Поїздки прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана до Росії та Китаю й позиція Будапешта щодо допомоги Європейського Союзу Україні — такі теми обговорили глави дипломатичних відомств країн-учасниць ЄС на зустрічі в Брюсселі, інформує FREEДОМ.
Одразу після того, як Угорщина розпочала своє ротаційне піврічне головування в Раді ЄС, Орбан вирушив із візитами до Києва, Москви та Пекіна. Сам він назвав це “миротворчою місією”. Переважна більшість міністрів закордонних справ розкритикували неузгоджені дії Орбана, заявив за підсумками глава європейської дипломатії Жозеп Боррель. Ба більше, дипломатичні зустрічі високого рівня, заплановані на серпень, вирішили провести не в Будапешті, а в Брюсселі.
“Я зрозумів, що ми маємо послати сигнал, нехай навіть символічний, що якщо ти виступаєш проти базової політики Євросоюзу й відкидаєш політику Євросоюзу, називаючи його учасником війни, то в цього мають бути деякі наслідки. Формальні наслідки, символічні наслідки. Нічого особливого не станеться. Але я думаю, буде доречно продемонструвати це ставлення та закликати провести наступні неформальні зустрічі міністрів закордонних справ й оборони Ради ЄС у Брюсселі”, — сказав Боррель.
І хоча перенесення офіційних зустрічей з Будапешта до Брюсселя є символічним жестом, у ЄС уже обговорюють доцільність перебування Угорщини в Євросоюзі з огляду на значні розбіжності в цінностях. Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен наголосила — Угорщина у своїй двосторонній дипломатії не повинна створювати враження, що вона представляє ЄС, коли прем’єр-міністр Орбан відвідує Москву та Пекін.
“У якийсь момент може виникнути питання, чи є Європейський Союз правильною референтною групою, якщо ідеї так сильно відрізняються від наших спільних цінностей… І, звісно, в якийсь момент, якщо виникає сильний конфлікт між діями та цінностями, то принаймні з мого погляду, цінності перемагають”, — сказала Валтонен у коментарі фінському виданню Iisalmen Sanomat.
“Я думаю, що і в Китаї, і в Росії є розуміння, що Орбан займається вирішенням вузькокорпоративних інтересів, захистом своїх власних інтересів, але жодною мірою не представляє позицію Європейського Союзу”, — вважає політолог Ігор Рейтерович.
І хоча аналітики не очікують радикальних рішень Євросоюзу щодо Угорщини найближчим часом, Будапешт все ж може постати перед труднощами. 17 липня Київ перекрив транзит російської нафти нафтопроводом “Дружба” в Угорщину. Україна ввела санкції щодо російської компанії “Лукойл” ще 2018 року. А 2024-го Рада національної безпеки і оборони України істотно розширила їх, заборонивши транзит нафти через територію країни. Офіційний Будапешт назвав такі дії неприйнятними. Угорщина і Словаччина звернулися до Європейського Союзу з проханням допомогти переконати Україну відновити транзит російської нафти.
“На тлі таких заяв, дії, які жодним чином не узгоджені з ЄС, і коли Орбан намагається перетягнути на себе ковдру та робити заяви, нехай не прямо та не від імені ЄС, але опосередковано це читається, — це призведе до того, що коли виникатимуть спірні ситуації, ЄС однозначно буде виступати не на боці Угорщини. І ось тоді Угорщина пригадає дії прем’єр-міністра”, — сказав Рейтерович.
Міністр закордонних справ Угорщини пригрозив подати на Україну до суду, якщо Київ не відновить транзит російської нафти. А тим часом Будапешт продовжує блокувати кошти Європейського фонду миру, з якого фінансуються поставки зброї в Україну.
Читайте також: Позбавлення Угорщини статусу голови в Раді ЄС малоймовірне, але проблеми у неї будуть, — Рейтерович
Нагадаємо, політолог Ігор Рейтерович вважає, що для угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана його “миротворче турне” може бути лебединою піснею.