Західні військові інструктори в Україні: дискусії тривають

Президент України Володимир Зеленський позитивно ставиться до ідеї про можливе посилання військових із західних країн в Україну. Першим з такою ініціативою виступив президент Франції Еммануель Макрон. Правда він уже неодноразово доповнював свою ідею умовами, за яких військові Франції опиняться на території України. Тепер же ідею підтримали представники країн Балтії.

Але як скоро це стане реальністю?

Позиції країн Заходу

Українські офіційні особи звернулися до західних партнерів із проханням допомогти в навчанні 150 тисяч солдатів ближче до лінії фронту. І просування в цьому питанні вже є.

Наразі для того, щоб потренуватися й освоїти принцип роботи того чи іншого озброєння західного зразка українські військові їдуть за межі України. Але Київ переконаний: це можна робити і на території України.

Приміром, уже відомо, що перша група українських льотчиків закінчила навчання на винищувачах F-16 у США. Зараз пілоти прямують до Європи для додаткового навчання.

Якщо ж хоча б частину навчання перенести на територію України, процес буде швидшим, зазначив український президент Володимир Зеленський.

Французькі військовослужбовці, на його думку, могли б тренувати українців, брати участь у розмінуванні, а також ремонтувати французьку військову техніку.

“Тренування в Україні логічне, ми про це вже говорили, скоріше, ніж їхати, наприклад, до Франції, навіть до Польщі. А потім — співпраця з розмінування. Можна зробити хаб із ремонту французької ж, наприклад, техніки прямо в Україні, щоб не відправляти це до Франції”, — сказав Зеленський під час спілкування з журналістами.

Він додав, що відряджання в Україну західних військових відкрила б нову сторінку в цій війні.

“Я на це дивлюся дуже позитивно, чесно скажу. Все це могло б бути кроком, який би підштовхнув і інші країни. Тобто це відкриває нову сторінку в цій війні”, — сказав Володимир Зеленський.

Литва теж готова відправити своїх військових в Україну з навчальною місією, сказала в коментарі Financial Times прем’єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте.

Йдеться про тренування українських військових, однак Київ поки що не звертався з відповідним проханням. Вона зазначила, що Росія, безумовно, вважатиме це провокацією.

“Якби ми просто думали про реакцію Росії, то ми не могли б нічого відправляти. Кожного другого тижня ви чуєте, що когось підірвуть ядерною зброєю”, — заявила Шимоніте.

Раніше президент Литви Гітанас Науседа сказав, що якщо спиратися на реакцію диктатора Володимира Путіна, то країни Заходу ніколи не ухвалять жодного рішення, і додав, що державам потрібно обговорити ідею посилання військ в Україну.

“Я не збираюся коментувати заяви, зроблені членами Конгресу. Президент чітко дав зрозуміти, що він не буде посилати американські війська воювати в Україну”, — зазначив Міллер.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус на початку чотириденного візиту до США і Канади наголосив на важливості подальшої згуртованої підтримки України, яка обороняється від російської агресії.

“Путін не повинен досягти успіху у своїй жорстокій агресивній війні. Вирішується питання про те, чи здатні демократії захистити себе. Це найважливіше стратегічне завдання Європи, війна Путіна — найбільша загроза для світопорядку”, — заявив Пісторіус.

Можливе відправлення військ НАТО в Україну не стане порушенням міжнародних правил, вважає президент Чехії Петр Павел, додаючи, що він не відмовляється від участі в дискусії з цього приводу.

Президент Франції підтвердив можливість посилання французьких військ в Україну. Однак це може статися за певних умов: якби росіяни прорвали лінію фронту і якби надійшло відповідне прохання від України.

Серед тих, хто готовий розглянути відряджання свого військового контингенту на територію України, — Швеція. Міністр оборони країни Пол Йонсон заявив, що поки конкретної пропозиції не надходило, але якщо з’явиться, то Стокгольм готовий її вивчити.

Тим часом представник Державного департаменту США Метью Міллер спростував інформацію про можливе відправлення американських військових в Україну.

“Досі Сполучені Штати відповідали відмовою, але голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Чарльз Квінтон Браун молодший заявив, що розгортання інструкторів НАТО видається неминучим”, — пише The New York Times.

Раніше лідер демократичної меншості в Палаті представників Хакім Джеффріс заявив, що в разі переваги Росії у війні проти України США, імовірно, доведеться втрутитися — і не тільки грошима, а й військовими.

Читайте також: Небезпека путінської Росії для Європи: які шанси, що західні війська опиняться в Україні — думки експертів 

Думки експертів

Про переваги та недоліки відправки західних інструкторів в Україну, а також про реалістичність цієї ідеї в ефір телеканалу FREEДОМ міркували:

• Пеетер Тайм, естонський політолог;
• Олеся Яхно, політолог;
• Тарас Жовтенко, експерт з міжнародної безпеки фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва;
• Віктор Ягун, військовий і громадський діяч, генерал-майор запасу СБУ, заступник голови СБУ (2014-2015 рр.), директор Агентства реформування сектору безпеки.

ПЕЕТЕР ТАЙМ: Естонські кадрові військові прибудуть в Україну щойно їм віддадуть такий наказ

— Естонський уряд та інші західні партнери, особливо після дуже різких заяв президента Франції, вживають різних заходів допомоги Україні. Я думаю, що слово “ескалація” в цьому контексті можна забути. Ми зараз повинні захищатися і робити все для того, щоб Україна перемогла, щоб розгромила Росію, і була забезпечена широкомасштабна безпека всьому західному і цивілізованому світу.

Лідери дуже багатьох західних країн говорять про те, що про “червоні лінії”, про так звану ескалацію, вже забули, і готові робити все, щоб Україні допомогти, зокрема й живою силою. Неважливо, чи будуть це інструктори, якісь групи, навчання… Я думаю, що не за горами ті дні, коли вже реально Захід, військовослужбовці НАТО допомагатимуть Україні на її території. Це дуже ймовірно.

Я, на жаль, не можу сказати про конкретну готовність естонських громадян посилати своїх чоловіків воювати в Україну. Ясна річ, якщо кадровим, професійним військовим буде дано наказ висунутися поблизу України або на територію України, вони це зроблять.

ОЛЕСЯ ЯХНО: Присутність західних військових в Україні матиме і стримувальний характер

— Єдиної позиції щодо присутності західних військ в Україні поки що немає. Пропозиція Макрона викликала різну реакцію. Наприклад, Німеччина одразу висловилася проти. Потім почався поступово зворотний процес. Тобто країни Балтії, країни Східної Європи почали говорити про те, що це можливо, і це правильно, ця ініціатива має обговорюватися.

Сама Франція при цьому наголосила, що така присутність буде з невійськовими цілями, але і з масою інших завдань у рамках війни, військових ризиків, наприклад, розмінування територій, де очевидно, що Україні потрібна буде допомога. І поступово ця тема, яка спочатку мала досить гостру реакцію з боку окремих країн, набирає прихильників. Чехія, наприклад, висловилася за цю ініціативу.

Захід рухається до того, що в Україні має бути присутній західний контингент. Звісно, це подаватиметься, як участь із невійськовими цілями, тим паче, що невійськових завдань дуже багато. Наприклад, розмінування.

Така присутність військових на даному етапі носитиме не стільки характер контрнаступу, скільки стримувальний характер. А ми бачимо, як Росія користується будь-яким зволіканням або будь-якою тимчасовою тактичною перевагою, вона продовжує наступ. У цьому сенсі для Брюсселя це питання якнайшвидшого ухвалення рішення всередині НАТО.

Для Москви, якщо таке рішення буде ухвалено, це, звичайно, буде важливим маркером. Це означатиме, що Захід захищає Україну навіть попри відсутність членства в НАТО, тобто Альянс переглядає свої підходи.

І Україна може отримати допомогу окремих країн і присутність їхніх контингентів на своїй території, які б справді стримували Росію, в усякому разі, від подальшої агресії та їхнього подальшого просування вглиб.

ТАРАС ЖОВТЕНКО: Військове співробітництво буває різним: потрібно відрізняти види тренувальних місій

— Потрібно для початку розмежувати загальні поняття різних рівнів військового співробітництва. Тобто, якщо ми говоримо про те, що на території України перебувають інструктори з країн-членів НАТО. І, відповідно, ці інструктори працюють з військовослужбовцями Збройних сил України, надаючи їм певних порад як використовувати західну техніку. Це один момент.

Якщо ми говоримо про повноцінну тренувальну місію, наприклад, під егідою Північноатлантичного альянсу, це вже зовсім інша історія. Тобто це, найімовірніше, група військових інструкторів, які займатимуться цілеспрямованою підготовкою військовослужбовців ЗСУ в тому форматі, в якому це нам буде потрібно. Тобто це може бути або ведення бойових дій у певних умовах, або використання певних зразків західних озброєнь, або командно-штабні навчання, підготовка офіцерів вищої ланки тощо.

Тобто цілей у таких тренувальних місій може бути дуже багато. Це зовсім інший рівень за технологічністю, за насиченістю навчання, ніж просто робота інструкторів, які більше на індивідуальному рівні працюють із представниками ЗСУ.

Очевидно, з офіційних заяв політиків, це якраз той варіант, який розглядається.

Розміщення безпосередньо військового контингенту західних країн на території України — це третя історія. Тобто це обставини, які не будуть зав’язані на підготовці військовослужбовців ЗСУ. Але це буде певна група військ наших західних союзників, яка, перебуваючи на території України, братиме ту чи іншу участь у бойових діях у той чи інший спосіб.

Але якщо ми говоримо про тренувальні місії, то тут може бути точно така сама історія, як і з розміщенням регулярних військ наших західних союзників на території України.

Тобто можуть бути два варіанти розвитку подій. Або ж це буде офіційна місія Північноатлантичного альянсу, що набагато менш реалістично. Або на території України може бути розгорнута повноцінна тренувальна місія за участю представників збройних сил якоїсь із західних країн. Але не обов’язково, щоб це була офіційна місія Північноатлантичного альянсу.

ВІКТОР ЯГУН: Питання безпеки — головне для іноземних місій в Україні

— Коли почалося повномасштабне вторгнення, частина інструкторів ще перебувала на території України. І ми знаємо про те, що ці інструктори дістали, зокрема, і поранення. Я не виключаю, що навіть були загиблі. Особливо це стосується Яворівського полігону (Львівська область, — ред.), де був масований удар противника і була велика кількість наших загиблих. І це був один із найбільш підготовлених полігонів. Там був цілий міжнародний центр, де проводилися міжнародні навчання.

І тепер стоїть дуже просте питання: чи зможемо ми забезпечити безпеку інструкторів?

Те навчання, яке ми проходили на території Великої Британії та Іспанії, насправді не завжди повністю відповідало стандартам різних країн. Тому що треба розуміти, все-таки ми не в НАТО, а країна має.

Будь-яка країна має свої секрети, якими просто так не поділиться. Одна справа, коли ти в єдиній команді, а інша справа, коли ти просто навчаєш іноземних солдатів. Таке завжди було.

Ясна річ, що набагато швидше було б навчання в Україні, ніж возити українських хлопців в Іспанію, Португалію, тим паче в Америку, коли можна знайти більш-менш безпечне місце на території України для іноземних інструкторів.

Ми повинні забезпечити прикриття повітряного простору, ми повинні забезпечити повну безпеку і секретність перебування цих людей на території України.

Якщо хто пам’ятає, перед початком повномасштабної війни в Києві в районі Міністерства оборони можна було зустріти людей у різних іноземних формах із цікавими прапорами — Канади, США, Великої Британії. І вони нікуди не ховалися. Вони ходили вулицями до своїх посольств. На жаль, зараз такого, напевно, вже не станеться.

Читайте також: Небажано, але якщо треба, то можна: чи дозволять Україні бити західною зброєю по території РФ — оцінки експертів