Загроза національній безпеці: причини та наслідки недопуску проросійського кандидата Джорджеску до участі у виборах президента Румунії

Центральна виборча комісія (ЦВК) Румунії відхилила кандидатуру проросійського політика Келіна Джорджеску на президентських виборах. Минулого місяця прокуратура також відкрила проти нього кримінальну справу, звинувативши в підбурюванні до дій, спрямованих проти конституційного ладу країни. 

Після вердикту ЦВК у політика був один день, протягом якого він міг подати апеляцію до Конституційного суду. Остаточне рішення буде ухвалено не пізніше вечора 12 березня.

Відсторонений кандидат

24 листопада 2024 року відбулися вибори президента Румунії, на яких більшість голосів набрав ультранаціоналістичний кандидат Келін Джорджеску. Другий тур очікувався 8 грудня. Однак 6 грудня Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру виборів через втручання у виборчий процес. 

Спецслужби Румунії заявили, що кандидат-переможець міг скористатися незаконною підтримкою з боку РФ. Повторні президентські вибори призначено на 4 травня 2025 року.

10 лютого президент Румунії Клаус Йоганніс, чий президентський термін офіційно закінчився в грудні, оголосив, що йде у відставку, щоб не розпалювати кризи навколо його посади. Конституційний суд його відставку прийняв і призначив тимчасовим виконувачем обов’язків президента главу Сенату Іліє Болояна.

26 лютого Джорджеску заарештували та доставили в Генпрокуратуру для допиту щодо фінансування своєї виборчої кампанії.

“Кандидатура Келіна Джорджеску не відповідає умовам законності, оскільки кандидат, не дотримуючись правил виборчої процедури, порушив саме зобов’язання захищати демократію, яка ґрунтується саме на справедливих, чесних і неупереджених виборах відповідно до закону… Конституційний суд опосередковано і в цілому обов’язковим чином постановив, що встановлені законом умови для реєстрації кандидатури, поданої кандидатом Келіном Джорджеску, не були виконані, і є неприпустимим, щоб під час відновлення виборчого процесу ця ж особа мала відповідні умови для вступу на посаду президента Румунії”, — з опублікованого указу ЦВК Румунії.

Келіна Джорджеску звинувачують одразу за шістьма пунктами Кримінального кодексу. Йому може загрожувати до 25 років позбавлення волі. Чи допускати його до травневої виборчої кампанії — вирішить Конституційний суд. Однак зараз триває розслідування щодо проросійського політика та його оточення, і все складається не на його користь.

Генпрокуратура Румунії затримала 18 осіб у справі, пов’язаній із Джорджеску. Також було заочно оприлюднено запити щодо ордерів на арешт керівника охорони Гораціу Потра, його сина та ще одного члена сім’ї. Сам Потра втік у Дубай до того, як у його будинку пройшов обшук.

Після відмови Центрального виборчого бюро Румунії в реєстрації Келіна Джорджеску кандидатом на президентських виборах, біля будівлі ЦВК у Бухаресті спалахнули протести. Поліція виставила загородження, проте прихильники проросійського політика прорвали їх. Учасники заворушень кидали в правоохоронців каміння, петарди та пляшки, підпалювали кущі та сміттєві баки, а також перевернули автомобіль. За даними місцевих ЗМІ, після того, як кілька поліціянтів дістали поранення, правоохоронці застосували сльозогінний газ. Унаслідок сутичок постраждали 13 співробітників поліції.

У коментарі агентству Reuters проросійський політик Келін Джорджеску заявив, що має намір оскаржити рішення ЦВК у Конституційному суді. Однак аналітики вважають малоймовірним, що вища судова інстанція дозволить Джорджеску знову балотуватися на посаду президента Румунії. Замість нього свою кандидатуру можуть висунути його соратники, серед яких — ультраправий Джордже Сіміон. Як передає Reuters, відповідаючи на запитання журналістів про можливе висування, Сіміон наголосив, що не виключає жодних варіантів.

“Реальна відповідальність за цю кризу лежить на тих, хто перебуває при владі, хто ігнорує вимоги всього цивілізованого світу, в яких конкретно зазначено, що будь-яка людина може балотуватися і має користуватися своїми правами, і все ж таки уряд штовхає Румунію до економічної та соціальної катастрофи”, — зазначив голова ультраправої партії “Альянс за об’єднання румунів” Джордже Сіміон.

Експерти вважають, що незалежно від того, чи допустять зрештою Келіна Джорджеску до президентських виборів у Румунії, його виборці все одно зможуть проголосувати за схожого за поглядами ультраправого політика. І цим обов’язково постарається скористатися Москва.

Якщо на президентських виборах у Румунії проєвропейській коаліції не вдасться зберегти владу, країна може зануритися в затяжну політичну кризу, вважають експерти. На їхню думку, Росія прагнутиме цьому сприяти, використовуючи кібератаки та підкуп виборців.

Конституційний суд Румунії відхилив апеляцію Джоджеску. Таким чином, він не зможе балотуватися на президентських виборах у травні.

За інформацією румунських ЗМІ, лідер правопопулістської партії AUR Джордже Сіміон, найімовірніше, буде екстрено висунутий як альтернативний кандидат.

Експерти озвучили прогнози

Чи зможуть ультраправі сили прийти до влади в Румунії? Для чого Росія підтримує Келіна Джорджеску? Яка реакція Білого дому на ситуацію з виборами в Румунії? Якими можуть бути наслідки “правого розвороту” Румунії? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник;
• Сергій Герасимчук, експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма”;
• Людмила Покровщук, доктор філософії, експертка із зовнішніх і внутрішніх політик;
• Ігор Чаленко, політолог, голова Центру аналізу та стратегій.

СТАНІСЛАВ ЖЕЛІХОВСЬКИЙ: Погляди Келіна Джорджеску вигідні Москві

— Келін Джорджеску відомий своїми проросійськими та антизахідними поглядами, а також тим, що пропонував переглянути кордони України на користь Румунії. Його арешт і подальше відкриття кримінальної справи можуть свідчити про прагнення румунської влади посилити контроль над проросійськими політичними рухами всередині країни. 

Останніми роками Румунія займає жорстку антиросійську позицію, тому діяльність Келіна Джорджеску могла розглядатися як загроза національній безпеці. 

Якщо судовий процес виявиться затяжним або супроводжуватиметься доказами, зібраними з порушеннями, то в керівній коаліції Румунії можуть з’явитися розбіжності. Крім того, можуть посилитися звинувачення в утисках свободи слова. Румунія — демократична держава і такі процеси сприймаються двояко. Такі, як, наприклад, Ілон Маск та інші члени нової команди президента Дональда Трампа, не раз критикували втручання західних урядів у політичні процеси та сприймають цей випадок як придушення альтернативних думок. 

Деякі члени команди президента США Трампа здійснюють відверте втручання в політику незалежних країн. Наприклад, віцепрезидент США Джей Ді Венс та Ілон Маск дуже активно проявили себе в Німеччині — вони висловлювали підтримку політичній силі “Альтернатива для Німеччини”. У 2023 році Роберт Фіцо очолив словацький уряд, і ми бачимо, які наслідки це має для держави. Загалом ми бачимо, що є деякі відкати у співпраці із західними партнерами, а також налагодження відносин Братислави з Москвою. І це не може не турбувати західний світ. 

Інші подібного роду антисистемні сили — або ультраправого, або ультралівий спрямування — починають боротьбу за владу, а Російська Федерація може їм надати свої послуги в контексті надання фінансового або інформаційного ресурсів та інших можливостей. 

Такі погляди, як у Келіна Джорджеску, дуже вигідні Кремлю. І я думаю, такі тенденції проявлятимуться і далі, Румунія не стане винятком. Інша справа, як на це все реагуватиме офіційна влада країни. 

СЕРГІЙ ГЕРАСИМЧУК: Усередині Румунії склалася аномальна і нестабільна ситуація

— Румунія зараз відіграє важливу роль для України. Вона є ключовим логістичним вузлом як для постачання озброєння і необхідних товарів в Україну, так і для експорту. Ми пам’ятаємо, що коли Росія блокувала Чорноморський коридор, саме румунський порт Констанца став одним із головних виходів України на світові ринки.

Крім того, Румунія тривалий час вважалася найбільш стабільною країною регіону. Це особливо помітно на тлі політики Віктора Орбана з його проросійськими поглядами, нестабільності в Болгарії, де за два роки відбулося шість дострокових парламентських виборів, і змін у Словаччині за Роберта Фіцо. У цьому контексті Румунія була оплотом стабільності. 

В останні місяці ситуація різко змінилася. Ми регулярно відстежуємо події в країні та бачимо, що в Румунії спостерігаються серйозні аномалії: за короткий період стабільність практично зникла.

Спочатку відбулися скандальні вибори, потім була не менш скандальна відставка президента, а також загроза відставки уряду через вотум недовіри. Крім того, виникли звинувачення на адресу виконувача обов’язків президента і прем’єр-міністра. Усі ці події свідчать про те, що в країні відбувається щось незрозуміле. Ба більше, Румунія навіть почала розслідування спроби державного перевороту.

Румунію намагаються дестабілізувати — як військові з різних приватних компаній, так і люди, глибоко вкорінені в політичній системі. Ця дестабілізація вигідна Росії. З одного боку, добре, що змові вдалося запобігти, але з іншого — сам факт такої кризи перед травневими виборами говорить про те, що подальші події важко передбачити.

Якщо Келін Джорджеску не візьме участі у виборах, то його політичний соратник Джордж Сімеон уже заявив, що піде на вибори з тією ж програмою, а голоси можуть перейти до нього. Якщо ж влада спробує виключити кандидата з виборів або анулювати їхні результати, це може призвести до серйозного протистояння. У Румунії є організовані елітарні структури, готові чинити опір таким рішенням. Країна вже перебуває в напруженому стані і ймовірність конфлікту висока.

Що в підсумку отримає Росія? Навряд чи можна говорити про те, що проросійський кандидат обійме посаду президента. Однак із великою часткою ймовірності можна стверджувати, що Румунія виявиться внутрішньо дестабілізованою. Це може призвести до зіткнень між опонентами влади та її прихильниками, а також до кровопролиття. Така ситуація вигідна Росії, оскільки вона підриває стабільність регіону, де Бухарест відігравав роль важливого оплоту безпеки.

Крім того, в Румунії зростає вплив проросійських політичних сил. Якщо раніше йшлося лише про одну партію, то зараз у парламенті вже три політичні сили, які можна вважати проросійськими. Усі вони об’єдналися навколо Джорджеску. У разі його недопуску до виборів їхня підтримка може перейти до Симеона. Ці партії брали активну участь у протестах у центрі Бухареста. Нещодавно Симеон заявив, що більше не планує брати участь у протестах, але з упевненістю говорити про це не можна. Крім політичних партій, у країні існують елітарні структури та тіньові актори, які можуть вплинути на ситуацію.

Коли ми говоримо про конспірологічні теорії щодо Румунії, їх варто розглядати не як абсурдні здогадки, а як гіпотези, що мають під собою реальні підстави.

ЛЮДМИЛА ПОКРОВЩУК: РФ буде “розгойдувати” Румунію

— Я думаю, попри недопуск до виборів Келіна Джорджеску, у Румунії однаково буде кандидат від правої партії та голоси перетечуть до нього. Росія обов’язково приєднається, і буде “розгойдувати” Румунію, тому що у неї є дуже багато політичних і стратегічних планів на цю державу. 

Якщо на виборах президента в Румунії не вдасться втриматися проєвропейській коаліції, держава може увійти в спіраль політичної кризи. Це гратиме на руку РФ.

Уже відомо, що в Молдові РФ вкинула 100 млн євро, щоб зірвати вибори президента і євроінтеграцію країни шляхом референдуму. Те ж саме варто очікувати й в Румунії — скупка голосів виборців, проштовхування російських наративів через медіа, за допомогою TikTok і Telegram-каналів. Росія дуже добре вміє маніпулювати в кіберпросторі. 

Сьогодні міжнародні норми дуже слабкі в контексті боротьби з інформаційними технологіями. Кіберпростір не можна відстежити та не можна зрозуміти, коли починаються певні маніпулятивні дії, особливо під час виборів. Це можна побачити тільки постфактум. 

Країнам Євросоюзу потрібно на національному рівні вжити певних заходів, щоб не втратити свою ідентичність і безпеку. Думаю, що і в Україні теж. Все одно в нас будуть вибори, а враховуючи ті технології, що використовує Росія, то перед нами всіма стоять дуже великі виклики з огляду на деякі напрямки нової адміністрації США в бік ультраправих течій. 

ІГОР ЧАЛЕНКО: У Румунії була спроба проведення централізованої компанії із захоплення влади

— Келін Джорджеску зараз сприймається по-різному: для одних він проросійський кандидат, чиї погляди і заяви вписуються в стратегію Кремля щодо реваншу на пострадянському просторі. Для інших же, судячи з кампанії в соціальних мережах, зокрема в “X” Ілона Маска, його ситуація видається як боротьба з демократією і свободою слова. Це повне задзеркалля. 

З огляду на дії румунських спецслужб і виявлені у Джорджеску матеріали, можна припустити, що йдеться про централізовану кампанію із захоплення влади ззовні.

Проте це поки що лише припущення. Розслідування можуть зайняти тривалий час. Навряд чи Келін Джорджеску зможе захистити свою позицію в Конституційному суді Румунії, особливо з огляду на те, що саме цей суд раніше скасував другий тур президентських виборів у грудні через передбачуване втручання ззовні, імовірно з боку Росії. 

Якщо Джорджеску не візьме участі у виборах, його місце може зайняти Джордж Сімеон. Однак очікувати, що весь протестний електорат Джорджеску (близько 40%) перейде до Симеона, не варто. Найімовірніше, він отримає близько 20%, що може посилити позиції іншого кандидата — Кріма Антонеску.

Румунія зараз відіграє важливу роль як основний форпост НАТО на сході Альянсу. Звісно, є й Туреччина, але в неї особлива думка, тому основна ставка робиться саме на Бухарест. Однак країна залишається економічно слабким членом ЄС, що робить її вразливою для внутрішніх протестів і маніпуляцій. Саме тому травневі вибори будуть вкрай важливими – вони вплинуть як на Чорноморський регіон, так і на майбутнє ЄС і НАТО.

Адміністрація Трампа робить ставку на альтернативних правих кандидатів, тим самим послаблюючи вплив традиційних європейських еліт, щоб посилити контроль Вашингтона. Хоча США і так мали значний вплив у Європі через м’яку силу та різні альянси, нинішній підхід адміністрації Трампа інший. Це призводить до підтримки кандидатів, які нерідко висловлюють проросійські погляди.

Ми живемо в епоху постправди, де інформаційні маніпуляції формують нову реальність. Однак цей виклик має згуртувати європейську спільноту, змусити її діяти злагоджено та ефективно реагувати на загрози, щоб забезпечити стабільне майбутнє.

Читайте також: Європа хоче безпеки: чи допоможе країнам ядерний арсенал Франції