Як Трамп може вплинути на Путіна для завершення війни РФ проти України — думки експертів і глядачів FREEДOM

Новообраний президент США Дональд Трамп обіцяв покласти край війні РФ проти України, але поки що тримає в таємниці те, в який спосіб він цього доб’ється. Поки він не вступив на посаду, аналітикам залишається лише припускати, якими будуть його перші рішення на зовнішній арені, а які — всередині країни.

Особливий інтерес серед українців викликає питання подальших відносин США з РФ під керівництвом нового президента.

Чи бояться в Кремлі Трампа?

Під час передвиборчих перегонів-2024 за президентське крісло Трамп заявив, що Путін ніколи б не напав на Україну, якби він, Трамп, був президентом США. Крім того, він стверджував, що зупиняв війни телефонними дзвінками. Збирався так зробити і цього разу.

Водночас у Кремлі назвали перебільшенням заяву обраного президента США Дональда Трампа про те, що він закінчить війну за 24 години. Там закликали не поспішати радіти перемозі Трампа. Річ у тім, що прокремлівські політики побоюються непередбачуваності дій республіканця, впевнені експерти.

Програш демократів на президентських виборах у Сполучених Штатах не може не тішити Росію. Однак і вітати з перемогою республіканця Дональда Трампа в Кремлі не поспішають — висновки варто робити вже в січні, коли Трамп офіційно увійде на посаду.

Прессекретар Путіна Пєсков в інтерв’ю російським медіа заявив: “Відносини Росії і США перебувають в історично низькій точці, тому погіршити їх практично неможливо”. При цьому Путін нібито “готовий до діалогу”. Кремлівський диктатор заявив пресі, що нібито це США зіпсували відносини з РФ, а не навпаки. Таким чином він натякнув, що чекає на перший крок від Трампа.

У МЗС РФ заявили, що умови і цілі Росії у війні проти України незмінні, а з приводу Трампа на посаді президента США в Кремлі “не мають ілюзій”. Нібито, політична еліта в Штатах “дотримується антиросійських установок” і лінії на “стримування Москви”. Водночас відомий своїми заявами, що суперечать здоровому глузду, Дмитро Медведєв до перемоги Трампа ставиться куди більш оптимістично. А видання Financial Times із посиланням на російських чиновників написало, що у федерації сподіваються на скасування Трампом західних санкцій.

Побоюються того, що Трамп може почати торгівлю з Путіним, і російські опозиційні політики. Політолог Ніна Хрущова в інтерв’ю DW зазначила, що військова підтримка Ізраїлю з боку США навряд чи зміниться, тоді як допомога Україні може ослабнути. Вона не виключає, що для припинення війни Росії проти України республіканець може пообіцяти кремлівському диктатору скасування деяких санкцій.

Думки глядачів FREEДОМ

Як Трамп може вплинути на Путіна для завершення війни РФ проти України? Таке запитання телеканал FREEДOM поставив своїм глядачам. Серед отриманих відповідей:

• “Вплинути Трамп може тільки силою і більше нічим. Наприклад, може запропонувати Путіну наступний обмін: або РФ закінчує свою “СВО” і виходить з усієї території України. Або США на території України створюють базу, не без допомоги країн НАТО”;
• “Єдина справедливість це розгромити РФ! Але Трамп ніколи на це не піде! Тому що він друг Путіна. Трамп же сам про це публічно говорив. І не раз. І чому Ви не враховуєте, що Трамп нещодавно спеціально і демонстративно їздив до Москви? У розпал санкцій і великого словесного засудження РФ Заходом. Тобто Трамп уже тоді говорив своїм вчинком: плювати я хотів на думку Заходу й України, що хочу, те й робитиму! Тому з цим нещасливим приходом Трампа до влади треба готуватися, навпаки, до того, що ніякого миру не буде і в помині, а буде розростання цієї жахливої війни”;
• “Трамп — це Орбан. Тільки ще набагато гірший і небезпечніший для України і світу! Тому що має набагато більше можливостей нашкодити Україні і допомогти Путіну: зняття санкцій з РФ, припинення або урізання постачань зброї Україні тощо”;
• “Якби Трамп, Байден і взагалі США справді хотіли примусити Путіна до миру, то давно б зробили добре відомі речі. Інструментів і можливостей — повно! І ніякої таємниці тут немає”;
• “У піарника Трампа, на першому місці була заява про припинення воєн, і вона допомогла йому знову стати президентом Америки. У них із Путіним схожа мрія: один хоче бачити велику Америку, інший марить великою Росією. У кого на кого буде більше впливу? Вони — 2 чоботи — пара”;
• “Тільки запропонувати заморозити війну. З включенням нових територій до складу РФ, розморожуванням активів і зняттям частини санкцій. Інакше Москва на інші умови не погодиться. Але на це не піде Україна”;
• “Те що США не підуть на пряму конфронтацію з Москвою, зрозуміло всім. Втягнути Європу у війну не вийшло, коаліції не склалося з низки причин, а зараз і поготів цього не буде. Купити Путіна і російське керівництво можна тільки теоретично, зараз не 1993 рік, зараз це коштуватиме трильярди доларів”.

Думки експертів

На думку низки експертів, інформація про прихильність Трампа до Путіна – перебільшена. На тему важелів впливу новообраного президента США на главу Кремля в ефірі телеканалу FREEДOM міркували:

• Михайло Подоляк, радник глави Офісу президента України;
• Артур Колдомасов, експерт із політики США, політичний і медійний аналітик, позаштатний співробітник Інституту глобального управління в Брюсселі;
• Олег Постернак, політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки;
• Пітер Дікінсон, редактор української служби Atlantic Council, видавець журналів Business Ukraine і Lviv Today.

МИХАЙЛО ПОДОЛЯК: США не захоче втрачати репутацію гаранта демократії через домовленості з РФ

— Для Сполучених Штатів важливо повернутися в об’ємне глобальне лідерство. Підкреслювати його постійно. Не давати можливості себе поводити себе більш агресивно країнам-ізгоям, які провокують міжнародне право. Росія сьогодні належить безумовно до країн-аутсайдерів, країн-ізгоїв.

Америка не зможе стати великою без зміни підходу в зовнішній політиці. Тобто зовнішня політика має стати більш агресивною, на мій погляд, у хорошому сенсі слова. Вона має жорсткіше відповідати на виклики, які ми сьогодні бачимо від цілої низки країн на Близькому Сході, у Східній Європі, у Тихоокеанському регіоні тощо.

Україна зайняла чітку позицію. Треба продовжувати просувати її, лобіювати і говорити, що так, ми є невіднятною частиною ось цього єдиного великого демократичного табору. Ми в цьому зацікавлені, попри наші внутрішні проблеми, попри те, що необхідно далі вдосконалювати інструменти державного управління як такого. Але ми є невіднятною частиною цього демократичного табору.

Дуже дивно США розмінювати свою репутацію на домовленості з Росією — країною, яка зневажливо ставиться до демократичних цінностей. Росія претендує на незаслужене глобальне лідерство, але вона не пропонує нічого еволюційного. При цьому хоче вважати себе великою країною, яка має право брати участь у розробці правил поведінки. І, відповідно, для того, щоб сидіти за глобальним столом вона вирішила використовувати насильство.

Якщо ви дозволяєте Росії через насильство це довести, то тоді ви добровільно обвалите свою репутацію як країни-гаранта. Я сумніваюся, що хтось у Сполучених Штатах зацікавлений в обваленні власної репутаційної цінності, власної спроможності.

АРТУР КОЛДОМАСОВ: Трамп ухвалюватиме рішення, виходячи з власної значущості

— Трампа мотивує в багатьох речах саме беззастережне бажання увійти в історію. Це було головною рисою його зовнішньої політики під час попередньої каденції. Він дуже хотів отримати Нобелівську премію миру, і я думаю, що це бажання не вщухло за роки.

Трамп є дуже імпульсивною людиною, але цього разу він уже знає, як ця система працює зсередини, і нам не треба спокушатися і думати, що його сильно турбує доля України чи взагалі доля цього конфлікту.

Це людина, яка намагається представити якісь речі в рамках свого інтересу як прагматичну політику. Багато людей думають, що він є успішним бізнесменом, і тому він може приймати рішення, які є прагматичними.

Але ми маємо теж пам’ятати, що хорошим бізнесменом не буде людина, яка багаторазово оголошувала банкрутство. І тому ми маємо розуміти, що насамперед Дональд Трамп — це елемент попкультури, це образ, це шоумен, це елемент реаліті-шоу. Ми спостерігатимемо знову політику персонажа. Ця людина ставить на перше місце не інтереси країни, як він про це заявляє, а персональні інтереси. Головною рисою політики Трампа завжди було, є і буде його власне “я”.

Основний акцент має бути зроблено на тому, чому для Трампа має бути вигідна підтримка України. На цих аргументах має бути акцент, а також розуміння того, що інституції США не є ідеальними, так само як і держава, і суспільство. І суспільство перебуває в стані дуже глибокої поляризації.

Від самого початку російські пропагандисти намагалися представити Трампа як безальтернативного переможця цих виборів. Російська пропагандистська машина стабільно виступає на підтримку саме Республіканської партії США в цьому контексті і, знову-таки, виступає на підтримку тих конспірологічних і консервативних ідей, які ця партія зараз намагається втілити в життя.

Головною загрозою перемоги Трампа, на думку багатьох американських фахівців, є те, що він має намір, порівняно зі своєю попередньою каденцією, змінити повністю інституційну архітектуру США.

ОЛЕГ ПОСТЕРНАК: Багато чого залежатиме від кроків Путіна у відповідь на пропозиції Трампа

— Європа і США навряд чи будуть єдині не тільки щодо України. Трамп обіцяв початок торгівельної війни з Європейським Союзом. Це однозначно вдарить по стратегічному партнерству, коли Трамп почне здійснювати певні дії в цьому напрямку. Трамп проповідує концепт економічного протекціонізму і, відповідно, це впливатиме на рівень стратегічної культури взаємовідносин між США та ЄС.

Йому для цього потрібно перезапустити економіку шляхом підтримки великих американських корпорацій і запровадження протекціоністських мит. Він це зробить. Це будуть одні з перших його наказів. Зокрема й щодо безпеки кордонів. Можливо, щодо виселення нелегальних мігрантів. Звичайно ж — розширення нафтовидобутку, що відповідає інтересам багатьох американських нафтових корпорацій. Це, до речі, у перспективі може вплинути на нафтові ціни. А Європі потрібно об’єднуватися. Тому я абсолютно не здивований, чому вони підписують різні економічні акти співдружності, щоб разом вижити в умовах цього духу протекціонізму, який зараз стане панівним у коридорах нової американської влади.

У найближчі пів року на нас очікує повна ревізія системи міжнародних відносин і повний демонтаж “байденівського підходу”, який, вочевидь, призвів до багатьох суперечностей між різними державами. Особливо це проявляється в українському напрямку. Політика Байдена, на жаль, є скоріше більш невдалою, ніж ті сподівання, які Україна плекала щодо твердої політики колишньої адміністрації.

Насправді чітко прописаного плану, озвученого Трампом, немає. Є якісь креслення, які в різних частинах оточення Трампа фіксуються. Тому аналітики, експерти, деякі чиновники з того ж Держдепу або Пентагону можуть ці креслення обговорювати. Поки що це все збирається в одну дуже теоретичну комбінацію, і преса це обговорює. Але в самого Трампа жодних озвучених планів немає і поки що бути не може, тому що це — елемент гри.

Природно, для нього спочатку потрібно визначити, хто відповідатиме за український напрямок, тому що це відповідає лінії поведінки Трампа. Згадаймо його перше президентство. Українським напрямком із 2017 року опікувався Курт Волкер, спецпредставник.

Трамп схильний знайти людину, яка буде вести і супроводжувати цей кейс. А він, природно, буде довіряти цій людині. Далі США запропонує і Україні, і Росії сценарій мирного діалогу. Спершу він буде узгоджений, найімовірніше, із Зеленським. Але найочевидніший, найважливіший момент, коли Трамп надасть умови Путіну. І тут починається ключова стратегічна гра.

У Трампа є можливість піти за сценарієм, характерним для типових “республіканців-рейганістів”. Ось цей момент “мир через силу” — жорсткого, швидкого операційного управління ситуацією, надання Україні всіх можливостей, натяк Україні на НАТО, дозвіл бити далекобійною зброєю, збивання російських ракет і дронів на частині території військами НАТО, авіацією НАТО. Він спокійно може на це піти. Тут ключовий момент — як Путін відреагує на мирні пропозиції Трампа.

Якщо Путін дасть зрозуміти, що в принципі він не зацікавлений у цьому, то тоді ситуація різко змінюється в бік концепту війни, який виглядає найбільш привабливим для України. Це буде подальша боротьба, але вже в нових можливостях.

Якщо ж Путін погоджується, а такі натяки були озвучені ним самим на “Валдаї”, то це говорить про те, що кремлівський диктатор розуміє весь задум стратегічної гри. Але тепер йому відмовитися від мирної угоди складніше, ніж раніше. Але м’яч зараз на його полі і можна тільки здогадуватися, яким буде його безпосереднє рішення.

ПІТЕР ДІКІНСОН: Трамп не хоче розпочинати свій президентський термін з будь-якої поразки у світі

— Для Трампа, звісно, перше бажання — це, щоб це все закінчилося. Він відверто про це говорить. Він не говорить з приводу української перемоги, він не говорить з приводу типу боротьби між світлою і темною силою у світі або демократією проти автократії. Він каже, що треба це все припинити. Це не повинно було статися, це повинно закінчитися. Його політичний проєкт не спрямований на якусь міжнародну боротьбу для демократії чи проти терористичних режимів. Він хоче займатися внутрішньою політикою Америки.

У Трампа є, звичайно, багато різних варіантів для тиску на Росію: економічний, політичний, військовий. Але, найімовірніше, першим завданням для нього буде зміцнення українських позицій, оскільки він хоче вести переговори досить скоро з Путіним. І він має це зробити з позиції сили.

Попри те, що говорив Трамп на виборчих перегонах, він розуміє, що зараз інтерес Америки зупинити війну на більш-менш прийнятних умовах. І головне тут, напевно, що Трамп не хоче свій Афганістан. Він не хоче починати свій другий термін президентства з якоїсь жахливої поразки.

Тому, перше, що ми можемо побачити, це якісь символічні знаки, що можна ще допомагати Україні, якщо Росія не згодна йти на переговори.

Читайте також: Переговори з Путіним, зброя для України, перестановки в НАТО: майбутню політику Трампа спрогнозували експерти