Виїхати чи залишитися: як вчинити росіянам, які незгодні з кремлівським режимом

Незгодні з політикою російського президента Володимира Путіна та противники нападу на Україну громадяни бояться визнати позицію. Усе — через тиск суспільства та агресію. Треба навчитися поводити себе з родичами, які схильні до кремлівської пропаганди, інформує UA.

Масові затримання, арешти, переслідування, тиск. З цим стикається будь-який житель Росії, який не може прийняти та підтримати політику своєї країни. Коли довкола більшість населення перебуває в ілюзії та сліпій вірі в пропаганду — будь-яка незгода з нею викликає агресію.

“На мій великий жаль, любов до батьківщини для багатьох людей — це таке сліпе почуття, що заплющує очі на реальність. Важливо ж розуміти, що за агресією дуже глибоко там стоїть біль і страх і, як кажуть, загнана тварина — найнебезпечніша”, — вважає психолог, гештальт-терапевт Марія Бразговська.

Переконати людину, отруєну пропагандою, майже неможливо, вважають психологи. Саме тут виникає конфлікт молодшого покоління та старшого. Наприклад, непорозуміння між дітьми та батьками.

“Я завжди стою на тому, що є вибір: чи до вподоби мені це спілкування, і наскільки особисто я готовий нести наслідки від того чи іншого рішення. Щодо мене, то я просто розірвала ті стосунки, де наші думки не сходяться. Споріднений зв’язок, він ще не є з’єднанням і те, що багато хто каже “з моїми родичами, я повинен з ними спілкуватися” — це не про глибоку сім’ю. Іноді просто варто визнати, що насправді нас поєднувало не так багато”, — пояснює Марія Бразговська.

Є й ті, хто з початком повномасштабного вторгнення в Україну, вирішив залишити Росію. У першому кварталі цього року виїхали близько 4 млн людей. З них 38 тис. вирушили до Грузії. Решта переїхали до Азербайджану, Вірменії, Узбекистану, Казахстану та інших країн.

Зважитися на еміграцію — складно. За словами психологів, насамперед людині потрібно усвідомити наслідки. І зрозуміти, чи зможе він жити у нових реаліях.

“От як терапевт, я вважаю, що 95% людей, які кажуть: “Я не можу поїхати”, вони насправді просто не зробили вибір їхати. Вони не готові платити за це ціну, а це дорога ціна. Переїзд — це завжди дорога ціна, особливо імміграція, переломний момент у долі, коли ти розумієш, що твоя доля зміниться”, — каже Марія Бразгоська.

Висловлювати публічно свою незгоду стає все дорожчим і небезпечнішим. Тільки за останні три місяці російські суди розглянули 2029 адміністративних справ за статтею “дискредитація збройних сил Росії”. У середньому, це по 40 слухань щодня. І штраф за цією статтею становить до 50 тис. руб (більше ніж 23,8 тис. грн). А от якщо порушити закон “Про публічне поширення явно неправдивої інформації про використання збройних сил РФ з метою захисту інтересів Росії та її громадян”, його Путін підписав 4 березня, то платити доведеться ще більше — штраф до 5 млн руб. (понад 2,5 млн грн) або 10 років позбавлення волі. А якщо “фейки”, на думку суддів, спричинили тяжкі наслідки, то термін ув’язнення збільшиться до 15 років.

Читайте також:

Суспільство, яке спрямоване у минуле, — військовий історик про російський фашизм

Розширення Альянсу та протистояння Росії: інтерв’ю з представницею США при НАТО Джуліаною Сміт

Репресії в Росії продовжуються