Анкара незмінно проти вступу Швеції та Фінляндії до НАТО. Каменем спотикання стало лояльне ставлення цих країн до Робочої партії Курдистану, визнаної в Туреччині терористичною. Про це на з’їзді правлячої партії Туреччини заявив президент Реджеп Таїп Ердоган. Він також наголосив на необхідності реформи Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй та анонсував спецоперацію у Сирії, інформує UA.
Турецький лідер ще у жовтні минулого року заявив: доля всього світу не може вирішуватися лише п’ятьма країнами, які входять до Ради безпеки ООН (США, Велика Британія, Франція, Китай, Росія). Наразі, на думку президента Реджепа Таїпа Ердогана, країни Заходу нарешті починають це розуміти.
“Пропозиція щодо реформування РБ ООН, яку ми висуваємо вже багато років, виглядає правильною. У світі існує понад п’ять країн, які є членами Ради безпеки. Тепер вони самі почали про це говорити. Кажуть, що треба реформувати Раду безпеки ООН. Вони прийдуть до того, про що ми говоримо”, — оголосив президент Туреччини.
Крім того, на думку Ердогана, повномасштабна війна Росії проти України продемонструвала, що Європа була не готова до напливу емігрантів.
“У той час, як наша країна вже 11 років успішно справляється з нелегальною міграцією з Сирії, ми спостерігаємо паніку в Європі внаслідок українсько-російської кризи. Ми молимося, щоб світ якнайшвидше вийшов з критичного періоду, який він переживає”, — зазначив він.
Анонсував турецький лідер і введення військ на північ Сирії. Це не перша турецька транскордонна операція у сусідніх країнах. Починаючи з 2015 року, Збройні сили Туреччини п’ять разів входили на територію Іраку та ще шість — перетинали кордон із Сирією.
“Ми вступаємо в нову фазу нашого рішення про створення безпечної зони у 30 кілометрах на південь від турецько-сирійського кордону. Ми очищаємо Тель-Ріфат і Манбідж від терористів”, — заявив президент Ердоган.
Проти нової воєнної операції на території Сирії раніше висловився державний секретар США Ентоні Блінкен.
“Будь-яка ескалація в інших місцях і на півночі Сирії — це те, чому ми всіляко чинимо опір і заперечуємо. Нас непокоїть, що новий наступ у цьому районі підірвав би стабільність у цьому районі, і надав можливість тим чи іншим сторонам скористатися цією ситуацією у своїх цілях. Ми продовжуємо разом з нашими партнерами діяти проти ІДІЛ (Ісламської держави Іраку та Леванту, — ред.) на території Сирії і не хотіли б, щоб наші зусилля були поставлені під сумнів чи під загрозу”, — зазначив держсекретар США.
Разом з тим для самої Туреччини спецоперація в Сирії, на думку аналітиків, є можливістю розв’язати одразу кілька проблем. Тих, які, за даними соцдосліджень, найбільше хвилюють турків сьогодні: економічні труднощі, терористичні загрози та наплив біженців.
“Демілітаризація прикордонних територій та забезпечення певного рівня стабільності на півночі Сирії покликані сприяти реалізації й інших планів Ердогана, у тому числі анонсованої ним програми повернення додому від 1 до 2 млн сирійських біженців. Точних даних немає, але, за найскромнішими підрахунками, нині в Туреччині перебуває близько 5 млн вимушених переселенців. І якщо близько 500 тис. вже отримали турецькі паспорти, поповнивши лави вдячного електорату на наступних загальнонаціональних виборах 2023 року, то решта чинять великий тиск на державний бюджет, загрожуючи масовим невдоволенням мільйонів турецьких виборців”, — зазначила старша аналіткиня Центру досліджень сучасної Туреччини Євгенія Габер у виданні ZN.UA.
Транскордонні військові операції Туреччини неодноразово критикувалися з боку НАТО. Деякі країни навіть запровадили заборону на постачання зброї Анкарі. Держдепартамент США вважає, що новий наступ підірве регіональну стабільність. При цьому Вашингтон визнав, що побоювання Туреччини щодо безпеки на її південних кордонах є законними.
Нагадаємо, від початку повномасштабної війни в Україні Китай опинився між вибором — співпраця із Заходом чи все ж таки підтримка Росії. Вторгнення РФ в Україну Китай засудив, проте санкції проти Кремля не підтримав. Лояльність до російської влади під час війни обурила міжнародну спільноту.
Читайте також:
РФ тримає в Чорному морі п’ять кораблів із сумарним залпом до 34 крилатих ракет – Міноборони