Євросоюз має бути зацікавлений у членстві України не менше за саму країну: експерти про історичний саміт

У столиці України 3 лютого відбувся 24-й саміт “Україна — ЄС”. Єврокомісари прибули до Києва, незважаючи на загрозу ракетного обстрілу та інших можливих провокацій з боку Росії. Експерти наголошують, що це вагомий знак на користь України.

На саміті дипломати та політики обговорили підтримку Києва у протистоянні російському агресору, ефективність імплементації реформ на шляху до інтеграції та наступні кроки, які наблизять Україну до остаточного членства у Європейському Союзі. Нагадаємо, разом із новим статусом кандидата в члени ЄС влітку 2022 року Київ отримав 7 рекомендацій, які стосуються, наприклад, реформ Конституційного суду, боротьби з корупцією та іншого. Єврокомісари обговорювали виконання Україною цих вимог. При цьому головний “іспит” з цих питань очікують навесні.

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала вже понад 70% завдань на шляху до вступу до ЄС. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль раніше наголошував, що Україна не відмовляється від свого амбітного плану вступити до ЄС протягом наступних двох років. А переговори про вступ до Євросоюзу мають розпочати вже цього року.

“Ми не втратимо жодного дня у роботі зі зближення України та Європейського Союзу. Я в цьому дуже зацікавлений. І ми, вважаю, дуже швидкі, навіть може здатися, що найшвидші. Тим не менш, ми дійсно цього хочемо, ми думаємо про це і мріємо. Наша мета є абсолютно чіткою: початок переговорів про членство України в Європейському Союзі. Ми не втратимо жодного дня у роботі для зближення України та ЄС”, — запевнив президент України Володимир Зеленський.

Обговорили санкції проти РФ. До роковин повномасштабної розв’язаної Росією війни проти України ЄС готує новий, десятий пакет додаткових обмежень.

Його планують ухвалити до 24 лютого, приблизна вартість санкцій — 10 мільярдів євро. Про це заявила Урсула фон дер Ляєн на прес-конференції за результатами саміту. За її словами, ЄС планує сконцентруватися на технологіях, які може використати російська військова машина. Брюссель дивиться детальніше і глибше на комплектуючі, виявлені, наприклад, у безпілотниках, щоб Росія не мала доступу до цих технологій. Постачання Ірану також відстежується.

Глава Єврокомісії також повідомила, що ЄС надасть Україні 1 мільярд євро на відновлення зруйнованих російськими окупантами будинків, доріг, шкіл, лікарень. За її словами, допомагати зараз відновити енергетичну інфраструктуру дуже важливо. Але не можна забувати і про відновлення зруйнованих українських міст та сіл. І робити це, за словами голови Єврокомісії, треба негайно. Також президент Європейської ради Шарль Мішель закликав столиці країн ЄС прискорити переговори щодо використання конфіскованих активів російського центрального банку на суму 300 млрд. доларів для відновлення України. Напередодні прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив ЄС, що втрати України від агресії РФ можуть сягати 750 млрд євро.

Докладно про підсумки саміту в ефірі телеканалу FREEДOM розповіли:

• Катерина Одарченко, політтехнологія;
• Марія Мезенцева, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції до ЄС;
• Богдан Ференс, експерт із міжнародних відносин;
• Юлія Шаїпова, координаторка проектів Центру економічного відновлення;
• Євгенія Кравчук, народна депутатка України, голова Комітету культури, науки, освіти та медіа Парламентської асамблеї Ради Європи;
• Федір Веніславський, член комітету ВРУ з питань безпеки, оборони та розвідки.

Катерина Одарченко: На рішення ЄС впливає не лише політична воля

— Основне посилання і гіпотеза Путіна полягає в тому, що Європейський Союз не голосуватиме за подальші пакети санкцій, а Європейська комісія діятиме повільніше. Кремль розраховував на те, що зима буде холодною і ресурсів не вистачатиме не те що для виробництва, а й для населення. І в принципі навіть населення було стурбоване у ключових країнах Європейського Союзу — Франції та Німеччині. Але це, на щастя, не сталося. Тому Урсула фон дер Ляєн продовжує наполягати на додаткових пакетах санкцій. Загалом ми бачимо, незважаючи на кадрові зміни, послідовну підтримку України у військовому плані.

Такий візит є важливим не лише для ключових країн Євросоюзу, а й для країн, які історично підтримують Україну, — це Польща, країни Прибалтики, які неодноразово висловлювалися про необхідність більшої підтримки. Тому що спроби Росії розширити дезінформацію там турбують їх особливо гостро. І я вважаю, що роль Польщі у тиску на Німеччину з постачанням зброї є дуже важливою. Тому, незважаючи на те, що цей саміт не є базовим світовим майданчиком для ухвалення політичних рішень, це дуже важливий елемент в обговоренні та продовженні саме енергетичних санкцій та тиску на Російську Федерацію.

Інтеграція до Європейського Союзу залежить не лише від політичної волі, яка у нас, безумовно, є. І не лише у представників влади, а й у населення. Тобто якщо раніше це було предметом дискусії, то зараз це однозначна позиція нашого народу. Але другий чинник, крім політичної волі, це гроші, тому що багато процесів інтеграції пов’язані з процесами оновлення техніки, контролю на митниці, оновлення можливостей, інтеграції енергосистеми. Це дуже дорогий процес, тому що він потребує оновлення нашої енергосистеми, інфраструктури та безпосередньо можливості подальшого експорту нашої продукції.

Європейська інтеграція з розвитком сільської місцевості, будівництвом нових шкіл, лікарень і лише за додаткових вливань від Євросоюзу — як прямих, так і цільових програм. Цільові гранти вже зараз треба готувати. Але, звісно, складно вести про це розмову, коли наші міста бомбять. Єврокомісія має середньостроковий обрій планування. Тобто вони живуть трирічками, що треба враховувати, та вести з ними діалог заздалегідь. Хоча, звичайно, в оперативній боротьбі з агресором дуже складно поєднувати оперативну реакцію та стратегію.

Марія Мезенцева: У нас є революційні підходи щодо економіки

— Чому для нас це історичний візит? По-перше, саміт не мав проходити у Києві. Його планували провести наприкінці грудня 2022 року у Брюсселі. Раніше це був стандартний великий захід. Від цьогорічного саміту воно відрізняється зміною правил, оскільки проводиться незалежно від усіх обставин в Україні. Вели прямі переговори про військову допомогу. Це конкретне виділення коштів не лише від конкретних країн Євросоюзу, а від Європейського Союзу як інституції на підтримку нашої військової та оборонної сфери.

Ми вперше беремо участь у саміті як країна – кандидат у члени ЄС. Ми очікуємо, звичайно, максимально швидко вступити до Євросоюзу, але нам потрібно виконати ще приблизно 30% умов, прописаних в угоді про асоціацію. Ми маємо революційні підходи у питаннях економіки. Був позначений промисловий безвіз.

Ми вже досягли успіху. Нам Єврокомісія обіцяє аналіз виконаної роботи за сімома пунктами, до яких входить і судова, і актикорупційна реформи. Ми чекаємо на призначення голови НАБУ. У нас сформовано комісію, є прогрес щодо Конституційного суду та призначення суддів, закон про нацменшини, який розглядатиме ще Венеціанська комісія, є закон про медіа.

Перспектива вступу до ЄС насправді є дуже близькою. Все залежить від парламенту, від виконавчої влади. Ми бачимо, яке лідерство займає президент Зелінський. Чи могли ми розраховувати, що на другий тиждень вторгнення Україна подасть заявку на членство? Це шокувало у позитивному значенні цього слова весь світ. Парламент голосував 30-40 законів на тиждень, не зупиняючись з обговореннями, дебатами, фідбеками від Єврокомісії.

Комюніке потрібно сприймати позитивно. Справді, ми не чекали на дату вступу. Але ЄС ніколи не ставить дедлайна перед країною, яка є кандидатом. Це право залишається за нами. Ми визначимо разом із українським народом.

Дев’ять пакетів санкцій ми вже пройшли з болем, кров’ю, обговореннями, десятий пакет наближається. Давайте не забувати і про персональні санкції. Вони також будуть пов’язані з пропагандистами, з політиками, які підтримують кремлівський режим. Наша пропозиція була дуже простою. Якщо санкціонують усіх членів партії “Єдина Росія”, а їх країною приблизно 2 мільйони осіб, це вже серйозний ресурс. Тобто вони не зможуть користуватися шенгенськими візами, не зможуть витрачати свої гроші, незрозуміло, яким чином зароблені у тих же країнах ЄС тощо. Пропозиція щодо заборони на продаж російських діамантів була озвучена нами у жовтні у Брюсселі. Ось уже ця теза офіційно озвучується нашими партнерами з Єврокомісії. Приємно, що до нас дослухаються.

Російські діаманти, які мають перестати продаватися в Бельгії, в місті Антверпені (світовому центрі торгівлі діамантами, — ред.), ті санкції, які стосуються енергетики — “Росатома”, “Лукойлу” тощо. Це все годує цю війну. Ми маємо це зупинити. І пропагандистські канали, які мають одну французьку ліцензію, їх дуже мало залишилося, але це щупальця російського кальмара, який намагається ще в конвульсіях впливати на незворотні процеси.

Богдан Ференс: Дата переговорів щодо вступу України до ЄС може зміститися

— Ми почули чіткі політичні сигнали щодо підтримки Європейського Союзу на заваді нашої країни до статусу повноправного члена. Це найважливіший елемент.

Але на шляху нашого повноправного членства ми вже зараз можемо розвивати конкретні сфери, які безпосередньо відображаються на життях громадян України. Наприклад, телекомунікаційна сфера, роумінг, економічні питання, які також стосуються поглиблення співробітництва та торгівлі.

Але з іншого боку, на мою думку, наші очікування були ще підкріплені тим, що ми амбітно заявляємо нашим європейським колегам, що максимально швидко хочемо пройти шлях від статусу кандидата до статусу повноправного члена ЄС. І тут не так однозначно ми почули сигнал із Брюсселя у контексті початку переговорного процесу щодо вступу України до ЄС. Я думаю, це питання трохи зміщуватиметься в часі. Але знову ж таки, це не означає, що ми не повинні всередині країни навіть за нинішніх складних умов робити все, що від нас залежить за реформами різних сфер, у контексті верховенства права, плюралізму. Але водночас також, щоб від наших європейських колег було більше “зелених” сигналів та більше амбіцій у контексті вступу України до Європейського Союзу.

Кількість єврокомісарів безпрецедентна. Це означає, що максимально масштабно плануємо поглиблювати різні сфери співробітництва. Але водночас ми також очікуємо від європейської сторони динамічніших політичних рішень у контексті початку переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу.

Політична підтримка в різних фракціях України справді монолітна. Тобто дві головні фракції — Європейська народна партія та Соціал-демократична партія підтримують нашу подальшу інтеграцію. Резолюції мають як символічний характер, і практичний. Оскільки Європейський парламент направляє свої рішення до інших європейських інституцій, вони вже мають імплементувати їх у конкретних кроках. І єдиний ринок, економічні питання торгівлі наповнюють наші двосторонні відносини якраз практичним змістом, що є дуже важливим, особливо на тлі загроз, що відбуваються з боку Росії.

Юлія Шаїпова: Євросоюзу важлива наша реальна реакція на корупцію у країні

— Важливість саміту має три складові. Перша — це відновлення України та допомога Євросоюзу. Другий аспект — це прогрес України на шляху євроінтеграції. І третє питання — це мирний план президента Зеленського.

Оцінка нас як кандидата у рамках пакету розширення відбудеться восени цього року. Це щорічна оцінка, яку одержують усі країни — кандидати. На даний момент це ми і Молдова, а також країни Західних Балкан. Це стандартний процес, який відбувається щороку. Єврокомісія опублікує цю оцінку. Тому зараз це більш неформальні консультації щодо того, що Україна вже зробила. І, звичайно, ми будемо використовувати цей шанс для того, щоб продемонструвати успіхи вже навесні та восени, відповідно.

Від нас очікують прогресу, суттєвого, якісного зростання, яке відбувається, але, напевно, трохи повільніше, ніж хотілося б. У тому числі нещодавні обшуки та арешти топ-корупціонерів, звичайно, сприяють тому, щоби наша боротьба з корупцією була не лише на папері.

Боротьба з корупцією описується як призначення спеціальної антикорупційної прокуратури та голови Національного антикорупційного бюро України. Це і реальна відповідальність для топ-корупціонерів, аби згодом притягти їх до відповідальності. Також це зменшення олігархічного впливу. Причому в Євросоюзі позитивно оцінили антиолігархічний закон, який було ухвалено раніше. І водночас члени Єврокомісії сконцентрували свою увагу на тому, що цей закон має бути запроваджено. І це такий виклик для української держави.

Абсолютно очевидно, що за позицію швидшої євроінтеграції України виступають Польща, країни Балтії, Чехія, Ірландія та деякі важкоатлети ЄС. Франція та Німеччина виступають за більш спокійний підхід. І, звичайно, на користь України прискорити процес вступу, умовити країни, адже нам необхідний швидший процес вступу. Нам потрібно змінювати парадигму мислення з того, що ми просимо, щоб нас взяли до Євросоюзу, бо нам це дуже потрібно, на те, що Євросоюз сам має хотіти прийняти Україну в члени, бо Україна його зможе посилити. Ми принесемо багато позитивних моментів, які підуть на користь самому Євросоюзу. Це важливо для нашої позиції на переговорах.

Чому наш уряд озвучує оптимістичні терміни — два роки? Тому що ми намагаємось озвучити цифру, яка підтверджує та сигналізує про рішучість наших намірів. І про те, що ми готові працювати багато і наполегливо для того, щоб прискорити цей процес.

Євгенія Кравчук: Конфісковані у РФ гроші допоможуть Україні відновитись

— У документі за підсумками саміту є абзац, який стосується грошей Росії, які зараз заморожені. Це той фактичний ресурс, який ми маємо задіяти для повного відновлення України. І ми все-таки очікуємо на механізм, який дозволить використовувати конфісковані гроші РФ для відновлення України.

Під час саміту Київ відвідала найбільша делегація Єврокомісії, яка колись взагалі виїжджала одночасно до інших країн на подібний саміт. Це не просто символічно, це практично, тому що ми почули дуже чітко, що Україна точно стане членом Європейського Союзу. Більше того, ніхто навіть не питає і не думає про те, що думає Росія з приводу європейської інтеграції України.

Звичайно ж, сума грошей, які нам потрібні для відновлення України, у десятки, якщо не в сотні разів більша. І зрозуміло, що частину наших територій окуповано, тому ми там просто не можемо розпочати відновлення. Там той самий Маріуполь та інші міста. Йдеться про ті інфраструктурні проекти, які потрібно найближчим часом відновити. І зрозуміло, що зараз наші громадяни чекають на відновлення житла. Це лише початок, тому це називається Fast Recovery.

Федір Веніславський: Ми не чекаємо на особу поступок від ЄС, незважаючи на те, що в Україні — війна

— Коли ми розпочинали процес набуття статусу кандидата у члени Європейського Союзу, було дуже багато скептиків, зокрема серед наших європейських партнерів, депутатів Європарламенту, які говорили, що в умовах війни за такий короткий час неможливо отримати статус кандидата, але ми його отримали. І незважаючи на те, що у нас війна, ми не очікуємо на якісь особливі поступки з боку партнерів та ЄС.

Ми демонструємо, що, незважаючи на всі тяжкості воєнного стану, готові робити ті реформи та приймати ті закони, яких від нас очікують. І в цьому ми показуємо дуже гарну динаміку.

Не всі ухвалені Україною закони однаково оцінюються всіма нашими європейськими партнерами. Це закон про національні меншини, який уже набув чинності. Він не зовсім задовольняє деяких наших сусідів, які вважають, що він не настільки лояльний, ліберальний, як вони цього хотіли б. Також ситуація з законом про медіа. Не всі дають однозначну оцінку закону про Конституційний суд. Ми врахували повністю рекомендації Венеціанської комісії та передбачили паритет на участь у конкурсі і міжнародних, і українських експертів. Проте Венеціанська комісія рекомендує тепер, щоб було повне, фактично вирішальне право за міжнародними експертами.

Наразі вже майже розблоковано роботу Вищої ради правосуддя. Оголошено конкурс, і у найближчі кілька місяців буде сформовано Вищу кваліфікаційну комісію суддів. І судова реформа, можна сказати, запрацює на повну силу. Тому є якісь дискусійні питання в тих законах, які ми ухвалили. Але ми над цим працюємо разом із нашими партнерами. І я впевнений, що ми продемонстрували відвертість до конструктивного діалогу.

Читайте також: 3-4 роки — швидкий шлях вступу до ЄС: на що Україні необхідно найбільше часу, пояснила експертка