Євросоюз має важелі впливу на окремі країни – політолог Ольга Брусиловська

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан нещодавно вкотре потрапив у гучний скандал. У своєму виступі він висловився проти “змішення рас”, чим викликав хвилю обурення як у самій Угорщині, так і в Європі. Чимало питань сьогодні викликає і його дружелюбне ставлення до президента Росії Володимира Путіна, незважаючи на війну в Україні.

Про те, що дає Орбану дружба з Путіним, чому одіозного політика підтримує народ і чи може Брюссель відрізати Угорщині доступ до фінансових програм Євросоюзу, — розповіла професорка, завідувачка кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету ім. І. Мечникова Ольга Брусиловська в ефірі телемарафону “FreeДом”.

— Неодноразово лунали заяви, що Євросоюз може позбавити Угорщину певних субвенцій, економічної допомоги через її позицію щодо України. Що це за санкції, як вони працюють?

— Я хотіла б розпочати з того, що перед розширенням Європейського Союзу на схід було спеціально ухвалено Амстердамський договір. В цьому документі були закладені механізми, які могли б допомогти Брюсселю (тут знаходиться штаб-квартира ЄС, — ред.) впоратися з новачками в ЄС, до яких вони відчували недовіру, оскільки це були не лише економічно більш відсталі країни, а й держави, які дуже довго перебували під егідою Радянського Союзу. Ці механізми придушення якихось неугодних настроїв Брюсселю були тоді ж і закладені.

Є багато програм, які покликані дотувати уряди країн, що розвиваються, які ще не визнані країнами з розвиненою економікою. Припустимо, Чеська Республіка не може отримувати дотації, оскільки має офіційний статус країни з розвиненою економікою. А ось Угорщина ще може одержати ці дотації. Але для цього вона має виконувати певні, досить складні процедури. І таким чином Брюссель завжди має можливість вплинути обмеженням доступу до спільного гаманця.

— Якщо все ж таки Брюссель наважиться вплинути на доступ до гаманця, чи не підштовхне це Угорщину на ще більше зближення з Росією?

— Давайте дивитись на політику Орбана. Нещодавно пролунала фраза, де його закликають вибрати — на чиєму ж він таки боці. А Орбан усю свою політичну кар’єру будує на тому, що він вселяє думку своїм співвітчизникам, мовляв, я на вашому боці, я не на стороні Москви, я не на боці Вашингтона, не на боці Брюсселя, я лише на боці моїх угорських виборців.

— Він дуже вміло може лавірувати?

— Так, цілком вірно. І, враховуючи, що чотири рази поспіль його обирали угорці згідно з усіма демократичними процедурами, він, мабуть, зміг переконати виборців.

Також варто враховувати, що Угорщина різна. Є сільська Угорщина, а є міська. Міських жителів Орбан вже не дуже й переконує. Але ця величезна кількість сільських жителів, які консервативно завжди голосують, продовжує голосувати за Орбана. І він відчуває цю підтримку. Він же не просто такий “жвавий хлопчик”. Він відчуває підтримку консервативної частини виборців.

Тому йому дуже добре вдавалося лавірувати між Брюсселем, Вашингтоном та Москвою. Він хоче продовжувати так само робити й далі. Він дуже досвідчений політик. Він один із важкоатлетів у європейській політиці. Потрібно це враховувати. Колосальний досвід плюс підтримка значної частини виборців. Угорці дуже консервативні.

— Нещодавно Орбан заявив, що в Угорщині не можна допустити “змішання рас”. Це далеко не перший випадок, коли він різко висловлюється про мігрантів і опиняється у центрі скандалу. Наскільки такі висловлювання є адекватними в сучасній Європі? Адже, мабуть, не лише він ці речі собі дозволяє говорити вголос?

— З офіційної точки зору, це, безумовно, в пристойному суспільстві такі слова не говорять. Але якщо ми з вами розуміємо, що він звертається не до еліт європейських, а до своїх виборців, я впевнена, що більша частина його підтримує. Тому що, як я вже сказала, угорці украй консервативні.

Вони мали величезну завжди проблему — чимала ромська громада. І проблему ромів так і не було вирішено. І плюс тепер до ромів додається мусульманська громада. І обивателя це лякає рівно тією ж мірою, як і їх зараз лякає можливість розширення війни. Якщо далі Угорщина та Європейський Союз підтримуватимуть Україну, то вони бояться, що просто війна прийде на їхній поріг. Вони нічого не бажають. Їх влаштовує життя таке, як воно є, вони не хочуть на своєму порозі ні ромів, ні мусульман, ні євреїв, ні ще когось, ні росіян. Ось це треба чітко розуміти.

— Все ж таки, якщо станеться так, що певну економічну допомогу від ЄС Орбан використовуватиме для зміцнення свого режиму, це якось позначиться на рівні довіри, на рівні підтримки серед громадян? Чи достатньо лякати мігрантами?

— Ми можемо зараз займатися написанням різних сценаріїв. Але я не маю внутрішнього почуття, що Орбан остаточно посвариться з Європейським Союзом. Що ЄС закриє гаманець та можливість подальших переговорів. Мені здається, для Євросоюзу дуже важливо Угорщину утримати у якомусь більш-менш нормальному робочому стані.

А те, що робить зараз Орбан, він торгується з Брюсселем. Він, як і раніше, хоче отримувати всі плюшки й від Брюсселя, і від Москви. Від Москви він одержав те, що хотів. Той же газовий контракт до 2036 року (укладено у вересні 2021 року, — ред.) за ціною, яку оцінюють у 3-5 разів нижчою від ринкової.

А від Брюсселя ще не все одержав. Хоче більше. Тому, що насправді він теж думає про майбутнє і, враховуючи ось таку непередбачуваність у міжнародних відносинах, ставить перед собою усвідомлено завдання — зміцнення угорської армії. А ви розумієте, які колосальні гроші потрібні на це? Тобто, Брюссель має йому допомогти у розв’язанны цієї проблеми.

Тому він торгуватиметься до останнього, а далі, я сподіваюся, що таки домовляться. Усі, кому належить, мають домовитися. Бо Орбан робить дуже популістські заяви, але при цьому він надає гуманітарну допомогу українцям. І Угорщина на другому місці після Польщі за кількістю наших громадян, які набули тимчасового статусу біженців. Це люди, які потребують допомоги. Тобто якісь речі він робить абсолютно у руслі спільної політики Європейського Союзу.

— В Україні Орбан відомий своїм пієтетом щодо Росії та її президента Путіна. Він невтомно критикує санкції проти Кремля, виступає за мирні переговори між Києвом та Москвою, відмовляється визнавати факт агресії РФ щодо України. Що йому дає ця дружба Путіним?

— Що йому Путін? Путін йому — нафта та газ. Це ми вже розуміємо. Нікому більше нічого не треба. Але нафта та газ це досить потужні, як бачимо, речі. А коли Орбан каже, що санкції проти Росії помилка, ось я на половину з ним уже можу погодитися. Тому що такі санкції, які ми маємо, — це помилка. Санкції мали бути набагато жорсткішими, щоб бути дієвими.

І ось ми упираємося в нерозв’язну дилему. Жорсткі санкції — це відмова від нафти та газу. А ви бачите, що це викликає проблеми не лише з Угорщиною. Ось Угорщина зараз дуже критикує Німеччину. Проте вони тут на одній позиції. Німеччина, як і Угорщина, абсолютно не готова відмовитися від російських поставок. Ось у це ми упираємося.

Тому у певному сенсі, Орбан має рацію. Якщо так усе триватиме, як триває — це глухий кут. Захід, безумовно, має набагато жорсткіші санкції застосувати до Кремля. І вибачте, дати нам ті озброєння, на які ми вже не перший місяць безуспішно чекаємо, просимо. Нам їх обіцяють, а потім навіть обіцяні постачання гальмуються. Диявол — у деталях. Орбан не правий у своїх висновках, але не припиняти треба санкції, а посилювати.

Росія намагається зміцнити свої позиції візитами до африканських країн — Уганди та Конго. Однак це не означає, що там зважають на політику Путіна. Про це в ефірі марафону FREEДОМ на телеканалі UA заявив міністр закордонних справ України (2014-2019 рр.) Павло Клімкін.

Читайте також: 

Терактом у Оленівці РФ намагалася приховати сліди тортур та вбивства українських військовополонених — Рябих

У Росії можуть пробачити все, крім воєнної поразки: про Путіна і війну говоримо з Віктором Шендеровичем

Якщо українців немає — з ким тоді воюють росіяни? Міфи Путіна про Україну розвінчуємо з істориком Георгієм Касьяновим