаточно його скасувати”, — заявив парламентський секретар президента Грузії Георгій Мсхіладзе.

Судячи з результатів тогорічного загальнонаціонального опитування в Грузії, євроінтеграцію підтримують рекордні 89% громадян країни. У грудні 2023 року держава отримала статус кандидата до ЄС. Однак опісля керівна партія “Грузинська мрія” повторно внесла до парламенту законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу”. Це стало причиною масових протестів у країні. 

Проти виступили опозиція, представники громадянського суспільства Грузії, Євросоюз і США. Президент Грузії Саломе Зурабішвілі наклала на законопроєкт вето, але “Грузинська мрія” подолала його і закон набув чинності на початку червня.

Думки експертів

Чим загрожує для Грузії заморожування процесу євроінтеграції та віддалення від США і НАТО? Чи скасує Конституційний суд Грузії закон про “іноагентів”? Чи зможе опозиція перемогти на парламентських виборах керівну партію? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

  • Шота Утіашвілі, старший науковий співробітник Фонду стратегічних і міжнародних досліджень Грузії; 
  • Вахтанг Маісая, грузинський політолог;
  • Гела Васадзе, грузинський політолог.

ШОТА УТІАШВІЛІ: Конституційний суд у Грузії — це не правовий механізм

— Зазвичай, Конституційний суд діє так, як від нього очікує уряд. Якщо уряд вирішить піти на поступки, то він може зробити це через суд. Сподіватися на те, що суд ухвалить не політичне, а правове рішення, на жаль, не доводиться, враховуючи політичну риторику влади. Малоймовірно, що уряд захоче піти на компроміс. Найімовірніше, закон про “іноагентів” набуде чинності в найближчий місяць. 

Після того як закон набуде чинності, почнуться цікаві події. Наприклад, наш Фонд стратегічних і міжнародних досліджень не буде реєструватися і називати себе “іноагентами”. Нехай нас штрафують. Краще закрити організацію, ніж називати себе “іноземним агентом”. 

Я думаю, що доля закону про “іноагентів” і доля всієї зовнішньої політики Грузії вирішуватиметься наприкінці жовтня, коли відбуватимуться парламентські вибори. 

У Євросоюзі кажуть, що поки цей закон чинний — прогресу на шляху європейської інтеграції не буде, процес заморожено. Уряд заявляє, що змінювати цей закон не збирається. Єдиний шлях для повернення Грузії до євроінтеграції — це перемога опозиції. За опитуваннями громадської думки, в опозиції є перевага десь на 30%. 

Дуже багато залежатиме від того, наскільки опозиція зможе об’єднатися. Навіть якщо вони зможуть між собою координувати дії та не боротися один проти одного, а домовлятися, я думаю, що є всі шанси перемогти на виборах. Зараз наші західні партнери теж перебувають у режимі очікування.

Конгрес США готує новий пакет санкцій щодо грузинського уряду. Законопроєкт уже пройшов через комітет нижньої палати Конгресу в міжнародних справах, а наприкінці місяця його можуть ухвалити обидві палати. Фінансові санкції щодо членів уряду, парламенту і бізнесу, який є опорою цієї влади, будуть серйозним ударом. Наша невелика економіка дуже сильно залежить від відносин із зовнішнім світом і грошових потоків у валюті. 

Якщо військова співпраця США остаточно зійде нанівець — це буде величезним ударом для обороноздатності країни. Але сподіваємося, що після виборів можна буде швидко відновити спільні військові навчання з американцями. 

ВАХТАНГ МАІСАЯ: Уряд Грузії здає Кремлю національні інтереси держави 

— На Саміті НАТО у Вашингтоні, на жаль, було поставлено жирну крапку в питанні євроатлантичної інтеграції Грузії. Євросоюз теж призупинив процес інтеграції. Це велика геополітична трагедія для Грузії. 

На жаль, Грузія завжди була в орбіті російських зовнішньополітичних і геополітичних інтересів. Уже вдруге Грузія входить у лоно російських інтересів, з подачі Путіна і грузинського уряду. За останні 8 місяців із країни змушені були виїхати приблизно 1 млн громадян. 

Я ще сподіваюся, що 26 жовтня під час парламентських виборів хребет фашизму в Грузії. Але якщо цього не станеться, то залишатися тут для багатьох буде дуже небезпечно. 89% населення підтримують європейський спосіб життя і західні цінності. Вони знають, що таке демократія захист прав людини. 

Потрібно вживати конкретних і рішучих заходів, тому що Грузія вже перебуває на краю прірви. І вона впаде в прірву, якщо ми програємо ці дуже важливі для геополітики вибори. Прозахідна опозиція, на жаль, дуже слабка, розрізнена і фактично не виявляє бажання об’єднатися і створити єдиний фронт проти чинного уряду. 

Керівний режим уже готовий у прямому і переносному сенсі здати грузинські національні інтереси Кремлю. Уже створено так званий рух за нейтралітет Грузії та він уже хоче мати статус політичної партії. Керівна партія “Грузинська мрія” створює своїх клонів, свої проксі, щоб об’єднатися і вже створити єдиний фронт, куди увійдуть усі проросійські політики. 

Подібні настрої на даному етапі підтримують 13-15% населення Грузії. Великі гроші вкладаються в пропагандистський інформаційний фон, щоб переманити на свій бік тих, хто сумнівається. 

Коли керівна партія “Грузинська мрія” говорить про так званий державний переворот, який нібито фінансується США, то забуває, що уряд уже здійснив конституційний переворот. Було скасовано статтю 78 Конституції про те, що всі державні структури повинні зробити все, щоб Грузія залишилася членом Євросоюзу і НАТО. Зараз виходить, що всі державні структури роблять усе, щоб Грузія не стала членом Євросоюзу і НАТО.

Я думаю, що скоро підуть чистки в лавах силовиків, щоб прибрати всіх прозахідно орієнтованих. Таким чином відкриється перспектива створити передумови для військово-політичного перевороту 26 жовтня під час парламентських виборів. Те, що вибори будуть сфальсифіковані, це вже не є, я б сказав, таким вже міфічним моментом. 

Закон про “іноагентів” також було ухвалено для того, щоб не дати можливість міжнародним спостерігачам моніторити чесність і прозорість виборів. По суті, Грузію хочуть перетворити на другу Білорусь. 

ГЕЛА ВАСАДЗЕ: Опозиція в Грузії відмовляється об’єднуватися

— Конституційний суд у Грузії давно перебуває під контролем влади. Якщо Конституційний суд ухвалить якесь рішення про припинення дії закону про “іноагентів”, то це означатиме, що влада дала задній хід і вирішила не загострювати ситуацію із Заходом. Але поки що я бачу, що вони дуже добре підготувалися. Грузинський уряд скористався моментом турбулентності в регіоні та в усьому світі. 

Влада Грузії думає, що Сполучені Штати і Європейський Союз просто приймуть їх такими, якими вони є. Розрахунок іде на те, що якщо Грузія говоритиме правильні слова про демократію і правильно голосуватиме в Організації Об’єднаних Націй, то тоді на Заході все зрозуміють і приймуть такими, якими є. 

Ймовірно, мрії про нормальні демократичні інститути в Грузії доведеться відкласти. Може стати гірше, ніж зараз. Закон про “іноагентів” насамперед позначиться на внутрішній політиці Грузії. 

На Саміті НАТО у Вашингтоні сталася катастрофа. Грузія не була згадана, окрім як у контексті того, що НАТО вимагає вивести війська з окупованих територій України, Молдови та Грузії. Це означає, що ми в НАТО більше не на порядку денному. Тим часом влада заробляє на торгівлі з Росією, причому зараз це дуже великі гроші. 

Влада ухвалила всі формувальні закони для того, щоб відрегулювати вибори так, як їм треба. При цьому, опозиція не зробила нічого для того, щоб перешкодити цьому. Ба більше, опозиція категорично, попри соціологічні опитування, відмовилася об’єднуватися. Не зовсім зрозуміло, чи підуть вони на вибори кожен за себе, чи кількома колонами. У влади буде достатньо ресурсів для того, щоб відрегулювати результати виборів так, як потрібно їй. Буде дивом, якщо опозиція переможе на парламентських виборах партію “Грузинська мрія”. 

Читайте також: Новий уряд ЄС: як зміниться політика Євросоюзу щодо України та Росії — аналіз експертів 

Прямий ефір