Як у Луганську готувалися до цієї війни і як живуть після 24 лютого, розповів місцевий житель

Життя в окупованому Луганську завмерло на рівні 2015-2016 років, коли завершилася перша хвиля активних бойових дій. Про це сьогодні, 23 травня, в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA на умовах анонімності розповів мешканець Луганська.

Так, багато зруйнованих обстрілами у 2015-2016 роках будівлі досі не відновили.

Зі “стабільного” — як проводилися, так і проводяться пропагандистки заходи, різні мітинги місцевого “республіканського” руху “Світ Луганщини”, на які традиційно зганяють студентів та працівників “держустанов”.

“А так у плані життя — нічого. Тобто все так само сумно. Мені здається, що ми досягли того дна, коли ну ось гірше не можна”, — сказав хлопець.

З нового, пов’язаного з війною Росії проти України, — на вулицях Луганська не зустрінеш чоловіків, бо їх або вже забрали на фронт, або вони ховаються від примусової “мобілізації”.

“Так, чоловіків стало менше містом. Я сам з 24 лютого і до сьогодні не виходив навіть у під’їзд. Я весь цей час перебуваю у своїй квартирі, а всі новини з приводу міста дізнаюся від родичів, від дівчини, з якою я живу “, — уточнив луганчанин.

Він зазначив, що підготовку не те що до війни (бо саме таку війну ніхто з мешканців не міг передбачити), а до якихось серйозних військових дій у “ЛНР” вели останні кілька років.

“У багатьох “держустановах” була така річ, як обов’язкова військова підготовка. Проводилися щорічні військові навчання. Тобто збирають мужиків, відправляють їх на якісь полігони, дають постріляти з автомата, поспати кілька днів у наметі та відправляють назад на робоче місце. Плюс за це надбавка до зарплати”, — розповів молодий чоловік.

У період таких навчань чоловікам говорили, що нічого страшного, “приїжджайте, це лише навчання, потім ви повернетеся додому,вас навчать — ви повернетеся”. І вже цього року після таких навчань ніхто не повернувся.

“От у мого друга була така ситуація. Йому зателефонувало начальство і сказало: приходь на вихідних на нараду. А вже йшли чутки по місту, що з місця роботи людей забирають, відвозять кудись і з ними втрачається зв’язок. Я йому говорю — не ходи. Мій друг не пішов, а в понеділок він мені повідомив: усіх, хто прийшов, відправили на фронт. Ну, принаймні, їх забрали військові вантажівки. Дуже багатьох знайомих так забрали”, — розповів луганчанин.

Хлопець констатував, що “призов” продовжується досі.

“Позавчора маминому співробітнику зателефонували та сказали з’явитися до “військкомату”. Тобто тут “призов” не закінчився. Забрали кількох друзів. Але благо когось легко поранило, у когось хронічне захворювання вискочило і не дає йому служити. І вони зараз перебувають у шпиталях, не встигнувши повоювати”, — додав він.

Молодий чоловік зазначив, що всі його знайомі до цієї “мобілізації” ставляться вкрай негативно.

“Тому що за що воювати? Тут жити нема за що, а ти ще маєш за це воювати? Навіть люди, які дотримуються проросійських позицій, воювати за “ЛНР” не хочуть. До того ж усі знають, в яких умовах там пацани перебувають, яке в них спорядження та озброєння… Жодна нормальна жінка не хоче, щоб її чоловік, син, брат опинився в таких ситуаціях”, — наголосив він.

Чоловік упевнений, що окремі райони Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) можуть розвиватись лише у складі України. І за 8 років життя під Росією, і особливо після 22 лютого, коли “Л/ДНР” визнала Росія, багато хто почав сумніватися в тому, що створили у 2014 році.

“Хочеться, щоб ми були однією країною. Є, звичайно, і побоювання, як до нас в Україні поставляться. Тому що часто можна помітити в українських блогерах у коментарях те, що люди, які не виїхали з [окупованої частини] Донбасу та жили там 8 років, типу не можуть називати себе українцями. Звичайно, це лякає. Особливо якщо це стане повсюдним. Ну, а так загалом, не знаю… Все буде — Україна. І це — головне. Те, що зламали, — полагодимо, що зруйнували — відбудуємо. Тобто будемо рухатися до кращого майбутнього всією країною”, — резюмував луганчанин.

Читайте також: 

Виїхати чи залишитися: як вчинити росіянам, які незгодні з кремлівським режимом

У Краматорську відносно тихо, Сєвєродонецьк знищено на 80% — головне про ситуацію на Донбасі